ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Відбиток ранку
Із півнéвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.

Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не коштований часом, начекався полин, як згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.

Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка, що надію в обіймах куделить.

5 Червня 2007




Найвища оцінка Богдана Шацька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-05 18:07:11
Переглядів сторінки твору 3537
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.837 / 5.33  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.527 / 5  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.07.11 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 19:35:45 ]
дуже гарно, і, якщо не заглянете до мене на сторінку, дякую за допомогу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 19:43:12 ]
Дякую Юліє,
Тішуся з того, що Вам сподобалось... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 20:00:05 ]
Нарешті ми побачили верлібр у виконанні Лазірка :)
Це щось...новеньке :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 22:05:40 ]
Юрцю, ти польською не пробував писати? Думаю у тебе вийде не згірш англійської :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 08:57:39 ]
Юліє, а тут не верлібр. :)
Просто Юрій надто складно все зачудив. Ритм настільки незрозумілий, що рими загубилися. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 09:03:14 ]
давно нічого такого легкого не читала... супер! серпанково:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-06 09:54:15 ]
А я віднайшла тут для себе рими

Із півнéвого горла - недоспаний голос.- озивається кволо.
лускава ріка - як згіркав,
на загублені душі.- від солодкої груші.
Надто чищена вітром, а від ложечки світла - Журавлиним привітом- що надію в обіймах

Що ж до ритму...
Прочитавши цей вірш, я не відчула, щоб ритм десь збоїв. Просто, він не звичний і не вкладається у сучасні рамки традицій. Але ритм цього вірша нагадує мені давньоримські оди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 10:49:15 ]
Оксано, звісно, що рими видно. :) От тільки ритм тут не проглядається чітким. Дуже часто у Юрія виникає проблема з наголошенням скаладів не на почтаку рядка, а у середині, що і не дозволяє з першого разу обрати потрібний ритм. І то, прояитавши, сумніваєшся, а чи так прочитав і чи взагалі щось зрозумів. Доводиться повертатися і перечитувати неодноразово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-06 11:15:06 ]
Вірю, Миросю... Я так само не одразу знаходжу той скарб, який Юрко десь ховає у своїх віршах. Здається, він то навмисне робить, щоб ми до нього бігали... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 11:21:15 ]
Те, що він любить, аби люди попріли над його віршами, так це ї є особливістю Юрія. Певно, не хоче повторюватися, не хоче стояти на місці, хоче пробувати себе і випробовувати себе. Йому цікеве спілкування з людьми і інколи мені навіть здається, що він навмисне залишає деякі огріхи, аби перевірити нас на уважність, а ще дуже часто посилає заглядати до словників. Я завдяки Юрію для себе стільки нових слів відкрила! :) Величезне спасибі, Юрасю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 16:17:00 ]
Особисто мені нелегко читати цей вірш, формально важко сприймається розбиття рядків, можливо таким чином Юрій підкреслює модерністичне бачення, але, як на мене, рядки подекуди трохи "збиті"?
Ось, якщо спростити деякі "формальності", виходить так:

Причащаються луки,
що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла
у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом
відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,
що надію в обіймах куделить.

але початок тоді виглядає як?

Із півнéвого горла
сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші
освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч,
по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня,
в тінь забите, озивається кволо.

Себто, ритм змінюється від першой строфи до останньої. Чи це оправдано, не знаю, потрібно придивлятися - все ж таки, модернізм, це заперечення, а де їх межа? Хто-знає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 16:26:05 ]
Дуже дякую Друзі - всі хто читає і всі хто коментує
Ось оригінальні рядки (без звуження):
***
Із півнéвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.

Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не коштований часом, начекався полин, як згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.

Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,що надію в обіймах куделить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 16:42:18 ]
Ну ніц - експеримент не вдався - повертаю ритм оригіналу! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 17:43:06 ]
Юріє, експеримент нормальний, просто побудова вірша трохи неоднорідна?
Наприклад рядки:
"А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра"
і "Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно".

Вважаю, що оптимальною для схематичного розгляду була би схема:
Із півнéвого горла (7)
сонцезну небосхил видира, (9)
будень отрухом тиші (7)
освіжає недоспаний голос. (10)
А залишена ніч,(6)(але тоді б "Не коштований час"?)
по якій все стекло, мовби з цебра, (10)
як мале кошеня, (6)
в тінь забите, озивається кволо. (?)

Я думаю, Юрію, що така схема розбиття рядків легко дозволить "побачити текст" і вирівняти ритми відповідних рядків. А вже після можна як завгодно формувати вірш?