ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
2026.04.26
23:37
На свято життя абонемент не купиш.
Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.
Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.
Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.
Хто панічно боїться ни
2026.04.26
20:41
І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
2026.04.26
17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
2026.04.26
17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
2026.04.26
17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
2026.04.26
13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
2026.04.26
11:19
Ще тримається
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Вірші
/
Сценарії та драматичні форми (віршовані чи прозові)
"…а ще раніше пан Василь встав…" (тексти "Меланки та Василя")
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"…а ще раніше пан Василь встав…" (тексти "Меланки та Василя")
Щедрувальники під вікнами хати:
"Ой рано-рано кури запіли,
а ще раніше пан Василь встав.
Ой устав-устав, три свічки сукав,
при першій свічці - личко вмивав,
при другій свічці - одежу вбирав,
при третій свічці - коня сідлав.
А вибирався він з гір по дівку,
він з гір по дівку, та й по вірмінку.
Вона до його переказала,
пане Василю, не труди коней...
На Дай-Боже!.."
ЩЕДРУВАННЯ: - Гей, чи спиш, чи чуєш,
пане Господарю,
прийшли ми до тебе орати:
дві синиці в колісниці,
два ведмеді упереді,
дві курці в ярмурці!
-Щедрий вечір, добрий вечір,
добрим людям на цей вечір,
дай, Боже!
ВАСИЛЬ ТА Й МЕЛАНКА:
-А наша МЕЛАНКА лінива посуд розбила...
-...підмітає сургучі - від порога до печі...
- ...розливає воду на злую погоду...
- Василь уставай, Боже помагай!..
Щедрівка:"Ой вчора-вчора із вечора
пасла Меланка два качура.
Ой пасучи, загубила -
А шукаючи, заблудила.
Приблудилася в чистеє поле
А там Василько плужком оре.
Гей, оре-оре, жито сіє,
а за ним жито зеленіє.
Гей, оре-оре, поганяє,
Догори личком спочиває.
Гей, оре-оре, сам плуг заносить,
Йому Меланка їсти носить.
Ой, Черчику-Васильчику,
Посію Тебе в городчику.
Буду я Тебе шанувати,
По тричі на день поливати.
Щосуботоньки проривати,
За русу косу затикати.
Ще й до церковці виряжати,
та й "Василе́чком" величати.
Ой, Черчику-Васильчику,
Не гони кури по хлівчику.
Бо мої кури дорогії -
все по чотири золотії.
Ой, Черчику-Васильчику,
Не сідай скраю на припічку.
Або ж мені горшка збавиш,
Або ж собі жупан спалиш.
А сядь собі на лавочці,
Коло своєї Меланочки.
Наша Меланка в Дністрі була,
Дністрову воду пила, пила.
На камені ноги мила, мила,
Срібний перстенець упустила.
Срібний перстенець достягала,
Тонкий хвартушок замочала.
Повій, вітре буйнесенький,
Висуши хвартуx тонесенький.
Повій, вітре, сюди-туди,
Висуши хвартуx межи люде!
Повій, вітре, сяк-так, сяк-так,
Висуши хвартуx, як мак, як мак.
Повій, вітре, зо всіx сторон,
Щоби Меланці не був сором.
Щоби матінка не пізнала,
Щоби із хати не прогнала.
Наша Меланка малесенька,
Як конопелька тонесенька.
Наша Меланка неробоча -
На ній сорочка парубоча.
Наша Меланка не сама xодить,
Нашу Меланку парубки водять.
Наша Меланка током-током,
За нею хлопці скоком-скоком.
Наша Меланка украдена,
В Далекі Краї заведена.
Ні стежечки, ні доріжечки, -
Пішов би я до воріжечки.
Най ми ворожка відгадає,
Де Меланка пропадає.
А вороженька заxорувала,
Мені правдоньки не сказала.
Ой, Господар-Господарочку,
пусти у хату Меланочку.
Неxай Меланка погуляє,
Як тая рибка по Дунаю...
Як щука-риба з окуньцями
Наша Меланка з молодцями!
На Дай-Боже...
Щедрувальники: - Ой Васильку, Василечку,
чи любиш нашу Меланочку?
ВАСИЛЬ: - Як ми Меланку не любити,
коли ж не здужає робити...
У Господаря - по сто кіп,
а у Меланки - один стіп...
Дай,Боже...
Щедрувальники-посівальники: - Сієм-сієм, посіваєм,
з Новим Роком вас вітаєм -
коноплі під стелю, а льон по коліна,
щоб у вас, хрещених, голова не боліла...
Щедрувальники: - Дай же Вам, Боже,
на току стогами,
а в діжі - підходом,
а за столом - ситтю...
Дай же Вам, Боже,
синів оженити.
