ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Побачення
Образ твору Признач мені побачення
на березі Дніпра.
Яке це має значення,
що грозова пора.
Над вирвищами розпачів
пливе моя печаль,
втопили дощові плачі
небесну пектораль.

Признач мені побачення.
Прийду, можливо, ще
вночі, так необачно я,
під зоряним дощем,
щоб смакувати з кавою
солодких губ щербет.
Зірницями і зливою -
напитися тебе.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-02-04 13:54:41
Переглядів сторінки твору 13533
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.467 / 6  (5.623 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 5.466 / 6  (5.704 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:38:12 ]
Тетяно, чому Ви злючкою стаєте? Я теж не святийю...Але рОзпачів - плачів -- це не рима...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:41:37 ]
Класичний приклад: Незнайко мав риму "палка -- селедка"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 19:42:52 ]
Тоді напишіть "розпачІв"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 19:54:55 ]
Тримайтесь, Таню... Захищайте власну думку!.. Підтримую Вас!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:19:57 ]
Дякую, Юрію, за солідарність!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 21:55:12 ]
Одного не розумію - жінка висловила чарівний комплімент, приємний будь-якому козаку, а вони, наче турки, повчають її, як це зробити краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:19:05 ]
Золоті слова, пане Ігоре, ніхто не звертає увагу на слова, образи, окрасу тільки на техніку. Можливо, заздрять, адже я не вказала кому присвятила вірш?
Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 21:57:11 ]
"поети", а не турки... ні, критики!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:13:37 ]
Сергію, нарешті я дома і можемо поговорити. Рима не така вже й погана, тут злючкою станеш, коли така оказія))).Я ж Сергію добра жінка і маю витримку і умію ладити з людьми, але коли мене намагаються заплутати і нав'язати свою думку мені це не до смаку, як Ви розумієте. Ми в першу чергу люди і не варто із-за таких дрібниць втрачати дружні стосунки. Повірте, у мене є набагато гірші вірші ніж цей, ну то, що? Чи стала я від того на крок блище до майстерності, так і це головне. Правити свої вірші я буду завжди, але не відразу так, як того Ви вимагаєте від мене, бо зопалу тільки добре бліх ловити. Я не ідеальна і вірші у мене такі, але вони не фальшиві. Мені, Сергію, дуже б хотілося послухати Вас, але я не впевнена, що можу це зробити на сто відсотків, щоб після про те не пожалкувати.
Ось посилання, можливо, Ви захочете почитати. І зрозуміти, що поезія не математика, тут немає певних точностей і рівнянь, поезія - це душа і свобода мислення.
З повагою,
https://uk.wikipedia.org/wiki/Пірихій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 22:17:33 ]
Нічого я від Вас не вимагаю. Ви помилилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:25:09 ]
А, я зрозуміла, Вам подобається зі мною спілкуватись і перевіряти мою витримку. Тоді, дякую! Надобраніч!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-02-05 22:27:38 ]
Та... ні, не подобається. Вже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 22:34:16 ]
А, я помилився... То не "поети" і не "критики", то – "майстри"! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-02-05 22:49:19 ]
Що Ви маєте на увазі, Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-02-05 22:53:09 ]
Мої лапки свідчать про певний скепсис... Майстерність – то більш тонке поняття, аніж набір сліпих правил. Критика повинна сприяти творчості, а не вбивати її. Перепрошую, слугувати особистим цілям поважних поетів.

1   2   3   Переглянути все