ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2026.02.22 18:58
З давніх-давен людина хотіла зрозуміти незбагненні речі, пояснити їх для себе і гарно упакувати в сховищах розуму. Так, давні люди боялися блискавки, не могли пояснити її природу — і таким чином з'явився бог грому. Те саме відбувалося з вітром, сонцем, в

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,

С М
2026.02.22 14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?

У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться

Борис Костиря
2026.02.22 12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.

Микола Дудар
2026.02.22 11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…

Тетяна Левицька
2026.02.22 10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.

Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить

Віктор Кучерук
2026.02.22 06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,

Борис Костиря
2026.02.21 11:27
Потрапити під дощ, під вістря тихих крапель,
Померти й народитись для бурь і потрясінь.
Поставити в літописі вже остаточну краплю,
Яка вартує тисяч знеславлених зусиль.

Потрапити під дощ, в оновлення і свіжість,
Очиститись від скверни забріхан
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 снобам
Образ твору  
виночерпники адлібету
командори хлябищ одверстих
приповідники гонорові

сторонні в будь-якій ролі
все видовищ вам, все би зваб ще

хай завіє чума з трупозвалищ
хай огнем хрещає en route
через омерзлі безтями

естетизуючи в ямбі
нестерпно тліючи тут




 


 
2016
 
_______________________________
Art © Snooty Pig Cafe



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-27 03:42:16
Переглядів сторінки твору 9167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.22 18:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-27 08:01:37 ]
Це побажання смерті? Оригінально. Люблю таке. Ось вам за взірець прозовий варіант Ярослава Чорногуза. Там енергія аж пре.
Ти, кізяк засушений - бидло смердюче! Ще один такий коментар, сука, блядь, і я тебе буду знову рвати на шматки! Гнидо, чуєш, ти смороде холуйний, сьогодні Юлія Стиркіна зайняла перше місце у літературному конкурсі, презентації книги Серго Сокольника "Обпалені крила", де я був головою журі, а ти смердючий пес, вижив її із сайту, паскуда, щоб ти здох, щоб у Ляшкевича терпіння кінчилося, падло ти, і він тебе ногою під зад вигнав із сайту, собаку, пса шолудивого! Сьогодні всі там, на презентації, згадували тебе, як паскуду, упиря, гниду, літерата онкохворого невиліковно! Геть звідси, паскудо! Ігора Шоху теж женіть". Першоджерело - коментар під віршем Вікторії Торон.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 08:46:37 ]
оце Ви вже дістали Ярослава, що Вам ше сказати... сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-27 10:36:43 ]
Ну, тоді требв мудро помовчати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-27 20:52:31 ]
Він, друже СонцеМісяцю, навіть цього не розуміє, коли треба помовчати, а коли лайном цвіркати. Уже три майстра слова пішло із сайту через графоманячі діставання, а графомани процвітають, і далі продовжують свою гидку працю. І ще й наводять цитати... Боже, Боже! Чи є б кричало, а чи є б мовчало! Його - Сушка - треба - як дресовану звірюку - на тумбі весь час тримати і шкварити нагайкою, тоді воно буде сумирне!
Даруйте, що вступаю в дискусію на Вашій сторінці. Війна розпалюється знову, бачу! Треба всипати знову дору порцію приску дурневі, щоб утямив!
Йому поки люди не скажуть, воно не розуміє!
А снобам... Хай собі. Мені чомусь здається, що я до них не належу, хоч естетизую в ямбі, буває. Але, бачте, довдиться не тільки естетизувати! Життя не дозволяє, бо складається не лише з білого, а й чорного! Краще б тут були сноби, ніж таке засилля графоманів. То не така страшна хвороба!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-01-27 21:38:59 ]
та всі ми якоюсь мірою сноби й естетизуємо, Ярославе

це не зовсім інвектива відстороненого
тут певною мірою гіркота від того, як воно є

якби не повинно бути самовдоволення й пристосування зверху
вжеж, поецький хист колись означав майже щось таке, як змогу містичного звертання
до будь-чого. певно, що все девальвувалося з часом

усеж, той, хто сіє слово, яке може тривати, безвідносно яке саме воно буде -
той відчувається чимось більшим від інших смертних
хоча б і безпідставно

але такі відлуння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-28 05:15:58 ]
Поет, 30 відсотків творчості якого складається зі слів наче, неначе, мовби, нкмовби - не є авторитетом у справді талановитих авторів. От і злиться дядя на мене, бо я кажу правду. Сумно все це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-28 12:39:14 ]
Тобі, тупий критикуйнику, взагалі нічого чорного рота роззявляти, бо ти не те що мов, немов, ти взагалі писати не вмієш, не розумієш, що таке література і не вмієш робити зауваження вірні. І це не просто сумно, а трагічно.((((