ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
Коли нічого лишнього не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Костянтин Ватульов
2026.04.03 16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.

На засніженій вулиці змерзлі машини по

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 Без назви
Образ твору В долині зла, як на долоні,
Пасе війна залізних коней…

Кривавий схід. Пекельні кола.
Небес журба високочола:
Під жовто-синьою габою –
Герої зрадженої Трої.

…Мовчання недоладна мантра.
Три роки в чорному – Кассандра.

15.12.2017



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-15 09:46:15
Переглядів сторінки твору 2846
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-15 10:45:03 ]
Кривавий схід. Пекельні кола. Умовкли скрипки та віоли. Так, мабуть, точніше. Як Ви гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 10:47:36 ]
Олександре, Ви жартуєте?.. До чого тут музичні інструменти?) до рими? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-15 11:56:11 ]
Як так, жартую? Коли стіляють - не до музики. В руках автомати, а не скрипки. От так і побачив цей момент. Умовкли музичні інструменти. А от "небес журбу високочолу" - не можу уявити. Глибоку журбу, несподівану, підступну, - можу. А високочолу - ні. Не ображаєтеся?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 12:00:19 ]
Я не ображаюсь, але я теж не уявляю, як це Ви не можете уявити небес журбу високочолу? Ви бачите там двокрапку? - ви не можете уявити як небо тужить за героями, не уявляєте тих трун, накритих габою? Що ви не уявляєте, я ніяк не второпаю, Олександре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-15 12:08:20 ]
Та ні! Ви майстерно зіграли, безперечно. Я просто побачив трохи іншу картину. Я ж співак, у мене окрім слів ще й музика звучить в голові. От і уявляю те, до чого маю схильність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 12:30:32 ]
А я якраз не володію жодним музичним інструментом. Однак у мене є музикальний слух)
Дякую, Олександре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 11:27:57 ]
Квінтесенція поезії. Аплодую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 11:41:50 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 11:28:55 ]
Можна так і назвати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 11:42:23 ]
Воно без назви, бо нема слів.... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 12:58:33 ]
Коні уявляються, журба високочола - тим паче. Наче арка в небо криваве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-12-15 15:23:07 ]
так, коні троянські, та ще й начинені зброєю...

Дякую за глибоке розуміння, Світлано Майє.