ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
***
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Поїзд
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій поете...?
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,

В Горова Леся
2025.12.28 12:13
Риби
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.

Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий

Артур Сіренко
2025.12.28 11:06
Наче світанок
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Гасла та кліше (квартон)
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
* * *
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Молитва відчаю
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Не навмання, як доти
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Скарб
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Катерина Івченко / Вірші / 1998

 Вірш легковажно-еротичний))
Твої обійми -
їх хіба забудеш?
Мого вагання не помітив ти...
Не має значення - чи дійсно любиш,
чи відганяєш привид самоти.
То не важливо.
Бо моє вагання -
червоний вогник, що тримав мене,
ти пристрастю згасив і хвилею бажання...
Тоді не думала про те,
що все мине...
Не припускала, що мені й байдуже, -
чи матимуть продовження, чи ні
стосунки ці.
Бо знаю добре дуже,
як швидко ти набриднув би мені.
А так -
я відчуваю знову й знову
ту круговерть, ті злети, той вогонь,
що насолоду дарував
і втому,
що ніби лився із твоїх долонь.




Найвища оцінка Руслан Доротяк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-06-14 13:06:47
Переглядів сторінки твору 4605
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.567 / 5.13  (4.723 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.11.23 21:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-14 13:38:06 ]
Єх, небезпечну тему, ви Катю підіймаєте. :)
Але, якщо серйозно, то ми українські чоловіки, таки і справді недостатньо знаємось у жіночих відчуттях, а особливо, коли вони не забарвлені в стандартні кольори несусвітньої печалі, та абсолютної трагедії. Відкривайте нам очі і далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-14 13:51:18 ]
так, палітра відчуттів/сприйняттів у жінок теж дуже багата)) від трагедій та печалей маємо ж якось відволікатися?.. ;-)
а взагалі - віршик дуже давній, легенький і трохи навіть іронічний - принаймні мені б хотілось, щоб він таким сприймався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-14 14:07:10 ]
Іронія? Можливо-можливо, але дуже витончена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-14 16:26:22 ]
А бачите Майстерні - завше мо` щось нового відкрити для себе.
Чекатиму наступних відкриттів потаємних таємниць :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-14 16:44:28 ]
Яка витончена провокація :) Звісно готові до нових поетичних відкриттів. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-06-14 16:56:43 ]
всі ми люди, майстерні і майстри...
цікаво, реально і пристрасно! (перепрошую, але мені дуже важко коментувати - якщо собі усвідомлюю суб"єктивність всього оточуючого - нема еталонів емоцій, мислення, схем - все є красиве на міру своєї досконалості) От :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-14 17:18:53 ]
Досконалість - це завжди прекрасно, хоча еталони і справді інколи не очевидні. :)

Я думаю, що до цієї Катіної легковажної-еротичності гарна відповідь у Назара Федорака - ось тут http://maysterni.com/publication.php?id=9521


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-15 11:45:26 ]
Юрку, Миколо, Редакціє - дякую, що заглянули
обіцяю ще багато різнопланової поезії))