Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
2026.04.17
12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
метафізика
I.
незмінно
вечір
помаранча ліхтарів
& сиплеться кудись
нізвідки сніг
такий
порядок денний
смерть або війна
& відповіді ~
всі дарма
II.
як люди мов зірки та їхня вища суть
є світло ~
у житті, у смерті
& понад світло Бог
про що
із Богом говорити нам, віршарне
III.
надійде мить, мабуть десь інде
дізнаєшся сама
це проминання неодмінне
& час його зима
у нього подумки мовчання
& сльози крижані
втрачає ніби витрачає
усі спростовані печалі
йми віри, чи не йми
IV.
& серце прочиняєши в
юрмисто~бистрий збрід
де по бруківці струм рудих
зневажливих кобіт
& жоден риторичний тип
не зачіпляє нерв
не ревенант, не терафим
не принц зербіно, не ~
допоки спокій стережуть
симптоми грізних лих
& незворушна всюдисуть
тих
янголів жаских
& лиш торкається на мить
нелюбого лиця
як музика, мов заповіт
нескінченість
уся
V.
через болоття сутінкове, вороже
крізь лампіони, силуети & ложа
із легіонами своїми йшла ніч
що проти неї велеможніш, величніш
усі сполохані страхіття & чари
всілякі розпачі, зневіри й мовчання
що загубили ми в ній чи знайшли би
яка різниця, нам нещасним, щасливим
у цім чеканні, нещадних змін
VI.
хоча за відчуттями пусто
попри обломи & лакуни
археологія ілюзій
ревакцинація натхнень
у час холодний & сумбурний
чи щось навідає мене
& креатури інфернальні
поглине тьмяна ртуть
з-за стін вітальні ~ спальні
(VІI.)
чи видять мертві еротичні сни
чи видять мертві сни гастрономічні
неканонічно, неетично
поети знають що, а може ніц
зимовий день немовби літня ніч
все сходиться & губиться & відчай
чи видять мертві сни гастрономічні
чи видять мертві еротичні сни
p.s.
збираючи рукописи
на спал
історії повернень
& повторень
& присмак згару
монотонний
провісник
зла
✴
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
метафізика
I.
незмінно
вечір
помаранча ліхтарів
& сиплеться кудись
нізвідки сніг
такий
порядок денний
смерть або війна
& відповіді ~
всі дарма
II.
як люди мов зірки та їхня вища суть
є світло ~
у житті, у смерті
& понад світло Бог
про що
із Богом говорити нам, віршарне
III.
надійде мить, мабуть десь інде
дізнаєшся сама
це проминання неодмінне
& час його зима
у нього подумки мовчання
& сльози крижані
втрачає ніби витрачає
усі спростовані печалі
йми віри, чи не йми
IV.
& серце прочиняєши в
юрмисто~бистрий збрід
де по бруківці струм рудих
зневажливих кобіт
& жоден риторичний тип
не зачіпляє нерв
не ревенант, не терафим
не принц зербіно, не ~
допоки спокій стережуть
симптоми грізних лих
& незворушна всюдисуть
тих
янголів жаских
& лиш торкається на мить
нелюбого лиця
як музика, мов заповіт
нескінченість
уся
V.
через болоття сутінкове, вороже
крізь лампіони, силуети & ложа
із легіонами своїми йшла ніч
що проти неї велеможніш, величніш
усі сполохані страхіття & чари
всілякі розпачі, зневіри й мовчання
що загубили ми в ній чи знайшли би
яка різниця, нам нещасним, щасливим
у цім чеканні, нещадних змін
VI.
хоча за відчуттями пусто
попри обломи & лакуни
археологія ілюзій
ревакцинація натхнень
у час холодний & сумбурний
чи щось навідає мене
& креатури інфернальні
поглине тьмяна ртуть
з-за стін вітальні ~ спальні
(VІI.)
чи видять мертві еротичні сни
чи видять мертві сни гастрономічні
неканонічно, неетично
поети знають що, а може ніц
зимовий день немовби літня ніч
все сходиться & губиться & відчай
чи видять мертві сни гастрономічні
чи видять мертві еротичні сни
p.s.
збираючи рукописи
на спал
історії повернень
& повторень
& присмак згару
монотонний
провісник
зла
✴
2015 & 2018
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
