ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 інакше
 
ізнову бачив сни
та не було зі мною тебе в
імлі цупкій
між мертвих & живих
шукав не знати що
 
снігами навкруги
стрічав давно не тих
& на позір сторонніх
 
крізь тьмаві
пройми коридорні
кімнати прохідні
без люстер &
 
не відчував
сумління ані горя
мовби згодом
& щезав
 
наступний
спогад
 
не
пригадавши

 
 

 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-15 03:02:14
Переглядів сторінки твору 8967
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 04:49:51 ]
Нехай присниться поряд...
Нехай у сни прийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 05:20:30 ]
о Тамаро

дякую за світлі чуття
тлумачення снів - такий надісторичний бізнес
а як на мене, поезії ті ж самі снива

от РМ і досі не визначилася, що ж воно таке
’неритмізована поезія’
але се ж метафізика чистої води
неупереджений потік свідомості
де не мають значення відповіді на питання
’як хто що де звідки чому чого... ’

а також - найголовніший головняк - навіщо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 06:39:58 ]
Живучи в іншомовному світі і стикнувшись зі вправами перекладів - своїх і чиїхось,- я стала інакше дивитись на римовану поезію. То цікава гра в слова, але - лиш при вживанні лише для своєї мови. Перекладаєш же - суть, настрій, колорит, чуття ітд в основному, рима - заднє в тім, ба навіть зайве... Тому - римування, як на мене, - то на здоров“я-, якщо охота з тим гратися. Це так, - коротко кажучи, спрощено))
Нічого проти того не маю, і сама ще часом бавлюся, як охотка візьме і часу маю вдосталь (в основному-то його - катма.) Та і Муза, - вона ж коли яка, приходить...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 06:45:56 ]
...ой, я трохи не туди відповіла, - про римовану. Але про ритмізовану - те ж саме. І ритм і рима - то є одна з складових поезії. Може бути, а може - і ні. Аби лиш поезія була, думка поетична... Або і оригінальна, переломна.. Ну то вже як пощастить...
А ПМ - добре що є. Де б оце я з вами, милими поетами, через роки стрічалася? Щира дяка ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 07:03:47 ]
вжеж
рима & метрика якби обов’язкові атрибути
класичної музикальності поетичної

але мені йшлося за аналогію зі сновидінням
бо уявити собі сновидіння метричне або й
’чітко ритмізоване’ ~ мабуть годі

першим це протиріччя намагався подолати, здається
Новаліс ( із відомих нам
безсумнівно класичних персон)

’Гімни до ночі’ прецікавий маніфест
Михайло Орест навіть перекладав українською
хоча і не повністю, але все ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-15 08:36:28 ]
Цікава думка, пані Тамаро. Ритмізована поезія дається не кожному. Тому аби замаскувати свою безпорадність люди хапаютьсч за верлібр. Так набагато простіше. Потік свідомості можна навіть не редагувати - і так "сойдьоть". Я б зрозумів би якщо до такого фокусу перейшов би зрілий, знаний автор. Це б сприйиалося б як пошуки нового. А коли це роблять люди, незграбні в силаботоніці, то це виглядає не інакше як утеча. Та ввд самого себе не втечеш. Прикладів геніальності при переходіз віршованої поезії до верлібру мій колега - дуже відомий поет- каже, що ге знає. А Ви як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 16:20:13 ]
Н-да, верлібр - це все-таки вищий пілотаж. За наявності вродженого відчуття ритму зляпати ритмізований текст - не проблема, а заримувати сяк-так і першокласник може, ну а якщо насобачитись як слід, то можна видавати на-гора навіть непогані рими, тільки от поезії в цьому всьому може не бути й близько.
А от коли проковтуєш текст не очима, а всією собою (і логіка при цьому сидить тихенько, роблячи вигляд, що її в твоїй голові зроду не було і вона свого носа скрізь не пхала), і лишаються тільки чисті емоції - отоді розумієш, що поезія - це не рими і навіть не ритм (хоча він, хай і ламаний, здебільшого присутній). Потоки свідомості - вони різні бувають, настільки різні, як і їхні автори.
Гарно і трохи лячно вийшло - ну, то для мене лячно, бо прохідних кімнат не люблю, вони - нежилі, як же в них можна жити, коли - прохідні? І коридори лякають, вони під наркозом ввижаються: чи то коридори, чи тунелі, і тебе туди вкручує, а ти навіть не знаєш, ЩО ти таке - не те що хто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 17:39:56 ]
дяки))


