ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Червень
Образ твору  
I

ті спогади, мов
голоси, які
долають відстань

& в кожного свої
недоліки, чи навіть
більш, аніж ~

ранкові сутінки за
мить, як згаснуть
ліхтарі

& після



II

блискучістю
якнайдурніших аналогій
& каламбурів
& алітерацій геть
прямих

інтоксикований поволі
дрейфує сам~ один
не чує ніг
вирує біль
недостеменний
хміль сваволі
назустріч
передбачуване й не

залиш мені мене
мій боже
вряди~ годи
залиш ~
який там вже
не
є



III

небо у полі зору ~
жменя зірок жорстоких
справи не йдуть угору
& зрозуміло скоро
мрії твої убогі
спокій твій ніц не
спокій
гра твоя ~
прос
то гра



IV

даруй & прощавай
потворисько безносе
я віднайду
інакший образ
від тіла вільний
& від форм

з полону стін скляних
щезають монстри
через густу штриховку
мовби поспіх &
з темряви
гуркоче шторм



V

що виплекав
& що покинув
без журби

куди йдучи
супроти
недовіри

чуттєво
сповідаючи
свій вибір

палай усе
лиш тільки
трохи би





& гіркота
тойбічних злив
птахи що
гічкок показив
& демони що
люди зовні
в очах злотиться
привид повні
& брам
роззявлені роти

та я кохав
люстер тих
безвідносність

немов хотів
щоби
за ними
була

Ти








 


 
_______________________________
Art © «La Fin Du Monde»™



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-08 00:15:54
Переглядів сторінки твору 8905
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.30 12:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-10-09 03:13:33 ]
Оригінально) І "І" у Вас прикольне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-09 22:05:26 ]
*осяйливо дякує*

це є у всіх інших текстах тут ~
окрім іншого ‘&’ реалізує т.зв. надзавдання
& це мені особисто також до смаку

Серго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-10-09 07:40:30 ]
з тої вервички червневої - кожна коралинка цікавська така. Особливо пригорнулося таке - наче звичне, але ж в оригінальний спосіб вирішене:
"гра твоя ~
прос
то гра" навіть не думала почути від СоМі " прос то", бо не просто так вдалося :) пірнула


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-09 22:12:22 ]
дяки, приємно

’просто’ це провокативне ~ з одного боку ніяке
(кшталту слова ’власне’: оце, власне, квітки. . .)
а з іншого боку дуже глобальне, архетипічне, слово
(можливо, і з вищого розряду)
але коли воно перетворюється на сміття,
з незрозумілою чи несвідомою метою зв’язки інших
(часом набагато дрібніших) слів
напр., ’А я оце просто собі йшов і просто не думав’

мене обов’язково трафляє шляк


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
К О (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-09 22:24:52 ]
саме за деякий час до цього читала ваш вірш, до якого світлинка була з Інгрід Бергман
і кінцівка цього вірша тепер із нею викликала асоціацію. хоча «Ти» це, звісно, вам відома конкретна чи абстрактна особа, але мені тепер цією Ти буде Інгрід
а загалом ця вся річ повна шарму, який резонує і виловлює з підсвідомості різні речі
і на рівні чуттів теж резонує неабияк
як завше, із правдивою вдячністю і очікуванням нових магнетичних творінь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-09 22:31:23 ]
о, Катя

*(тепло дякує)*

. . .Інґрід Берґман це неосяжне & мовби втрачене
а для поетів так узагалі Ґрааль

а

’Ти’ в наявному випадку може означати навіть усесвіт
тут головне ~ співрозмовник (вектор)

а окрім іншого, це красива річ у собі
якби послідовність моментальних світлин