ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Костянтин Ватульов
2026.04.03 16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.

На засніженій вулиці змерзлі машини по

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Несподіванка

лікарям з вдячністю

Щось нудота підступає хвилею,
ніздрі часто запахом дратуються,
вивертає, падаю знесилено,
але треба вибратись на вулицю.

Йду в лікарню, роздягаюсь догола
iз надiєю страхи ослабити.
«Ты от страха, мать, совсем с ума сошла?! –
К гинекологу да не пошла бы ты…»

01.04.2017


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-30 21:52:06
Переглядів сторінки твору 13372
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.689 / 6  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.551 / 6  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-15 08:46:58 ]
Авторко сайту Галино Михайлик, варто відрізняти закид, підкріплений посиланням на мій вірш і таке припущення
"Чи це не та людина, яка звинувачувала мене безпідставно за використання слова "вельбучний", хіба ж знаєш? це відомо лише модератору сайту".

Авжеж, це знає лише модератор: хто ховається за ніками-клонами. Мені сайт був цікавим, але стомлює засилля осіб певної категорії.

Притулити свій закид на сторінку, де про відхід у вічність письменника......, а потім ще й вимагати вилучення слова "вельбучний" із чужого тексту може не смішна людина...а здагадайтеся - яка.
Вибачення написали Ви в такому тоні, що ліпше б і не починали. Нещире воно, це ж видно.
Ось і зараз виказуєте неповагу. Мені нема за що вибачатися перед Вами. А Ви б таки визнали, що кидали тінь на моє ім"я безпідставними звинуваченнями і прилюдно.
Шануйтеся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-15 08:54:31 ]
здагадайтеся-здогадайтеся.
І Поціновувач поезії, і всі інші,
не пишіть мені отут на сторінці Лариси Пугачук.
Розумному - досить. Я ж написала адресу.
Тут, на чужій сторінці, дискутувати не варто.
Гарного настрою зичу всім, натхнення, творення поетичних світів. Нагадую: варто шанувати ще й ЖИВИХ поетів.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-15 23:39:13 ]
Згодна з Вами, Світлано, на чужій сторінці дійсно не варто дискутувати на теми, котрі не стосуються автора сторінки, але десь мусять же люди стосунки вияснити, раз позакривалися одне від одного на своїх сторінках)) Хоча який в цьому сенс, от чесно - не розумію.
А відносно шанування живих поетів, то тут не все просто. Вірші оцінюються, як твори. І при житті поета і потім також. А сам поет при житті є просто людиною і шанувати його тільки за те, що гарно пише... ну та можна, чого б ні, але дозволяти творчій людині робити все, що їй заманеться і пробачати все - ніхто не зобов'язаний.
А зважаючи на те, що тут зібралися тільки творчі люди, то мають бути взаємні увага, повага і розуміння. Рівні зі всіх сторін. Без винятку.
Дякую за хороші побажання, Світлано. Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 08:32:42 ]
Зайду в гості ще раз, відповім грунтовно, якщо в когось буде бажання відповісти, прошу на пошту.


Пані Ларисо, за кілька років перебування на сайті я бачила тут різне. Казку, в якій я була принцесою, що не хоче дивитися на авторів - авторства пані Галини Ф.
Тоді сайт на кілька днів роботу припиняв... Перекрути моїх рядків, які автори називали пародіями, бачила...А ще...звинувачення у використанні фактів особистого життя осіб, про існування яких я не знала. Не могла знати...... Сила мистецтва... Мої тексти життєві, сюрреалістичні...
Тепер мене звинувачують у небайдужості: то я зауважила хиби, то я не пройшла повз текст автора, у потенціал якого забаглося повірити...а він не вельми росте... Єдина моя вина: я не залишила сайт, коли виявилася заяскравою... Чи багато тут лишилася відомих поетів? Піду я... Вмовкну... І відразу свобода писати будь-як...сяке-таке...
Зауважать, можливо, Любов Бенедишин, якщо не стомиться вчити авторів...... та ще кілька майстрів. Інші промовчать. Чи мені цікаве перебування тут?
Апогеєм стала вимога пані Галини викинути слово із вірша, бо воно авторці нагадує назву села, де жив шановний письменник. Дикість: посилання на мій вірш на сторінці, де про смерть письменника. Воно ж і зараз там! Тон вибачення зневажливо-зверхній...Чи мені здалося? Вельмивельбучна - пише, звертається до мене пані Галина.
Скажіть, будь ласка, Ларисо. а що саме я повинна загалу, читачеві, щоб мене шанували клони, ніки, автори пересічних віршів, випадкові люди...що зареєструвалися від нічого робити...... А мабуть, є й такі...?
Що заманеться - властиво робити усім. Є свобода пересування, творчості... Ви грієтеся біля вірша свого автора, близького по духу, а я презентую Поезію.
Заблоковані сторінки. Їх багато. Скільки залишило сайт...перерісши його...
Мені пишуть автори...коли я вирішую піти із сайту. Зупиняють...
Перманентно на сайті бучі, я намагаюся не вмішуватися. Чоловіки самі порозуміються.
Але коли на мене безпідставно нападе хтось, ніколи не змовчу. Бо я людина. Про це писав В. Симоненко. А людині властиво ще й вірити у порядність. Я вважаю себе порядною жінкою. митцем. І прошу, вимагаю порядного ставлення. Пан, імені якого я не називатиму, тримає мої слова про його вірші, звичайний коментар у відповідь, кілька років на головній сторінці. Людина вважає це важливим. Я бачу, як радіють автори моїй похвалі. Я ж сама росла, знаю всі етапи, сходинки...
Ми всі тут існуємо у віртуалі. Як можна ліпити ярлики, не знаючи сутності речей, душ, обставин...
Щодо коментаря якогось аноніма "поціновувача поезії" - такі коментарі не мають жодного сенсу. Чи й не поціновувач: без імені, фото... пише мені "чи здатна вибачатися...".
За що? За вивищення над болотом сьогодення, пошуки краси, служіння мові...
І наостанок: мої книги, Ларисо, Ви придбали. Телефонували, захопливо дякували, писали коментарі хороші.
Нема жодної причини зневажати мене за справжність. Єдина моя вина: я не зачинилася у вежі зі слонової кістки, була людяною. Мабуть, таки варто дистанціюватися.
Шануймося!


1   2   3   Переглянути все