ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-08 22:14:30
Переглядів сторінки твору 1939
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.864 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.018 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.24 09:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-09 07:26:14 ]
Пане Миколо? Чесно, я не зрозумів алюзії з Нотр-Дамом. Можна пояснити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 09:38:28 ]
Нотр-Дам де Пари (фр. Notre-Dame de Paris) — Собор Парижской Богоматери, французско-канадский мюзикл по роману Виктора Гюго «Собор Парижской Богоматери». Композитор — Риккардо Коччанте, автор либретто — Люк Пламондон. Мюзикл дебютировал в Париже 16 сентября 1998 года. Мюзикл попал в Книгу Рекордов Гиннеса, как имеющий самый большой успех в первый год работы. --- власне, як і в усіх попередніх, а також і в майбутніх текстах, у віршований спосіб, я пишу виключно свою історію... мені байдуже до інших. ( у хорошому смислі ) Добрий десяток словотворців мене підтримують своєю творчістю, не дають мені згаснути, бо я людина азартна, трудоголік в різних аспектах... мене заїдає, що хтось це робить набагато краще... У них відповідна і освіта, і середовище... Пів свого життя я простояв на сцені. І заробляв на хліб голосом. Це різні філармонії, ресторани і тп... а ще додати заводи, шарашки, профтехучилища, таксування, барменування, морозивовиготовлення, відео і звукописи... --- з сьогоднішнього погляду та ті часи - цілком відповідально можу сказати -- я був найкращим, до мене і прислухались, і в чомусь наслідували. І чим би я не займався, мене тянуло до Вірша... в снах, в помислах. Настав час відплатити... Нотр-Дам - один із епізодів. Мюзікл, який обійшов мене стороною... а подібного - сотні і тисячі... моя ненаситність до всього прекрасного вражає себе самого... тако дивишся на красивих, гармонійних жінок і думаєш, і чого вона (вони) не поруч? залюбив би... Час спливає. Паралелі у часі, у можливостях ніхто ж не відміняв? Тож. Ви для мене, Олександре, один з небагатьох, кого я читаю і вдивляюсь. Мені навіть А. Черняхівський, коли я висловив думку щодо передумови до моєї збірки ( а вже би і пора й видати...) запропонував звернутись до Вас... то таке. Думаю, що відповів? Просто хотілось би бути причетником до усіх правильних планетних подій у різні часи в усіх куточках. Для мене це природньо. Ось такий я непосидючий, і мої (покійні ) тато з мамою цього заслуговують. Фамілія то Ду - Дар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-09 12:09:25 ]
якщо Ви прагненте, щоб 2-ий і 4-ий рядок спраді римувались, то замість нездІйснене (як у ВАС) має бути нездійснЕнне (з НН)

Мені теж з усього вірша тільки Нотр-Дам де Парі не потребує пояснень.
А решта змісту - в тумані... Навіть попри розлоге пояснення... Бо з вірша аж ніяк не випливає жодних аналогій чи алюзій... На жаль.

аж збігаються миші - дещо комічно вплітається в текст


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2017-12-09 14:46:10 ]
і знову осєчка... безумовно НН.. коли натискаю, тобто пишу якесь слово... ще у процесі виплигує інше... тільки встигай виправляти... що то зробиш... буває... а все інше у тексті розвіється згодом, хай поживе день - другий у майстерні, на те й вона майстерня... моя позатикала усі щілинки чим попало, а миші пруть і пруть до хати. і травимо... і кіт -- нотр-дам - лише символ іншого середовища, в якому довелося побувати і мені


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 08:17:29 ]
Зрозуміло. Пропоную написати назву до цього твору. І тоді все стане на свої місця. "Мрії про нездійсненне".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 08:19:24 ]
До речі, я теж 20 років відплигав на сцені. Ресторанів не було, а от холодних клубів та вигонів - достатньо.