ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Сіра світлина
Зкрапує
звішена з неба білизна,
не просихає...
в ній вітер завис.
Сіра світлина,
де ковтень Вітчизни -
відбитком серця
і полиском сліз.

Ти так далеко -
роками відклалась,
думку кохала,
ховала квиток...
Як не вдилявся -
а все було мало,
все було важко...
зробити ковток.

Душу отрушу,
як яблуню з Раю.
Хай - ще не осінь
і плід не достиг...
Сіра світлина.
Вітчизна.
Ковтаю.
Вибілий стовбур.
Бажання цвісти.

25 Травня 2007




Найвища оцінка Епіграми, Наслідування Пародії, 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-25 21:09:04
Переглядів сторінки твору 2956
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.515 / 5.25  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.10.24 00:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-25 21:19:59 ]
Буенос діас, Амігос!
А я вже троха нервувати почав. Дивлюсі - нема :( Думав сі, мо кляті янки за українське слово вже тебе на єкскурсію в Гуантанамо відправили (хай йому грець...) :))
"ковтень Вітчизни" - ковток?
"а все було важко... зробити ковток" - Святослав буде матюкати, проте скажу, що перше"а" здається зайвим. Подивись.
У слові "Світлина" де наголос? Мо визначити значком, а то я , наприклад, при першому читанні троха розгубивсі.
Як завжди - гарний твір. З твого дозволу, без оцінки :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-25 21:36:07 ]
Привіт, Друже,
Зараз досить роботи прибавилось...
Дякую за коментар - виправив, окрім
"ковтень" - бо це слово є вживаним
(хоча нечасто) - це так означає "ковток".
With respect,
Amigo! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-26 20:29:18 ]
Привіт, Юрку! Хтів би м вслід за Сержем звернути твою увагу, що у слові світлИна наголос трохи не там, де передбачалося віршем. Один раз - це ще куди не йшло, а тут...
Якщо спробувати уявити і збагнути послідовність і логіку подій в рядках:
Світлина сіра, де ковтень Вітчизни
не пропускає ні серця... ні сліз. - то важко то зробити - надто вже закручено, як кубік Рубіка :)
...думку кохала, ховала квиток. - малося на увазі квиток на літак?
У рядку:
Хай ще не осінь і плід не достиг. - аж проситься тире і трьокрапка:
Хай - ще не осінь і плід не достиг...
А останній рядок гарний, лиш хочеться кожне речення окремо бачити:
Вибілий стовбур.
Бажання цвісти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-26 21:56:00 ]
Славцю,
Друже-дохфторку, щиро дєкую.
Все розкрутив і виправив, як за рецептов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-26 22:06:06 ]
Привіт, Юріє! Від змін вірш багато в чому виграв! Краса і гармотія запанувала над "вітчизною" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-26 22:06:49 ]
соррі, "гармонія" ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-26 22:21:22 ]
О! То вже краще! А хіба є таке: ВИБІЛИЙ? (вибілений мається на увазі, чи що?)