ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.09.23 10:54
З апартаментів панни Гі,
з якою ми романи пишем,
літали блюда дорогі,
немов фанера над Парижем.

А панна Гі у неґляжі
гляділа з висоти балкона,
як Ми робили віражі

Тетяна Левицька
2020.09.23 09:46
Криниця п'є в сосновім лісі роси,
а стежечка до неї заросла.
В журі картає сум і неба просить,
побачити цебро й перЕвесла.

Колодязі не оминайте, люди,
хоч "журавель" за обрій відлетів.
Допоки струменить у ваших грудях

Ігор Шоха
2020.09.23 09:42
У павутинні бабиного літа
літає осінь – ще на двох одна,
якщо у мене, наче Аеліта,
гостює Муза і бринить струна.

Ночами одягає оксамити
і наливає келихи... до дна,
аби лиш пригубити... і летіти

Микола Соболь
2020.09.23 05:53
До саду підкрадалася зима,
її відчув у димнім ароматі,
хоча його ще зовсім небагато
та іній хризантеми обійма.
І лід ховає воду у відрі
такий тонкий, неначе павутинка…
О, сонечко, побудь іще хвилинку
твоє тепло, мов дар на олтарі.

Олександр Панін
2020.09.22 23:10
На полювання не хочеться Мурочці -
Котик хай ловить мишей,
А за прання треба братись Єнотику,
Пратиме він без грошей.

Цуцик білизну прасує любесенько,
Старший над прасками він,
Швидко працює, ретельно, рівнесенько -

Дума Козак
2020.09.22 21:45
Баскими кіньми вдаль біжать роки,
життя екватор стрімко перетнувши.
Нам осінь щедро стелить рушники,
руду свитину чинно одягнувши.

Вечірнім парком пройдемось удвох
у світлі ліхтарів, під вітру свистом.
На зламі доль, стосунків і епох

Ярослав Чорногуз
2020.09.22 18:18
Все було занадто вже чудово -
Вірні почуття жили в мені.
Я тебе любив, леліяв словом,
Чарівні такі складав пісні.

Я тебе возносив, як Богиню,
Квіти клав на світлий п’єдестал.
Звідки те взялося баговиння,

Ванда Савранська
2020.09.22 17:04
Лорелай


На скелях, де трави і мох,
Над Райном – хоч вір хоч не вір, –
Гуляли з дочкою ми вдвох,
Нас лицарський тішив турнір.

Олександр Сушко
2020.09.22 16:42
На хорей подібен анапест,
Кавуни і кабачки - на дині...
Я нікому не потрібен - от вам хрест!
Тільки доні, тещі та дружині.

Отже, вільний. Впали ланцюги,
Крила не залипли марнославством.
Все в порядку. Тільки од борги

Тетяна Левицька
2020.09.22 11:28
Не питайте чому я покинула весни бузкові,
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
Не збагну дотепер, досі не усвідомлю, панове,
чом летіла на ватру метеликом до забуття.

Хмарочоси торкаються сонця - душі не торкають.
У мурашниках люди, за вікнам

Петро Скоропис
2020.09.22 10:29
Краю модрин, укрий
якомога в грозу.
Як у порах кори,
у повіках – сльозу.
Лиш по мені мовчок,
ніби хвоїн пучок,
і зіниць моїх сни
од яви борони.

Сергій Губерначук
2020.09.22 10:18
Простір просотано просом простим,
прісно просіяним – лиш прорости!
Лиш оживи! Шилом вийшовши в шал!
Колос шовково сховавши під шаль!

Коло по колу котила літа
зерном по зерну земля прасвята!
З гречки – на просо, з роси – по стерні

Олександр Сушко
2020.09.22 09:11
У Пегаса зляк! Розбіглись теми!
Тужусь над сонетами дарма.
В читачів фінансові проблеми -
Грошей на книжки мої нема.

Є на сало, інтернет, кварплату
Та пухкі зі здором пиріжки.
Попиту немає на віршата,

Віктор Кучерук
2020.09.21 20:49
Не вщухає світлоносна злива,
Хоч вже ніч прозора навкруги, –
Місячної повені розливи
Затопили світлом береги.
Закипає, піниться, іскриться
Сяйво пориваючись у лет, –
І ріка вилискує, мов криця,
І палає срібно очерет.

Євген Федчук
2020.09.21 19:29
Степи безмежні, степи широкі
Лиш вільний вітер по них гуля.
Бредуть неспішно степами роки,
Не відчуває їх ця земля.
Все так же вітер колише трави,
Все так же степом табун летить,
Та час від часу встають заграви
Аби хоч трохи степ обновить.

Олександр Сушко
2020.09.21 14:38
Людно! Ой людно! В театрі - прем'єра!
Грають виставу лише глядачі.
У режисерах - Орфей та Мінерва,
Автор відсутній, сценарій - нічий.

