ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.12.03
23:48
Ми нарізно плекали світ до того,
як доля привела нас у альков,
де в раюванні сяйва золотого
іскрилася загравою любов!
Зоріла, пломеніла, огортала
теплом самотні душі на землі,
і місяцем - небесного кресала,
як доля привела нас у альков,
де в раюванні сяйва золотого
іскрилася загравою любов!
Зоріла, пломеніла, огортала
теплом самотні душі на землі,
і місяцем - небесного кресала,
2020.12.03
23:47
Перекреслює дорогу
Неподолана межа
Не помилує нікого
Активована іржа.
Ти смієшся без потреби
І сумуєш без причин
І у просторі під небом
Неподолана межа
Не помилує нікого
Активована іржа.
Ти смієшся без потреби
І сумуєш без причин
І у просторі під небом
2020.12.03
18:14
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C
2020.12.03
06:15
Єдине, що вірно зроблю –
Це запевню любов у любові.
Єдине, що вірно люблю –
почуттів повноводу повінь.
Сумнівайся – я маю кулак
розтрощити кінцівки страху,
маю сили ловить вовкулак
Це запевню любов у любові.
Єдине, що вірно люблю –
почуттів повноводу повінь.
Сумнівайся – я маю кулак
розтрощити кінцівки страху,
маю сили ловить вовкулак
2020.12.03
01:57
А любов золотими нитками
Вишиває зірки в небесах...
Я б усипав троянд пелюстками
Чарівливий твій зоряний шлях.
Де б не йшла — усміхалися віти,
І леліяли б кожен твій крок
І черемха й бузок, гіацинти -
Вишиває зірки в небесах...
Я б усипав троянд пелюстками
Чарівливий твій зоряний шлях.
Де б не йшла — усміхалися віти,
І леліяли б кожен твій крок
І черемха й бузок, гіацинти -
2020.12.02
20:40
Три дні виблискував пухнасто
Неповнолітній перший сніг
І потай мріялось про щастя,
Що прихилилося до ніг.
Та сніг пустився за водою,
Як повернулося тепло.
І щастя вкрилося імлою,
Неповнолітній перший сніг
І потай мріялось про щастя,
Що прихилилося до ніг.
Та сніг пустився за водою,
Як повернулося тепло.
І щастя вкрилося імлою,
2020.12.02
20:27
І вже...і вже...і вже не має значення-
Куди летять осінні стежі страчені,
Куди пливуть вітрила пошматовані
В які моря - в які глибокі повені,
В якому часі вихлялому й сірому
Крило, мов лезо, розсікає віхолу.
І вже не має ніякого значення,
Куди летять осінні стежі страчені,
Куди пливуть вітрила пошматовані
В які моря - в які глибокі повені,
В якому часі вихлялому й сірому
Крило, мов лезо, розсікає віхолу.
І вже не має ніякого значення,
2020.12.02
19:19
В "Паркових озерах" причаїлась тиша.
Явори високі спокій стережуть.
Все заполонила голубе узвишшя,
Від землі до неба - хмарна каламуть.
Де-не-де на дерні поруділе листя,
Паморозі іній посріблив газон.
Лавочка холодна, сутінки імлисті,
Явори високі спокій стережуть.
Все заполонила голубе узвишшя,
Від землі до неба - хмарна каламуть.
Де-не-де на дерні поруділе листя,
Паморозі іній посріблив газон.
Лавочка холодна, сутінки імлисті,
2020.12.02
19:04
У часи, як руським родом знать іще гордилась
І під польського магната поки не рядилась.
І жила іще ідея про власну державу,
Щоб здобути собі честі, а для неї слави.
Між Москвою і Литвою метались, бувало,
Все підтримки у тій справі для себе шукали.
Т
І під польського магната поки не рядилась.
І жила іще ідея про власну державу,
Щоб здобути собі честі, а для неї слави.
Між Москвою і Литвою метались, бувало,
Все підтримки у тій справі для себе шукали.
Т
2020.12.02
12:12
Або мені дайте хоч і бубон в руки,
Або не питайте, чом стою, мов крук той.
Он танцює місяць понад деревами,
А я тут нуджуся в балачках із вами.
Якщо ти музика,то не варт базікать,
Краще б уже грати і пісень співати.
І хоча б ви грали, не переставали
Або не питайте, чом стою, мов крук той.
Он танцює місяць понад деревами,
А я тут нуджуся в балачках із вами.
Якщо ти музика,то не варт базікать,
Краще б уже грати і пісень співати.
І хоча б ви грали, не переставали
2020.12.02
08:45
Клопоту більше, ніж треба,
у прерозумних людей.
Похапцем кинутий жереб –
ворогом скорим гряде.
Думкою розбагатівши,
можна скорити світи,
розум ніколи не втішить
у прерозумних людей.
Похапцем кинутий жереб –
ворогом скорим гряде.
Думкою розбагатівши,
можна скорити світи,
розум ніколи не втішить
2020.12.02
06:30
Вітаннячка скінчилися і ми
буденно стріли перший день зими…
Здавалося б далеко не малята
ні настрою, ні снігу, але ж – свято.
