ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Життя на біс
Образ твору Осіння дума з року в рік
Гребе гербарії граблями.
Сльота зими неподалік
Торгує хутром, вітражами.
Мій любий, скільки не ховай
У скрині почуття рожеві,
А хвіртка скрипне, і трамвай
Зачинить двері на кінцевій.
Ще соковите небо те
Малює пензлем акварелі.
Лелечий клекіт де-не-де
Ладнає струни менестрелів,
Аж легіт від жури замовк.
В альтанці за горнятком кави
Зроби назустріч щастю крок,
Мій світанковий, нелукавий.
Хоч жовтень палить хмиз беріз,
Гаптує мить нові самшити.
Весна повернеться на біс,
Життя на біс не повторити!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-29 19:59:48
Переглядів сторінки твору 2206
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.041 / 6  (5.554 / 6.18)
* Рейтинг "Майстерень" 5.040 / 6  (5.634 / 6.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.27 11:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-10-30 01:27:52 ]
Глибокий філософський вірш, Таню, хоч надто сумний, як на мене! Мені іноді здається, що життя ділиться на кілька життів, і деякі весняні його періоди періодично повертаються, як нове життя в одному житті, і тоді, хоч на якийсь час буття стає прекрасним!
Реалістично-свіжо-вдало прозвучала алітерація:
Осіння дума...гребе гербарії граблями.
Гусинний пишеться з одним "н" і краще гусячий, ніж "гусиний", бо він тяжіє до русизму.

Продовжуючи філософію думки, хочу побажати твоєму ЛГ зробити крок назустріч щастю і, по змозі, не думати, що життя на "біс" не повторити. Життя, може і не повториться, але щастя може розквітнути і тривати довго, аж до останньої миті, як наївно це б не звучало!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 11:48:49 ]
Дякую, дорогий, Ярославе!
Твій оптимістичний коментар мене запевнив, що життя ще можна змінити. Теж саме я кажу свому ЛГ, що "Гаптує мить нові самшити", і весна повернеться, але коли зволікаєш, то життя не повернеш. Кожень день залишеться за спиною і його не прожити знову. З чистого листа не перепишеш того, що залишилось позаду. Щиро дякую, виправила гусей на лелек, вони мені більше подобаються.:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 14:31:26 ]
Ярославе, ще раз повертаюсь до цієї теми.
Життя може скінчитись в одну мить і саме тоді, коли не очікуєш і тоді вже нічого не змінити. Тому написала,"Життя на біс не повторити"
Я думала, що моє життя скінчилось, але Бог дав ще пожити, тож хочеться вірити, надіятись, любити і дихати на повні груди!
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 05:07:07 ]


приємний настрій, о Тетяно
легкий загалом, ніби без надриву, хай навіть про життєвий безпросвіт
світлі мінори, мабуть так, а в принципі, цілком життєво
або ж: так, як воно і є, здебільшого
без наївності надто й без похмурості навідсіч
нмсд, вжеж


усіх барвисто-музичних сезонних нагод Вам, повсякчас..*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 11:58:07 ]
У житті є світлі моменти, і темні, як у природі, то сонце, то дощ. Не порадієш на кладовищі, бо це буде виглядати дивно. Ми всі живі, хочеться радіти, коли є привід, але коли його немає треба робити все для того, щоб наповнювати радощами будні. Під лежачий камінь вода не тече. Пробий стіну і будь щасливий!:))))
Дякую, Сонце Місяцю, за позитив і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 18:49:30 ]
Іронічнограйливо...)))
З сарказмом і хвірткою по лобі)))
О, Таню, супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 17:07:19 ]
Дякую, Вітрику, рада, що сподобалось!;) Деяким потрібно добре врізати, щоб почали жити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-11-01 18:49:15 ]
Душевно... І якось так... суголосно моєму нинішньому світовідчуттю. Дякую, Тетяно, за цей світлий мінорний лад, як влучно його окреслив СоМі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 08:49:40 ]
Дякую, дорога Любове, осінь навіває сум, але ж і надихає на поезію. Чомусь мені осінню найкраще пишеться.