ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 інакше
 
ізнову бачив сни
та не було зі мною тебе в
імлі цупкій
між мертвих & живих
шукав не знати що
 
снігами навкруги
стрічав давно не тих
& на позір сторонніх
 
крізь тьмаві
пройми коридорні
кімнати прохідні
без люстер &
 
не відчував
сумління ані горя
мовби згодом
& щезав
 
наступний
спогад
 
не
пригадавши

 
 

 
 
 
 
 
 
 
 

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-15 03:02:14
Переглядів сторінки твору 8505
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.19 07:05
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 04:49:51 ]
Нехай присниться поряд...
Нехай у сни прийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 05:20:30 ]
о Тамаро

дякую за світлі чуття
тлумачення снів - такий надісторичний бізнес
а як на мене, поезії ті ж самі снива

от РМ і досі не визначилася, що ж воно таке
’неритмізована поезія’
але се ж метафізика чистої води
неупереджений потік свідомості
де не мають значення відповіді на питання
’як хто що де звідки чому чого... ’

а також - найголовніший головняк - навіщо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 06:39:58 ]
Живучи в іншомовному світі і стикнувшись зі вправами перекладів - своїх і чиїхось,- я стала інакше дивитись на римовану поезію. То цікава гра в слова, але - лиш при вживанні лише для своєї мови. Перекладаєш же - суть, настрій, колорит, чуття ітд в основному, рима - заднє в тім, ба навіть зайве... Тому - римування, як на мене, - то на здоров“я-, якщо охота з тим гратися. Це так, - коротко кажучи, спрощено))
Нічого проти того не маю, і сама ще часом бавлюся, як охотка візьме і часу маю вдосталь (в основному-то його - катма.) Та і Муза, - вона ж коли яка, приходить...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2018-02-15 06:45:56 ]
...ой, я трохи не туди відповіла, - про римовану. Але про ритмізовану - те ж саме. І ритм і рима - то є одна з складових поезії. Може бути, а може - і ні. Аби лиш поезія була, думка поетична... Або і оригінальна, переломна.. Ну то вже як пощастить...
А ПМ - добре що є. Де б оце я з вами, милими поетами, через роки стрічалася? Щира дяка ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-15 07:03:47 ]
вжеж
рима & метрика якби обов’язкові атрибути
класичної музикальності поетичної

але мені йшлося за аналогію зі сновидінням
бо уявити собі сновидіння метричне або й
’чітко ритмізоване’ ~ мабуть годі

першим це протиріччя намагався подолати, здається
Новаліс ( із відомих нам
безсумнівно класичних персон)

’Гімни до ночі’ прецікавий маніфест
Михайло Орест навіть перекладав українською
хоча і не повністю, але все ж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-15 08:36:28 ]
Цікава думка, пані Тамаро. Ритмізована поезія дається не кожному. Тому аби замаскувати свою безпорадність люди хапаютьсч за верлібр. Так набагато простіше. Потік свідомості можна навіть не редагувати - і так "сойдьоть". Я б зрозумів би якщо до такого фокусу перейшов би зрілий, знаний автор. Це б сприйиалося б як пошуки нового. А коли це роблять люди, незграбні в силаботоніці, то це виглядає не інакше як утеча. Та ввд самого себе не втечеш. Прикладів геніальності при переходіз віршованої поезії до верлібру мій колега - дуже відомий поет- каже, що ге знає. А Ви як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 16:20:13 ]
Н-да, верлібр - це все-таки вищий пілотаж. За наявності вродженого відчуття ритму зляпати ритмізований текст - не проблема, а заримувати сяк-так і першокласник може, ну а якщо насобачитись як слід, то можна видавати на-гора навіть непогані рими, тільки от поезії в цьому всьому може не бути й близько.
А от коли проковтуєш текст не очима, а всією собою (і логіка при цьому сидить тихенько, роблячи вигляд, що її в твоїй голові зроду не було і вона свого носа скрізь не пхала), і лишаються тільки чисті емоції - отоді розумієш, що поезія - це не рими і навіть не ритм (хоча він, хай і ламаний, здебільшого присутній). Потоки свідомості - вони різні бувають, настільки різні, як і їхні автори.
Гарно і трохи лячно вийшло - ну, то для мене лячно, бо прохідних кімнат не люблю, вони - нежилі, як же в них можна жити, коли - прохідні? І коридори лякають, вони під наркозом ввижаються: чи то коридори, чи тунелі, і тебе туди вкручує, а ти навіть не знаєш, ЩО ти таке - не те що хто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 17:39:56 ]
дяки))


