ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,

Ігор Терен
2026.01.22 08:53
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.

***
А знання, наука та освіта

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 * * *
Без упину гонить хвилі
Зрання вітровій.
Неспокійно чайки квилять
Знов навперебій.
Чи віщують про негоду,
Чи про інший жах, –
Важко відповідь знаходить
В їхніх голосах.
Що приховано в квилінні –
Взнаю опісля, –
Повен довгого терпіння,
Почекаю я…
11.03.17




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-12 05:14:37
Переглядів сторінки твору 3000
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.308 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 07:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орися Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2017-03-12 08:49:24 ]
Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:33:35 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-12 10:51:49 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:33:52 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-03-12 14:27:27 ]
Можна почекати - адже п'ята ранку!:))
Гарний досвітній етюд...
("Без спочину гоне хвилі"=" Без упину гонить хвилі")?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:34:41 ]
Уважний ти, Мирославе...))
Дякую за пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 18:17:44 ]
Уявна чи справжня ідилія - море, чайки, і зранку - ще не вечір. І тяжкі слова ще можна поміняти на легші:
Чи віщують непогоду,
Чи весну в полях –
Кожен відповідь знаходить
В їхніх голосах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:36:43 ]
Дякую тобі, Ігоре, - гарні твої рядки, може, й скористуюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-03-12 19:46:07 ]
Так, але інколи ці (легкі слова), спрощують уяву і красу образазності. Це ніби втиснути море в озеро. Ми, вже не діти, щоб боятися виходити за рамки дозволеного. Бувало і сама, на жаль, виправляла вдалі слова, на більш примітивні, аби тільки уникнути збігів приголосних.
Мені вірш подобається! "приховано в квилінні" – це прекрасна родзинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:37:17 ]
Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 21:55:18 ]
Вікторе, ти такий загадковий! То що ж там таке? Розкажеш опісля?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 06:37:49 ]
Без проблем...)
Дякую тобі, Наталко.