ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Талант
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Краплі айстрового меду
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Дністер
Образ твору Над плесами Дністра величні Товтри
Ховають у габі сліди епох.
Поділля золоте чарує вкотре,
Цнотливі береги пильнує Бог.
Роздмухує вітрець багаття літа
Ранковій прохолоді впротиріч.
Спадає з гір смарагдова палітра
Терновою хустиною зі пліч.

Приспів:
Дністер, Дністер - ріка джерельна.
Даруй з роси ковток натхнення!
Неси життя цілющі хвилі
У дивовижні дні щасливі

Полощуть бусли крила-парасолі
На верховині в сонячних ставках.
Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить у віках.
Країну мрій, ріки потоки сині,
Я на поталу лиху не віддам!
Тече Дністер у славній Україні
дорогою надії в скельний храм!

2016р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-09-19 15:46:28
Переглядів сторінки твору 5401
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.623 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.704 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.19 22:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-09-19 21:26:29 ]
Щоб звучало пісенно і бравурно, прийдеться трошки підшліфувати. Ось наприклад, перше, що приходить як один з можливих варіантів:
Над плесами Дністра величні Товтри
ховають скелі(сходи, мури) у габі епох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 09:55:57 ]
Дякую, Ігоре, за слушну пораду! Гарне слово, "плесами" "Габа", це вода.
Може,"Над плесами Дністра величні Товтри ховають у габі ступні епох", бо колись там і річки не було? Водосховище сховало під собою тисячі сіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-20 07:39:11 ]
Пані Тетяно! Описова поезія рідного краю - штука потужна. Але в дитячість впадати не варто. Зверніть увагу на такі місця: "роздмухує повітря ватру літа". Не повітря роздмухує, а вітер. "Цнотливі береги..." Ви це серйозно? І чому це Бог повинен їх пильнувати? Йому що - нема чого робити? З "цілюшими хвилями" - теж перебор. Від отрути там здохла майже вся риба. " Полощуть бусла"? Може, бусли? Невірна побудова фрази. Подумайте. " Бринить любов на перехресті волі" - це як@? Що таке перехрестя волі? Які його якості? І чому "не зрадить на віку", а не у віках? А далі? Про який смерч іде мова? Україні це не притаманне. Не уявляю який смерч може знищити цілу річку! Та ще й таку велику. Навіть у переносному значенні звучить слабо, притягнуто за вуха. І насамкінець: "тече у скельний храм" ... Тече в Чорне море, а не в храм. Точніше "крізь скельний храм або повз.
І прошу вас - не треба ображатися і казати, що прийшов злобний карлик і потоптався по святому. Подивіться відсторонено на написане крізь призму іронії та здорового глузду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:22:19 ]
Дякую, пане Олександре!
Давайте розглянемо все по черзі.
"роздмухує повітря ватру літа". Повітря це
Латинська назва повітря aër походить від дав.-гр. ἀήρ, що виводиться від пра-і.е. *aews- («схід», «світанок»). Похідний корінь аеро- присутній у багатьох пов'язаних термінах: аероплан, аеродром, аеродинаміка тощо.

Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка[4]. У XX ст. остаточно виходить з ужитку, заміняючись сучасним повітря[5]. У словенській і боснійській вживається слово zrak, пов'язане з прасл. *zorkъ («вигляд», «вид»).
2)"Цнотливі береги..."
Я пливла кораблем по Дністру і береги там дійсно цнотливі, недоторкаті, бо до води не підступитися у деякимх місцях. Круті скали нависають і губляться у воді.
3)""цілюші хвилі", так, бо вода жає життя усьому і людям і рослинам.
4) "Бусла", тут не заперечую! Дякую!
5)"Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить на віку." Тут я мала на увазі пташину вірність, волю неба. Тому на перехресті волі і звичайно про лебедину вірність. Лелеки теж асоціюються в вірністю.
5) Смерч, мала на увазі війну, вторгнення, тут легко переробити на іншу стихію.
" "тече у скельний храм" , так саме у скельний храм ми піднімалися . На березі Дністра є скельний храм заснований Антонієм.
Олександре, я дійсно Вам вдячна і не ображаюсь, а навпаки радію, що можу пояснити кожний свій вислів та відшліфувати за допомогою майсрів свій вірш!
З повагою!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-20 10:15:28 ]
Піднесено-таймничо...
Тетяно, я б радила подумати над ступнями. Це як-не-як частина тіла (нижня частина ноги). Мабуть, у Вашому випадку таки йдеться про сліди епох, ступні вони навряд могли залишити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:26:06 ]
Дякую, Любове! Багато чого від нас ховає земля і ріка, навіть сліди. Ступні я сприймала, як сліди. Мабуть, Ви маєте рацію, подумаю, як виправити на краще. З вдячністю обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 11:15:41 ]
Все виправила... Подивіться будь ласка, друзі, може, ще дещо пропустила....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-21 05:20:26 ]
Запитайте у Майї Залізняк щодо повітря і скельного храму. Вона пояснить професійно, чому в такому контексті ці вирази так не вживають. І все стане на свої місця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:09:02 ]
Олександру, я сама хочу донести до Вас свою думку. У слові "ПОВІТРЯ" - містяться дві складові По-Вітря. У ньому уже відчувається вітер. Коли ми пишемо, що ми дихаємо повітрям ми не говомо які хімічні сполуки містяться у слові повітря. Ми повітрям дихаємо і відчуваємо у ньому вітер, спеку, вологу, тому я на мою думку тут помилки немає.
Щодо скельного храму, то Дністр дійсно б"є хвилі об скали храму, а після повертає рукавом ліворуч, праворуч водосховище, посередині храм. Можна було б написати, "
Повз храм", але втрачається образ. Здалека здається, що ріка пливе у храм. Важко пояснити щось людині, яка там не була. І слово повз не є гарним. Ріка асоціюється з людським потоком, яка знаходить у храмі надію на добро, майбуття. Це ніби, як всі дороги ведуть у рим, а тут у храм.
Сашо, я вдячна Вам, за не байдужість до мого вірша. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:23:28 ]
" Роздмухує вітрець багаття літа", можна й так написати, але перший варіант мені подобається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-23 20:53:51 ]
Ну й добре. Пишіть як знайдете за потрібне. Врешті - я не спеціаліст з української філології. Мої коментарі - суто авторські. А отже - можна їх не брати до уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 18:07:17 ]
Олександре, я взяла до уваги всі Ваші рекомендації, Подивіться на редактуру, але, я як автор теж маю право на свою думку, тому не можу виконувати всі Ваші забаганки. Не ображайтесь, я працюватиму і надалі над цим віршем. Щиро вдячна усім, хто мені допомагає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 13:22:52 ]
Образно)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 14:53:48 ]
Дякую, Вітрику!)))