ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.12.15 07:04
Віряни, як правило, доктринальні книги не читають, бо слово «вірити» наказує передусім «слухати», а не читати. Але як могло статися, що ті, хто збирав біблійні книги воєдино, поєднав непоєднуване? Відповідь напрошується сама: канонізація несумісних книг

Микола Соболь
2019.12.15 06:04
Весь день мела. Покрила білий світ
Пухка завія сніжна і прекрасна
Встелила тротуари рясно-рясно
Й дерева похилили пальці віт.
Померзли бідні. Певна річ – зима.
Червоне сонце небосхил не гріє,
У паморозі втратило надію
Та й дня, мені здається, що не

Галина Сливка
2019.12.15 00:04
Камертони серця зазвучали щиро,
Забриніли струни із душі у душу.
У струмки джерельні простоти й довіри
Зоряного срібла мрій твоїх натрушу.
Пригорщами вповні черпатимеш щастя.
Досхочу нап'єшся. Із долонь - смачніше.
Із душі у душу радість, мов прича

Уляна Світанко
2019.12.14 21:26
Почуття заколисані, втім,
Що віщує прочинене небо?
Відречешся на ранок і дім
Заніміє від туги (без тебе)
Сім днів

Відчувала, що вічність болить,
Зараз знаю - звикаєш до всього,

Ігор Деркач
2019.12.14 20:19
Душею досягаю вище неба,
за обрії, до райдуги дуги,
коли ще відчувається потреба
побачити лани, гаї, луги.

Почути ще дитячу колискову,
яку несуть на крилах журавлі.
У висі долинає наша мова,

Любов Бенедишин
2019.12.14 19:56
Пекло, якого немає...
Донорство кровопивць...
Права рука вбиває,
Ліва - хапає "вбивць".

12.2019

Олена Побийголод
2019.12.14 16:17
Володимир Висоцький. «Аліса»

Мадам, не ставте хрест на Березневім Зайці!
Щоправда, шкодить він хазяйці,
                                                й огризається,
Але він так шкодує потім та терзається...
На Березневого не ображайтесь Заєця!

Олександр Сушко
2019.12.14 15:39
Я - Божий раб, слуга небес, невільник,
Шепоче отченаш щодня гортань.
Хрест на душі, на шиї, на могилі...
А решта - це житейська суєта.

Ходжу у храм, поводжуся святенно,
Є чорна ряса, дуля в рукаві.
Гріха боюся та...грішу щоденно,

Любов Бенедишин
2019.12.14 14:49
«НЕМА ПУТІ НАЗАД. ЛИШ ВИХІД Є» Бенедишин Л., Шлях до Воскресіння. «Плай», 2019, 72 с. Так довго тривати не могло. Погані віршовані твори не пишуть хіба що ліниві. Натомість добра поезія – вона або протестна або ніяка. Протест на тлі засилля сіризни є н

Олександр Олехо
2019.12.14 14:00
Наклавши купу на надії,
свиня, порохкавши, іде
і по дорозі мантри сіє,
що краще тут, аніж ніде…
Що краще бути наготові,
а раптом зміниться талан –
усі щасливі та здорові,
у вусі вата і банан.

Сергій Губерначук
2019.12.14 13:31
Сонячний зайчик – пустунець
з мене – на тебе,
з тебе – на мене!

Що він і хто?!
Не приховуй його на колінцях у себе!

Уїдливе вухате сонечко,

Ігор Герасименко
2019.12.14 11:46
Чи листя, чи сніжинок фестивалі,
а чи метеликів о будь-якій порі
самотніх перехожих частували
нектаром золотистим ліхтарі.

Допоки не доходили додому,
допоки снів садочок не доспів
допомагало подолати втому,

Володимир Бойко
2019.12.14 10:12
Народ наш є. І буде. Хоч тирани,
Заброди загребущі вікові,
З суміжних територій Кацапстану
Лаштують лицедійство на крові.

Як в трилері, вигулькує з болота
Мерзенної потвори голова,
Патьоками московської гидоти

Іван Потьомкін
2019.12.14 09:55
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
лолись стежки її

Козак Дума
2019.12.14 09:46
Я краю крайнощі як хліб
зі спогадів мого життя,
перевертаю сотні глиб
у пам’яті до забуття.
Я хмари слухаю сумні,
що вітру шепчуть – «зачекай».
І ніжусь в плетиві зі снів,
що розтяглись за небокрай…

Марія Дем'янюк
2019.12.14 08:40
Світло таяло у душі,
Сповивало теплом серденько,
Неокраїм молитвам в тиші
Миросяйвом всміхалася Ненька.

Огорнула умить крилом,
Цілувала мою голівку,
Сльози радості потекли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мидрон Тазинк
2019.12.09

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Не плач!
Вчепивсь у Пегасову гриву,
Покинув обридлий Парнас.
Там плачуть митці із надривом,
А я відсьогодні вже пас.

Погляньте ж бо - сліз океани!
В інеті, брошурах, книжках!
Чутливо-закохана пані
Свій віршик нас лайкнуть гука.

Плачі, наче нявкіт у кішок,
Не бачу у цьому лафи.
А можна без сліз хоч би віршик
Або хоч рядок зі строфи?

