Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.28
07:33
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
2026.06.28
07:18
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ
«Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях.
Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського
2026.06.27
19:25
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…»
Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест
2026.06.27
18:55
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ
«ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО»
ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ
Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер
2026.06.27
14:56
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
2026.06.27
13:28
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
2026.06.27
08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
2026.06.27
07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
2026.06.27
06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ
«Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій
2026.06.26
16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
2026.06.26
16:36
Боже Мій
Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили
Він є богом анічого
Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили
Він є богом анічого
2026.06.26
15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,
2026.06.26
13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.
Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.
Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.
Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.
Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,
2026.06.26
11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ
Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над
2026.06.26
09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно
2026.06.26
07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...
Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...
Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
метафізика
I.
незмінно
вечір
помаранча ліхтарів
& сиплеться кудись
нізвідки сніг
такий
порядок денний
смерть або війна
& відповіді ~
всі дарма
II.
як люди мов зірки та їхня вища суть
є світло ~
у житті, у смерті
& понад світло Бог
про що
із Богом говорити нам, віршарне
III.
надійде мить, мабуть десь інде
дізнаєшся сама
це проминання неодмінне
& час його зима
у нього подумки мовчання
& сльози крижані
втрачає ніби витрачає
усі спростовані печалі
йми віри, чи не йми
IV.
& серце прочиняєши в
юрмисто~бистрий збрід
де по бруківці струм рудих
зневажливих кобіт
& жоден риторичний тип
не зачіпляє нерв
не ревенант, не терафим
не принц зербіно, не ~
допоки спокій стережуть
симптоми грізних лих
& незворушна всюдисуть
тих
янголів жаских
& лиш торкається на мить
нелюбого лиця
як музика, мов заповіт
нескінченість
уся
V.
через болоття сутінкове, вороже
крізь лампіони, силуети & ложа
із легіонами своїми йшла ніч
що проти неї велеможніш, величніш
усі сполохані страхіття & чари
всілякі розпачі, зневіри й мовчання
що загубили ми в ній чи знайшли би
яка різниця, нам нещасним, щасливим
у цім чеканні, нещадних змін
VI.
хоча за відчуттями пусто
попри обломи & лакуни
археологія ілюзій
ревакцинація натхнень
у час холодний & сумбурний
чи щось навідає мене
& креатури інфернальні
поглине тьмяна ртуть
з-за стін вітальні ~ спальні
(VІI.)
чи видять мертві еротичні сни
чи видять мертві сни гастрономічні
неканонічно, неетично
поети знають що, а може ніц
зимовий день немовби літня ніч
все сходиться & губиться & відчай
чи видять мертві сни гастрономічні
чи видять мертві еротичні сни
p.s.
збираючи рукописи
на спал
історії повернень
& повторень
& присмак згару
монотонний
провісник
зла
✴
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
метафізика
I.
незмінно
вечір
помаранча ліхтарів
& сиплеться кудись
нізвідки сніг
такий
порядок денний
смерть або війна
& відповіді ~
всі дарма
II.
як люди мов зірки та їхня вища суть
є світло ~
у житті, у смерті
& понад світло Бог
про що
із Богом говорити нам, віршарне
III.
надійде мить, мабуть десь інде
дізнаєшся сама
це проминання неодмінне
& час його зима
у нього подумки мовчання
& сльози крижані
втрачає ніби витрачає
усі спростовані печалі
йми віри, чи не йми
IV.
& серце прочиняєши в
юрмисто~бистрий збрід
де по бруківці струм рудих
зневажливих кобіт
& жоден риторичний тип
не зачіпляє нерв
не ревенант, не терафим
не принц зербіно, не ~
допоки спокій стережуть
симптоми грізних лих
& незворушна всюдисуть
тих
янголів жаских
& лиш торкається на мить
нелюбого лиця
як музика, мов заповіт
нескінченість
уся
V.
через болоття сутінкове, вороже
крізь лампіони, силуети & ложа
із легіонами своїми йшла ніч
що проти неї велеможніш, величніш
усі сполохані страхіття & чари
всілякі розпачі, зневіри й мовчання
що загубили ми в ній чи знайшли би
яка різниця, нам нещасним, щасливим
у цім чеканні, нещадних змін
VI.
хоча за відчуттями пусто
попри обломи & лакуни
археологія ілюзій
ревакцинація натхнень
у час холодний & сумбурний
чи щось навідає мене
& креатури інфернальні
поглине тьмяна ртуть
з-за стін вітальні ~ спальні
(VІI.)
чи видять мертві еротичні сни
чи видять мертві сни гастрономічні
неканонічно, неетично
поети знають що, а може ніц
зимовий день немовби літня ніч
все сходиться & губиться & відчай
чи видять мертві сни гастрономічні
чи видять мертві еротичні сни
p.s.
збираючи рукописи
на спал
історії повернень
& повторень
& присмак згару
монотонний
провісник
зла
✴
2015 & 2018
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
