ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченний роман-трилогію.
Ти є той бій,
В серцях закований,
Яким секунди в життя посвячені.
Ти є той біль,
В очах прихований,
Моє земне й неземне призначення.
Ти швидкоплинна
Тремка облуда,
Прикрита чарами й нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю, нескінченністю.

21.05.07.




Найвища оцінка Фешак Адріана 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-21 16:23:55
Переглядів сторінки твору 5127
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.598 / 5.38  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.33  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 17:13:25 ]
класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:09:27 ]
Дуже гарний вірш.
Єдина - дуже суб'єктивна! - порада на майбутнє: якщо бавитесь з числами, то дотримуйтесь якихось простих і чітких правил, бо мене особисто за першим разом вкололо в око "дводухий" -"трилогія" - "триєдиний" - якась тріщинка по віршу пішла, чи що...Довелось вчитатись по раз другий. (хоча у сенсі провокації - щоб таки вчитувались! а не ковтали все зараз - дуже навіть непагано:)))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:35:44 ]
Якби ті числа взялися лише для забавки, то інша справа, я починала б з "єдиного" і так далі...
А так єдиного нема, є лише триєдиний, тобто три особи в одному серці, три втілення божого начала, бла-бла-бла... :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 19:16:31 ]
Гадаю, що у даному випадку з числами все гаразд. Немає якогось такого поняття окресленого, як "тридухий", тому можна краще розгледіти сутність саме дводухості, що в цьому творі виступає, як двосторонність. А триєдиний, то вже інша справа - релігійне значення, хоча трішки несумісність виникає цих двох понять. Але з іншого боку, триєдність в кінці може означати перемогу однодухості, що призвела до єдинства.
Юліє, з ритмом не все чудово.
І, як на мене, то звертаючи увагу цього разу на структуру побудови, Ви загубили зміст. Точніше, не увиразнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:43:51 ]
Миросе, дякую, завжди цікаво читати Ваші зауваги.
Ви добре орудуєте традиційними алюзіями і асоціаціями :)
Тут є поєднання сталих понять зі спробою незвичного тлумачення.
Як на мене, з ритмом усе гаразд.
З останнім погоджусь. Не загубила - не увиразнила :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 21:48:24 ]
"Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Порівняйте ці рядки з іншими відповідними. Коли читаю, він випадає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:52:58 ]
Чим саме випадає, Миросе?
Ми про ритм чи про зміст говоримо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:00:58 ]
Невеликий змістовий "ляпчик"...
Що ми маємо?
"Бажання (яке -лиш провокація) у грудях множить безплідне сім"я (порпри закони природи й логіки).
Далі йде уточнення про те, що (те-ж саме бажання) множить "хвилясту лінію" яка виступає перед
нами "мотивом тривожним".
Ось таке виходить смислове навантаження. Як чесно, то - важкувато.
Хочу запропонувати:

"Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Згином хвилястим
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Бажання так і залишається - "лиш провокацією".
В головній ролі виступає "мотив тривожний" який "множить у грудях безплідне сім"я"...
і.т.д...і.т.п...

А вірш мені дуже сподобався.
Провокує приміряти на себе оте звертання: "Ти є..."
Мої 5.5 і захват.
Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:34:37 ]
Юліє, я говорила про ритм.
"Крізь нескінченну поему-трилогію" - тут не вистачає дихання на один склад, і я ковтаю цей склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:30:02 ]
Владимире, навіть не думала, що ті рядки можуть бути тлумаченими саме так :)
Вас заплутало "бажання"? ;)
Спробую розплутати. Бажання стосується першої строфи. "Бажання - лиш провокація". Крапка. Бажання бути в його руках, одночасно - бажання віднайти спокій та гармонію, які б змусили зупинитися. Але зупинятися не варто. Бо життя є рух.
В наступній строфі йдеться про безплідну надію, яка живе, незважаючи ні на що, і через неї продовжує битися серце. Розтягнено у словах та образах? Погоджуюсь. Але знову ж - крапка.
І приміряйте на здоров"я! "Ти" - це все, кожен окремо і водночас нікого конкретно. :)

Миросе, мені не вистачає свіжості погляду, щоб вловити збій у ритмі та виправити. Дуже довго я той вірш жувала :))) Спробую підійти до нього трохи згодом. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:33:00 ]
Хі, поема ненароком перетворилась на роман :))) Так навіть цікавіше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-27 10:57:04 ]
Юлечко, привіт! Пропустив їм троха в процесі, але надолужую. Загалом вірш гарний, приємно читається, хоч і не проймає до кінця. Можливо, причиною тому - певні проблеми з ритмом. Зокрема, співставте рядки:
Яким секунди в життя посвячені.і відповідник-
Моє земне й неземне призначення. - бажано, розпишіть наголошені і ненаголошені склади - то таки щось не таво... :)
А в останніх рядках, жиби не мордувати читача з`їданням їдного складу і вставлянням сполучника Й, можна було б просто скоричтуватись І:
Прикрита чарами та нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю і нескінченністю.
Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 11:29:59 ]
Привіт, Славцю!
Дякую за увагу, але я поки що не буду робити подальших змін у вірші :) Нехай трошки вляжеться.
Можливо, не проймає не тільки через ускладнений ритм, а ще й через незвичну тематику. Ви звикли, що я, в основному, любовну лірику пишу, а тут закид у філософію :) Є речі, що пишуться серцем, так само читаються. А є інші.
Бачу, Ви грунтовно взялися за обробку дописів ;)
Наснаги Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 12:09:18 ]
Все класно, Сдавцю! Висловлйтесь вволю, для того ж ми тут і бігаєм (хто живе, хто забігає) :)
Я теж останнім часом не маю багато можливості коментувати :( Сподіваюсь, це ненадовго. Тож іще погулєємо! ;)