ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
З голосу Езопа
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
З точністю до навпаки
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
(Спомину фрагмент)
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
Аромату бузкового казка (акровірш)
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Бузок зацвів
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
Гнів (сонет)
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Перший дощ
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
* * *
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Псалом 127. Пісня Соломонових сходинок
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Мармур
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Весняна яса
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
Поетичні війни
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
* * *
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Дністер
Образ твору Над плесами Дністра величні Товтри
Ховають у габі сліди епох.
Поділля золоте чарує вкотре,
Цнотливі береги пильнує Бог.
Роздмухує вітрець багаття літа
Ранковій прохолоді впротиріч.
Спадає з гір смарагдова палітра
Терновою хустиною зі пліч.

Приспів:
Дністер, Дністер - ріка джерельна.
Даруй з роси ковток натхнення!
Неси життя цілющі хвилі
У дивовижні дні щасливі

Полощуть бусли крила-парасолі
На верховині в сонячних ставках.
Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить у віках.
Країну мрій, ріки потоки сині,
Я на поталу лиху не віддам!
Тече Дністер у славній Україні
дорогою надії в скельний храм!

2016р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-09-19 15:46:28
Переглядів сторінки твору 4186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.445 / 6.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.528 / 6.16)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 23:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-09-19 21:26:29 ]
Щоб звучало пісенно і бравурно, прийдеться трошки підшліфувати. Ось наприклад, перше, що приходить як один з можливих варіантів:
Над плесами Дністра величні Товтри
ховають скелі(сходи, мури) у габі епох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 09:55:57 ]
Дякую, Ігоре, за слушну пораду! Гарне слово, "плесами" "Габа", це вода.
Може,"Над плесами Дністра величні Товтри ховають у габі ступні епох", бо колись там і річки не було? Водосховище сховало під собою тисячі сіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-20 07:39:11 ]
Пані Тетяно! Описова поезія рідного краю - штука потужна. Але в дитячість впадати не варто. Зверніть увагу на такі місця: "роздмухує повітря ватру літа". Не повітря роздмухує, а вітер. "Цнотливі береги..." Ви це серйозно? І чому це Бог повинен їх пильнувати? Йому що - нема чого робити? З "цілюшими хвилями" - теж перебор. Від отрути там здохла майже вся риба. " Полощуть бусла"? Може, бусли? Невірна побудова фрази. Подумайте. " Бринить любов на перехресті волі" - це як@? Що таке перехрестя волі? Які його якості? І чому "не зрадить на віку", а не у віках? А далі? Про який смерч іде мова? Україні це не притаманне. Не уявляю який смерч може знищити цілу річку! Та ще й таку велику. Навіть у переносному значенні звучить слабо, притягнуто за вуха. І насамкінець: "тече у скельний храм" ... Тече в Чорне море, а не в храм. Точніше "крізь скельний храм або повз.
І прошу вас - не треба ображатися і казати, що прийшов злобний карлик і потоптався по святому. Подивіться відсторонено на написане крізь призму іронії та здорового глузду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:22:19 ]
Дякую, пане Олександре!
Давайте розглянемо все по черзі.
"роздмухує повітря ватру літа". Повітря це
Латинська назва повітря aër походить від дав.-гр. ἀήρ, що виводиться від пра-і.е. *aews- («схід», «світанок»). Похідний корінь аеро- присутній у багатьох пов'язаних термінах: аероплан, аеродром, аеродинаміка тощо.

Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка[4]. У XX ст. остаточно виходить з ужитку, заміняючись сучасним повітря[5]. У словенській і боснійській вживається слово zrak, пов'язане з прасл. *zorkъ («вигляд», «вид»).
2)"Цнотливі береги..."
Я пливла кораблем по Дністру і береги там дійсно цнотливі, недоторкаті, бо до води не підступитися у деякимх місцях. Круті скали нависають і губляться у воді.
3)""цілюші хвилі", так, бо вода жає життя усьому і людям і рослинам.
4) "Бусла", тут не заперечую! Дякую!
5)"Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить на віку." Тут я мала на увазі пташину вірність, волю неба. Тому на перехресті волі і звичайно про лебедину вірність. Лелеки теж асоціюються в вірністю.
5) Смерч, мала на увазі війну, вторгнення, тут легко переробити на іншу стихію.
" "тече у скельний храм" , так саме у скельний храм ми піднімалися . На березі Дністра є скельний храм заснований Антонієм.
Олександре, я дійсно Вам вдячна і не ображаюсь, а навпаки радію, що можу пояснити кожний свій вислів та відшліфувати за допомогою майсрів свій вірш!
З повагою!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-20 10:15:28 ]
Піднесено-таймничо...
Тетяно, я б радила подумати над ступнями. Це як-не-як частина тіла (нижня частина ноги). Мабуть, у Вашому випадку таки йдеться про сліди епох, ступні вони навряд могли залишити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:26:06 ]
Дякую, Любове! Багато чого від нас ховає земля і ріка, навіть сліди. Ступні я сприймала, як сліди. Мабуть, Ви маєте рацію, подумаю, як виправити на краще. З вдячністю обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 11:15:41 ]
Все виправила... Подивіться будь ласка, друзі, може, ще дещо пропустила....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-21 05:20:26 ]
Запитайте у Майї Залізняк щодо повітря і скельного храму. Вона пояснить професійно, чому в такому контексті ці вирази так не вживають. І все стане на свої місця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:09:02 ]
Олександру, я сама хочу донести до Вас свою думку. У слові "ПОВІТРЯ" - містяться дві складові По-Вітря. У ньому уже відчувається вітер. Коли ми пишемо, що ми дихаємо повітрям ми не говомо які хімічні сполуки містяться у слові повітря. Ми повітрям дихаємо і відчуваємо у ньому вітер, спеку, вологу, тому я на мою думку тут помилки немає.
Щодо скельного храму, то Дністр дійсно б"є хвилі об скали храму, а після повертає рукавом ліворуч, праворуч водосховище, посередині храм. Можна було б написати, "
Повз храм", але втрачається образ. Здалека здається, що ріка пливе у храм. Важко пояснити щось людині, яка там не була. І слово повз не є гарним. Ріка асоціюється з людським потоком, яка знаходить у храмі надію на добро, майбуття. Це ніби, як всі дороги ведуть у рим, а тут у храм.
Сашо, я вдячна Вам, за не байдужість до мого вірша. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:23:28 ]
" Роздмухує вітрець багаття літа", можна й так написати, але перший варіант мені подобається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-23 20:53:51 ]
Ну й добре. Пишіть як знайдете за потрібне. Врешті - я не спеціаліст з української філології. Мої коментарі - суто авторські. А отже - можна їх не брати до уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 18:07:17 ]
Олександре, я взяла до уваги всі Ваші рекомендації, Подивіться на редактуру, але, я як автор теж маю право на свою думку, тому не можу виконувати всі Ваші забаганки. Не ображайтесь, я працюватиму і надалі над цим віршем. Щиро вдячна усім, хто мені допомагає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 13:22:52 ]
Образно)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 14:53:48 ]
Дякую, Вітрику!)))