ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 ***
Образ твору Оздобить слава перлами корито,
Натре до блиску саморобний німб.
Усі спішать кудись несамовито,
Підкорюють зачовганий Олімп.

…А ти сиди в не-затишку своєму,
В тіні мовчання – вже сама як тінь –
І душу потрясай: до сліз, до щему,
До крику, до осяянь, до прозрінь…

20.11.2017



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-11-20 16:32:51
Переглядів сторінки твору 2240
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-11-20 16:58:50 ]
Погляньте довкола - не все варте пера. І не кожен має право взяти його до рук. А такі як Ви і Майя Залізняк - мусять. На кого тоді орієнтуватися? У кого вчитися? Що називати ПОЕЗІЄЮ?
Не тормосіть свою душу. Я її легенько пригорну, зігрію. І не тільки я. Низький уклін за Вашу блискучу працю. Ставлю найвищу оцінка яку мені дозволено. Оце так твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-20 20:07:37 ]
Дякую, Олександре, за співпереживання і високу оцінку моєї творчості. Але якщо не тормосити душу, толку не буде, нмд ) Може, якраз тоді і народжується Поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-11-20 19:41:12 ]
Шановна пані Любо,оце перебираю ставлення справжніх Майстрів Поезії про славу і не знаходжу ні в кого доброзичливого слова про неї. То навіщо і Вам так потерпати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-20 20:12:00 ]
А хіба в мене про славу доброзичливе слово? )
Я не потерппаю, дорогий пане Іване. Я констатую.
Вибір свідомий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-11-20 20:42:09 ]
Безумовно, гарно.
Але є непомітний дисонанс - Ваша ЛГ ніби нарікає на те, чого сама прагне або чого, нібито, як манни з неба досягають інші. Звичайно, що це не зменшує цінності чи правдивості твору, бо так буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-21 09:31:17 ]
Сама ця тема - суцільний дисонанс, тож без нього ніяк... Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-11-21 11:08:51 ]
Це і мій вірш, поезія мого модусу... стану...дякую.
Щодо нарікань, то не про них мова. Бачиш, як слави німби натирають, глянсують. Деруться на Олімп, кирки виблискують. Котяться в Алфею - ріку забуття.
А ти жадаєш осяянь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-11-21 13:45:42 ]
Так, відчуваю це... що врш не лише мій в певному сенсі...

Коментар - точнішого годі й чекати. Дякую!