Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
2025.12.22
15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.
2025.12.22
13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята
2025.12.22
13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!
2025.12.22
09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.
2025.12.22
07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.
А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя
2025.12.21
22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані.
Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі.
Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам.
Інстинкт самознищенн
2025.12.21
18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.
***
А бути дурнями відомими
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Вірші
метафізика
I.
незмінно
вечір
помаранча ліхтарів
& сиплеться кудись
нізвідки сніг
такий
порядок денний
смерть або війна
& відповіді ~
всі дарма
II.
як люди мов зірки та їхня вища суть
є світло ~
у житті, у смерті
& понад світло Бог
про що
із Богом говорити нам, віршарне
III.
надійде мить, мабуть десь інде
дізнаєшся сама
це проминання неодмінне
& час його зима
у нього подумки мовчання
& сльози крижані
втрачає ніби витрачає
усі спростовані печалі
йми віри, чи не йми
IV.
& серце прочиняєши в
юрмисто~бистрий збрід
де по бруківці струм рудих
зневажливих кобіт
& жоден риторичний тип
не зачіпляє нерв
не ревенант, не терафим
не принц зербіно, не ~
допоки спокій стережуть
симптоми грізних лих
& незворушна всюдисуть
тих
янголів жаских
& лиш торкається на мить
нелюбого лиця
як музика, мов заповіт
нескінченість
уся
V.
через болоття сутінкове, вороже
крізь лампіони, силуети & ложа
із легіонами своїми йшла ніч
що проти неї велеможніш, величніш
усі сполохані страхіття & чари
всілякі розпачі, зневіри й мовчання
що загубили ми в ній чи знайшли би
яка різниця, нам нещасним, щасливим
у цім чеканні, нещадних змін
VI.
хоча за відчуттями пусто
попри обломи & лакуни
археологія ілюзій
ревакцинація натхнень
у час холодний & сумбурний
чи щось навідає мене
& креатури інфернальні
поглине тьмяна ртуть
з-за стін вітальні ~ спальні
(VІI.)
чи видять мертві еротичні сни
чи видять мертві сни гастрономічні
неканонічно, неетично
поети знають що, а може ніц
зимовий день немовби літня ніч
все сходиться & губиться & відчай
чи видять мертві сни гастрономічні
чи видять мертві еротичні сни
p.s.
збираючи рукописи
на спал
історії повернень
& повторень
& присмак згару
монотонний
провісник
зла
✴
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
метафізика
I.
незмінно
вечір
помаранча ліхтарів
& сиплеться кудись
нізвідки сніг
такий
порядок денний
смерть або війна
& відповіді ~
всі дарма
II.
як люди мов зірки та їхня вища суть
є світло ~
у житті, у смерті
& понад світло Бог
про що
із Богом говорити нам, віршарне
III.
надійде мить, мабуть десь інде
дізнаєшся сама
це проминання неодмінне
& час його зима
у нього подумки мовчання
& сльози крижані
втрачає ніби витрачає
усі спростовані печалі
йми віри, чи не йми
IV.
& серце прочиняєши в
юрмисто~бистрий збрід
де по бруківці струм рудих
зневажливих кобіт
& жоден риторичний тип
не зачіпляє нерв
не ревенант, не терафим
не принц зербіно, не ~
допоки спокій стережуть
симптоми грізних лих
& незворушна всюдисуть
тих
янголів жаских
& лиш торкається на мить
нелюбого лиця
як музика, мов заповіт
нескінченість
уся
V.
через болоття сутінкове, вороже
крізь лампіони, силуети & ложа
із легіонами своїми йшла ніч
що проти неї велеможніш, величніш
усі сполохані страхіття & чари
всілякі розпачі, зневіри й мовчання
що загубили ми в ній чи знайшли би
яка різниця, нам нещасним, щасливим
у цім чеканні, нещадних змін
VI.
хоча за відчуттями пусто
попри обломи & лакуни
археологія ілюзій
ревакцинація натхнень
у час холодний & сумбурний
чи щось навідає мене
& креатури інфернальні
поглине тьмяна ртуть
з-за стін вітальні ~ спальні
(VІI.)
чи видять мертві еротичні сни
чи видять мертві сни гастрономічні
неканонічно, неетично
поети знають що, а може ніц
зимовий день немовби літня ніч
все сходиться & губиться & відчай
чи видять мертві сни гастрономічні
чи видять мертві еротичні сни
p.s.
збираючи рукописи
на спал
історії повернень
& повторень
& присмак згару
монотонний
провісник
зла
✴
2015 & 2018
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