Вже краще - патетика й пафос,
Бо серденько лусне моє.
Печальний не вирішу казус:
Чому люд на хлипи клює?

Он, лірик від розпачу хека,
Додати бажає калюж.
Ану витирайте хутенько
Носи і розмазану туш.

Не личить жура чорнобровим,
Плаксиве писати - це гріх.
Хай крешуть Пегаса підкови
Веселощі й радісний сміх.

10.02.2019р.

На поміч!

Поете! Колегу послухай,
Він істинне слово верзе:
Якщо нашорошити вуха -
Почути можливо усе.

Як пташка співає на луках
І коник сюркоче траві.
Ти ж віршик народжуєш в муках,
А строфи - в сльозах, неживі.

Якщо придивитися пильно -
Уздрієш божественні сни.
Піймаєш Пегаса за тином -
Хай оре в твоїй борозні.

За коником швендяють музи,
В штани їх лови про запас.
А будуть комизитись - лусни
По носі ляпачкою раз.

А вляжуться гості під боком -
Писнути захочеш віршат,
Бо третє розплющиться око,
Заплаче чутлива душа.

Сумує моя коліжанка,
Дивитись не вміє на світ.
У думах розбурханих мряка,
Ковтає із горя бромід.

Негарно стояти нам обіч,
Дівча зовсім ще молоде.
Гуртом вирушаймо на поміч,
Бо руки іще накладе.

10.02.2019р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-02-11 06:08:11
Переглядів сторінки твору 282
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.916 / 5.5  (4.974 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.916 / 5.5  (4.975 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.15 04:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-02-11 13:02:43 ]
Не згоден з концепцією, Саш. Себто, на мою думку, вона в корені не вірна. Бо ЛІРИКА саме і є екстра-класом у поезії. Цак було і надіюсь, так і буде. Інакше поезія перетворюється на банальне віршування, на кшталт шкільного чогось типу "дєфффку потягну в кущі пить, пихтіть і трохи ї..." (блін, непоганий експромт народився до речі... Ну то шось попростіше, з римами "тридцять сім- сімдесят сім"))))))) А лірика і є те, що образністю (абсолютно не завди складною до речі, словесні пасчянси на це не здатні) визиває плач серця. А він очищує душу, Сашо. Це маніфік... І відмовитись у поезії від цього- ПРОСТО ВІДМОВИТИСЬ ВІД ПОЕЗІЇ. До речі і сатира зовсім навіть не завжди веселе танцювадло... Ось , як приклад, дозволю собі зі "свого" та й "на все одразу"
Сімейка, та не Адамсів
***оригінальна байка***

Дуже люблю я писати байки.
Тільки скажіть- напишу залюбки.
Хочете слухати? Ось вам одна
Баєчка мила. Та дуже сумна...
.......... .......... ............
Ножиці хлопчик схопив серед ночі.
Здуру в пітьмі собі виколов очі.
Саме в цей час мати донечку мила.
Кинула в ванній. Малого схопила.
Бігає мати з дитям на руках.
Доня в цей час утопилася. Жах!
Мати побачила- плиг у вікно!
Насмерть розбилася, їй все одно.
Батько прийшов з чергування нічного.
З горя застрелив малого сліпого.
Випив горілки, дав волю сльозам,
Потім пішов і застрелився сам.
........... ............ .............
Що за дурниці, скажіть-но на милість?
В хаті нікого живим не лишилось.
Щоб отакому в країні не статись-
Розуму треба народу набратись.

Це опосередковано й літератури стосується) І сайту даного також)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-11 19:09:34 ]
І я зі своєю концепцією не згоден. Бо і сатира, і лірика, і проза повинні лікувати душі, а я грубо стромляю пальці, висміюючи найсвятіше - трепетні почуття митців. Чи ні?
Повір мені, друже: за машкарою прекрасних слів, як правило, ховається егоїзм, жорстокість та байдужість. Я ж висміюю невідповідність між комфортним світом солодкого неробства, у якому живе митець, - і тим світом, про який він пише. Попив винця, побринькав на бандурі чи ще на чомусь, пустив сльозу розчулення від самолюбованія - і давай строчити вічне. А увечері, втомлений від сидні в соціапльних мережах, ковтнувши трохи коньячку йде братія на заслужений відпочинок. Це називається - каторжна праця душі.
Отакі пироги, друже. Коли сатира стає приємною і зручною, це вже не сатира, а гімно. Дай Боже, аби я до такого не дожив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-02-11 13:03:48 ]
Писав з тел, одруківки, вибач


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-02-11 19:27:31 ]
Не страшно. Я теж часто по клавішам не попадаю, зір уже не той. А критика твоя чемна іприємна. Бо людина ти спокійна та розвадлива. І всяке бачив у житті. Я також. От тільки Ярослав Чорногуз ніяк не може прийти дотями. І це прикро. Щодня отримую порцію на горіхи. На тижнів проклинав, сьогодні ось це "Не тобі, пеньок засушений, клон смердючий Сушко-Василенко судити про мою поезію! Ти своєї творити не вмієш! Каліка-недоріка!".
Бач - дядя не цурається компліментів. Але він щирий і чесний, за спиною тихенько шипіти не буде
про те, що Сушко - пожиратель талантів.