ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.01.17 16:42
Але ж – було!
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.

Але ж – нема
І сліду тих мелодій,

Тетяна Левицька
2020.01.17 14:19
Збирають думи кучуруги
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.

І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мізку - думка.
А після мрії голубині

Вікторія Лимарівна
2020.01.17 14:09
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.

Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!

Козак Дума
2020.01.17 14:00
Я – Україна. Я вмираю!
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…

Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?

Ярослав Чорногуз
2020.01.17 11:45
Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.

Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…

Серго Сокольник
2020.01.17 11:32
сюр***

Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...

Микола Соболь
2020.01.17 05:27
Здається розум щось інопланетне.
Для «Homo sapiens» недоступна річ.
Вже не камінням, обстріли – ракетні
Та не шаблями, – кулеметна січ.

Чи може хтось знущається над нами?
Чи буде промінь світла ув імлі?
Дамоклів меч навис над головами

Олексій Кацай
2020.01.16 22:01
В ніч упурхує птах Гамаюн.
Я себе силуетом окреслюю
і сиджу з марсіанською «Теслою»
поміж обертів космосу й дюн.

До Землі, для авто недосяжної,
Гамаюне, прошу, долети
попри відстаней і самоти,

Іван Потьомкін
2020.01.16 21:43
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Сергій Губерначук
2020.01.16 18:54
На безлюддя сільських ландшафтів
визвірився собака на цепу,
це доказ моєї бездарності,
прорив свійських кілометрів,
це тиранія великого міста,
множена на нулі сповитух-пупорізок,
що жодну мою думку не приймуть
до складу мовних колізій,

Надія Тарасюк
2020.01.16 14:39
Чіпкий туман.
Розморена розлука.
Шкребе засмуток, наче кіт у двері…
Тремтливо мревом ходять попід руки
розквітлі душі
наших півмістерій.

Вечірніх зір

Козак Дума
2020.01.16 14:00
Було завжди відвертим важко жити,
в наш час велика розкіш благородність.
Як любиш правду в вічі говорити –
повинен полюбити і самотність…

Галина Сливка
2020.01.16 11:37
Ти не одна, хоч нас лиш по одному,
Ховала душу у жалях і втратах,
Крапки лічила, не шукала коми,
Жадала тверді й виплітала ґрати.
Ти не одна блукала попелищем.
Уже в снігу вчорашнє, щоб заснуло.
Вгорі вітрисько дивну пісню свище.
Іди вперед і залиш

Олександр Сушко
2020.01.16 10:34
Свята у мене жінка! Роботяща!
А я у неї - форменне ледащо.
Працюю на печі - не так як всі,
Щоб догодить її святій красі.

Мій хрест легкий, її ж тягар – важезний:
коса, сокира із гострющим лезом,
курчата, дві корови, кнур, коза...

Тетяна Левицька
2020.01.16 07:30
Я не бачу тебе коло себе
не сьогодні, ні завтра, не після.
Мабуть, я - не твоя вічна Геба,
певно ти - не моя більше пісня.

Не буває два сонця на небі,
дві любові на двох не буває.
Я та річка, що рве тихі греблі,

Микола Соболь
2020.01.16 06:13
Перші: «Агу» і несміливі кроки
У пам’яті моїй ніби кіно.
Тобі сьогодні вже чотири роки!
Як це було недавно і давно.
Лапатий сніг лягав на підвіконня,
Писав зими нетлінне полотно.
І я по снігу біг до тебе, доня…
Як це було недавно і давно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29

Олена Цип'ящук
2019.12.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Відбиток ранку
Із півнéвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.

Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не коштований часом, начекався полин, як згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.

Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка, що надію в обіймах куделить.