дочок віддавати,
пива наварити,
і нам погуляти!
- З Щедрим вечором!
ГОСПОДАРІ з короваями "Василем" та "Меланкою" в руках:
- На здоров'я!
ГОСПОДАРІ частують короваями щедрувальників.
"Ой рано-рано кури запіли,
а ще раніше пан Василь встав.
Ой устав-устав, три свічки сукав,
при першій свічці - личко вмивав,
при другій свічці - одежу вбирав,
при третій свічці - коня сідлав.
А вибирався він з гір по дівку,
він з гір по дівку, та й по вірмінку.
Вона до його переказала,
пане Василю, не труди коней...
На Дай-Боже!.."
ЩЕДРУВАННЯ: - Гей, чи спиш, чи чуєш,
пане Господарю,
прийшли ми до тебе орати:
дві синиці в колісниці,
два ведмеді упереді,
дві курці в ярмурці!
-Щедрий вечір, добрий вечір,
добрим людям на цей вечір,
дай, Боже!
ВАСИЛЬ ТА Й МЕЛАНКА:
-А наша МЕЛАНКА лінива посуд розбила...
-...підмітає сургучі - від порога до печі...
- ...розливає воду на злую погоду...
- Василь уставай, Боже помагай!..
Щедрівка:"Ой вчора-вчора із вечора
пасла Меланка два качура.
Ой пасучи, загубила -
А шукаючи, заблудила.
Приблудилася в чистеє поле
А там Василько плужком оре.
Гей, оре-оре, жито сіє,
а за ним жито зеленіє.
Гей, оре-оре, поганяє,
Догори личком спочиває.
Гей, оре-оре, сам плуг заносить,
Йому Меланка їсти носить.
Ой, Черчику-Васильчику,
Посію Тебе в городчику.
Буду я Тебе шанувати,
По тричі на день поливати.
Щосуботоньки проривати,
За русу косу затикати.
Ще й до церковці виряжати,
та й "Василе́чком" величати.
Ой, Черчику-Васильчику,
Не гони кури по хлівчику.
Бо мої кури дорогії -
все по чотири золотії.
Ой, Черчику-Васильчику,
Не сідай скраю на припічку.
Або ж мені горшка збавиш,
Або ж собі жупан спалиш.
А сядь собі на лавочці,
Коло своєї Меланочки.
Наша Меланка в Дністрі була,
Дністрову воду пила, пила.
На камені ноги мила, мила,
Срібний перстенець упустила.
Срібний перстенець достягала,
Тонкий хвартушок замочала.
Повій, вітре буйнесенький,
Висуши хвартуx тонесенький.
Повій, вітре, сюди-туди,
Висуши хвартуx межи люде!
Повій, вітре, сяк-так, сяк-так,
Висуши хвартуx, як мак, як мак.
Повій, вітре, зо всіx сторон,
Щоби Меланці не був сором.
Щоби матінка не пізнала,
Щоби із хати не прогнала.
Наша Меланка малесенька,
Як конопелька тонесенька.
Наша Меланка неробоча -
На ній сорочка парубоча.
Наша Меланка не сама xодить,
Нашу Меланку парубки водять.
Наша Меланка током-током,
За нею хлопці скоком-скоком.
Наша Меланка украдена,
В Далекі Краї заведена.
Ні стежечки, ні доріжечки, -
Пішов би я до воріжечки.
Най ми ворожка відгадає,
Де Меланка пропадає.
А вороженька заxорувала,
Мені правдоньки не сказала.
Ой, Господар-Господарочку,
пусти у хату Меланочку.
Неxай Меланка погуляє,
Як тая рибка по Дунаю...
Як щука-риба з окуньцями
Наша Меланка з молодцями!
На Дай-Боже...
Щедрувальники: - Ой Васильку, Василечку,
чи любиш нашу Меланочку?
ВАСИЛЬ: - Як ми Меланку не любити,
коли ж не здужає робити...
У Господаря - по сто кіп,
а у Меланки - один стіп...
Дай,Боже...
Щедрувальники-посівальники: - Сієм-сієм, посіваєм,
з Новим Роком вас вітаєм -
коноплі під стелю, а льон по коліна,
щоб у вас, хрещених, голова не боліла...
Щедрувальники: - Дай же Вам, Боже,
на току стогами,
а в діжі - підходом,
а за столом - ситтю...
Дай же Вам, Боже,
синів оженити.
дочок віддавати,
пива наварити,
і нам погуляти!
- З Щедрим вечором!
ГОСПОДАРІ з короваями "Василем" та "Меланкою" в руках:
- На здоров'я!
ГОСПОДАРІ частують короваями щедрувальників.
З фольклорних записів 1989,90,91 років.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3493 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3493 seconds