дуже гарно, і, якщо не заглянете до мене на сторінку, дякую за допомогу :)

Дякую Юліє,
Тішуся з того, що Вам сподобалось... :-)

Юрцю, ти польською не пробував писати? Думаю у тебе вийде не згірш англійської :-)))

Юліє, а тут не верлібр. :)
Просто Юрій надто складно все зачудив. Ритм настільки незрозумілий, що рими загубилися. :)

давно нічого такого легкого не читала... супер! серпанково:)

А я віднайшла тут для себе рими

Із півнéвого горла - недоспаний голос.- озивається кволо.
лускава ріка - як згіркав,
на загублені душі.- від солодкої груші.
Надто чищена вітром, а від ложечки світла - Журавлиним привітом- що надію в обіймах

Що ж до ритму...
Прочитавши цей вірш, я не відчула, щоб ритм десь збоїв. Просто, він не звичний і не вкладається у сучасні рамки традицій. Але ритм цього вірша нагадує мені давньоримські оди.

Оксано, звісно, що рими видно. :) От тільки ритм тут не проглядається чітким. Дуже часто у Юрія виникає проблема з наголошенням скаладів не на почтаку рядка, а у середині, що і не дозволяє з першого разу обрати потрібний ритм. І то, прояитавши, сумніваєшся, а чи так прочитав і чи взагалі щось зрозумів. Доводиться повертатися і перечитувати неодноразово.

Вірю, Миросю... Я так само не одразу знаходжу той скарб, який Юрко десь ховає у своїх віршах. Здається, він то навмисне робить, щоб ми до нього бігали... ;)

Те, що він любить, аби люди попріли над його віршами, так це ї є особливістю Юрія. Певно, не хоче повторюватися, не хоче стояти на місці, хоче пробувати себе і випробовувати себе. Йому цікеве спілкування з людьми і інколи мені навіть здається, що він навмисне залишає деякі огріхи, аби перевірити нас на уважність, а ще дуже часто посилає заглядати до словників. Я завдяки Юрію для себе стільки нових слів відкрила! :) Величезне спасибі, Юрасю!!!

Особисто мені нелегко читати цей вірш, формально важко сприймається розбиття рядків, можливо таким чином Юрій підкреслює модерністичне бачення, але, як на мене, рядки подекуди трохи "збиті"?
Ось, якщо спростити деякі "формальності", виходить так:

Причащаються луки,
що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла
у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом
відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,
що надію в обіймах куделить.

але початок тоді виглядає як?

Із півнéвого горла
сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші
освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч,
по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня,
в тінь забите, озивається кволо.

Себто, ритм змінюється від першой строфи до останньої. Чи це оправдано, не знаю, потрібно придивлятися - все ж таки, модернізм, це заперечення, а де їх межа? Хто-знає?

Дуже дякую Друзі - всі хто читає і всі хто коментує
Ось оригінальні рядки (без звуження):
***
Із півнéвого горла сонцезну небосхил видира,
будень отрухом тиші освіжає недоспаний голос.
А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра,
як мале кошеня, в тінь забите, озивається кволо.

Надто чищена вітром, наче риба, лускава ріка
перекривлює хмари, схожі десь на загублені душі.
Не коштований часом, начекався полин, як згіркав,
наче доля... Крила злиплись осі від солодкої груші.

Причащаються луки, що приймають росу, як вино,
а від ложечки світла у траві просинається зелень.
Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно,
видно, як близько ласка,що надію в обіймах куделить.

Ну ніц - експеримент не вдався - повертаю ритм оригіналу! :-)

Юріє, експеримент нормальний, просто побудова вірша трохи неоднорідна?
Наприклад рядки:
"А залишена ніч, по якій все стекло, мовби з цебра"
і "Журавлиним привітом відчиняється в Серце вікно".

Вважаю, що оптимальною для схематичного розгляду була би схема:
Із півнéвого горла (7)
сонцезну небосхил видира, (9)
будень отрухом тиші (7)
освіжає недоспаний голос. (10)
А залишена ніч,(6)(але тоді б "Не коштований час"?)
по якій все стекло, мовби з цебра, (10)
як мале кошеня, (6)
в тінь забите, озивається кволо. (?)

Я думаю, Юрію, що така схема розбиття рядків легко дозволить "побачити текст" і вирівняти ритми відповідних рядків. А вже після можна як завгодно формувати вірш?