Це про льотчиків?
ведомий - той, кого ведуть? Можливо це слово у всюди взяти в лапки.

Сильний сюжет. Тільки от для русизму "ведомий" негарно його використовувти ще й на римі, треба знайти український відповідник. Тільки одним словом, бо той, кого ведуть - задовго і важко. Може - вЕдений? Цікаво, якою термінологією послуговуються сучасні льотчики! Вони ж теж українізуються. Поцікавитися б... А так вірш просто захоплюючий, ніби віршований репортаж з повітряного бою!)))

На Подолі стоїть пам"ятник Невідомому матросу Рабиновичу. А чому невідомому? Бо невідомо, чи був він матросом. Чули такі хохми київські, сподіваюсь?
Але як на мене, Серго, якщо говорити серйозно, то триває процес становлення української державності, і треба творити суто українські терміни. А то Ваша гра слів - я це розумію прекрасно - продукт двомовної нашої реальності. Ви цим користаєтеся, бо виросли в двомовному, навіть більше російськомовному середовищі, українізуєтеся тільки після Незалежності, остнні 27 років, а я виріс в україномовній патріотичній родині, яка і в застійні роки боролася з русифікацією, боролася за все справді українське. І якраз ми і створюємо свій, український степ, образно кажучи, впроваджуючи свої, суто українські терміни. Ну якщо, скажімо, пилевсмоктувач не прижився, залишився кацапомовний пилесос, бо його простіше вимовляти, то, з військової, ближчої Вам термінології, скажімо, льотчицької, слово "гвинтокрил" звучить класно, круто, і краще, ніж вертольот кацапський чи вертоліт навіть, правда? Аби не виглядало абсурдно, як колись на поїзд казали: самопер попер до мордописа - поїздь поїхав до художника - це вже абсурдизація, до якої доводили вороги, перебільшення, щоб не було суто українського продукту. Тому слово ведений - це, може, не найточніше слово, але веде до суто українського русла термінологічного, яке нам, українським письменникам, все ж таки треба витворювати, а не бавитися двомовністю, як суржиком, бо вона, бач, ця двомовність, наявна в реальному житті... Треба прагнути ідеалу українського і в мові, як на мене, хіба ні, друже Серго?

Ярославе) От з чого Ви вирішили, скажімо, що я не з сім"ї патріотів України?) А я кажу , що саме з сім"ї патріотів. І я особисто завжди був патріотом України. Я, наприклад, був на Площі ж.р. (майдані в подальшому) під час гкчп,а там дуже мало протестуючих було, смію завірить) Був учасником Всекр. віча в 91-му. По фб фото скину Вам при бажанні)))Так, у мене батьки працювали в промисловості. Це менша міра патріотизму, ніж гуманітарії, чи що?))) Я, скажімо, киянин корінний, Київ був доволі зрусифікованим містом, то чия це вина? При цьому всі національні революції починали кияни. Ні? То облишмо мірятись патріотизмом. Тим більше- я Вашого патріотизму не заперечую і питань таких не підіймаю. Бо, власне, і права такого не маю- судити людей. Питання відсутності патріотизму приміниме лише до зрадників, які вчинили злочин, там суть ясна. А для всіх інших людей існує презумпція невинності, Ярославе.
А по суті питання... Себто "неотермінології"...
Ну от не ми ж з Вами будемо розробляти нові терміни для льотного складу, правильно? І не будучи на даний момент бойовими пілотами, не смішитимемо світ пропозиціями введення нових термінів для них))) Хай цим принаймні займаються спеціалісти. Бо ще літаки попадають від "неотермінів"))) Вірш написаний нині, на даний момент,себто на момент, коли існує саме ця термінологія? Правильно? То які можливі зауваження з цього приводу? Доречі, штрих. Бій- ситуація, коли люди мають миттєво розуміти і команди і слова. Навіть просто з відмінностей мови японські пілоти програвали американцям. Бо мова англійська коротша. Тому мудрувати звісно можна... ))) Гарної ночі безсонної, Ярославе)))

В армії служив в авіації. Але політати на бойовій машині довелося всього кілька разів. В основному з автоматом бігав та всілякою дурнею займався. Але наслухався тієї термінології достатньо аби зрозуміти і суть, і дух написаного. А батько чотири роки теж служив в авіації стрілком-кулеметником на Б-29. Багато чого розповідав про повітряні бої. Можу сказати одне: потрібно створювати заново усю термінологію. І творити нові міфи.
А під час ГКЧП біля Веховної Ради і справді народу тоді було негусто. Ми разом із братом там були. Цікавий час.

В українській мові є: головний, керуючий, відповідно - підлеглий, другий. Цього достатньо, щоб не збагачувати її професійним суржиком, типу "ведомий", або лайкою, як це буває в реальності, навіть ради гри слів.
Щодо оріджіналь, то з перших рядків вгадуються ремінісценції з Висоцького - "другой".
Платон мій друг, та істина дорожча:)