Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LXII, гостро-мiсячна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LXII, гостро-мiсячна
1.
гострий місяць нині
хоч бери
і жни
у пугу совинім
кольорові сни
казка
йде по лісі
а за нею
ляк
вітер
хмар не місить
у траві закляк
загляда у вікна
темінь молода
лик лампадний звикнув
до обійм кута
свічка тіні косить
проявляє дух
планів Барбаросса
на свою біду
2.
покуть
не для лиха
там сидять жалі
що шукають крихи
на чужім столі
сум за ясенами
видува димар
рубаї Хайями
пломенів юрма
час пускає соки
бо зозуля спить
одягає в цокіт
неприглядну мить
днів мара самотня
сивіє в дівках
вірить в рух зворотній
в магію дзвінка
3.
а на тому боці
стіни
без ікон
мов полуда в оці
вікна-рубікон
а за рубіконом
місто мряку п’є
вулиці-дракони
дзеркало моє
бачу зуби кутні
кнайпами ростуть
збовтує присутність
серця каламуть
слово виливаю
лиш душа на дні
жадібно ковтає
рештки світлих снів
4.
черево кімнати
вариво зорі
помислів крилатих
паростки доріг
притуляю всесвіт
груди
до грудей
прилітають весни
сукні цвіт
паде
губ гарячий шепіт
плетиво із тіл
недоречність речень
в морі почуттів
аргументи
й факти
вичерпаність тем
вибухи галактик
азбуки же-тем
5.
очі-блискавиці
стріли для сердець
чар від них іскриться
спокою кінець
йде по півні місяць
в пристрасті
не мрій
а кохай
не бійся
і кажи
що мій
ласки рай примхливий
світла дитинча
ти в цю мить щаслива
янголи мовчать
скільки ще літати
рутою цвісти
думати-гадати
хто для нього
ти
6.
серце мов дорога
поміж орхідей
що кому до того
хай собі іде
пристрасно вдихає
паморочний хміль
хай же не минає
що дарує біль
хай слова
не варті
погляду її
не лягає карта
не рятує сміх
там
за небокраєм
сходяться світи
там
її немає
серденько
ходи
21 Жовтня, 2015
гострий місяць нині
хоч бери
і жни
у пугу совинім
кольорові сни
казка
йде по лісі
а за нею
ляк
вітер
хмар не місить
у траві закляк
загляда у вікна
темінь молода
лик лампадний звикнув
до обійм кута
свічка тіні косить
проявляє дух
планів Барбаросса
на свою біду
2.
покуть
не для лиха
там сидять жалі
що шукають крихи
на чужім столі
сум за ясенами
видува димар
рубаї Хайями
пломенів юрма
час пускає соки
бо зозуля спить
одягає в цокіт
неприглядну мить
днів мара самотня
сивіє в дівках
вірить в рух зворотній
в магію дзвінка
3.
а на тому боці
стіни
без ікон
мов полуда в оці
вікна-рубікон
а за рубіконом
місто мряку п’є
вулиці-дракони
дзеркало моє
бачу зуби кутні
кнайпами ростуть
збовтує присутність
серця каламуть
слово виливаю
лиш душа на дні
жадібно ковтає
рештки світлих снів
4.
черево кімнати
вариво зорі
помислів крилатих
паростки доріг
притуляю всесвіт
груди
до грудей
прилітають весни
сукні цвіт
паде
губ гарячий шепіт
плетиво із тіл
недоречність речень
в морі почуттів
аргументи
й факти
вичерпаність тем
вибухи галактик
азбуки же-тем
5.
очі-блискавиці
стріли для сердець
чар від них іскриться
спокою кінець
йде по півні місяць
в пристрасті
не мрій
а кохай
не бійся
і кажи
що мій
ласки рай примхливий
світла дитинча
ти в цю мить щаслива
янголи мовчать
скільки ще літати
рутою цвісти
думати-гадати
хто для нього
ти
6.
серце мов дорога
поміж орхідей
що кому до того
хай собі іде
пристрасно вдихає
паморочний хміль
хай же не минає
що дарує біль
хай слова
не варті
погляду її
не лягає карта
не рятує сміх
там
за небокраєм
сходяться світи
там
її немає
серденько
ходи
21 Жовтня, 2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Блискавицi серця LXIII вид на пустоцвiт"
• Перейти на сторінку •
"Блискавицi серця LXI, караван терцiй"
• Перейти на сторінку •
"Блискавицi серця LXI, караван терцiй"
Про публікацію
