ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Фірман
Ливень линви скидає додолу,
опускається шелех. Гостина.
Недозбиране поле. Стодола
перепхала за пазуху сіна.

На дворі мокнуть коні. І фіра
відмиває боки. Зпозаранку,
перемутнена відчаєм, міра
на дінці пересушує шклянку.

Старість бік підпирає і хату,
сина й доню за центом нагнуло.
Тай онука забув слово "мати"
і на цвинтарі люду прибуло.

І рука не підноситься клясти,
а зтрипалено хрест укладає.
Тільки й того великого щастя,
що розкралося долею, має...

-------------------------------------

А кишені в столичному місті
дошивають собі можнокради.
Тільки б совістю не переїстись.
Ливень линви скидає. Розрада.

6 Червня 2007




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-06 19:26:45
Переглядів сторінки твору 4671
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.111 / 5.38  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.984 / 5.25  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.11.10 00:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 21:40:46 ]
ностальгійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-06-07 07:22:51 ]
Дуже славно... дуже!
Лише те, що під рисочкою видається чужим для цього вірша. Сказане, і без того, мало вивершену форму.
(І, може, не "ливень", а - "злива"?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-07 10:56:56 ]
Привіт, Юрку! Доволі сильний твір, проймає. Класно:
Лиш рука не підноситься клясти,
а зтрипалено хрест укладає...
Щодо ливня - є й таке слово, хоч звучить як калька з російської. Я б не викидав останній куплет, він додає контрасту, що підсилює загальне враження!
Один лише вираз трішки заставив зупинитись:
міра
на дінці пересушує шклянку. - знаю, що малося на увазі, але міра сама не дуже склянку тримати може, то трішки незвично, але могло б бути!
Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 14:47:25 ]
Як на мене дуже просто і прекрасно! Заставляє задуматись-згадати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 16:55:58 ]
Дякую Уляно, Владимире, Славцю, Назарцю!
"Ливень" ніколи би не ужив, але мене захопило
саме поєднання "ливень линва" - тому так вийшло.
Що до останнього стовпчика - то Славцьо Ти правильно зауважив -
я залишив го для контрасту, хоча поєднав з першим рядком.
Він так само ні дочого..., як і "можнокради" для народу. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 16:58:26 ]
Коли би то той ливень міг і петельки на линвочках зашморгувати.... - була би "розрада" ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 15:57:21 ]
файно, шось нині на гінше слово не спроможна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 18:32:29 ]
оце по-нашому, брате Юрцю!
і сумно, і розрадно :))
я си гадав, жи то про їнакшого фірмана, того легендарного Богдана Трофимовича з села Краківців!
чув, жи жиє ше!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 18:45:37 ]
Микольцю - файно дєкую.
О, то - дай Біг му здоровлєчка і уважної їзди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-12 23:00:30 ]
Майстерні - я забрав своє іншомовне... out! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-18 22:16:17 ]
Юрію, а що робити з англійською мовою, якою редакція, наразі, настільки не володіє, аби підтримувати цей напрям. Це наш недолік - оцінюємо те, що добре розуміємо :(
Вірш ідеологічно сподобався, а над технічними детальками ніби можна ще помізкувати?
Ось, можливо "сіна", якщо в родовому? А "омолоджене поле" - чи не суперечить відчуттям згасання? І всілякі тонкощі "та й онука"? Крапки? тоді "І на цвинтарі"? "І рука" ?
Закінчення можна трохи ускладнити? "щоби совістю" - на "Тільки б совістю" - як нове речення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-19 00:23:49 ]
Шановна Редакціє,
***
Хотілось би звичайно мати "tab" на персональній сторінці з позначкою - "Іншомовна Поезія" - щоби там мо` було виставляти все не українське (звичайно без впливу на рейтінг) - тоді і всі російськомовні речі носили би ознайомчий характер, бо вони, як Ви зауважили, не мають ніякого відношення до україської літератури.
Окрім цього, хотілося б що би вірш був "видимим" опісля публікації по правому боці, як і інші "наші" вірші. Але це лиш моє побажання. А я наразі забиратиму все ненаше в етюди опісля короткого часу перебування у поетичному відділі.

***
Прислухався до Ваших зауваг. Дуже вдячний - усе виправив.
Прошу переглянути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-19 16:20:01 ]
Юрію, ми колись виправимось! :)
Але ви, Юрію, не вважайте, що наша редакторська думка, у цьому випадку моя, точніша, вірніша, аніж ваша.
Особисто я просто роздумую, читаючи, а чи вірно, чи ні, це ви вже самі вирішуйте.