у снах наче немає диктату еґо, яке керується масою
явних і не дуже обмежень, правил, поправок до них &
інших заморочок, набутих у реальному житті, якби
тому і було трохи таке порівняння щодо ілюзорної вільності
чи довільності верлібрів, хоча невідомо що насправді
є механізмом і верлібрів і сновидінь — може і підсвідоме
може й позасвідоме, може якесь вище свідоме, — або й ні...

взагалі тема хороша щодо висловлення будь-якого автора
хоча ми, здається, говорили скоріше про поезії пані Тамари
а стосовно того, що ця тема не сильно цікавить ПМ, то
тут одна із відповідей, які лежать на поверхні, це —
відсутність серйознішого критичного підходу, та бо
реальна критика у світлі контекстів & підтекстів, все ж,
потребує чимало часу, певного хисту, та й бажання,
не кажучи вже про досвід.

а максимум ’критики’, який тут, на Майстернях, завжди
був звичним, це дрібніші технічні якісь недоліки, які
в принципі можна одразу побачити і на них вказати, а отже
не втягуватися в складнішу якусь аналітичну роботу, щоби
отримати ’дякую’, у ліпшому випадку. тому тема ’критики’ і
викликає глузування з боку тих, що десятки років пишуть
і видаються собі, без особливих заморочувань стосовно того,
наскільки смертельні збіги приголосних чи голосних у їхніх
віршах, чи то які наголоси невідповідні. бо чого не пофіксить
редактор, те пройде собі спокійно в дужках переднього
зауваження на першій-другій сторінці про ’авторський текст’
навіщо ж мучитися, перестворювати те, що не хоче й не може
перестворюватися з урахуванням якихсь ’критиків’

можуть бути ще всякі інші моменти, але не хочу лізти в матерії —
а резон щодо побіжності чи зверхності задля зручності, він
таки є, бо зручно винести все в окрему теку ’іншої поезії’ і там
вже можна не звертати уваги, бо ну що про це можна загалом
сказати? та й ’інша поезія’ вже хоч якесь досягнення, або ж на
початках і того не було, а була засторога ’не публікуйте непоезію!’
вона і зараз має місце, але ж те не означає не публікуйте ’іншої
поезії’, що має означати якийсь прогрес, але на цім і все, мабуть

наразі




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 19:43:52 ]
От навіть додати нічого - стосовно критики. Втішає одне: всі ми, власне, самоучки, і той, хто хоче вчитися і вдосконалюватися, завжди знайде шлях до того.
А щодо снів і сновидінь - вчені (не британські, кажись :)) ) наче ж кажуть, що об'єктивно потреби у сні в земних організмів немає. А проте всі ми спимо і бачимо сни. У "небывалые комбинации бывалых впечатлений" чогось не віриться )) Може, це те ж життя, тільки в інших вимірах, без участі тілесної оболонки - така собі репетиція посмертя, щоб коли прийде час, не сильно шугалися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 06:14:05 ]


якщо земне життя є сон
то сон у земному сні
міг чи мав би бути чимсь тоншим
аніж репетиція пробудження

а може, все притаманно
залежить від ракурсів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 19:19:00 ]
І проміж поміж
не знайшов тебе
така покута
не для нас з тобою
високовольтні теплять
міражі
десь там є ти
як вітер наді мною
сповзає тінь
у сніжну заметіль
і ти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 05:20:06 ]
як заметіль по
всій землі &
вигасає одиноке
тіло на
фоні~тлі

не говори мені
про міражі
напівзотлілі
ліпше

про щось
інакше
помовчи
зі мною

сниво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-02 11:37:39 ]
"наступний спогад
не пригадавши з"
Оця незакінечена динамічна незавершеність...це неймовірно тонко й вишукано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 18:18:38 ]
все тримається на і/з/і саме так ~

зі зворушеною подякою

Маріє