ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Жінка
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
* * *
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Темрява
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Олег Герман
2025.07.12 18:15
Ціна контролю та цінність моменту
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сце

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
Літні слайди
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
В очах моїх ти (The Doors)
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Центр Всесвіту
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
Костянтин та Ірина
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В однім човні
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
* * *
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Мрійник
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти Наступила -- український атмосферік з японським присмаком
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Затаєний дім
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Калейдоскоп (Procol Harum)
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Думки про нездале
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Життя на біс
Образ твору Осіння дума з року в рік
Гребе гербарії граблями.
Сльота зими неподалік
Торгує хутром, вітражами.
Мій любий, скільки не ховай
У скрині почуття рожеві,
А хвіртка скрипне, і трамвай
Зачинить двері на кінцевій.
Ще соковите небо те
Малює пензлем акварелі.
Лелечий клекіт де-не-де
Ладнає струни менестрелів,
Аж легіт від жури замовк.
В альтанці за горнятком кави
Зроби назустріч щастю крок,
Мій світанковий, нелукавий.
Хоч жовтень палить хмиз беріз,
Гаптує мить нові самшити.
Весна повернеться на біс,
Життя на біс не повторити!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-10-29 19:59:48
Переглядів сторінки твору 2096
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.040 / 6  (5.512 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 6  (5.593 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.11 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-10-30 01:27:52 ]
Глибокий філософський вірш, Таню, хоч надто сумний, як на мене! Мені іноді здається, що життя ділиться на кілька життів, і деякі весняні його періоди періодично повертаються, як нове життя в одному житті, і тоді, хоч на якийсь час буття стає прекрасним!
Реалістично-свіжо-вдало прозвучала алітерація:
Осіння дума...гребе гербарії граблями.
Гусинний пишеться з одним "н" і краще гусячий, ніж "гусиний", бо він тяжіє до русизму.

Продовжуючи філософію думки, хочу побажати твоєму ЛГ зробити крок назустріч щастю і, по змозі, не думати, що життя на "біс" не повторити. Життя, може і не повториться, але щастя може розквітнути і тривати довго, аж до останньої миті, як наївно це б не звучало!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 11:48:49 ]
Дякую, дорогий, Ярославе!
Твій оптимістичний коментар мене запевнив, що життя ще можна змінити. Теж саме я кажу свому ЛГ, що "Гаптує мить нові самшити", і весна повернеться, але коли зволікаєш, то життя не повернеш. Кожень день залишеться за спиною і його не прожити знову. З чистого листа не перепишеш того, що залишилось позаду. Щиро дякую, виправила гусей на лелек, вони мені більше подобаються.:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 14:31:26 ]
Ярославе, ще раз повертаюсь до цієї теми.
Життя може скінчитись в одну мить і саме тоді, коли не очікуєш і тоді вже нічого не змінити. Тому написала,"Життя на біс не повторити"
Я думала, що моє життя скінчилось, але Бог дав ще пожити, тож хочеться вірити, надіятись, любити і дихати на повні груди!
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 05:07:07 ]


приємний настрій, о Тетяно
легкий загалом, ніби без надриву, хай навіть про життєвий безпросвіт
світлі мінори, мабуть так, а в принципі, цілком життєво
або ж: так, як воно і є, здебільшого
без наївності надто й без похмурості навідсіч
нмсд, вжеж


усіх барвисто-музичних сезонних нагод Вам, повсякчас..*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 11:58:07 ]
У житті є світлі моменти, і темні, як у природі, то сонце, то дощ. Не порадієш на кладовищі, бо це буде виглядати дивно. Ми всі живі, хочеться радіти, коли є привід, але коли його немає треба робити все для того, щоб наповнювати радощами будні. Під лежачий камінь вода не тече. Пробий стіну і будь щасливий!:))))
Дякую, Сонце Місяцю, за позитив і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 18:49:30 ]
Іронічнограйливо...)))
З сарказмом і хвірткою по лобі)))
О, Таню, супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 17:07:19 ]
Дякую, Вітрику, рада, що сподобалось!;) Деяким потрібно добре врізати, щоб почали жити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-11-01 18:49:15 ]
Душевно... І якось так... суголосно моєму нинішньому світовідчуттю. Дякую, Тетяно, за цей світлий мінорний лад, як влучно його окреслив СоМі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 08:49:40 ]
Дякую, дорога Любове, осінь навіває сум, але ж і надихає на поезію. Чомусь мені осінню найкраще пишеться.