Плаття із золота у примадонни,
Перстень з рубіном в героя важкий.
Труппа уся - херувими іззовні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Відбиток ранку
Із півнéвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.

Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не коштований часом, начекався полин, як згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.

Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка, що надію в обіймах куделить.

5 Червня 2007




Найвища оцінка Богдана Шацька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-05 18:07:11
Переглядів сторінки твору 2132
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.837 / 5.33  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.524 / 5  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 19:35:45 ]
дуже гарно, і, якщо не заглянете до мене на сторінку, дякую за допомогу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 19:43:12 ]
Дякую Юліє,
Тішуся з того, що Вам сподобалось... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 20:00:05 ]
Нарешті ми побачили верлібр у виконанні Лазірка :)
Це щось...новеньке :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 22:05:40 ]
Юрцю, ти польською не пробував писати? Думаю у тебе вийде не згірш англійської :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 08:57:39 ]
Юліє, а тут не верлібр. :)
Просто Юрій надто складно все зачудив. Ритм настільки незрозумілий, що рими загубилися. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 09:03:14 ]
давно нічого такого легкого не читала... супер! серпанково:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-06 09:54:15 ]
А я віднайшла тут для себе рими

Із півнéвого горла - недоспаний голос.- озивається кволо.
лускава ріка - як згіркав,
на загублені душі.- від солодкої груші.
Надто чищена вітром, а від ложечки світла - Журавлиним привітом- що надію в обіймах

Що ж до ритму...
Прочитавши цей вірш, я не відчула, щоб ритм десь збоїв. Просто, він не звичний і не вкладається у сучасні рамки традицій. Але ритм цього вірша нагадує мені давньоримські оди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 10:49:15 ]
Оксано, звісно, що рими видно. :) От тільки ритм тут не проглядається чітким. Дуже часто у Юрія виникає проблема з наголошенням скаладів не на почтаку рядка, а у середині, що і не дозволяє з першого разу обрати потрібний ритм. І то, прояитавши, сумніваєшся, а чи так прочитав і чи взагалі щось зрозумів. Доводиться повертатися і перечитувати неодноразово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-06 11:15:06 ]
Вірю, Миросю... Я так само не одразу знаходжу той скарб, який Юрко десь ховає у своїх віршах. Здається, він то навмисне робить, щоб ми до нього бігали... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 11:21:15 ]
Те, що він любить, аби люди попріли над його віршами, так це ї є особливістю Юрія. Певно, не хоче повторюватися, не хоче стояти на місці, хоче пробувати себе і випробовувати себе. Йому цікеве спілкування з людьми і інколи мені навіть здається, що він навмисне залишає деякі огріхи, аби перевірити нас на уважність, а ще дуже часто посилає заглядати до словників. Я завдяки Юрію для себе стільки нових слів відкрила! :) Величезне спасибі, Юрасю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 16:17:00 ]
Особисто мені нелегко читати цей вірш, формально важко сприймається розбиття рядків, можливо таким чином Юрій підкреслює модерністичне бачення, але, як на мене, рядки подекуди трохи "збиті"?
Ось, якщо спростити деякі "формальності", виходить так:

Причащаються луки,
що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла
у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом
відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,
що надію в обіймах куделить.

але початок тоді виглядає як?

Із півнéвого горла
сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші
освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч,
по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня,
в тінь забите, озивається кволо.

Себто, ритм змінюється від першой строфи до останньої. Чи це оправдано, не знаю, потрібно придивлятися - все ж таки, модернізм, це заперечення, а де їх межа? Хто-знає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 16:26:05 ]
Дуже дякую Друзі - всі хто читає і всі хто коментує
Ось оригінальні рядки (без звуження):
***
Із півнéвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.

Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не коштований часом, начекався полин, як згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.

Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,що надію в обіймах куделить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 16:42:18 ]
Ну ніц - експеримент не вдався - повертаю ритм оригіналу! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 17:43:06 ]
Юріє, експеримент нормальний, просто побудова вірша трохи неоднорідна?
Наприклад рядки:
"А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра"
і "Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно".

Вважаю, що оптимальною для схематичного розгляду була би схема:
Із півнéвого горла (7)
сонцезну небосхил видира, (9)
будень отрухом тиші (7)
освіжає недоспаний голос. (10)
А залишена ніч,(6)(але тоді б "Не коштований час"?)
по якій все стекло, мовби з цебра, (10)
як мале кошеня, (6)
в тінь забите, озивається кволо. (?)

Я думаю, Юрію, що така схема розбиття рядків легко дозволить "побачити текст" і вирівняти ритми відповідних рядків. А вже після можна як завгодно формувати вірш?