ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Дністер
Образ твору Над плесами Дністра величні Товтри
Ховають у габі сліди епох.
Поділля золоте чарує вкотре,
Цнотливі береги пильнує Бог.
Роздмухує вітрець багаття літа
Ранковій прохолоді впротиріч.
Спадає з гір смарагдова палітра
Терновою хустиною зі пліч.

Приспів:
Дністер, Дністер - ріка джерельна.
Даруй з роси ковток натхнення!
Неси життя цілющі хвилі
У дивовижні дні щасливі

Полощуть бусли крила-парасолі
На верховині в сонячних ставках.
Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить у віках.
Країну мрій, ріки потоки сині,
Я на поталу лиху не віддам!
Тече Дністер у славній Україні
дорогою надії в скельний храм!

2016р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-19 15:46:28
Переглядів сторінки твору 4698
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.512 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.593 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.11 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-09-19 21:26:29 ]
Щоб звучало пісенно і бравурно, прийдеться трошки підшліфувати. Ось наприклад, перше, що приходить як один з можливих варіантів:
Над плесами Дністра величні Товтри
ховають скелі(сходи, мури) у габі епох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 09:55:57 ]
Дякую, Ігоре, за слушну пораду! Гарне слово, "плесами" "Габа", це вода.
Може,"Над плесами Дністра величні Товтри ховають у габі ступні епох", бо колись там і річки не було? Водосховище сховало під собою тисячі сіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-20 07:39:11 ]
Пані Тетяно! Описова поезія рідного краю - штука потужна. Але в дитячість впадати не варто. Зверніть увагу на такі місця: "роздмухує повітря ватру літа". Не повітря роздмухує, а вітер. "Цнотливі береги..." Ви це серйозно? І чому це Бог повинен їх пильнувати? Йому що - нема чого робити? З "цілюшими хвилями" - теж перебор. Від отрути там здохла майже вся риба. " Полощуть бусла"? Може, бусли? Невірна побудова фрази. Подумайте. " Бринить любов на перехресті волі" - це як@? Що таке перехрестя волі? Які його якості? І чому "не зрадить на віку", а не у віках? А далі? Про який смерч іде мова? Україні це не притаманне. Не уявляю який смерч може знищити цілу річку! Та ще й таку велику. Навіть у переносному значенні звучить слабо, притягнуто за вуха. І насамкінець: "тече у скельний храм" ... Тече в Чорне море, а не в храм. Точніше "крізь скельний храм або повз.
І прошу вас - не треба ображатися і казати, що прийшов злобний карлик і потоптався по святому. Подивіться відсторонено на написане крізь призму іронії та здорового глузду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:22:19 ]
Дякую, пане Олександре!
Давайте розглянемо все по черзі.
"роздмухує повітря ватру літа". Повітря це
Латинська назва повітря aër походить від дав.-гр. ἀήρ, що виводиться від пра-і.е. *aews- («схід», «світанок»). Похідний корінь аеро- присутній у багатьох пов'язаних термінах: аероплан, аеродром, аеродинаміка тощо.

Українська назва повітря за походженням пов'язана з вітер: схожі слова існують і в інших слов'янських мовах (біл. паветра, пол. powietrze). У більшості слов'янських мов слова зі значенням «повітря» пов'язані з прасл. *duxъ, «дух» (рос. і мак. воздух, болг. въздух, чеськ. і словац. vzduh, серб. ваздух/vazduh) і походять від стцерк.-слов. въздухъ (також має значення «великий покрив на потир і дискос»), утвореного від духъ за допомогою приставки въз-[2]. Із слов'янських це слово було запозичене і в румунську (văzduh), де співіснує з aer. Активно вживалось слово воздух і в староукраїнській мові, трапляється воно й у І. П. Котляревського в «Енеїді»[3], наводиться паралельно з повітря і в Словарі української мови Б. Грінченка[4]. У XX ст. остаточно виходить з ужитку, заміняючись сучасним повітря[5]. У словенській і боснійській вживається слово zrak, пов'язане з прасл. *zorkъ («вигляд», «вид»).
2)"Цнотливі береги..."
Я пливла кораблем по Дністру і береги там дійсно цнотливі, недоторкаті, бо до води не підступитися у деякимх місцях. Круті скали нависають і губляться у воді.
3)""цілюші хвилі", так, бо вода жає життя усьому і людям і рослинам.
4) "Бусла", тут не заперечую! Дякую!
5)"Бринить любов на перехресті волі.
І їй ніхто не зрадить на віку." Тут я мала на увазі пташину вірність, волю неба. Тому на перехресті волі і звичайно про лебедину вірність. Лелеки теж асоціюються в вірністю.
5) Смерч, мала на увазі війну, вторгнення, тут легко переробити на іншу стихію.
" "тече у скельний храм" , так саме у скельний храм ми піднімалися . На березі Дністра є скельний храм заснований Антонієм.
Олександре, я дійсно Вам вдячна і не ображаюсь, а навпаки радію, що можу пояснити кожний свій вислів та відшліфувати за допомогою майсрів свій вірш!
З повагою!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-20 10:15:28 ]
Піднесено-таймничо...
Тетяно, я б радила подумати над ступнями. Це як-не-як частина тіла (нижня частина ноги). Мабуть, у Вашому випадку таки йдеться про сліди епох, ступні вони навряд могли залишити)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 10:26:06 ]
Дякую, Любове! Багато чого від нас ховає земля і ріка, навіть сліди. Ступні я сприймала, як сліди. Мабуть, Ви маєте рацію, подумаю, як виправити на краще. З вдячністю обіймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-20 11:15:41 ]
Все виправила... Подивіться будь ласка, друзі, може, ще дещо пропустила....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-21 05:20:26 ]
Запитайте у Майї Залізняк щодо повітря і скельного храму. Вона пояснить професійно, чому в такому контексті ці вирази так не вживають. І все стане на свої місця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:09:02 ]
Олександру, я сама хочу донести до Вас свою думку. У слові "ПОВІТРЯ" - містяться дві складові По-Вітря. У ньому уже відчувається вітер. Коли ми пишемо, що ми дихаємо повітрям ми не говомо які хімічні сполуки містяться у слові повітря. Ми повітрям дихаємо і відчуваємо у ньому вітер, спеку, вологу, тому я на мою думку тут помилки немає.
Щодо скельного храму, то Дністр дійсно б"є хвилі об скали храму, а після повертає рукавом ліворуч, праворуч водосховище, посередині храм. Можна було б написати, "
Повз храм", але втрачається образ. Здалека здається, що ріка пливе у храм. Важко пояснити щось людині, яка там не була. І слово повз не є гарним. Ріка асоціюється з людським потоком, яка знаходить у храмі надію на добро, майбуття. Це ніби, як всі дороги ведуть у рим, а тут у храм.
Сашо, я вдячна Вам, за не байдужість до мого вірша. Надіюсь, що Ви мене зрозуміли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-21 11:23:28 ]
" Роздмухує вітрець багаття літа", можна й так написати, але перший варіант мені подобається більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-23 20:53:51 ]
Ну й добре. Пишіть як знайдете за потрібне. Врешті - я не спеціаліст з української філології. Мої коментарі - суто авторські. А отже - можна їх не брати до уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 18:07:17 ]
Олександре, я взяла до уваги всі Ваші рекомендації, Подивіться на редактуру, але, я як автор теж маю право на свою думку, тому не можу виконувати всі Ваші забаганки. Не ображайтесь, я працюватиму і надалі над цим віршем. Щиро вдячна усім, хто мені допомагає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 13:22:52 ]
Образно)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-25 14:53:48 ]
Дякую, Вітрику!)))