Давай, друзяка, діставай коньяк,
без двох тварин святкується ніяк.
буденно стріли перший день зими…
Здавалося б далеко не малята
ні настрою, ні снігу, але ж – свято.
Давай, друзяка, діставай коньяк,
без двох тварин святкується ніяк.
2020.12.02
06:07
Схолодніла, білогруда
Владно шастає зима, –
І хоча не стало бруду,
Але й теплих днів нема.
Відчуваючи загрозу
Віком скривленим кісткам
Заховаюсь від морозу
На печі й уже звідтам
Владно шастає зима, –
І хоча не стало бруду,
Але й теплих днів нема.
Відчуваючи загрозу
Віком скривленим кісткам
Заховаюсь від морозу
На печі й уже звідтам
2020.12.02
00:04
Немов би тут почаклувала фея -
Дух музики високої не вмер.
І прикрашає статуя Орфея
Майданчик оглядовий — бельведер.
Фракійський цар, як Бог, одвічно юний,
Ще й Аполлона й Калліопи син -
Коли співав, торкнувши ліри струни,
Дух музики високої не вмер.
І прикрашає статуя Орфея
Майданчик оглядовий — бельведер.
Фракійський цар, як Бог, одвічно юний,
Ще й Аполлона й Калліопи син -
Коли співав, торкнувши ліри струни,
2020.12.01
21:21
У затінку моїх думок
улітку – прохолода
і досить тепло на душі
без сонця в зимній день.
А вранці роздумів димок
у будь-яку погоду
дарує плетиво віршів
і музику пісень.
улітку – прохолода
і досить тепло на душі
без сонця в зимній день.
А вранці роздумів димок
у будь-яку погоду
дарує плетиво віршів
і музику пісень.
2020.12.01
18:59
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2020.12.03
2020.12.03
2020.11.25
2020.11.18
2020.11.17
2020.10.15
2020.09.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Вірші
Червень
I
ті спогади, мов
голоси, які
долають відстань
& в кожного свої
недоліки, чи навіть
більш, аніж ~
ранкові сутінки за
мить, як згаснуть
ліхтарі
& після
II
блискучістю
якнайдурніших аналогій
& каламбурів
& алітерацій геть
прямих
інтоксикований поволі
дрейфує сам~ один
не чує ніг
вирує біль
недостеменний
хміль сваволі
назустріч
передбачуване й не
залиш мені мене
мій боже
вряди~ годи
залиш ~
який там вже
не
є
III
небо у полі зору ~
жменя зірок жорстоких
справи не йдуть угору
& зрозуміло скоро
мрії твої убогі
спокій твій ніц не
спокій
гра твоя ~
прос
то гра
IV
даруй & прощавай
потворисько безносе
я віднайду
інакший образ
від тіла вільний
& від форм
з полону стін скляних
щезають монстри
через густу штриховку
мовби поспіх &
з темряви
гуркоче шторм
V
що виплекав
& що покинув
без журби
куди йдучи
супроти
недовіри
чуттєво
сповідаючи
свій вибір
палай усе
лиш тільки
трохи би
VІ
& гіркота
тойбічних злив
птахи що
гічкок показив
& демони що
люди зовні
в очах злотиться
привид повні
& брам
роззявлені роти
та я кохав
люстер тих
безвідносність
немов хотів
щоби
за ними
була
Ти
✧
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Червень
I
ті спогади, мов
голоси, які
долають відстань
& в кожного свої
недоліки, чи навіть
більш, аніж ~
ранкові сутінки за
мить, як згаснуть
ліхтарі
& після
II
блискучістю
якнайдурніших аналогій
& каламбурів
& алітерацій геть
прямих
інтоксикований поволі
дрейфує сам~ один
не чує ніг
вирує біль
недостеменний
хміль сваволі
назустріч
передбачуване й не
залиш мені мене
мій боже
вряди~ годи
залиш ~
який там вже
не
є
III
небо у полі зору ~
жменя зірок жорстоких
справи не йдуть угору
& зрозуміло скоро
мрії твої убогі
спокій твій ніц не
спокій
гра твоя ~
прос
то гра
IV
даруй & прощавай
потворисько безносе
я віднайду
інакший образ
від тіла вільний
& від форм
з полону стін скляних
щезають монстри
через густу штриховку
мовби поспіх &
з темряви
гуркоче шторм
V
що виплекав
& що покинув
без журби
куди йдучи
супроти
недовіри
чуттєво
сповідаючи
свій вибір
палай усе
лиш тільки
трохи би
VІ
& гіркота
тойбічних злив
птахи що
гічкок показив
& демони що
люди зовні
в очах злотиться
привид повні
& брам
роззявлені роти
та я кохав
люстер тих
безвідносність
немов хотів
щоби
за ними
була
Ти
✧
_______________________________
Art © «La Fin Du Monde»™
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0846 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0846 seconds