ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.03.21 08:33
От не люблять у наш чоловіки жінок і все. І не сказав би, що геть дурні, але трохи недоумкуваті – це факт. Як можна кричати на істоту, яка тобі народила дітей? Де у світі окрім людської спільноти прийнято гнути матюччя в сторону прекрасної статі? Поспос

Віктор Кучерук
2019.03.21 07:46
Подаленіла снів навала,
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.

Ярослав Чорногуз
2019.03.21 00:48
Весняний сад здолала дрімота,
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.

Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,

Серго Сокольник
2019.03.21 00:07
не адаптована під смаки. сюр. філософія***

...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.

Сергій П'ятаченко
2019.03.21 00:00
налетить розкуйовдить козацькі чуби очерету
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?

у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій

Володимир Бойко
2019.03.20 23:58
Вона чаїтися уміє –
Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.

І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують

Борис Костиря
2019.03.20 21:23
Замерзлість душ і скрижанілість вулиць.
І сніг мете сріблистою нудьгою.
Промерзлість розповзається. І чулість
Зіллється із безликою юрбою.

Все втратить контури і стане білим снігом,
І серце ніжності застигне раптом.
І час за містом не летітиме вже

Борис Костиря
2019.03.20 21:23
Сніг веде у царство сну,
У застиглість, задзеркалля.
Не побачимо весну
У нестримності благання.

Сніг влаштує маскарад,
Де розчиняться всі маски.
І зими нічний парад

Ігор Деркач
2019.03.20 20:55
А я цупкий та ще й колючий,
А іноді ще й, кажуть, – злючий.
Але подякуйте мені,
що я з лихими у війні,
такий цупкий
та ще й
колючий.

Олександр Сушко
2019.03.20 19:53
Парнас належить геніям? О ні!
Не там живуть живі й покійні скальди.
Для них - табу пейзажі із брехні,
Оселі - з непривабливої правди.

Закрив біду іскристий водограй,
Зашпаклювалась мерва буйнотрав'ям.
І яв страшна не яв - словесна гра,

Тетяна Левицька
2019.03.20 12:29
З тобою, лагідний, незвіданий, я поруч,
воркуєм голубами, тішимось, а згодом -
зникаю в небесах, залишивши покору,
повітряними кульками. Ти, сонце, згоден
так нескінченно на завершеній сонаті
шукати в погляді моїм рахманні звуки,
відлуння безнадійн

Іван Потьомкін
2019.03.20 10:04
Читаю Тичину
Серцем. Не очима.
Крізь серце свищуть вітри його доби.
А він на вітрах тих прапором має
Таким же пшенишним та ще й голубим.
То як же червоним все те залилося?
Як замість зозуль трактори загули?
Як голод і мор проросли колоссям?

Ніна Виноградська
2019.03.20 07:52
Ми є раби чужинської моралі,
Від цього вже не відхреститись нам.
Бо землю і моря у нас забрали,
Чужі попи свій збудували храм.

Вбивають мову, звичаї і пісню,
З Донбасу до країни йдуть гроби.
Від нашого мовчання світ не тріснув,

Ярослав Чорногуз
2019.03.20 07:40
Така шляхетність у твоїх очах –
Емоції, весь розум, полонила.
Там бачу вись, куди возносять крила,
Яка вгорі тремкоче на вітрах.

Небесна світлосте, указуй шлях
І еталоном із чеснот будь, мила!
Лиш ти мені великий світ одкрила,

Олександр Сушко
2019.03.20 06:16
Ох і "набожний" люд!
Хрестоперстна молитва отари,
Показушна любов,
Істеричний товпи отченаш...

Найубивча з отрут -
Сліпа віра. Розчахуті ґаври
На пророка плюють,

Віктор Кучерук
2019.03.20 00:04
Ніч така, незміряно глибока,
Що в пітьмі втопилося усе, –
Тільки залишився жданий спокій
Навкруги причаєних осель.
Час завмер у тиші прохолодній
І дрімає місяць десь чомусь, –
Лиш не спить закоханий сьогодні
В магію поезії дідусь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17

Ірина Мучичка
2019.03.15

П'єро Місячний
2019.03.10

Єлена Дорофієвська
2019.03.10

Сергій Єрьоменко
2019.03.10

СвітланаГаноцька ЛанаСкіфянка
2019.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Нано…
Ця осінь моя і твоя
нано_осінь.
Для двох лиш таємне ім'я –
наче й досить?

У серці, в думках, на устах –
о, присутність!
Нейтринно проста й непроста
незабутність:
Великого Вибуху струс
у зіницях…

У морі житейських спокус -
хитавиця
гойдає космічний ковчег,
чи колиску?

