ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Лідія Чуковська (11(24) березня- 7(8) лютого 1996)
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
* * *
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
* 35 *
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
Святкування Ящірки (Jim Morrison)
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
Не торкаться долу (The Doors)
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Парк
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
1956. Зима
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
Повернення душ
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
Мій читацький денник. Борис Костиря
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Помилка
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Сенси
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
* * *
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
***
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура...
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
Хлібна неділя
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Під час антракту
Хлипко мені і холодно, мій П`єро,
Пальці мої розучились держати перо,
А ляпаси б`ю, аж лунко.
Ролі, мій любий, ці ролі сильніш за все,
Вічний пастух не овець, а себе пасе,
Не прагнучи порятунку.
*
Довічний блазень, загнаний у кут,
Вже звично молить, впавши на коліна,
Про першу милість на своїм віку.
Вистава йде. І вічна Коломбіна
З розмаху б`є підставлену щоку.
*
Дивися, мій любий, на жала моїх шпичаків –
Мальвіна щось, мабуть, наплутала: лапа Азора,
Проштрикнута наскрізь, лишає криваві узори
Не тільки на сцені, під соло захриплих смичків.

І тільки одне - жалюгідний коханий васале -
Несе поза сценою пам`ятю вічних агоній
Відбиток принижень і сміху, як обрис долоні,
Обличчя твоє бліде.
Я б руку собі відрубала!...
…Вистава іде.




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-08-17 22:47:28
Переглядів сторінки твору 5079
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.094 / 5.67  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.166 / 5.75  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 22:50:36 ]
Нато, ваш вірш 8999, ще раз його опублікуйте і візьмете гарну циферку 9000 у довічне користування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 22:52:31 ]
А той самий хіба можна?
Може, краще якийсь другий?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 22:54:48 ]
Будь який! Час біжить, час спливає :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 23:09:24 ]
Гарна композиція, Нато, можливо "тримати" за звуковими повторами трохи гармонійніше?
Класні ідеї, чуттєві :)
"ці ролі сильніш за все" - можливо "ці" - не обов'язкове? Хіба що йдеться саме про названі...
А ще мені здається, що автори, які кожен рядок починають з великої, "закінчують" власне власним поетичним месіанством :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 23:27:50 ]
Дякую. Можливо, "тримати" справді гармонійніше. Я кілька хвилин вибирала між двома:)
Просто цей звуковий повтор мені не сподобався, не можу точно пояснити, чому. Здалося, що "ер" буде краще, ніж "три". З іншого боку, виходить, що все вірно! (щойно спало на думку) - пйЕРо - дЕРжати - пЕРо.
Люблю працювати на інтуіції:)
"Ці" - задля лишнього складу. Знаю, він там може виглядати недоречним, бо при підрахункові кількості складів у 1 і 4 рядку "ці" виявляється "зайвим" 12им складом, але так вже мені звучить. Задля виправдання можу сказати, що при розгляді цілої строфи цей склад виструнчує будову другої її половини:
11 складів
13
8
12
12
8.
Ну, і звичайно, сповільнення ритму і розставлення акцентів.
Усі підрахунки та роздуми - щойно з додатковою метою і собі зрозуміти, чого це я так понаписувала. Бо, мушу повторити, пишу "на слух" і "на інтуіцію" - так вже мені легше...


А що Ви маєте на увазі під "власне власним поетичним месіанством "?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 23:42:21 ]
"держати перо" - можливо, тут ще й енергетика більш войовнича.
Я мав на увазі, Нато, "Ролі, мій любий, ролі сильніші за все",
а месіанство,- просто вся література, як мені те вчителі розповідали, умовно ділиться на "велику європейську" оповідальну традицію, і велику російську "месіанську" традицію. Я так зрозумів, що вчителі мали на увазі під "месіанською" традицією, це коли вірш більше ніж вірш, а віще диво дароване звище автором своїм громадянам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 23:58:45 ]
Хм...
З одного боку, "Ролі, мій любий, ці ролі сильніш за все" звучить різкіше, з іншого: "Ролі, мій любий, ролі сильніші за все" - зникає не дуже звучне "ш+з"... Думатиму.
Але тут ще один нюанс в ритміці -
рОлі мій лЮбий (ці) рОлі сильнІш(і) за всЕ - дактиль збивається або посередині, або наприкінці. І тут вже треба порозмислити. Ритмічна інверсія наприкінці рядка мені звичніша і приємніша на слух, якщо зміст рядка не вимагає інакшого. Хм...

Вірш - більше ніж вірш, віще диво дароване звище?
Мені подобається!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даша Запорожець (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-18 00:06:49 ]
Як на мене - просто геніально!!!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-18 00:09:43 ]
Дашо,
Я би утримувався від оцінок "7" - вони не роблять
погоди ні автору ні Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-08-18 17:13:20 ]
Ролі, мій любий, ці ролі сильніш за все,
Вічний пастух не овець, а себе пасе - дуже сподобалось, хоч знаю що не можна виривати слова з віршу, але це таке рідне..