у снах наче немає диктату еґо, яке керується масою
явних і не дуже обмежень, правил, поправок до них &
інших заморочок, набутих у реальному житті, якби
тому і було трохи таке порівняння щодо ілюзорної вільності
чи довільності верлібрів, хоча невідомо що насправді
є механізмом і верлібрів і сновидінь — може і підсвідоме
може й позасвідоме, може якесь вище свідоме, — або й ні...

взагалі тема хороша щодо висловлення будь-якого автора
хоча ми, здається, говорили скоріше про поезії пані Тамари
а стосовно того, що ця тема не сильно цікавить ПМ, то
тут одна із відповідей, які лежать на поверхні, це —
відсутність серйознішого критичного підходу, та бо
реальна критика у світлі контекстів & підтекстів, все ж,
потребує чимало часу, певного хисту, та й бажання,
не кажучи вже про досвід.

а максимум ’критики’, який тут, на Майстернях, завжди
був звичним, це дрібніші технічні якісь недоліки, які
в принципі можна одразу побачити і на них вказати, а отже
не втягуватися в складнішу якусь аналітичну роботу, щоби
отримати ’дякую’, у ліпшому випадку. тому тема ’критики’ і
викликає глузування з боку тих, що десятки років пишуть
і видаються собі, без особливих заморочувань стосовно того,
наскільки смертельні збіги приголосних чи голосних у їхніх
віршах, чи то які наголоси невідповідні. бо чого не пофіксить
редактор, те пройде собі спокійно в дужках переднього
зауваження на першій-другій сторінці про ’авторський текст’
навіщо ж мучитися, перестворювати те, що не хоче й не може
перестворюватися з урахуванням якихсь ’критиків’

можуть бути ще всякі інші моменти, але не хочу лізти в матерії —
а резон щодо побіжності чи зверхності задля зручності, він
таки є, бо зручно винести все в окрему теку ’іншої поезії’ і там
вже можна не звертати уваги, бо ну що про це можна загалом
сказати? та й ’інша поезія’ вже хоч якесь досягнення, або ж на
початках і того не було, а була засторога ’не публікуйте непоезію!’
вона і зараз має місце, але ж те не означає не публікуйте ’іншої
поезії’, що має означати якийсь прогрес, але на цім і все, мабуть

наразі




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 19:43:52 ]
От навіть додати нічого - стосовно критики. Втішає одне: всі ми, власне, самоучки, і той, хто хоче вчитися і вдосконалюватися, завжди знайде шлях до того.
А щодо снів і сновидінь - вчені (не британські, кажись :)) ) наче ж кажуть, що об'єктивно потреби у сні в земних організмів немає. А проте всі ми спимо і бачимо сни. У "небывалые комбинации бывалых впечатлений" чогось не віриться )) Може, це те ж життя, тільки в інших вимірах, без участі тілесної оболонки - така собі репетиція посмертя, щоб коли прийде час, не сильно шугалися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 06:14:05 ]


якщо земне життя є сон
то сон у земному сні
міг чи мав би бути чимсь тоншим
аніж репетиція пробудження

а може, все притаманно
залежить від ракурсів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-16 19:19:00 ]
І проміж поміж
не знайшов тебе
така покута
не для нас з тобою
високовольтні теплять
міражі
десь там є ти
як вітер наді мною
сповзає тінь
у сніжну заметіль
і ти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-17 05:20:06 ]
як заметіль по
всій землі &
вигасає одиноке
тіло на
фоні~тлі

не говори мені
про міражі
напівзотлілі
ліпше

про щось
інакше
помовчи
зі мною

сниво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-02 11:37:39 ]
"наступний спогад
не пригадавши з"
Оця незакінечена динамічна незавершеність...це неймовірно тонко й вишукано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 18:18:38 ]
все тримається на і/з/і саме так ~

зі зворушеною подякою

Маріє