Не дев'ять, не нано_ та все ж
близько…

08.11.2018






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-08 15:15:23
Переглядів сторінки твору 552
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 6  (5.106 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.971 / 6  (5.098 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2019.03.19 10:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-08 15:39:37 ]
Пані Галино! Я трішки не зрозумів про що тут. Нано-осінь...Це щось надзвичано маленьке? Товщиною не більше кількох атомів? Але ж...не зрозумів. коротше кажучи. І нейтринна незабутність теж мене трохи збентежили. Можете пояснити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:29:45 ]
То такі собі обігрування числа "9" ))
Таке буває, коли гуманітарій, а тим більше віршувальник читає статті з фізики. Нано-частинки це 10 в мінус 9 степені. Побачила це - і понесло... а тут ще й дев"ять місяців від зачаття до народження і ще багато чого особистого з датами , що мають у собі цифру 9...
Вичитала, що на нано-рівні матеріали змінюють свої звиклі властивості - взагалі екзистенційний оргазм )))
нейтрино - одна з найменших часточок у Всесвіті... Незабутність - бо від взаємодії двох якісь часточки навзаєм залишаються в обох... Щось таке...
Я знаю, що якщо поезію треба пояснювати - значить це не зовсім викристалізовані образи. Я люблю доробляти, дошліфовувати. Так і тут буде. Бо коли воно в мене в блокноті - мені над ним так не мислиться, як на Майстернях.
Дякую, що читаєте і що вказуєте на незрозумілі для читача місця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:10:31 ]
Гарно-прегарно, і такі натяки, прозорі скерування на вибір читача. )

Щодо "нейтринності" теж дуже цікаво, я для себе відкриваю, роззіповую цей вираз як ті поля найвищі, котрі створюють і простір, і взаємодії, і саму матерію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:34:01 ]
Приємно, що ми з Вами на одній хвилі вібрацій Всесвіту ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:48:09 ]
Так, і надтонка містерійна музичність напевно одна з нано_рис мистецької нановічності, і як, тонко підмітив Ігор Шоха, поетичної нанотехнологічності...
Це я все про ті ж надтонкощі, про образи на росах , що на павутинках променів, - які нам, чоловікам, так незвично сприймати в контексті основ світобудови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 22:52:58 ]
А чому б ні, Галино! Цікава замальовка, незвична, має свій вимір і образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 23:41:23 ]
Часом відчуваєш себе такою малесенькою часточкою у безмірі Всесвіту, як нейтрино, як наночастинка, чи ще щось менше, ще не відкрите вченими... Така й та осінь двох ЛГ - піщинка у всесвітньому вимірі )
Дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 00:35:01 ]
У 30-х роках був такий поет Гадзінський, здається з розстріляного відродження, то в нього була ціла поема "Анштайн" про Енштейна, її читали фізики і казали, що з точки зору фізики там усе вірно. а з точки зору поезії вона дещо нуднувато читалася, як мені здавалося в студентські роки. Може, зараз було б інше сприйняття.
А у музиці застосовується термін дев`ятки не нано, а нона - нонакорд існує в гармонії, може чули?
Цікавий твір загалом, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 01:08:25 ]
Звичайно чула, навіть грала )) музшкола, сольфеджіо, академконцерти...))
Тих "дев"яток" цікавих у всіх галузях ще так багато. Це тільки зачепи.
фізика і лірика - то взагалі класика.
Дякую, що завітали і відгукнулися! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 06:13:23 ]
можливо ’незабутність’ не найвиразніше слово, Галино

приємно, що текст в цілому не надто розжовувальний
є над чим поміркувати, так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:54:33 ]
До довершеності ще далеко, процес триває )
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 07:47:48 ]
Нанотехнології в поезії - це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:57:10 ]
Так, вони вже й сюди добралися ))))
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 10:44:27 ]
Процес пішов, як казав Михайло Сергійович )))
Дайош нанотехнології в поезію! )))

Перша пародійна ластівка від Ярослава Чорногуза:

О нано (варіації на тему твору Галини Михайлик
Нано)

Ця осінь така якась це –
Незнана.
Для двох мов окремий процес –
О нано.

У серці, в думках, на устах –
О присутність.
Невтримно баНАНОпроста
Баламутність.

Великого вибуху струс
Вібрато – р
У морі великих спокус
Кайфувати.

Гойда космічна весна
Рахманно.
Чудово займатись нам
О нано!
9.09.7526 р. (Від Трипілля) (9.11.2018)

http://maysterni.com/publication.php?id=135907
_________________________________________

Хто ще до нашого мікроскопу? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Джей Уей Ґамалія (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-29 22:31:49 ]
Вам – спасибі!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-12-30 00:41:14 ]
Приємно ))