ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2022.07.06 01:05
А знаєш, Всесвіт нагадує яблуко,
Що висіло на гілці дерева-порожнечі,
І полетіло-зірвалось:
Летить досі з минулого в майбутнє,
А я слухаю тупіт копит
Коли пишу кострубаті верлібри
Та фіалкові елегії про кімерійців-блукальців,
Що як зорі – ні дому,

Микола Дудар
2022.07.05 11:55
Тримаюсь, не чіпай… А ти забудь. До себе:
Та боронь Боже, край… та скільки того неба
А хто-небудь зітре? Cлова вам не розсада
Не голосом арен… ой не сміши досада
Встарілий стиль, хіба, шматочками осилим
Іржа, забув? труба… усе своє під килим…
Таке ж

Іван Потьомкін
2022.07.05 11:10
Якщо захворію,
лікарям докучати не стану,
звертаюсь до друзів
(не вважайте, що, може, звихнувсь):
постеліть мені степ, завісьте вікна туманом,
в узголів’ї поставте
зорю осяйну.
Я ходив напролом.

Микола Соболь
2022.07.05 09:03
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.

Ярослав Чорногуз
2022.07.05 08:40
Миті щастя в яві знов є --
Висі золотавий шлях.
Все наповнено любов’ю
У моїм, твоїм життях.

Ніби з рання до смеркання,
Мов троянда чарівна,
Усміхається кохання,

Віктор Кучерук
2022.07.05 05:20
Затоплює сонячне сяйво
Опівдні навколишній світ, –
Над жовтими нивами жайвір
Здійнявся в співучий політ.
Засліплений світлом, вглядаюсь
В обпечену ніжно блакить, –
Лиш синь невимовно безкрая
На обширах неба лежить.

Тетяна Левицька
2022.07.04 23:13
У місті тиша, як в селі,
Та не літають журавлі
І солов'я не чути.
Вишневі зорі вдалині,
Чомусь нагадують мені,
Сюїти незабутні.

Вертає думка повсякчас,

Володимир Бойко
2022.07.04 16:20
Зайнялася трава,
Спалахнули дров
І згоріла москва.

Здичавілий шойгу
Дременув у тайгу
І замерз у снігу.

Ніна Виноградська
2022.07.04 14:15
Поранені, нескорені, побиті
І зрадою, й підступністю русні.
Що танками по зеленавім житі
Й смертями в цій неназваній війні.

Отій, де плаче нині кожна мати,
Яка чекає вісточки синів.
Міста розбиті і згорілі хати,

Олександр Бобошко Заколотний
2022.07.04 13:49
Війна – це не лише коли «Ура!»,
але й коли і рани, й руйнування,
і, втративши душевну рівновагу,
плетешся ночувати до метра.
А там навколо мармур і граніт.
І трохи менше чути,
як гримить.

Ярослав Чорногуз
2022.07.04 08:06
Нічка огорне, нічка зоріє,
Видива сіє ясні.
Знову прийшла ти, лагідна мріє,
У дивовижному сні.

Приспів:
Хвилі волосся, хвилі волосся,
Ніжні, як море вночі.

Микола Соболь
2022.07.04 06:27
Тихими кроками, стишено
небо сіріє в імлі.
Буря прикрилася тишею.
Чи те здається мені?
Скоро розродиться хвищею,
люттю, борвієм в зелі.
Силами правиться вищими.
Ніч настає на землі.

Віктор Кучерук
2022.07.04 06:10
Хоча борвій нарешті вщух
І зник у смерках, як примара, –
Холодні крапельки дощу
Сочились довго ще крізь хмари.
Неначе плакали світи
За нелюдів страшні провини,
Бо клятий присмак гіркоти
Вчувався в кожній крапелині…

Ігор Шоха
2022.07.03 23:20
                    І
В ауру часу... у чашу надій,
а не у пащу війни... у прибій
падає сонце за обрій...
за течією... у гирлі ріки
мого життя, де тасує роки
вік водолія суворий.

Євген Федчук
2022.07.03 21:08
В півтемряві заїжджої корчми
Два козака-товариша зустрілись.
На лавці попід стінкою усілись,
Поки іще не занятій людьми.
Замовили по кухлику за стрічу
Та за здоров’я випили обох.
Чим-чим, а цим вже не зобидив Бог.
Та так, напевно, козакам і личить.

Сергій Губерначук
2022.07.03 14:43
Шапіто веселий!
Я дивлюсь і сміюсь!
Ловко!
Ха!
Хула-хуп упаде.
Компроміс.
Цирк закривсь.
Змовкло!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченний роман-трилогію.
Ти є той бій,
В серцях закований,
Яким секунди в життя посвячені.
Ти є той біль,
В очах прихований,
Моє земне й неземне призначення.
Ти швидкоплинна
Тремка облуда,
Прикрита чарами й нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю, нескінченністю.

21.05.07.




