ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.21 07:11
* * *
Почуваюся нівроку
Біля темної води, -
Прохолода пестить щоки
Й освіжає, як завжди.
Закидаю вудки знову
Ще у темряві густій,
Наче справжні риболови,
Позабув про супокій.

Ірина Вовк
2026.08.21 05:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 4)
Вага Римського золота «Ті, хто хотів бачити моє приниження, побачили власну жорстокість». З уст царівни Єгипту Арсіної Мої пальці торкаються срібного амулета на шиї жриці. Він легкий, майже невагомий – не те що ланцюги, які римський це

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
А попереду - осінь сердечна (експромт)
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Це нагода заглянуть у завтрашню днину...
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
Розгубився
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
* 179 *
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Паром серпня
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
***
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Як у старовину перетворювали старих людей на молодих
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
* * *
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато...
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Побачення
Образ твору Признач мені побачення
на березі Дніпра.
Яке це має значення,
що грозова пора.
Над вирвищами розпачів
пливе моя печаль,
втопили дощові плачі
небесну пектораль.

Признач мені побачення.
Прийду, можливо, ще
вночі, так необачно я,
під зоряним дощем,
щоб смакувати з кавою
солодких губ щербет.
Зірницями і зливою -
напитися тебе.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-04 13:54:41
Переглядів сторінки твору 13157
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.467 / 6  (5.610 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 5.466 / 6  (5.691 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.20 20:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:38:12 ]
Тетяно, чому Ви злючкою стаєте? Я теж не святийю...Але рОзпачів - плачів -- це не рима...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:41:37 ]
Класичний приклад: Незнайко мав риму "палка -- селедка"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:42:52 ]
Тоді напишіть "розпачІв"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 19:54:55 ]
Тримайтесь, Таню... Захищайте власну думку!.. Підтримую Вас!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:19:57 ]
Дякую, Юрію, за солідарність!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 21:55:12 ]
Одного не розумію - жінка висловила чарівний комплімент, приємний будь-якому козаку, а вони, наче турки, повчають її, як це зробити краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:19:05 ]
Золоті слова, пане Ігоре, ніхто не звертає увагу на слова, образи, окрасу тільки на техніку. Можливо, заздрять, адже я не вказала кому присвятила вірш?
Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 21:57:11 ]
"поети", а не турки... ні, критики!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:13:37 ]
Сергію, нарешті я дома і можемо поговорити. Рима не така вже й погана, тут злючкою станеш, коли така оказія))).Я ж Сергію добра жінка і маю витримку і умію ладити з людьми, але коли мене намагаються заплутати і нав'язати свою думку мені це не до смаку, як Ви розумієте. Ми в першу чергу люди і не варто із-за таких дрібниць втрачати дружні стосунки. Повірте, у мене є набагато гірші вірші ніж цей, ну то, що? Чи стала я від того на крок блище до майстерності, так і це головне. Правити свої вірші я буду завжди, але не відразу так, як того Ви вимагаєте від мене, бо зопалу тільки добре бліх ловити. Я не ідеальна і вірші у мене такі, але вони не фальшиві. Мені, Сергію, дуже б хотілося послухати Вас, але я не впевнена, що можу це зробити на сто відсотків, щоб після про те не пожалкувати.
Ось посилання, можливо, Ви захочете почитати. І зрозуміти, що поезія не математика, тут немає певних точностей і рівнянь, поезія - це душа і свобода мислення.
З повагою,
https://uk.wikipedia.org/wiki/Пірихій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 22:17:33 ]
Нічого я від Вас не вимагаю. Ви помилилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:25:09 ]
А, я зрозуміла, Вам подобається зі мною спілкуватись і перевіряти мою витримку. Тоді, дякую! Надобраніч!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 22:27:38 ]
Та... ні, не подобається. Вже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 22:34:16 ]
А, я помилився... То не "поети" і не "критики", то – "майстри"! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:49:19 ]
Що Ви маєте на увазі, Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 22:53:09 ]
Мої лапки свідчать про певний скепсис... Майстерність – то більш тонке поняття, аніж набір сліпих правил. Критика повинна сприяти творчості, а не вбивати її. Перепрошую, слугувати особистим цілям поважних поетів.

1   2   3   Переглянути все