ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Петро Схоласт
2024.04.15

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Поеми

 Роздвоєне серце

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-28 21:55:37
Переглядів сторінки твору 7064
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Композиції для сцени
ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-28 22:35:28 ]
Яка гарна мова. Завдяки їй твір жвавий і смаковитий.
Вітаю з чудовою роботою, Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-28 23:00:41 ]
Дякую, Ларисо! Ця драма ще не закінчена. Має бути ще одна дія. Вже пишу її, але повільно, бо заважають емоції... Не проста розв'язка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-28 23:01:42 ]
Майже, як "Фауст"!

шатан, дека - полонізми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 08:15:27 ]
Сергію, дякую! Вживання слів "шатан" і "дека" досить поширене в мові українських горян 17-18 століть. Цілком можливо, що вони запозичені з польської мови. Врешті, як і певна кількість слів, що стали діалектами української мови в Західній Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 09:25:50 ]
І все ж - я нічого не хочу доводити... Знаю лише, що полонізми, росіянізми - це не діалектні слова. Раджу звернутися до науковців Тернопілля, серед яких напевно чимало тих, хто має наукові праці з питань діалектів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 09:37:49 ]
Припустимо, що Богдан помилився у визначенні, і ці слова не діалектні, а є полонізмами. І що тоді робити з ними, вважаючи, що за кілька століть вони стали рідними? Як і слово "плуг" і тисячі інших слів. Вихолощувати мову?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 09:49:32 ]
Ларисо, якщо полонізми стали рідними, то їх треба внести у словник сучасної укр. мови. Позбуватися полонізмів та росіянізмів - аж ніяк не означає вихолощувати рідну українську мову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 12:02:30 ]
"Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас, аудиторія, конституція), німецької (бутерброд, солдат), англійської (баскетбол, дизайн), французької (кашне, пюре, пальто), італійської (соло, тріо, акорд) та інших.Їх 10%" ----- до якого фундаменту будемо позбуватися? з якого часу починати?) і які слова є питомо українськими настільки, щоб в них не було і домішки чужинської?
Де та грань боротьби за чистоту мови, за якою починається її стерилізація?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 12:45:49 ]
Для чого грань? Існують словники сучасної літературної мови. Ніяких таємниць і загадок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 13:28:03 ]
Словники здоганяють розвиток мови, а не обмежують його. Вони всього лиш фіксують. Заднім числом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 10:20:30 ]
Вітаю, Богдане! Відмінна робота, захоплює і насолоджує. Особливо мова. Мені зрозуміла (в основному) і без словника, хоч я й не гуцул:))
Майстерно і талановито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-30 10:51:08 ]
Мирославе, дякую! А тебе, між іншим, можна вважати гуцулом, бо часто буваєш у Карпатах. :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-29 11:57:41 ]
... заглянув "когут-качур..."... треба буде прочитати... А поки, немаю часу - затаїв... мить насолоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-30 10:47:58 ]
Ярославе, якщо прочитаєш, то, напевно, намалюєш картину. Маю таке передчуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 13:39:47 ]
Ларисо, якщо Ви вважаєте, що росіянізми(русизми) і полонізми -- це розвиток української мови, то нам з Вами немає про що говорити... Краще не відповідайте мені. Давайте поставимо крапку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 14:03:58 ]
Я Вас всього лиш питаю, що робити зі словами, котрі прийшли до нас із інших мов (а таких слів у нашій мові діже багато) і за сотні років стали нам рідними? Не пересмикуйте, будь ласка.

І чого впиратися тільки в росіянізми та полонізми? Ні від кого ми більше не набралися слів?
Та й зараз нові слова приходять звідусіль - і бажають того мовники чи ні, але входять в українську мову.
Є, звісно, вихід - аналізувати в он-лайні все і придумувати і вводити українські аналоги нових слів. То зарадибога, вперед, мовники, поле для праці вільне. А час покаже, що приживеться, а що було штучноствореним.
Я тому й питаю, де межа, за яку не варто переходити?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 14:24:55 ]
Ларисо, важка Ви людина! Я мову вів про полонізми і росіянізми, а Ви - "що робити зі словами, котрі прийшли до нас із інших мов..." Це різні речі.
Більше Вам не відповідаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-12-29 16:15:21 ]
Хм... а чоловік носить на руках і каже, що легка)

Ні, як перейти на особистості, то я б сказала, що чоловіку не личить переривати незакінчену розмову, то ж не статевий акт, млин. Але в передноворіччя чемно бажаю Вам гарної мови і творчих успіхів!
І слухняно більше не відповідатиму Вам)

Богдане, пробачте за те, що запалились трохи під Вашим твором.
Хай Новий рік принесе Вам гарне закінчення цього твору. І читачів багато)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-12-30 10:41:07 ]
Ларисо, дакую Вам і Сергію за дискусію. Вона цікава і в рази збільшила кількість переглядів моєї сторінки. Слова, які стали предметом диснусії я відшукав у наукових працях учених, які працюють у Національній академії наук України та Інституті народознавства, коли хотів якомога краще вивчити етногенез та етнічну історію населення українських Карпат. Крім цього ці слова зустрічаються в гуцульських народних казках. Саме тому я і використав їх у своїй драмі, виходячи з того, що гуцули розмовляли ними в повсякденному житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-12-29 15:05:26 ]
З цікавістю очікую завершення Вашої чергової поеми.