Найвища оцінка Фешак Адріана 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-21 16:23:55
Переглядів сторінки твору 3639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.598 / 5.38  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.33  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 17:13:25 ]
класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:09:27 ]
Дуже гарний вірш.
Єдина - дуже суб'єктивна! - порада на майбутнє: якщо бавитесь з числами, то дотримуйтесь якихось простих і чітких правил, бо мене особисто за першим разом вкололо в око "дводухий" -"трилогія" - "триєдиний" - якась тріщинка по віршу пішла, чи що...Довелось вчитатись по раз другий. (хоча у сенсі провокації - щоб таки вчитувались! а не ковтали все зараз - дуже навіть непагано:)))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:35:44 ]
Якби ті числа взялися лише для забавки, то інша справа, я починала б з "єдиного" і так далі...
А так єдиного нема, є лише триєдиний, тобто три особи в одному серці, три втілення божого начала, бла-бла-бла... :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 19:16:31 ]
Гадаю, що у даному випадку з числами все гаразд. Немає якогось такого поняття окресленого, як "тридухий", тому можна краще розгледіти сутність саме дводухості, що в цьому творі виступає, як двосторонність. А триєдиний, то вже інша справа - релігійне значення, хоча трішки несумісність виникає цих двох понять. Але з іншого боку, триєдність в кінці може означати перемогу однодухості, що призвела до єдинства.
Юліє, з ритмом не все чудово.
І, як на мене, то звертаючи увагу цього разу на структуру побудови, Ви загубили зміст. Точніше, не увиразнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:43:51 ]
Миросе, дякую, завжди цікаво читати Ваші зауваги.
Ви добре орудуєте традиційними алюзіями і асоціаціями :)
Тут є поєднання сталих понять зі спробою незвичного тлумачення.
Як на мене, з ритмом усе гаразд.
З останнім погоджусь. Не загубила - не увиразнила :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 21:48:24 ]
"Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Порівняйте ці рядки з іншими відповідними. Коли читаю, він випадає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:52:58 ]
Чим саме випадає, Миросе?
Ми про ритм чи про зміст говоримо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:00:58 ]
Невеликий змістовий "ляпчик"...
Що ми маємо?
"Бажання (яке -лиш провокація) у грудях множить безплідне сім"я (порпри закони природи й логіки).
Далі йде уточнення про те, що (те-ж саме бажання) множить "хвилясту лінію" яка виступає перед
нами "мотивом тривожним".
Ось таке виходить смислове навантаження. Як чесно, то - важкувато.
Хочу запропонувати:

"Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Згином хвилястим
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Бажання так і залишається - "лиш провокацією".
В головній ролі виступає "мотив тривожний" який "множить у грудях безплідне сім"я"...
і.т.д...і.т.п...

А вірш мені дуже сподобався.
Провокує приміряти на себе оте звертання: "Ти є..."
Мої 5.5 і захват.
Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:34:37 ]
Юліє, я говорила про ритм.
"Крізь нескінченну поему-трилогію" - тут не вистачає дихання на один склад, і я ковтаю цей склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:30:02 ]
Владимире, навіть не думала, що ті рядки можуть бути тлумаченими саме так :)
Вас заплутало "бажання"? ;)
Спробую розплутати. Бажання стосується першої строфи. "Бажання - лиш провокація". Крапка. Бажання бути в його руках, одночасно - бажання віднайти спокій та гармонію, які б змусили зупинитися. Але зупинятися не варто. Бо життя є рух.
В наступній строфі йдеться про безплідну надію, яка живе, незважаючи ні на що, і через неї продовжує битися серце. Розтягнено у словах та образах? Погоджуюсь. Але знову ж - крапка.
І приміряйте на здоров"я! "Ти" - це все, кожен окремо і водночас нікого конкретно. :)

Миросе, мені не вистачає свіжості погляду, щоб вловити збій у ритмі та виправити. Дуже довго я той вірш жувала :))) Спробую підійти до нього трохи згодом. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:33:00 ]
Хі, поема ненароком перетворилась на роман :))) Так навіть цікавіше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-27 10:57:04 ]
Юлечко, привіт! Пропустив їм троха в процесі, але надолужую. Загалом вірш гарний, приємно читається, хоч і не проймає до кінця. Можливо, причиною тому - певні проблеми з ритмом. Зокрема, співставте рядки:
Яким секунди в життя посвячені.і відповідник-
Моє земне й неземне призначення. - бажано, розпишіть наголошені і ненаголошені склади - то таки щось не таво... :)
А в останніх рядках, жиби не мордувати читача з`їданням їдного складу і вставлянням сполучника Й, можна було б просто скоричтуватись І:
Прикрита чарами та нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю і нескінченністю.
Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 11:29:59 ]
Привіт, Славцю!
Дякую за увагу, але я поки що не буду робити подальших змін у вірші :) Нехай трошки вляжеться.
Можливо, не проймає не тільки через ускладнений ритм, а ще й через незвичну тематику. Ви звикли, що я, в основному, любовну лірику пишу, а тут закид у філософію :) Є речі, що пишуться серцем, так само читаються. А є інші.
Бачу, Ви грунтовно взялися за обробку дописів ;)
Наснаги Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 12:09:18 ]
Все класно, Сдавцю! Висловлйтесь вволю, для того ж ми тут і бігаєм (хто живе, хто забігає) :)
Я теж останнім часом не маю багато можливості коментувати :( Сподіваюсь, це ненадовго. Тож іще погулєємо! ;)