Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LXII, гостро-мiсячна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LXII, гостро-мiсячна
1.
гострий місяць нині
хоч бери
і жни
у пугу совинім
кольорові сни
казка
йде по лісі
а за нею
ляк
вітер
хмар не місить
у траві закляк
загляда у вікна
темінь молода
лик лампадний звикнув
до обійм кута
свічка тіні косить
проявляє дух
планів Барбаросса
на свою біду
2.
покуть
не для лиха
там сидять жалі
що шукають крихи
на чужім столі
сум за ясенами
видува димар
рубаї Хайями
пломенів юрма
час пускає соки
бо зозуля спить
одягає в цокіт
неприглядну мить
днів мара самотня
сивіє в дівках
вірить в рух зворотній
в магію дзвінка
3.
а на тому боці
стіни
без ікон
мов полуда в оці
вікна-рубікон
а за рубіконом
місто мряку п’є
вулиці-дракони
дзеркало моє
бачу зуби кутні
кнайпами ростуть
збовтує присутність
серця каламуть
слово виливаю
лиш душа на дні
жадібно ковтає
рештки світлих снів
4.
черево кімнати
вариво зорі
помислів крилатих
паростки доріг
притуляю всесвіт
груди
до грудей
прилітають весни
сукні цвіт
паде
губ гарячий шепіт
плетиво із тіл
недоречність речень
в морі почуттів
аргументи
й факти
вичерпаність тем
вибухи галактик
азбуки же-тем
5.
очі-блискавиці
стріли для сердець
чар від них іскриться
спокою кінець
йде по півні місяць
в пристрасті
не мрій
а кохай
не бійся
і кажи
що мій
ласки рай примхливий
світла дитинча
ти в цю мить щаслива
янголи мовчать
скільки ще літати
рутою цвісти
думати-гадати
хто для нього
ти
6.
серце мов дорога
поміж орхідей
що кому до того
хай собі іде
пристрасно вдихає
паморочний хміль
хай же не минає
що дарує біль
хай слова
не варті
погляду її
не лягає карта
не рятує сміх
там
за небокраєм
сходяться світи
там
її немає
серденько
ходи
21 Жовтня, 2015
гострий місяць нині
хоч бери
і жни
у пугу совинім
кольорові сни
казка
йде по лісі
а за нею
ляк
вітер
хмар не місить
у траві закляк
загляда у вікна
темінь молода
лик лампадний звикнув
до обійм кута
свічка тіні косить
проявляє дух
планів Барбаросса
на свою біду
2.
покуть
не для лиха
там сидять жалі
що шукають крихи
на чужім столі
сум за ясенами
видува димар
рубаї Хайями
пломенів юрма
час пускає соки
бо зозуля спить
одягає в цокіт
неприглядну мить
днів мара самотня
сивіє в дівках
вірить в рух зворотній
в магію дзвінка
3.
а на тому боці
стіни
без ікон
мов полуда в оці
вікна-рубікон
а за рубіконом
місто мряку п’є
вулиці-дракони
дзеркало моє
бачу зуби кутні
кнайпами ростуть
збовтує присутність
серця каламуть
слово виливаю
лиш душа на дні
жадібно ковтає
рештки світлих снів
4.
черево кімнати
вариво зорі
помислів крилатих
паростки доріг
притуляю всесвіт
груди
до грудей
прилітають весни
сукні цвіт
паде
губ гарячий шепіт
плетиво із тіл
недоречність речень
в морі почуттів
аргументи
й факти
вичерпаність тем
вибухи галактик
азбуки же-тем
5.
очі-блискавиці
стріли для сердець
чар від них іскриться
спокою кінець
йде по півні місяць
в пристрасті
не мрій
а кохай
не бійся
і кажи
що мій
ласки рай примхливий
світла дитинча
ти в цю мить щаслива
янголи мовчать
скільки ще літати
рутою цвісти
думати-гадати
хто для нього
ти
6.
серце мов дорога
поміж орхідей
що кому до того
хай собі іде
пристрасно вдихає
паморочний хміль
хай же не минає
що дарує біль
хай слова
не варті
погляду її
не лягає карта
не рятує сміх
там
за небокраєм
сходяться світи
там
її немає
серденько
ходи
21 Жовтня, 2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Блискавицi серця LXIII вид на пустоцвiт"
• Перейти на сторінку •
"Блискавицi серця LXI, караван терцiй"
• Перейти на сторінку •
"Блискавицi серця LXI, караван терцiй"
Про публікацію
