Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.22
09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!
Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!
Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,
2025.11.22
07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.
2025.11.22
06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!
Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!
Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан
2025.11.21
22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.
На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.
На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
2025.11.21
21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів
2025.11.21
21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі
я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі
я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
2025.11.21
16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім
2025.11.21
16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,
2025.11.21
15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів
2025.11.21
09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
2025.11.21
02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
2025.11.20
22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
2025.11.20
21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
2025.11.20
21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
2025.11.20
13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.20
10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
1.
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
