ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 снобам
Образ твору  
виночерпники адлібету
командори хлябищ одверстих
приповідники гонорові

сторонні в будь-якій ролі
все видовищ вам, все би зваб ще

хай завіє чума з трупозвалищ
хай огнем хрещає en route
через омерзлі безтями

естетизуючи в ямбі
нестерпно тліючи тут




 


 
2016
 
_______________________________
Art © Snooty Pig Cafe



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-27 03:42:16
Переглядів сторінки твору 9564
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-27 08:01:37 ]
Це побажання смерті? Оригінально. Люблю таке. Ось вам за взірець прозовий варіант Ярослава Чорногуза. Там енергія аж пре.
Ти, кізяк засушений - бидло смердюче! Ще один такий коментар, сука, блядь, і я тебе буду знову рвати на шматки! Гнидо, чуєш, ти смороде холуйний, сьогодні Юлія Стиркіна зайняла перше місце у літературному конкурсі, презентації книги Серго Сокольника "Обпалені крила", де я був головою журі, а ти смердючий пес, вижив її із сайту, паскуда, щоб ти здох, щоб у Ляшкевича терпіння кінчилося, падло ти, і він тебе ногою під зад вигнав із сайту, собаку, пса шолудивого! Сьогодні всі там, на презентації, згадували тебе, як паскуду, упиря, гниду, літерата онкохворого невиліковно! Геть звідси, паскудо! Ігора Шоху теж женіть". Першоджерело - коментар під віршем Вікторії Торон.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 08:46:37 ]
оце Ви вже дістали Ярослава, що Вам ше сказати... сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-27 10:36:43 ]
Ну, тоді требв мудро помовчати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-27 20:52:31 ]
Він, друже СонцеМісяцю, навіть цього не розуміє, коли треба помовчати, а коли лайном цвіркати. Уже три майстра слова пішло із сайту через графоманячі діставання, а графомани процвітають, і далі продовжують свою гидку працю. І ще й наводять цитати... Боже, Боже! Чи є б кричало, а чи є б мовчало! Його - Сушка - треба - як дресовану звірюку - на тумбі весь час тримати і шкварити нагайкою, тоді воно буде сумирне!
Даруйте, що вступаю в дискусію на Вашій сторінці. Війна розпалюється знову, бачу! Треба всипати знову дору порцію приску дурневі, щоб утямив!
Йому поки люди не скажуть, воно не розуміє!
А снобам... Хай собі. Мені чомусь здається, що я до них не належу, хоч естетизую в ямбі, буває. Але, бачте, довдиться не тільки естетизувати! Життя не дозволяє, бо складається не лише з білого, а й чорного! Краще б тут були сноби, ніж таке засилля графоманів. То не така страшна хвороба!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 21:38:59 ]
та всі ми якоюсь мірою сноби й естетизуємо, Ярославе

це не зовсім інвектива відстороненого
тут певною мірою гіркота від того, як воно є

якби не повинно бути самовдоволення й пристосування зверху
вжеж, поецький хист колись означав майже щось таке, як змогу містичного звертання
до будь-чого. певно, що все девальвувалося з часом

усеж, той, хто сіє слово, яке може тривати, безвідносно яке саме воно буде -
той відчувається чимось більшим від інших смертних
хоча б і безпідставно

але такі відлуння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-28 05:15:58 ]
Поет, 30 відсотків творчості якого складається зі слів наче, неначе, мовби, нкмовби - не є авторитетом у справді талановитих авторів. От і злиться дядя на мене, бо я кажу правду. Сумно все це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-28 12:39:14 ]
Тобі, тупий критикуйнику, взагалі нічого чорного рота роззявляти, бо ти не те що мов, немов, ти взагалі писати не вмієш, не розумієш, що таке література і не вмієш робити зауваження вірні. І це не просто сумно, а трагічно.((((