
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.10
08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
2025.07.09
22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.
2025.07.09
12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?
Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?
Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,
2025.07.09
09:25
Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.
2025.07.09
08:10
Біла хмара, наче гребінь,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,
2025.07.09
06:33
Хоч ще від сутіні до світу
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.
2025.07.09
04:09
Не знав я що мені потрібна ти
Не бачив я що ти чекала
Когось хто поряд би сприяв
Своє співати хай вже як
І я мінявся
Бачу все тебе
Знаю є у мене ти
Не бачив я що ти чекала
Когось хто поряд би сприяв
Своє співати хай вже як
І я мінявся
Бачу все тебе
Знаю є у мене ти
2025.07.09
01:03
Назва.......................................................................Стор.
1 Кращим людям Землі ........................................... 3
2 За щастя однодумців ............................................ 4
3 Українцям ....................
1 Кращим людям Землі ........................................... 3
2 За щастя однодумців ............................................ 4
3 Українцям ....................
2025.07.08
21:39
Поет поселився у далекому лісі
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається
2025.07.08
21:03
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2025.07.08
20:28
Сказала ти: до всього я готова,
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.
До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.
До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...
2025.07.08
05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.
2025.07.07
21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо
2025.07.07
13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
2025.07.07
08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
1.
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію