ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.07.24
07:37
У 1992 році Йосип Бродський (на той час уже п’ять років як нобелівський лауреат в галузі літератури) представив публіці вірш «На незалежність України», який сам же охарактеризував як «ризикований».
Загальноприйнятою є думка, що «ризикованість» цього твор
2019.07.24
07:26
Не говори мені про Бога,
олжею не плямуй святе.
Це не прохання – засторога!
Тобі не відомо про те…
Не копирсайся у стосунках,
не заїкайся про любов.
Її ховала у лаштунках
олжею не плямуй святе.
Це не прохання – засторога!
Тобі не відомо про те…
Не копирсайся у стосунках,
не заїкайся про любов.
Її ховала у лаштунках
2019.07.24
07:00
Здається розум на межі банкрутства.
Хитає вітер під вікном біг-борд.
(Це звісно не найкращий витвір людства.)
І байдуже йому до пришлих морд.
Він одячить про те, чому не бути.
І день почнеться з нового листа.
А я благаю: «Схаменіться люди!»
Нам бід
Хитає вітер під вікном біг-борд.
(Це звісно не найкращий витвір людства.)
І байдуже йому до пришлих морд.
Він одячить про те, чому не бути.
І день почнеться з нового листа.
А я благаю: «Схаменіться люди!»
Нам бід
2019.07.23
18:04
Нема коли сміятися, панове.
Усе, що мали, в Лету загуло.
Іще такого радісного шоу
і на, і в Україні не було.
ІІЧого недобачали, те почули.
І ось вона оказія яка –
іде телепортація в минуле
Усе, що мали, в Лету загуло.
Іще такого радісного шоу
і на, і в Україні не було.
ІІЧого недобачали, те почули.
І ось вона оказія яка –
іде телепортація в минуле
2019.07.23
17:14
Сорок років черепашка
В магазин ішла по пляшку.
Озвірілі бегемоти
Розтоптали кашалота.
Зденервована горила
Вистрибнула з гвинтокрила.
В магазин ішла по пляшку.
Озвірілі бегемоти
Розтоптали кашалота.
Зденервована горила
Вистрибнула з гвинтокрила.
2019.07.23
15:20
Я натхнення своє ображав,
не бажав його і зневажав.
А ходило воно за мною,
як намисто за купою гною…
І учора прийшло, і тепер ще сидить…
А мені то тривожно, то радісно вмить…
То заплачеш, як дурень,
не бажав його і зневажав.
А ходило воно за мною,
як намисто за купою гною…
І учора прийшло, і тепер ще сидить…
А мені то тривожно, то радісно вмить…
То заплачеш, як дурень,
2019.07.23
14:43
Кохатися - ще та маруда,
Красу звільняю від одеж.
Не цілувати - грішним буду,
А поцілую - грішник теж.
Украв її із темних келій,
І хоч із нею пропаду -
Притиснув крилами до скелі,
Красу звільняю від одеж.
Не цілувати - грішним буду,
А поцілую - грішник теж.
Украв її із темних келій,
І хоч із нею пропаду -
Притиснув крилами до скелі,
2019.07.23
13:28
Якого роду-племені ви, люди?
Куди лежить тепер ваш битий шлях?
Чекаєте якого й звідки чуда?
Чиє колосся зріє у полях?
Чия нога топтатиме віднині
долини предків, пам’ять їх, кістки?..
Над ким проллє високе небо, синє,
Куди лежить тепер ваш битий шлях?
Чекаєте якого й звідки чуда?
Чиє колосся зріє у полях?
Чия нога топтатиме віднині
долини предків, пам’ять їх, кістки?..
Над ким проллє високе небо, синє,
2019.07.23
11:48
Із Івана Буніна
В’ється шлях в снігах одноманітних.
Потім - міст, яруга, чагарі,
під горою - селище самітне,
та забутий цвинтар на горі.
Ні душі в селі; не червоніють
В’ється шлях в снігах одноманітних.
Потім - міст, яруга, чагарі,
під горою - селище самітне,
та забутий цвинтар на горі.
Ні душі в селі; не червоніють
2019.07.23
09:59
Варани - місцеві, приїжджі.
Канапки на таці травистій.
Вечірка влаштована Іржі.
Йде травесті-кралечка Христя...
Лягає, просовує ногу
в кільце від гранати повія.
