ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Отака от квінтесенція
***трохи дивне)))***

Як світить місяць вдалині,
СИГНАЛОСИНГЛЯЧИ мені!..
Оце писатиму про віти,
Які коханням враз освітить,
І про якесь метафоряче...
Наче...
ТЬФУ БЛІН!..
Та встань!
Та встань уже з отих колін,
Бо буревієм дах зірвало,
Бо час ще є. Та часу мало...
.....................................
Лайно в поетоіпостасі,
Ти знаєш, як скавчать на пласі?
Що? Не здогадуєшся? Жуть...
Тобі я дещо розкажу...
.......................................
Він був поет. Все наче просто.
Коли вели його на розстріл,
Він вже не нив... (раніше нив...)
Вдихав чарівний смак весни

І все бажав (стрілять- не вішать)
Аби усе здійснили швидше,
Бо насолодою для ката
Дивитись, як комусь чекати

Приходу Мороку... І Діва
(комусь ще є до нього діло?)
Десь заголосить, Сонцесяйна...
Принаймні, виглядав охайно.

А як його Душі Нетлінній
На розстріл встати на коліна?..
І тут... Помилування... -Кате!..
Тебе волів би розірвати!..

Чи не тебе... Ти ж виконавець...
Ми десь брати з тобою навіть,
Бо виплеснем у світ із шалом
Усю ненависть до "рішали",

Що нас обох лишив "настрОю"
(поет і кат не ходять строєм)
А дівці що ж? Не голосити?
Іти вареники ліпити?

Це замість, щоб ото з піаром
Упитись трауру нектаром?
І скиглить потім повсякчас
"Як я... Як я любила вас!!!..."

Отак... Поламані прожекти...
...........................................
Та ти, ПОЕЗІЄЕЖЕКТОР,
Не розумієш, що кажу я...
Іди... Бо ПОМ"ЯНУ "У СУЄ..."




© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117030700977



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-07 02:05:24
Переглядів сторінки твору 3169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-03-07 14:12:46 ]
Цікавий емоційний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-07 21:47:26 ]
Так, вірш вдався, Таню) А те, що лайками не облайканий... Знаєте... Колись, років 2,5-3 тому, коли я ото писати починаффф (і навіть дехто мене доволі таки "розпальцьовано" вчити намагафффся, та щось я ото учень поганий, чи що... Не вівся на безмертне вчення, та й грець із ним) було так з пару дівчаток, що усіх обцмакали, усіх у друзі записали, та й потонули обцмакані... А писали ж спочатку нічого наче так... Подобалось мені... То я до того, що злякався я тоді цього і дружбу почав обмежувати))) Бо літ. дружба і літ.творчість суть речі різні... Отаке ото "одкровеннячко" було мені))) ТО оцей вірш ТОЧНО НЕ ЗАЛАЙКАЮТЬ))) Я це і знав) Але саме ДЕКОМУ з тих, кого поважаю- от запав чомусь) ТО дякую, Таню) Ваш комент цінний) Спасибі Вам) Вибачте за балакучість))) З Наступаючим Святом 8 березня!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-08 09:44:08 ]
Люблю Ваше експресивне. Ну і це "Одкровення від Сокольника" не раз перечитала.
Майстри звично мостять дороги благими намірами, а учні вперто звертають на свої стежки, іноді й на колінах човгаючи)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 13:00:13 ]
Що ж додати... "шляхи, які ми обираємо..." І підтверджень життя надає повен віз... Мав ото одну трохи дивну літ. зустріч (без імен і деталей)- все виявилось ще гірше, ніж вважав... Добре. Я зараз на позитиві (бо чекаю деякої "благої вісті" в контексті доволі цікавих подій у моєму житті, одночасно літ. і нелітературних. Як справа піде, може й розкажу колись) тому пропоную поновлення приватної співбесіди ( Ви ж знаєте, де я є), якщо Вам справді є що мені сказати. А те, що Вам подобаються мої речі- приємно. МАЄТЕ СМАК))))))))) Зі святом (минулим, та хай в душі зостанеться)))
З ВАМИ ЦІКАВО)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 14:27:06 ]
Приэмно чути.
Все, що маю, кажу привселюдно)
Дякую за пропозицiю. "Як справа пiде", i будете мати, що розказати, послухаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 21:30:54 ]
Вважатимемо дані коменти діалогом, який не відбувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 20:27:13 ]
Ні) Нажаль, не кажете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 21:40:33 ]
Ваше "на жаль" зігріло, дякую, Серго. Аж обійняти і поцілувати закортіло)
Розумієте, насильно розкритий бутон частіше всього не стає гарною квіткою. Правда, я квітникар-любитель, можливо фахівці навчились гвалтувати природу вдало.
Хм, це я у Вас навчилася про своє, про жіноче, говорити в коментах?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 21:45:24 ]
Трохи не зрозуміффф про "бутон"... Хто кого розкриффф??? Хто саме гвалтуваффф природу (цікаво, як саме це виглядає... Тема ще та... Згвалтована природа...) Охо-хо... Що ж так сумно мені на сідаюче сонце дивитись?.. (з одного з моїх "ранніх"...І дуже непоганих доречі...) Шкода... Шкода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 21:52:04 ]
Теплий вечір.
Вітер ледь колихає
Кетяг акації на колінах.

Кошеня зголодніле
Треться об ноги,
Жадібно дивиться в очі.

Світлий сум,
Світла більше, ніж суму –
Сонце сідає.

Не сумуйте, Серго, ще не ранок)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 21:57:49 ]
Треба якось повиконувати "японумать"...))) Ранок... Він настане не для всіх... Що ж поробиш, якщо світ недосконалий настільки, що ранок не надходить? Не чекати його? Задовольнитись ніччю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 22:08:18 ]
"найтемніше перед світанком"..., як гадаєте, вже достатньо темно?)
доброї ночі і дякую за приємну бесіду, Серго
і як же мені сьогодні пощастило, що Ви "зараз на позитиві і чекаєте благих вістей" - бажаю дочекатись)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 22:19:35 ]
І я дякую. Шкода, що у світі стільки темряви... Все могло бути інакше.