ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Життя на біс
Образ твору Осіння дума з року в рік
Гребе гербарії граблями.
Сльота зими неподалік
Торгує хутром, вітражами.
Мій любий, скільки не ховай
У скрині почуття рожеві,
А хвіртка скрипне, і трамвай
Зачинить двері на кінцевій.
Ще соковите небо те
Малює пензлем акварелі.
Лелечий клекіт де-не-де
Ладнає струни менестрелів,
Аж легіт від жури замовк.
В альтанці за горнятком кави
Зроби назустріч щастю крок,
Мій світанковий, нелукавий.
Хоч жовтень палить хмиз беріз,
Гаптує мить нові самшити.
Весна повернеться на біс,
Життя на біс не повторити!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-29 19:59:48
Переглядів сторінки твору 2638
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.041 / 6  (5.614 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 5.041 / 6  (5.695 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.05 11:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-10-30 01:27:52 ]
Глибокий філософський вірш, Таню, хоч надто сумний, як на мене! Мені іноді здається, що життя ділиться на кілька життів, і деякі весняні його періоди періодично повертаються, як нове життя в одному житті, і тоді, хоч на якийсь час буття стає прекрасним!
Реалістично-свіжо-вдало прозвучала алітерація:
Осіння дума...гребе гербарії граблями.
Гусинний пишеться з одним "н" і краще гусячий, ніж "гусиний", бо він тяжіє до русизму.

Продовжуючи філософію думки, хочу побажати твоєму ЛГ зробити крок назустріч щастю і, по змозі, не думати, що життя на "біс" не повторити. Життя, може і не повториться, але щастя може розквітнути і тривати довго, аж до останньої миті, як наївно це б не звучало!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 11:48:49 ]
Дякую, дорогий, Ярославе!
Твій оптимістичний коментар мене запевнив, що життя ще можна змінити. Теж саме я кажу свому ЛГ, що "Гаптує мить нові самшити", і весна повернеться, але коли зволікаєш, то життя не повернеш. Кожень день залишеться за спиною і його не прожити знову. З чистого листа не перепишеш того, що залишилось позаду. Щиро дякую, виправила гусей на лелек, вони мені більше подобаються.:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 14:31:26 ]
Ярославе, ще раз повертаюсь до цієї теми.
Життя може скінчитись в одну мить і саме тоді, коли не очікуєш і тоді вже нічого не змінити. Тому написала,"Життя на біс не повторити"
Я думала, що моє життя скінчилось, але Бог дав ще пожити, тож хочеться вірити, надіятись, любити і дихати на повні груди!
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 05:07:07 ]


приємний настрій, о Тетяно
легкий загалом, ніби без надриву, хай навіть про життєвий безпросвіт
світлі мінори, мабуть так, а в принципі, цілком життєво
або ж: так, як воно і є, здебільшого
без наївності надто й без похмурості навідсіч
нмсд, вжеж


усіх барвисто-музичних сезонних нагод Вам, повсякчас..*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 11:58:07 ]
У житті є світлі моменти, і темні, як у природі, то сонце, то дощ. Не порадієш на кладовищі, бо це буде виглядати дивно. Ми всі живі, хочеться радіти, коли є привід, але коли його немає треба робити все для того, щоб наповнювати радощами будні. Під лежачий камінь вода не тече. Пробий стіну і будь щасливий!:))))
Дякую, Сонце Місяцю, за позитив і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-30 18:49:30 ]
Іронічнограйливо...)))
З сарказмом і хвірткою по лобі)))
О, Таню, супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-01 17:07:19 ]
Дякую, Вітрику, рада, що сподобалось!;) Деяким потрібно добре врізати, щоб почали жити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-11-01 18:49:15 ]
Душевно... І якось так... суголосно моєму нинішньому світовідчуттю. Дякую, Тетяно, за цей світлий мінорний лад, як влучно його окреслив СоМі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-02 08:49:40 ]
Дякую, дорога Любове, осінь навіває сум, але ж і надихає на поезію. Чомусь мені осінню найкраще пишеться.