ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Шон Маклех / Інша поезія / Ірландський сад

 Димар

«Замуровую вікно
І сідаю писати про війну…»

(Василь Слапчук)

Образ твору Замуровую вікна
У моєму домі,
Що збудований з каменю
Жовтого, як патлате сонце,
Білого, як вицвіле небо,
Сірого, як падолистові будні,
Темного, як глибини моєї свідомості.

Замуровую вікна
У моєму домі,
Що нагадує башту-замок
Якогось гонорового лорда,
Що володів болотами:
Від одного пагорба до іншого.

Замуровую вікна:
Не хочу їх перетворювати
На бійниці для іржавих гармат
Та кашляючих замасляних крісів.
Замуровую вікна:
Всі крім одного:
Хочу в темряві
Запалити свічку пам’яті.
Лишу одне віконечко –
Нехай у цю шпарку
Зазирає щоночі Місяць –
Цей солдат на сторожі,
Повстанець останній
Чорного поля Неба.

Замуровую вікна
Чи то в домі,
Чи то в димарі,
Чи то в колодязі:
Не хочу щоб козопаси бачили,
Що я з війни повернувся…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-23 22:09:43
Переглядів сторінки твору 4093
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.987 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.826 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2025.06.02 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-23 22:53:39 ]
Цікаві Ваші верлібри. У них стільки смислів, істини, мудрості. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2019-05-29 01:08:01 ]
Дякую за відгук і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-23 22:59:53 ]
Певно, тут щось загубилося. Якась частка.
"Сірого, падолистові будні".
Якщо "як", то їх якось забагато, і оскільки верлібруєте, то існують кращі комбінації - саме доя поезії, без усякого "якання".
Можливо, в "якання" закладено якийсь смисл. Якщо Ваша ласка, то дайте знати.
Гарні Ваші верлібри.
Від них віє духом нової історії.
Ніяких піно- та шлакобетону.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-23 23:05:09 ]
Як іноземцю, вимушений налати уточнення щодо "саме для поезії", а не з помилково набраним "доя".
Вибачте,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-04-23 23:07:53 ]
"надати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2019-04-24 01:17:09 ]
Дякую за зауваження! Вибачаюсь за помилки - виправив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-24 02:05:05 ]
Гарно! Влучно - місяць-повстанець на чорному полі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2019-05-29 01:07:13 ]
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-24 15:29:31 ]
Глибокий вірш.
Димар, що сягає неба...

П.С.
Жовтого, як помаранчеве - звучить трохи дивно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2019-05-29 01:06:55 ]
Дякую - справді недоречно. Я переробив текст.