ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Кто убил Каина?

– Послушайте, Арье, – обратился как-то Пинхас к своему коллеге-физику, – всякий раз, когда в среду я читаю “Доколе нечестивым, Господи, доколе нечестивым ликовать?”, меня так и подмывает спросить: “А с каких пор эти нечестивцы ликуют?” Если предположить, что от Каина, то почему Всевышний дал первому убийце не такое уж и суровое, как мне кажется, наказание?..
Доктор Арье по приезде в Израиль помимо научных занятий успел закончить еще и курс ешивы, жил в одном из религиозных районов Иерусалима и был для Пинхаса и ему подобных новичков в иудаизме авторитетом.
– Неужели Всевышний не знал, что Каин нарушит ЕГО предписание? – продолжал Пинхас.
– Давайте по порядку. Относительно меры наказания. Полагаю, что оно было все-таки суровым. Ведь речь шла о неприкаянности Каина, обреченного мыкаться по белу свету вместо того, чтобы осесть на одном месте и заниматься тем, что было ему по душе – земледелием, а оно, как известно, предполагает оседлый образ жизни. Смею предположить, что не из боязни Каина, что его сможет убить всякий встречный-поперечный, Господь дал ему отличительный знак, а все для той же цели – вечного скитания и осознания своей вины.
– Да, но Каин по существу и не был скитальцем... Уйдя на восток от рая, он осел в стране Нод и тут же принялся строить город, названный в честь рождения первенца Ханоха тем же именем. Наивно было бы думать, что по завершении строительства Каин пошел дальше странствовать...
– Наверное, нет, так как род его разросся со временем. Но дело, думается, не в этом. Ведь на протяжении нескольких сотен лет Каин вынужден был постоянно думать о своем грехе. А это мука похлеще, чем если бы Всевышний предал его смерти сразу же после убийства Авеля. Но вы забываете еще об одной немаловажной детали в судьбе Каина.
– Какой же? – поторопился спросить Пинхас.
– Задумывались ли вы, какое потомство было у Каина?
– Вы имеете в виду Лемеха?
– И его тоже. Как Лемех распоясался!.. Ведь он уже сам, а не Всевышний, ограждал себя от наказания за совершаемые грехи. Не в семь, как за Каина, а в семьдесят семь раз хотел, чтобы был наказан тот, кто вознамерится убить Лемеха.
Доктор Арье сделал паузу и, будто вспомнив что-то, спросил:
– Приходилось ли вам читать “Берешит раба”?
– Ну, что вы. Я и Раши еще не осилил.
– Я, собственно, к тому, что там есть материал, непосредственно относящийся к нашему разговору. Речь идет о Шете, известном вам уже и по Торе. Так вот, этот третий сын Адама и Хавы, побывав на могиле Авеля, отправился искать родственников по линии Каина.
– Чтобы убедиться, что Каин раскаялся в своем грехе?..
– Нет, Шет уже знал о гибели старшего брата.
– Как же так? Но ведь был знак...
– Знак знаком, но, видимо, по воле Всевышнего свершилось то, что должно было свершиться. И как вы думаете – кто совершил убийство?
– Кто-то из родственников Каина?
– Совершенно верно. Собственно, так оно и должно было быть по логике вещей. Но вот вопрос – кто это сделал?
– Ну, это уж выше моих возможностей.
– А если подумать и обратиться к той же логике? Минута на размышление, как в клубе знатоков ‘Что? Где? Когда?”
– Наверное, тот, кто превзошел в греховности самого Каина?..
– Правильно. И сделал это не кто иной, как упомянутый уже Лемех. К тому времени он ослеп, но поохотиться любил. Водил его в лес сынок от Цили – Тувал-Каин, кузнец всякого пахарского орудия из меди и железа да и в оружейном деле знавший толк. Вышли они как-то на промысел в сумерки. Тувал-Каину показалось, что появился какой-то приличных размеров зверь. Он сказал об этом отцу и навел его лук. Лемех выстрелил. Пошли смотреть добычу и... нашли Каина бездыханным.
– И что же, совершив такое убийство, Лемех раскаялся в своих прегрешениях?
– Ни на йоту. О каком раскаянии могла идти речь, когда построенный Каином город Ханох превратился в сборище жестоких, коварных, лживых обитателей, в своих преступлениях превзошедших первого убийцу. Как сказано в Торе, “растлилась земля перед Богом, и наполнилась земля злодеянием”.
– И как же удалось Ноаху ходить с Богом, быть праведным и непорочным в своем поколении?
– Это действительно интересно, но думается, что сейчас все-таки намного актуальней вопрос, с которого мы начали наш разговор: “Доколе нечестивым, Господи, доколе нечестивым ликовать?”





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-02 13:44:27
Переглядів сторінки твору 1373
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.047 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.08 11:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2018-09-02 21:09:45 ]
Відповідаю, пане Іване, - Той, хто вбив Захарченка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-09-03 11:01:04 ]
Цікава замальовка, пане Іване!
Хоча і ніби вкрай архаїчна, на застарілих відомостях, точніше, на застарілому розумінні тих відомостей, але і в світлі новіших знань історія дає і нові картини.

Важливі моменти від новішого сприйняття - що "Господь" і "Творець" - це різні особи. "Господь" - це, в даному контексті, один із правителів-керівників. Так, їх було і було і буде над Землею чимало. Тому і "Всевишній" у цьому тексті - це суто цивілізаційна мірка, в той час як у вимірі безмежностей буття це слово не має сенсу особистості. І вже точно, не стосується т.з. "господа".
Напевно і відповідь на запитання, щодо "нечестивців" і їхнього умовного торжества -це суто цивілізаційний вимір, де і "господь" замість більш високих Джерел життя-буття, і розвиток особи перекреслюється т.з. "верховенством" тої чи тої влади і релігії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-09-03 21:13:13 ]
Дякую за увагу, шановна Редакціє!
Не можу погодитись з Вашими висновками щодо Господь, Всевишній, а в Ізраїлі ще й просто Він. Не поділяючи погляди релігійних фанатів, що тримаються букви, а не духу Тори, належу до тих, хто вважає, що є Вища Сила, яку уособлює Всевишній, тотожний Господу Богу, чи безіменний Він.