ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Надія Тарасюк
2019.06.24 23:45
Вишнівець
У Княжому місті ліхтар ліхтарю
Холодить купелю фонтана.
Розгойдує літо вечірню зорю, —
Палац припасує на вбрання.

У Княжому місті моргає, як цвіт,
Колесам кармінна бруківка,
Коли під’їжджає віночок століть

Світлана Майя Залізняк
2019.06.24 23:44
Про мачо на мачті
У Жори відсутні дзеркальні нейрони,
бракує емпатії... Кілька емоцій:
від їжі вдоволення, злість, оборона.
Є аспідна латка на лівому оці.

Пірат-акробат, прибиральник у тирі.
"Тіп-топ"... Не зуміє художником бути.
Малюйте такого на якорі, гирі.

Олександр Сушко
2019.06.24 20:20
Дарунок
Я - вогнептах, дитина сонця,
Люблю цей світ, не вередун.
Та заздрий люд на кожнім кроці
Кричить озлоблено "Ату!".

Блукаю лезами Оккама,
Ступаючи в сліди старі.
А в спину посмішка лукава

Віктор Кучерук
2019.06.24 17:10
* * *
Захотілось неквапливо
Та, маскуючись найтихше,
Смакувати довго пиво
І писати дивні вірші.
Захотілося погнатись
До отого п’єдесталу
На якім подібних натиск
Тільки кращі зупиняли.

Світлана Майя Залізняк
2019.06.24 15:36
Медитативне
Від хмари до хмари - драбинки хитляві.
Залізла малеча на яблуньку, явір.
До зірки не так і далеко... та сонце
розбризкало чай... і пряде з волоконця...

Індигова кішка вмиває кошатко.
Кладе забувайло стонадцяту латку.
Слимак виноградний упав на тар

Володимир Бойко
2019.06.24 11:36
Ідилія
Весна прийшла у наші села,
Корова гріється весела
І бик на вигоні гуля,
Спіймати хоче журавля.

Сидить ворона на сільмазі,
Неначе беркут на Кавказі,
Лежать пацята біля клубу

Ярослав Чорногуз
2019.06.24 10:26
Молитва про зцілення любов`ю
Чого ж ятриться так душевна рана?
І серце невигойно все болить?
Зціли мене любовію, кохана,
Хай біль тяжкий ущухне хоч на мить.

Бо він от-от, здається, душу вийме,
На інший світ нещадно зажене.
Даруй мені свої палкі обійми,

Козак Дума
2019.06.24 09:27
Козенята
На травичці біля річки
скачуть козенята –
після паші до водички
привела їх мати.

В лепесі, поміж рогозом
бавиться малеча,
за понтонним перевозом

Тетяна Левицька
2019.06.24 07:42
Мне без тебя никак
Ты близко и за морем в одночасье.
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Любить тебя, какое это счастье,
мой ненаглядный, искренний чудак.

Мне свет не мил, когда тебя нет рядом,
терзает ревность и гнетет тоска.
Мне, мой хороший, многого не надо -

Микола Соболь
2019.06.24 07:05
Спішіть до мами
Матері відцвітають, як вишні.
Не успівши за нас порадіти.
Бережи їх, о Боже Всевишній!
Та моліться за матінку, діти.
Матері – відцвітають, як вишні.

У гармонії миру та злуки
Мати завжди чекає додому.

Ігор Федів
2019.06.23 23:50
Дитячий малюнок
Дитя малює світ на площині -
Будинок, сонце, квіти і дерева,
Блакиті смужка неба угорі,
Внизу земля по-літньому зелена.
Увесь сюжет - у лінії прості,
Емоції - у кольори локальні,
Без пафосу, де помисли складні,
Уписує у почуття звичайні.

Надія Тарасюк
2019.06.23 23:26
Гортало місто зшитки ліхтарів
Гортало місто зшитки ліхтарів,
Дерев стрибали парасольки-тіні.
Десь наше сонце стомлений пиріг
Пило собі за ширмою мартіні.

