ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Нано…
Ця осінь моя і твоя
нано_осінь.
Для двох лиш таємне ім'я –
наче й досить?

У серці, в думках, на устах –
о, присутність!
Нейтринно проста й непроста
незабутність:
Великого Вибуху струс
у зіницях…

У морі житейських спокус -
хитавиця
гойдає космічний ковчег,
чи колиску?

Не дев'ять, не нано_ та все ж
близько…

08.11.2018





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-08 15:15:23
Переглядів сторінки твору 4958
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 6  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.981 / 6  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-08 15:39:37 ]
Пані Галино! Я трішки не зрозумів про що тут. Нано-осінь...Це щось надзвичано маленьке? Товщиною не більше кількох атомів? Але ж...не зрозумів. коротше кажучи. І нейтринна незабутність теж мене трохи збентежили. Можете пояснити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:29:45 ]
То такі собі обігрування числа "9" ))
Таке буває, коли гуманітарій, а тим більше віршувальник читає статті з фізики. Нано-частинки це 10 в мінус 9 степені. Побачила це - і понесло... а тут ще й дев"ять місяців від зачаття до народження і ще багато чого особистого з датами , що мають у собі цифру 9...
Вичитала, що на нано-рівні матеріали змінюють свої звиклі властивості - взагалі екзистенційний оргазм )))
нейтрино - одна з найменших часточок у Всесвіті... Незабутність - бо від взаємодії двох якісь часточки навзаєм залишаються в обох... Щось таке...
Я знаю, що якщо поезію треба пояснювати - значить це не зовсім викристалізовані образи. Я люблю доробляти, дошліфовувати. Так і тут буде. Бо коли воно в мене в блокноті - мені над ним так не мислиться, як на Майстернях.
Дякую, що читаєте і що вказуєте на незрозумілі для читача місця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:10:31 ]
Гарно-прегарно, і такі натяки, прозорі скерування на вибір читача. )

Щодо "нейтринності" теж дуже цікаво, я для себе відкриваю, роззіповую цей вираз як ті поля найвищі, котрі створюють і простір, і взаємодії, і саму матерію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 18:34:01 ]
Приємно, що ми з Вами на одній хвилі вібрацій Всесвіту ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:48:09 ]
Так, і надтонка містерійна музичність напевно одна з нано_рис мистецької нановічності, і як, тонко підмітив Ігор Шоха, поетичної нанотехнологічності...
Це я все про ті ж надтонкощі, про образи на росах , що на павутинках променів, - які нам, чоловікам, так незвично сприймати в контексті основ світобудови...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-08 22:52:58 ]
А чому б ні, Галино! Цікава замальовка, незвична, має свій вимір і образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-08 23:41:23 ]
Часом відчуваєш себе такою малесенькою часточкою у безмірі Всесвіту, як нейтрино, як наночастинка, чи ще щось менше, ще не відкрите вченими... Така й та осінь двох ЛГ - піщинка у всесвітньому вимірі )
Дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 00:35:01 ]
У 30-х роках був такий поет Гадзінський, здається з розстріляного відродження, то в нього була ціла поема "Анштайн" про Енштейна, її читали фізики і казали, що з точки зору фізики там усе вірно. а з точки зору поезії вона дещо нуднувато читалася, як мені здавалося в студентські роки. Може, зараз було б інше сприйняття.
А у музиці застосовується термін дев`ятки не нано, а нона - нонакорд існує в гармонії, може чули?
Цікавий твір загалом, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 01:08:25 ]
Звичайно чула, навіть грала )) музшкола, сольфеджіо, академконцерти...))
Тих "дев"яток" цікавих у всіх галузях ще так багато. Це тільки зачепи.
фізика і лірика - то взагалі класика.
Дякую, що завітали і відгукнулися! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 06:13:23 ]
можливо ’незабутність’ не найвиразніше слово, Галино

приємно, що текст в цілому не надто розжовувальний
є над чим поміркувати, так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:54:33 ]
До довершеності ще далеко, процес триває )
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 07:47:48 ]
Нанотехнології в поезії - це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 09:57:10 ]
Так, вони вже й сюди добралися ))))
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 10:44:27 ]
Процес пішов, як казав Михайло Сергійович )))
Дайош нанотехнології в поезію! )))

Перша пародійна ластівка від Ярослава Чорногуза:

О нано (варіації на тему твору Галини Михайлик
Нано)

Ця осінь така якась це –
Незнана.
Для двох мов окремий процес –
О нано.

У серці, в думках, на устах –
О присутність.
Невтримно баНАНОпроста
Баламутність.

Великого вибуху струс
Вібрато – р
У морі великих спокус
Кайфувати.

Гойда космічна весна
Рахманно.
Чудово займатись нам
О нано!
9.09.7526 р. (Від Трипілля) (9.11.2018)

http://maysterni.com/publication.php?id=135907
_________________________________________

Хто ще до нашого мікроскопу? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-12-29 22:31:49 ]
Вам – спасибі!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-12-30 00:41:14 ]
Приємно ))