Схожі на метеликів
фіалки волошкові,
кобальтові - крильцями
тріпотять,  ще б пак.
Напишу на месенджер я
кілька слів любові:
"Замерзає маргаритка,
сонечко, ти як?"

В Ботанічному саду ще
пустка, обмаль люду.
В ямці посмішку торішню 
загубив  листок.
Невгамовна самотИна
розтинає груди,
зупинися, дихай вільно,
не останній крок.

Березню примхливому це
небо бездоганне.
Одночасно з верховини
сипле  лантухи,
крупку кришталеву льоду,
пластівці туману.
Все засипав первоцвіти,
ратуші, дахи.
 
По бруківці каблучками
вибивають поні
цок, цок, цок у такт негоді
біла мряка , що ж...
Забери, коханий, звідси,
буду  чуйна, чом ні?
Начаклує однозначно
ніч перлинний  дощ.

Нафталінові сновиддя
щезнуть, от побачиш.
Мавкою омию коси
в озері купав.
Оновлюся, причащуся,
скину пута наче.
І сумирна буду - янгол
демона приспав.