ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Танцюють всі
Прийняти все:
солодке і солоне,
і засолодке, й загірке – однако.
На мить, звичайно, може і зсудомить,
та з несподіванки чи ж хто не плакав?

Прийняти все,
а не наполовину.
Свідомо, не заплющуючи очі,
провести правду до найтонших звивин –
і не махлюючи прозорим скотчем.

Прийняти все ти зможеш?
Не боїшся, не знаючи ще правди, обійняти?
Тоді розкрий обійми – і не морщся,
якщо увійде навіть неприйнятне.

13.07.2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-13 01:27:38
Переглядів сторінки твору 3633
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 02:11:14 ]
...не знаЄ, чи зможЄ, проте правди навряд побачить... тим більш усієї... Неприйнятне... Ну да, ну да... Гаразд. Є дещо й на неприйнятне. Хай буде так (а буе все ЯК БУДЕ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 02:11:47 ]
Такі ось "дикі танці скелетіффф...")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 10:49:10 ]
однако - дещо неоковирно звучить, однако)

текст цікавий, але в ньому багато неоднозначностей, місцями пікантних

солодке і солоне,
і засолодке, й загірк - а ось тут варто уникнути повтору солодке, засолодке. Є ще й інші смакові якості, можна пригадати-пошукати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-14 16:23:58 ]
"ОДНАКО, присл., діал. Однаково...Усі ми однако на волі жили!.. (Тарас Шевченко, II, 1963, 250)" --- окрiм своiх вiдчуттiв орiэнтувалась i на академiчний тлумачний)
направду, Любо, згодна з "дещо неоковирно", але все-таки "дещо", тому залишаю

Вiдносно "солодке - засолодке", то тут скорiше "загiрке" неточне, мало б бути "засолоне", але Ви правi, шукати потрiбно, бо хиба вiдчуваэться

цiкаво стало, що такого пiкантного побачили, може подiлитесь, бо сама не вгледжую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-14 16:31:41 ]
перечитала твiр, шукаючи "пiкантностi"
ну у Вас i фантазiя, Любо, якщо Ви побачили iх там, де менi здалося)))
писала таку серйозну рiч, а Ви показали ii з iншого кута зору, починаю червонiти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-07-16 15:04:35 ]
от скажи тілько, що в дихотомії солодке-солоне ти не мала на увазі чого чуттєвого - ха, відчуваю себе хлопчиськом, що розглядає ілюстації базилевича до енеїди в пошуках голих поп


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-17 00:28:28 ]
Скажу, що під час написання цього твору в моїх думках не було навіть натяку на чуттєве, навіть в підсвідомості.
Те, що вірш вийшов досить фривольним, тепер вже бачу, але не переживаю за це. Кому потрібно буде, копне глибше.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-17 00:29:17 ]
До речі, спокійно зараз виставляю написане в перші ж хвилини. Не бачу нічого поганого у привселюдному "вихованні" новонародженого, аби не мертвонароджене, аби живе було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-31 09:21:40 ]
хм, кожен бачить те, що він хоче бачити - згадався анекдот про цеглу.
- Товариші солдати, - питає політрук радянської армії перед строєм , - про що ви думаєте, дивлячись на цю цеглу?
Ну і кожен розповів, про що він думає, дивлячись на цю цеглу. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-14 20:15:01 ]
Однако!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2017-07-28 09:22:40 ]
Однако - не діалект, а наше старе слово, яке відроджуємо. Пора відродити всі такі "діалекти". Бо вони нами витворені і в нас живуть і понині.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-30 18:55:11 ]
Я за відродження тих старих слів, котрі ще не вмерли зовсім, якось так)
Слово "однако" в сенсі "однаково" було живим в моєму дитинстві. Сподіваюсь, що за кілька минулих десятиліть воно не втратилось в Україні. В мені, принаймі, воно живе.
Дякую за допомогу, Анно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-07-31 09:17:47 ]
Однако - мені зразу анекдоти про чукчів згадуються. ))