ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Нано…
Ця осінь моя і твоя
нано_осінь.
Для двох лиш таємне ім'я –
наче й досить?

У серці, в думках, на устах –
о, присутність!
Нейтринно проста й непроста
незабутність:
Великого Вибуху струс
у зіницях…

У морі житейських спокус -
хитавиця
гойдає космічний ковчег,
чи колиску?

Не дев'ять, не нано_ та все ж
близько…

08.11.2018





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-08 15:15:23
Переглядів сторінки твору 4978
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 6  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.981 / 6  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-08 15:39:37 ]
Пані Галино! Я трішки не зрозумів про що тут. Нано-осінь...Це щось надзвичано маленьке? Товщиною не більше кількох атомів? Але ж...не зрозумів. коротше кажучи. І нейтринна незабутність теж мене трохи збентежили. Можете пояснити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:29:45 ]
То такі собі обігрування числа "9" ))
Таке буває, коли гуманітарій, а тим більше віршувальник читає статті з фізики. Нано-частинки це 10 в мінус 9 степені. Побачила це - і понесло... а тут ще й дев"ять місяців від зачаття до народження і ще багато чого особистого з датами , що мають у собі цифру 9...
Вичитала, що на нано-рівні матеріали змінюють свої звиклі властивості - взагалі екзистенційний оргазм )))
нейтрино - одна з найменших часточок у Всесвіті... Незабутність - бо від взаємодії двох якісь часточки навзаєм залишаються в обох... Щось таке...
Я знаю, що якщо поезію треба пояснювати - значить це не зовсім викристалізовані образи. Я люблю доробляти, дошліфовувати. Так і тут буде. Бо коли воно в мене в блокноті - мені над ним так не мислиться, як на Майстернях.
Дякую, що читаєте і що вказуєте на незрозумілі для читача місця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:10:31 ]
Гарно-прегарно, і такі натяки, прозорі скерування на вибір читача. )

Щодо "нейтринності" теж дуже цікаво, я для себе відкриваю, роззіповую цей вираз як ті поля найвищі, котрі створюють і простір, і взаємодії, і саму матерію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:34:01 ]
Приємно, що ми з Вами на одній хвилі вібрацій Всесвіту ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:48:09 ]
Так, і надтонка містерійна музичність напевно одна з нано_рис мистецької нановічності, і як, тонко підмітив Ігор Шоха, поетичної нанотехнологічності...
Це я все про ті ж надтонкощі, про образи на росах , що на павутинках променів, - які нам, чоловікам, так незвично сприймати в контексті основ світобудови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 22:52:58 ]
А чому б ні, Галино! Цікава замальовка, незвична, має свій вимір і образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 23:41:23 ]
Часом відчуваєш себе такою малесенькою часточкою у безмірі Всесвіту, як нейтрино, як наночастинка, чи ще щось менше, ще не відкрите вченими... Така й та осінь двох ЛГ - піщинка у всесвітньому вимірі )
Дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 00:35:01 ]
У 30-х роках був такий поет Гадзінський, здається з розстріляного відродження, то в нього була ціла поема "Анштайн" про Енштейна, її читали фізики і казали, що з точки зору фізики там усе вірно. а з точки зору поезії вона дещо нуднувато читалася, як мені здавалося в студентські роки. Може, зараз було б інше сприйняття.
А у музиці застосовується термін дев`ятки не нано, а нона - нонакорд існує в гармонії, може чули?
Цікавий твір загалом, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 01:08:25 ]
Звичайно чула, навіть грала )) музшкола, сольфеджіо, академконцерти...))
Тих "дев"яток" цікавих у всіх галузях ще так багато. Це тільки зачепи.
фізика і лірика - то взагалі класика.
Дякую, що завітали і відгукнулися! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 06:13:23 ]
можливо ’незабутність’ не найвиразніше слово, Галино

приємно, що текст в цілому не надто розжовувальний
є над чим поміркувати, так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:54:33 ]
До довершеності ще далеко, процес триває )
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 07:47:48 ]
Нанотехнології в поезії - це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:57:10 ]
Так, вони вже й сюди добралися ))))
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 10:44:27 ]
Процес пішов, як казав Михайло Сергійович )))
Дайош нанотехнології в поезію! )))

Перша пародійна ластівка від Ярослава Чорногуза:

О нано (варіації на тему твору Галини Михайлик
Нано)

Ця осінь така якась це –
Незнана.
Для двох мов окремий процес –
О нано.

У серці, в думках, на устах –
О присутність.
Невтримно баНАНОпроста
Баламутність.

Великого вибуху струс
Вібрато – р
У морі великих спокус
Кайфувати.

Гойда космічна весна
Рахманно.
Чудово займатись нам
О нано!
9.09.7526 р. (Від Трипілля) (9.11.2018)

http://maysterni.com/publication.php?id=135907
_________________________________________

Хто ще до нашого мікроскопу? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-12-29 22:31:49 ]
Вам – спасибі!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-12-30 00:41:14 ]
Приємно ))