ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Нано…
Ця осінь моя і твоя
нано_осінь.
Для двох лиш таємне ім'я –
наче й досить?

У серці, в думках, на устах –
о, присутність!
Нейтринно проста й непроста
незабутність:
Великого Вибуху струс
у зіницях…

У морі житейських спокус -
хитавиця
гойдає космічний ковчег,
чи колиску?

Не дев'ять, не нано_ та все ж
близько…

08.11.2018





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-08 15:15:23
Переглядів сторінки твору 5277
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 6  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.981 / 6  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-08 15:39:37 ]
Пані Галино! Я трішки не зрозумів про що тут. Нано-осінь...Це щось надзвичано маленьке? Товщиною не більше кількох атомів? Але ж...не зрозумів. коротше кажучи. І нейтринна незабутність теж мене трохи збентежили. Можете пояснити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:29:45 ]
То такі собі обігрування числа "9" ))
Таке буває, коли гуманітарій, а тим більше віршувальник читає статті з фізики. Нано-частинки це 10 в мінус 9 степені. Побачила це - і понесло... а тут ще й дев"ять місяців від зачаття до народження і ще багато чого особистого з датами , що мають у собі цифру 9...
Вичитала, що на нано-рівні матеріали змінюють свої звиклі властивості - взагалі екзистенційний оргазм )))
нейтрино - одна з найменших часточок у Всесвіті... Незабутність - бо від взаємодії двох якісь часточки навзаєм залишаються в обох... Щось таке...
Я знаю, що якщо поезію треба пояснювати - значить це не зовсім викристалізовані образи. Я люблю доробляти, дошліфовувати. Так і тут буде. Бо коли воно в мене в блокноті - мені над ним так не мислиться, як на Майстернях.
Дякую, що читаєте і що вказуєте на незрозумілі для читача місця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:10:31 ]
Гарно-прегарно, і такі натяки, прозорі скерування на вибір читача. )

Щодо "нейтринності" теж дуже цікаво, я для себе відкриваю, роззіповую цей вираз як ті поля найвищі, котрі створюють і простір, і взаємодії, і саму матерію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:34:01 ]
Приємно, що ми з Вами на одній хвилі вібрацій Всесвіту ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:48:09 ]
Так, і надтонка містерійна музичність напевно одна з нано_рис мистецької нановічності, і як, тонко підмітив Ігор Шоха, поетичної нанотехнологічності...
Це я все про ті ж надтонкощі, про образи на росах , що на павутинках променів, - які нам, чоловікам, так незвично сприймати в контексті основ світобудови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 22:52:58 ]
А чому б ні, Галино! Цікава замальовка, незвична, має свій вимір і образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 23:41:23 ]
Часом відчуваєш себе такою малесенькою часточкою у безмірі Всесвіту, як нейтрино, як наночастинка, чи ще щось менше, ще не відкрите вченими... Така й та осінь двох ЛГ - піщинка у всесвітньому вимірі )
Дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 00:35:01 ]
У 30-х роках був такий поет Гадзінський, здається з розстріляного відродження, то в нього була ціла поема "Анштайн" про Енштейна, її читали фізики і казали, що з точки зору фізики там усе вірно. а з точки зору поезії вона дещо нуднувато читалася, як мені здавалося в студентські роки. Може, зараз було б інше сприйняття.
А у музиці застосовується термін дев`ятки не нано, а нона - нонакорд існує в гармонії, може чули?
Цікавий твір загалом, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 01:08:25 ]
Звичайно чула, навіть грала )) музшкола, сольфеджіо, академконцерти...))
Тих "дев"яток" цікавих у всіх галузях ще так багато. Це тільки зачепи.
фізика і лірика - то взагалі класика.
Дякую, що завітали і відгукнулися! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 06:13:23 ]
можливо ’незабутність’ не найвиразніше слово, Галино

приємно, що текст в цілому не надто розжовувальний
є над чим поміркувати, так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:54:33 ]
До довершеності ще далеко, процес триває )
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 07:47:48 ]
Нанотехнології в поезії - це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:57:10 ]
Так, вони вже й сюди добралися ))))
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 10:44:27 ]
Процес пішов, як казав Михайло Сергійович )))
Дайош нанотехнології в поезію! )))

Перша пародійна ластівка від Ярослава Чорногуза:

О нано (варіації на тему твору Галини Михайлик
Нано)

Ця осінь така якась це –
Незнана.
Для двох мов окремий процес –
О нано.

У серці, в думках, на устах –
О присутність.
Невтримно баНАНОпроста
Баламутність.

Великого вибуху струс
Вібрато – р
У морі великих спокус
Кайфувати.

Гойда космічна весна
Рахманно.
Чудово займатись нам
О нано!
9.09.7526 р. (Від Трипілля) (9.11.2018)

http://maysterni.com/publication.php?id=135907
_________________________________________

Хто ще до нашого мікроскопу? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-12-29 22:31:49 ]
Вам – спасибі!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-12-30 00:41:14 ]
Приємно ))