Бриніла ніч, вростала у траву.
Кульбабам очі склеїла повидлом.
Йшли світлофори строєм за криву,

Олександр Сушко
2019.06.23 20:13
Голубці
Енергія Всесвіту у зв’язаному стані, з урахуванням гравітаційного дефекту мас дорівнює нулю. Та це й не секрет,- маса ядра атома завжди менша, ніж маса нейтронів та протонів, які в нього входять, оскільки існує ще енергія зв’язку. Цю прописну істину я вже

Володимир Бойко
2019.06.23 19:17
Раціо
Пісні порозбирали на слова,
А притчі розтягли на афоризми,
І, на догоду раціоналізму,
Вичавлювали людяність з єства.

Раціональність точить, як іржа,
Усе людське руйнуючи поволі.
Зростають люди – перекотиполе,

Вікторія Лимарівна
2019.06.23 14:40
Відголосся Чорнобилю
За мотивами телефiльму "Чорнобиль")

Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.

Микола Дудар
2019.06.23 10:23
***
Привіт - привіт, неандретальцю!!!
Ай правда, чимось навіть схожі
Ці очі в дзеркалі і пальці…
Ні, краще вже крізь огорожу
Бо ще рванемось в бійку… можем
Є кілька сот претензій нині
Сумний занадто погляд, Боже
На фоні стрічки жовто-синій…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Матвій Смірнов
2019.06.11

Костинський Борис
2019.06.08

Наталія Дяк
2019.06.02

Алла Устимчук
2019.05.27

Лариса Братко
2019.05.27

Оля Боняк
2019.05.22

Світлана Пасенюк
2019.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Дністер
Образ твору Над плесами Дністра величні Товтри
Ховають у габі сліди епох.
Поділля золоте чарує вкотре,
Цнотливі береги пильнує Бог.
Роздмухує вітрець багаття літа
Ранковій прохолоді впротиріч.
Спадає з гір смарагдова палітра
Терновою хустиною зі пліч.

Приспів:
Дністер, Дністер - ріка джерельна.
Даруй з роси ковток натхнення!
Неси життя цілющі хвилі
У дивовижні дні щасливі

Полощуть бусли крила-парасолі
На верховині в сонячних ставках.
Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить у віках.
Країну мрій, ріки потоки сині,
Я на поталу лиху не віддам!
Тече Дністер у славній Україні
дорогою надії в скельний храм!

2016р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-09-19 15:46:28
Переглядів сторінки твору 639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.06.24 18:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-09-19 21:26:29 ]
Щоб звучало пісенно і бравурно, прийдеться трошки підшліфувати. Ось наприклад, перше, що приходить як один з можливих варіантів:
Над плесами Дністра величні Товтри
ховають скелі(сходи, мури) у габі епох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 09:55:57 ]
Дякую, Ігоре, за слушну пораду! Гарне слово, "плесами" "Габа", це вода.
Може,"Над плесами Дністра величні Товтри ховають у габі ступні епох", бо колись там і річки не було? Водосховище сховало під собою тисячі сіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-20 07:39:11 ]
Пані Тетяно! Описова поезія рідного краю - штука потужна. Але в дитячість впадати не варто. Зверніть увагу на такі місця: "роздмухує повітря ватру літа". Не повітря роздмухує, а вітер. "Цнотливі береги..." Ви це серйозно? І чому це Бог повинен їх пильнувати? Йому що - нема чого робити? З "цілюшими хвилями" - теж перебор. Від отрути там здохла майже вся риба. " Полощуть бусла"? Може, бусли? Невірна побудова фрази. Подумайте. " Бринить любов на перехресті волі" - це як@? Що таке перехрестя волі? Які його якості? І чому "не зрадить на віку", а не у віках? А далі? Про який смерч іде мова? Україні це не притаманне. Не уявляю який смерч може знищити цілу річку! Та ще й таку велику. Навіть у переносному значенні звучить слабо, притягнуто за вуха. І насамкінець: "тече у скельний храм" ... Тече в Чорне море, а не в храм. Точніше "крізь скельний храм або повз.
І прошу вас - не треба ображатися і казати, що прийшов злобний карлик і потоптався по святому. Подивіться відсторонено на написане крізь призму іронії та здорового глузду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:22:19 ]
Дякую, пане Олександре!
Давайте розглянемо все по черзі.
"роздмухує повітря ватру літа". Повітря це
Латинська назва повітря aër походить від дав.-гр. ἀήρ, що виводиться від пра-і.е. *aews- («схід», «світанок»). Похідний корінь аеро- присутній у багатьох пов'язаних термінах: аероплан, аеродром, аеродинаміка тощо.

Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка[4]. У XX ст. остаточно виходить з ужитку, заміняючись сучасним повітря[5]. У словенській і боснійській вживається слово zrak, пов'язане з прасл. *zorkъ («вигляд», «вид»).
2)"Цнотливі береги..."
Я пливла кораблем по Дністру і береги там дійсно цнотливі, недоторкаті, бо до води не підступитися у деякимх місцях. Круті скали нависають і губляться у воді.
3)""цілюші хвилі", так, бо вода жає життя усьому і людям і рослинам.
4) "Бусла", тут не заперечую! Дякую!
5)"Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить на віку." Тут я мала на увазі пташину вірність, волю неба. Тому на перехресті волі і звичайно про лебедину вірність. Лелеки теж асоціюються в вірністю.
5) Смерч, мала на увазі війну, вторгнення, тут легко переробити на іншу стихію.
" "тече у скельний храм" , так саме у скельний храм ми піднімалися . На березі Дністра є скельний храм заснований Антонієм.
Олександре, я дійсно Вам вдячна і не ображаюсь, а навпаки радію, що можу пояснити кожний свій вислів та відшліфувати за допомогою майсрів свій вірш!
З повагою!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-20 10:15:28 ]
Піднесено-таймничо...
Тетяно, я б радила подумати над ступнями. Це як-не-як частина тіла (нижня частина ноги). Мабуть, у Вашому випадку таки йдеться про сліди епох, ступні вони навряд могли залишити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:26:06 ]
Дякую, Любове! Багато чого від нас ховає земля і ріка, навіть сліди. Ступні я сприймала, як сліди. Мабуть, Ви маєте рацію, подумаю, як виправити на краще. З вдячністю обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 11:15:41 ]
Все виправила... Подивіться будь ласка, друзі, може, ще дещо пропустила....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-21 05:20:26 ]
Запитайте у Майї Залізняк щодо повітря і скельного храму. Вона пояснить професійно, чому в такому контексті ці вирази так не вживають. І все стане на свої місця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:09:02 ]
Олександру, я сама хочу донести до Вас свою думку. У слові "ПОВІТРЯ" - містяться дві складові По-Вітря. У ньому уже відчувається вітер. Коли ми пишемо, що ми дихаємо повітрям ми не говомо які хімічні сполуки містяться у слові повітря. Ми повітрям дихаємо і відчуваємо у ньому вітер, спеку, вологу, тому я на мою думку тут помилки немає.
Щодо скельного храму, то Дністр дійсно б"є хвилі об скали храму, а після повертає рукавом ліворуч, праворуч водосховище, посередині храм. Можна було б написати, "
Повз храм", але втрачається образ. Здалека здається, що ріка пливе у храм. Важко пояснити щось людині, яка там не була. І слово повз не є гарним. Ріка асоціюється з людським потоком, яка знаходить у храмі надію на добро, майбуття. Це ніби, як всі дороги ведуть у рим, а тут у храм.
Сашо, я вдячна Вам, за не байдужість до мого вірша. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:23:28 ]
" Роздмухує вітрець багаття літа", можна й так написати, але перший варіант мені подобається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-23 20:53:51 ]
Ну й добре. Пишіть як знайдете за потрібне. Врешті - я не спеціаліст з української філології. Мої коментарі - суто авторські. А отже - можна їх не брати до уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 18:07:17 ]
Олександре, я взяла до уваги всі Ваші рекомендації, Подивіться на редактуру, але, я як автор теж маю право на свою думку, тому не можу виконувати всі Ваші забаганки. Не ображайтесь, я працюватиму і надалі над цим віршем. Щиро вдячна усім, хто мені допомагає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 13:22:52 ]
Образно)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 14:53:48 ]
Дякую, Вітрику!)))