ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 снобам
Образ твору  
виночерпники адлібету
командори хлябищ одверстих
приповідники гонорові

сторонні в будь-якій ролі
все видовищ вам, все би зваб ще

хай завіє чума з трупозвалищ
хай огнем хрещає en route
через омерзлі безтями

естетизуючи в ямбі
нестерпно тліючи тут




 


 
2016
 
_______________________________
Art © Snooty Pig Cafe



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-27 03:42:16
Переглядів сторінки твору 9822
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-27 08:01:37 ]
Це побажання смерті? Оригінально. Люблю таке. Ось вам за взірець прозовий варіант Ярослава Чорногуза. Там енергія аж пре.
Ти, кізяк засушений - бидло смердюче! Ще один такий коментар, сука, блядь, і я тебе буду знову рвати на шматки! Гнидо, чуєш, ти смороде холуйний, сьогодні Юлія Стиркіна зайняла перше місце у літературному конкурсі, презентації книги Серго Сокольника "Обпалені крила", де я був головою журі, а ти смердючий пес, вижив її із сайту, паскуда, щоб ти здох, щоб у Ляшкевича терпіння кінчилося, падло ти, і він тебе ногою під зад вигнав із сайту, собаку, пса шолудивого! Сьогодні всі там, на презентації, згадували тебе, як паскуду, упиря, гниду, літерата онкохворого невиліковно! Геть звідси, паскудо! Ігора Шоху теж женіть". Першоджерело - коментар під віршем Вікторії Торон.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 08:46:37 ]
оце Ви вже дістали Ярослава, що Вам ше сказати... сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-27 10:36:43 ]
Ну, тоді требв мудро помовчати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-27 20:52:31 ]
Він, друже СонцеМісяцю, навіть цього не розуміє, коли треба помовчати, а коли лайном цвіркати. Уже три майстра слова пішло із сайту через графоманячі діставання, а графомани процвітають, і далі продовжують свою гидку працю. І ще й наводять цитати... Боже, Боже! Чи є б кричало, а чи є б мовчало! Його - Сушка - треба - як дресовану звірюку - на тумбі весь час тримати і шкварити нагайкою, тоді воно буде сумирне!
Даруйте, що вступаю в дискусію на Вашій сторінці. Війна розпалюється знову, бачу! Треба всипати знову дору порцію приску дурневі, щоб утямив!
Йому поки люди не скажуть, воно не розуміє!
А снобам... Хай собі. Мені чомусь здається, що я до них не належу, хоч естетизую в ямбі, буває. Але, бачте, довдиться не тільки естетизувати! Життя не дозволяє, бо складається не лише з білого, а й чорного! Краще б тут були сноби, ніж таке засилля графоманів. То не така страшна хвороба!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 21:38:59 ]
та всі ми якоюсь мірою сноби й естетизуємо, Ярославе

це не зовсім інвектива відстороненого
тут певною мірою гіркота від того, як воно є

якби не повинно бути самовдоволення й пристосування зверху
вжеж, поецький хист колись означав майже щось таке, як змогу містичного звертання
до будь-чого. певно, що все девальвувалося з часом

усеж, той, хто сіє слово, яке може тривати, безвідносно яке саме воно буде -
той відчувається чимось більшим від інших смертних
хоча б і безпідставно

але такі відлуння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-28 05:15:58 ]
Поет, 30 відсотків творчості якого складається зі слів наче, неначе, мовби, нкмовби - не є авторитетом у справді талановитих авторів. От і злиться дядя на мене, бо я кажу правду. Сумно все це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-28 12:39:14 ]
Тобі, тупий критикуйнику, взагалі нічого чорного рота роззявляти, бо ти не те що мов, немов, ти взагалі писати не вмієш, не розумієш, що таке література і не вмієш робити зауваження вірні. І це не просто сумно, а трагічно.((((