5 Червня 2007




Найвища оцінка Богдана Шацька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-07-05 18:07:11
Переглядів сторінки твору 1964
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.837 / 5.33  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.524 / 5  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 19:35:45 ]
дуже гарно, і, якщо не заглянете до мене на сторінку, дякую за допомогу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 19:43:12 ]
Дякую Юліє,
Тішуся з того, що Вам сподобалось... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 20:00:05 ]
Нарешті ми побачили верлібр у виконанні Лазірка :)
Це щось...новеньке :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-05 22:05:40 ]
Юрцю, ти польською не пробував писати? Думаю у тебе вийде не згірш англійської :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 08:57:39 ]
Юліє, а тут не верлібр. :)
Просто Юрій надто складно все зачудив. Ритм настільки незрозумілий, що рими загубилися. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 09:03:14 ]
давно нічого такого легкого не читала... супер! серпанково:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-06 09:54:15 ]
А я віднайшла тут для себе рими

Із півнéвого горла - недоспаний голос.- озивається кволо.
лускава ріка - як згіркав,
на загублені душі.- від солодкої груші.
Надто чищена вітром, а від ложечки світла - Журавлиним привітом- що надію в обіймах

Що ж до ритму...
Прочитавши цей вірш, я не відчула, щоб ритм десь збоїв. Просто, він не звичний і не вкладається у сучасні рамки традицій. Але ритм цього вірша нагадує мені давньоримські оди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 10:49:15 ]
Оксано, звісно, що рими видно. :) От тільки ритм тут не проглядається чітким. Дуже часто у Юрія виникає проблема з наголошенням скаладів не на почтаку рядка, а у середині, що і не дозволяє з першого разу обрати потрібний ритм. І то, прояитавши, сумніваєшся, а чи так прочитав і чи взагалі щось зрозумів. Доводиться повертатися і перечитувати неодноразово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-06 11:15:06 ]
Вірю, Миросю... Я так само не одразу знаходжу той скарб, який Юрко десь ховає у своїх віршах. Здається, він то навмисне робить, щоб ми до нього бігали... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 11:21:15 ]
Те, що він любить, аби люди попріли над його віршами, так це ї є особливістю Юрія. Певно, не хоче повторюватися, не хоче стояти на місці, хоче пробувати себе і випробовувати себе. Йому цікеве спілкування з людьми і інколи мені навіть здається, що він навмисне залишає деякі огріхи, аби перевірити нас на уважність, а ще дуже часто посилає заглядати до словників. Я завдяки Юрію для себе стільки нових слів відкрила! :) Величезне спасибі, Юрасю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 16:17:00 ]
Особисто мені нелегко читати цей вірш, формально важко сприймається розбиття рядків, можливо таким чином Юрій підкреслює модерністичне бачення, але, як на мене, рядки подекуди трохи "збиті"?
Ось, якщо спростити деякі "формальності", виходить так:

Причащаються луки,
що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла
у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом
відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,
що надію в обіймах куделить.

але початок тоді виглядає як?

Із півнéвого горла
сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші
освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч,
по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня,
в тінь забите, озивається кволо.

Себто, ритм змінюється від першой строфи до останньої. Чи це оправдано, не знаю, потрібно придивлятися - все ж таки, модернізм, це заперечення, а де їх межа? Хто-знає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 16:26:05 ]
Дуже дякую Друзі - всі хто читає і всі хто коментує
Ось оригінальні рядки (без звуження):
***
Із півнéвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.

Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не коштований часом, начекався полин, як згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.

Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,що надію в обіймах куделить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-06 16:42:18 ]
Ну ніц - експеримент не вдався - повертаю ритм оригіналу! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-06 17:43:06 ]
Юріє, експеримент нормальний, просто побудова вірша трохи неоднорідна?
Наприклад рядки:
"А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра"
і "Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно".

Вважаю, що оптимальною для схематичного розгляду була би схема:
Із півнéвого горла (7)
сонцезну небосхил видира, (9)
будень отрухом тиші (7)
освіжає недоспаний голос. (10)
А залишена ніч,(6)(але тоді б "Не коштований час"?)
по якій все стекло, мовби з цебра, (10)
як мале кошеня, (6)
в тінь забите, озивається кволо. (?)

Я думаю, Юрію, що така схема розбиття рядків легко дозволить "побачити текст" і вирівняти ритми відповідних рядків. А вже після можна як завгодно формувати вірш?