ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 из Владимира Ляшкевича



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-21 18:41:43
Переглядів сторінки твору 4316
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.05 20:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-21 19:45:19 ]
В принципі від Ляшкевича тільки ритміка і тема. Звучить як самостійний чудовий, зачаровуючий вірш. Читав кілька разів, не шукав гріхів, а насолоджувався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-21 19:58:58 ]
спасибо... это целая история - этот перевод. очень личная. ей уже 5 лет)... наверное, когда к тексту прикасаются двое - он входит в резонанс, с самим собой... по крайней мере, мощь этого текста я на себе почувствовала в полной мере, и я боялась его трогать. и вот, через 5 лет - созрела) я, которая никогда ни к чему не возвращается - вернулась и переделала его. очень дорожу авторской мистикой этого текста - она работает)... Надеюсь, я вас не очень напугала)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-21 23:01:07 ]
Достойний переклад достойного тексту. Окремі недоліки краєм ока ледь помітні, але звертати увагу на них якось не хочеться. Відчувається, що творилося з душею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-22 08:43:37 ]
благодарю вас!.. рада радовать)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-21 23:19:31 ]
Таню, дякую Вам, Ви мені відкрили Володимира Ляшкевича, як могутнього поета, хоч у нього чимало чудових поезій, але нічого сильнішого за цей вірш я не читав раніше! Недарма "Майстерні" на мою думку - найкращий поетичний сайт в інеті.
Переклад місцями навіть конкурує з оригіналом - "У колі шулік - в ореоле орлов"... Справді авторська індивідуальність перекладача недвозначно проступає, дещо трактує по-своєму - сподобався рядок: просто ласки, что пили вдвоем мы на зыбком мосту - розпиту на двох самоту - зыбкий мост - дивовижно тонко і своєрідно передає передає це відчуття двоїстої самоти...
Одна заувага невеличка - українізм вкрався в переклад - чи вжитий свідомо? - и я пестил ее - можна ж легко зробити російською - и ласкал я ее - і звучатиме природньо - чи так задумано?!
А все інше - супер! Дякую, отримав велику насолоду
від читання обох текстів!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-22 08:32:17 ]
о... вы мне открыли степень моей асимиляции, Ярослав.. это не всегда хорошо, оказывается!) пестовал, ну конечно... (ласкал - это прекрасно, но все же стихи поэт... ну вообщем вы понимаете :) ) постараюсь исправить - спасибо!!!
к строке с зыбким мостом у меня самой как раз внутренние претензии, так что вы меня утешили, что это может восприниматься хорошо, все же большое отступление от авторской лексики.
а "ореол орлов" - это то, что и делает возможным этот перевод как таковой, верней ему уже невозможно не быть, когда казалось бы на самом непереводном месте - открывается новая грань. никак не ради конкуренции, конечно - ради возможности)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-22 10:17:05 ]
Тільки підтверджу - оригінал і переклад високого рівня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-22 12:14:13 ]
спасибо, Богдан. рада, что мужчинам нравится)... и конечно, очень хотелось бы, чтобы перевод понравился автору оригинала. когда-то он не принял его. не знаю, изменилось ли что за 5 лет, возможно, я все же доросла) Только на этот раз я у него не спросила... Но замечания его я помню, и постаралась то, что ему тогда не понравилось - изменить. Поэтому думаю, что это дает мне некоторое право)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-01-23 09:41:34 ]
Такого Ляшкевича я не знав. Вражає! І переклад напрочуд гарний... Жіночі емоції такі барвисті і багаті, що з лихвою вистачає на осмислення чоловічих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-23 13:15:38 ]
только вот ни одной женщины не отозвалось тут пока)...
спасибо, значит не напрасно. а то были сомнения у меня в уместности этой публикации


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-01-23 13:48:50 ]
А можна лінк на цю поезію Ляшкевича?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2017-01-23 14:34:50 ]
О, Марто, я щиро здивований, я вже сам про цей текст забув, а ви додали йому і свій подих, цілком особливий. Два подихи - це вже натяки на весну )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-23 18:42:51 ]
спасибо... за это волшебное стихотворение. за все, что вы дали мне в переводческой практике. а это прежде всего бережное отношение к исходному тексту. умение беречь иногда проходит испытание временем) для того чтобы получить право на существование. все как в жизни. и все - не зря)... спасибо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-01-26 13:53:27 ]
Пора Вам, Марта, книги издавать! Чтобы мы могли читать Ваши стихи и переводы в бумажном виде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 17:53:51 ]
спасибо за интерес, Серёжа. это сложный вопрос. первое и главное - я лишена каких-либо амбиций по этому поводу. смысла большого тоже не вижу - бумажная книга практически не востребована сейчас. возможно, кто-то самоутверждается таким образом. мне это не нужно) печаталась в местных альманахах поэтических - удовольствия не получила)
второе - мало хорошего материала. требования к себе повышаются год от года. старые вещи во многом не устраивают. новых мало.
ну а переводная практика - крайне неоднозначная вещь. но вот тут у меня как раз есть печатный опыт благодаря покойной Светлане Костюк, с которой я виртуально путешествовала от Москвы до Иерусалима, от Польши до Италии в качестве автора переводов ее стихов в альманахах и книге. Когда я держу в руках ее книги - тогда я пожалуй и понимаю, что смысл наверное есть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 14:55:56 ]
Подобається ваше бережливе ставлення до слова і до людей, Марто. Сподобалось, як переклали. Хоча оригіналу надаю перевагу в даному випадку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 17:55:31 ]
верите, я тоже!) благодарю, Лариса!