ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Фірман
Ливень линви скидає додолу,
опускається шелех. Гостина.
Недозбиране поле. Стодола
перепхала за пазуху сіна.

На дворі мокнуть коні. І фіра
відмиває боки. Зпозаранку,
перемутнена відчаєм, міра
на дінці пересушує шклянку.

Старість бік підпирає і хату,
сина й доню за центом нагнуло.
Тай онука забув слово "мати"
і на цвинтарі люду прибуло.

І рука не підноситься клясти,
а зтрипалено хрест укладає.
Тільки й того великого щастя,
що розкралося долею, має...

-------------------------------------

А кишені в столичному місті
дошивають собі можнокради.
Тільки б совістю не переїстись.
Ливень линви скидає. Розрада.

6 Червня 2007




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-06 19:26:45
Переглядів сторінки твору 4368
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.111 / 5.38  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.984 / 5.25  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.08.02 16:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-06 21:40:46 ]
ностальгійно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-06-07 07:22:51 ]
Дуже славно... дуже!
Лише те, що під рисочкою видається чужим для цього вірша. Сказане, і без того, мало вивершену форму.
(І, може, не "ливень", а - "злива"?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-07 10:56:56 ]
Привіт, Юрку! Доволі сильний твір, проймає. Класно:
Лиш рука не підноситься клясти,
а зтрипалено хрест укладає...
Щодо ливня - є й таке слово, хоч звучить як калька з російської. Я б не викидав останній куплет, він додає контрасту, що підсилює загальне враження!
Один лише вираз трішки заставив зупинитись:
міра
на дінці пересушує шклянку. - знаю, що малося на увазі, але міра сама не дуже склянку тримати може, то трішки незвично, але могло б бути!
Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 14:47:25 ]
Як на мене дуже просто і прекрасно! Заставляє задуматись-згадати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 16:55:58 ]
Дякую Уляно, Владимире, Славцю, Назарцю!
"Ливень" ніколи би не ужив, але мене захопило
саме поєднання "ливень линва" - тому так вийшло.
Що до останнього стовпчика - то Славцьо Ти правильно зауважив -
я залишив го для контрасту, хоча поєднав з першим рядком.
Він так само ні дочого..., як і "можнокради" для народу. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-07 16:58:26 ]
Коли би то той ливень міг і петельки на линвочках зашморгувати.... - була би "розрада" ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 15:57:21 ]
файно, шось нині на гінше слово не спроможна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-06-08 18:32:29 ]
оце по-нашому, брате Юрцю!
і сумно, і розрадно :))
я си гадав, жи то про їнакшого фірмана, того легендарного Богдана Трофимовича з села Краківців!
чув, жи жиє ше!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 18:45:37 ]
Микольцю - файно дєкую.
О, то - дай Біг му здоровлєчка і уважної їзди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-12 23:00:30 ]
Майстерні - я забрав своє іншомовне... out! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-18 22:16:17 ]
Юрію, а що робити з англійською мовою, якою редакція, наразі, настільки не володіє, аби підтримувати цей напрям. Це наш недолік - оцінюємо те, що добре розуміємо :(
Вірш ідеологічно сподобався, а над технічними детальками ніби можна ще помізкувати?
Ось, можливо "сіна", якщо в родовому? А "омолоджене поле" - чи не суперечить відчуттям згасання? І всілякі тонкощі "та й онука"? Крапки? тоді "І на цвинтарі"? "І рука" ?
Закінчення можна трохи ускладнити? "щоби совістю" - на "Тільки б совістю" - як нове речення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-19 00:23:49 ]
Шановна Редакціє,
***
Хотілось би звичайно мати "tab" на персональній сторінці з позначкою - "Іншомовна Поезія" - щоби там мо` було виставляти все не українське (звичайно без впливу на рейтінг) - тоді і всі російськомовні речі носили би ознайомчий характер, бо вони, як Ви зауважили, не мають ніякого відношення до україської літератури.
Окрім цього, хотілося б що би вірш був "видимим" опісля публікації по правому боці, як і інші "наші" вірші. Але це лиш моє побажання. А я наразі забиратиму все ненаше в етюди опісля короткого часу перебування у поетичному відділі.

***
Прислухався до Ваших зауваг. Дуже вдячний - усе виправив.
Прошу переглянути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-19 16:20:01 ]
Юрію, ми колись виправимось! :)
Але ви, Юрію, не вважайте, що наша редакторська думка, у цьому випадку моя, точніша, вірніша, аніж ваша.
Особисто я просто роздумую, читаючи, а чи вірно, чи ні, це ви вже самі вирішуйте.