ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, не додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченний роман-трилогію.
Ти є той бій,
В серцях закований,
Яким секунди в життя посвячені.
Ти є той біль,
В очах прихований,
Моє земне й неземне призначення.
Ти швидкоплинна
Тремка облуда,
Прикрита чарами й нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю, нескінченністю.

21.05.07.




Найвища оцінка Фешак Адріана 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-21 16:23:55
Переглядів сторінки твору 5154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.598 / 5.38  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.33  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 17:13:25 ]
класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:09:27 ]
Дуже гарний вірш.
Єдина - дуже суб'єктивна! - порада на майбутнє: якщо бавитесь з числами, то дотримуйтесь якихось простих і чітких правил, бо мене особисто за першим разом вкололо в око "дводухий" -"трилогія" - "триєдиний" - якась тріщинка по віршу пішла, чи що...Довелось вчитатись по раз другий. (хоча у сенсі провокації - щоб таки вчитувались! а не ковтали все зараз - дуже навіть непагано:)))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:35:44 ]
Якби ті числа взялися лише для забавки, то інша справа, я починала б з "єдиного" і так далі...
А так єдиного нема, є лише триєдиний, тобто три особи в одному серці, три втілення божого начала, бла-бла-бла... :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 19:16:31 ]
Гадаю, що у даному випадку з числами все гаразд. Немає якогось такого поняття окресленого, як "тридухий", тому можна краще розгледіти сутність саме дводухості, що в цьому творі виступає, як двосторонність. А триєдиний, то вже інша справа - релігійне значення, хоча трішки несумісність виникає цих двох понять. Але з іншого боку, триєдність в кінці може означати перемогу однодухості, що призвела до єдинства.
Юліє, з ритмом не все чудово.
І, як на мене, то звертаючи увагу цього разу на структуру побудови, Ви загубили зміст. Точніше, не увиразнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:43:51 ]
Миросе, дякую, завжди цікаво читати Ваші зауваги.
Ви добре орудуєте традиційними алюзіями і асоціаціями :)
Тут є поєднання сталих понять зі спробою незвичного тлумачення.
Як на мене, з ритмом усе гаразд.
З останнім погоджусь. Не загубила - не увиразнила :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 21:48:24 ]
"Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Порівняйте ці рядки з іншими відповідними. Коли читаю, він випадає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:52:58 ]
Чим саме випадає, Миросе?
Ми про ритм чи про зміст говоримо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:00:58 ]
Невеликий змістовий "ляпчик"...
Що ми маємо?
"Бажання (яке -лиш провокація) у грудях множить безплідне сім"я (порпри закони природи й логіки).
Далі йде уточнення про те, що (те-ж саме бажання) множить "хвилясту лінію" яка виступає перед
нами "мотивом тривожним".
Ось таке виходить смислове навантаження. Як чесно, то - важкувато.
Хочу запропонувати:

"Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Згином хвилястим
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Бажання так і залишається - "лиш провокацією".
В головній ролі виступає "мотив тривожний" який "множить у грудях безплідне сім"я"...
і.т.д...і.т.п...

А вірш мені дуже сподобався.
Провокує приміряти на себе оте звертання: "Ти є..."
Мої 5.5 і захват.
Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:34:37 ]
Юліє, я говорила про ритм.
"Крізь нескінченну поему-трилогію" - тут не вистачає дихання на один склад, і я ковтаю цей склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:30:02 ]
Владимире, навіть не думала, що ті рядки можуть бути тлумаченими саме так :)
Вас заплутало "бажання"? ;)
Спробую розплутати. Бажання стосується першої строфи. "Бажання - лиш провокація". Крапка. Бажання бути в його руках, одночасно - бажання віднайти спокій та гармонію, які б змусили зупинитися. Але зупинятися не варто. Бо життя є рух.
В наступній строфі йдеться про безплідну надію, яка живе, незважаючи ні на що, і через неї продовжує битися серце. Розтягнено у словах та образах? Погоджуюсь. Але знову ж - крапка.
І приміряйте на здоров"я! "Ти" - це все, кожен окремо і водночас нікого конкретно. :)

Миросе, мені не вистачає свіжості погляду, щоб вловити збій у ритмі та виправити. Дуже довго я той вірш жувала :))) Спробую підійти до нього трохи згодом. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:33:00 ]
Хі, поема ненароком перетворилась на роман :))) Так навіть цікавіше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-27 10:57:04 ]
Юлечко, привіт! Пропустив їм троха в процесі, але надолужую. Загалом вірш гарний, приємно читається, хоч і не проймає до кінця. Можливо, причиною тому - певні проблеми з ритмом. Зокрема, співставте рядки:
Яким секунди в життя посвячені.і відповідник-
Моє земне й неземне призначення. - бажано, розпишіть наголошені і ненаголошені склади - то таки щось не таво... :)
А в останніх рядках, жиби не мордувати читача з`їданням їдного складу і вставлянням сполучника Й, можна було б просто скоричтуватись І:
Прикрита чарами та нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю і нескінченністю.
Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 11:29:59 ]
Привіт, Славцю!
Дякую за увагу, але я поки що не буду робити подальших змін у вірші :) Нехай трошки вляжеться.
Можливо, не проймає не тільки через ускладнений ритм, а ще й через незвичну тематику. Ви звикли, що я, в основному, любовну лірику пишу, а тут закид у філософію :) Є речі, що пишуться серцем, так само читаються. А є інші.
Бачу, Ви грунтовно взялися за обробку дописів ;)
Наснаги Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 12:09:18 ]
Все класно, Сдавцю! Висловлйтесь вволю, для того ж ми тут і бігаєм (хто живе, хто забігає) :)
Я теж останнім часом не маю багато можливості коментувати :( Сподіваюсь, це ненадовго. Тож іще погулєємо! ;)