До туї прив'язано дога.
Канапки на таці травистій.
Вечірка влаштована Іржі.
Йде травесті-кралечка Христя...
Лягає, просовує ногу
в кільце від гранати повія.
До туї прив'язано дога.
2019.07.23
08:58
Синичка шукала поживу…
Я ж відшукувала щастя. Хай коротке, як заячий хвостик.
* * *
У садку виросли маргаритки. Рожевощокі, мов карапузи.
Чи помічу їх біля твоєї лілії?
* * *
Розглядаю хмарини. Квітка, коник, динозавр…
Котра з них МОЯ?
* *
2019.07.23
06:47
Пульсує джерело, струмить.
Не відкладайте дня на завтра.
Бо зрештою настане мить –
Лиш гай про тебе прошумить
Й життя-буття погасне ватра.
Від пострілу стікає час.
Вбивати люди не повинні!
Не відкладайте дня на завтра.
Бо зрештою настане мить –
Лиш гай про тебе прошумить
Й життя-буття погасне ватра.
Від пострілу стікає час.
Вбивати люди не повинні!
2019.07.23
06:32
Смієшся ти - і я радію,
Сумуєш ти - і я журюсь,-
Розчарування і надії
Знедавна ділимо чомусь.
Немов злились в єдине ціле
Озерце змушено струмки,
А там на двох і штиль, і хвилі,
І риби, й полиски луски.
Сумуєш ти - і я журюсь,-
Розчарування і надії
Знедавна ділимо чомусь.
Немов злились в єдине ціле
Озерце змушено струмки,
А там на двох і штиль, і хвилі,
І риби, й полиски луски.
2019.07.23
03:12
На листі потьмяніла бірюза,
І ніч ковтнула обриси пресвітлі.
Осінній смуток в душу заповза,
Вогні у небі, як відьомські мітли.
Літак у темряві летить, свистить,
І сопла випускають скрип і скрегіт.
У моторошних призвуках на мить
І ніч ковтнула обриси пресвітлі.
Осінній смуток в душу заповза,
Вогні у небі, як відьомські мітли.
Літак у темряві летить, свистить,
І сопла випускають скрип і скрегіт.
У моторошних призвуках на мить
2019.07.22
22:06
Коли од раббі Нахмана я був далеко.
Набагато далі, ніж Умань од Єрусалима,
І був наївним, бо гадав, що потім
Побачу, прочитаю,послухаю, зустрінусь...
Роки громадили слухняно сподівання
І чи не полетіли б вони зі мною в надсвіти,
Якби на старості, уж
Набагато далі, ніж Умань од Єрусалима,
І був наївним, бо гадав, що потім
Побачу, прочитаю,послухаю, зустрінусь...
Роки громадили слухняно сподівання
І чи не полетіли б вони зі мною в надсвіти,
Якби на старості, уж
2019.07.22
22:01
День закінчує вечір
Нескінченності літа. І ось
В небі пташка щебече,
Що замерзне в зимовий мороз...
І метелик літає
Від кульбаби до хмелю... Та ні...
Він свою відшукає
Поміж скелець труну у вікні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нескінченності літа. І ось
В небі пташка щебече,
Що замерзне в зимовий мороз...
І метелик літає
Від кульбаби до хмелю... Та ні...
Він свою відшукає
Поміж скелець труну у вікні.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.07.15
2019.07.14
2019.07.12
2019.07.07
2019.07.03
2019.06.29
2019.06.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Михайлик /
Вірші
/
"Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)
Нано…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Нано…
Ця осінь моя і твоя
нано_осінь.
Для двох лиш таємне ім'я –
наче й досить?
У серці, в думках, на устах –
о, присутність!
Нейтринно проста й непроста
незабутність:
Великого Вибуху струс
у зіницях…
У морі житейських спокус -
хитавиця
гойдає космічний ковчег,
чи колиску?
Не дев'ять, не нано_ та все ж
близько…
нано_осінь.
Для двох лиш таємне ім'я –
наче й досить?
У серці, в думках, на устах –
о, присутність!
Нейтринно проста й непроста
незабутність:
Великого Вибуху струс
у зіницях…
У морі житейських спокус -
хитавиця
гойдає космічний ковчег,
чи колиску?
Не дев'ять, не нано_ та все ж
близько…
08.11.2018
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0735 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0735 seconds