ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.22 08:16
Під вербами світобудови
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,

Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій

Віктор Кучерук
2026.10.22 06:30
* * *
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Ліщинове
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Гриби
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Сніги минулого
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Гіацинтова хата (The Doors)
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Держави хитрого грача
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Критичний аналіз вірша
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
* 236 *
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
* * *
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Під жовтим листям
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Чарівно
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Іди
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
* * *
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Вагання
Вечір розтрушує паприку в небі,
перебирає думки-квасолини,
цокає маятником швидкоплинним,
шибою стишує ластівки щебет.
Кидає вудочку в озеро смути.
З кого кров пити, а з ким в горі бути?

На веретені днів чорне, зелене,
сутінки - підсумки, гирі - вагання
і богомола жертовне кохання,
сонця затемнення, небо смиренне.
Ляже під потяг Кареніна Анна
без вороття, тільки я - невблаганна.

Місто бігборди зриває завчасно,
біль крадькома підступає до горла -
душить минуле. За касою - Воланд,
черга безкрайня за маревом щастя.
Доле моя, безпритульна дворняжко -
бачити болісно, вигнати тяжко!
2019р




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-05-01 15:05:42
Переглядів сторінки твору 2499
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.632 / 6.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.713 / 6.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 01:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-01 16:27:06 ]
Гарний, хвилюючий вірш. Але в одрі не можна бути,
тільки на одрі. До того ж він смертельний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 16:46:38 ]
Одр - поспіль, ліжко, коли смертний одр тоді вказують. В словнику є в одрі, на одрі. Можливо, Ви маєте рацію, але я не впевнена. Дякую, Ігорю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-01 21:26:36 ]
ЦІкаво. Примушує замислитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:15:18 ]
Дякую, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 21:51:50 ]
Вагання...
Якщо тобі не плачеться, дивись
Як дикі гуси тягнуться у вирій...
У світі хмар рядочками сплелись...
І ми так само нині будем щирі...

Сльоза-- листок пожовклий на вербі.
Його у невідоме манять хвилі...
Ми згодні опиратися журбі.
А гуси вже від пострілу за милю...

І вечір заповзає в очерет.
Зірчасте плесо. Неба тінь на ньому.
Сипнула Осінь пригорщу монет,
Щоб гуси поверталися додому...
2005.
Пані Тетяно, у мене вже і друкований цикл під такою назвою... чомусь мене аж смикнуло... 14 літ тому. Правда без патенту. Тільки без образ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:36:34 ]
Дякую, пане Миколо за гарний вірш! Коли я пишу вірші, я не перевіряю в інтернеті, чи є така назва у когось, бо як правило є у всіх.
І нічого дивного, бо ми всі інколи вагаємся, зустрічаємся, прощаємось і слухаємо осінь. Весняне, Сон, Осіннє, Безсоння, Смуток є в багатьох, тому Ваші претензії безпідставні. Ваш вірш ніколи не читала. Нещодавно один поет Мені написав, що у нього теж є вірш з назвою "Випадкова зустріч" І навіть перша строфа починалася зі слів Випадкова зустріч, випадкова" А після вияснилося, що мій вірш був опублікованим на три роки раніше ніж його. Я претензії не пред'являла , бо розумію, що інколи поетами приходять навіть одні й ті самі образи та фрази, ге те, що одне слово. Особливо ті, які вживаються в обіході. Наприклад фраза, Я за собою спалюю мости є дуже в багатьох.
Тож даруйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:58:00 ]
Серго Сокольник сьогодні виклав вірш -"Побачення" у мене на сторінці теж є вірш під такою назвою, подивіться. У мене і в думках не було, щось йому писати з цього приводу, бо побачення буває у всіх. І поет пише про своє побачення. Не розумію, чому Вас так схвилювала, що вірш під такою назвою в когось є. Є у Вас у мене і у багатьох ще є і буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій П'ятаченко (М.К./М.К.) [ 2019-05-01 22:44:34 ]
гарний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:46:29 ]
Дякую, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 04:51:10 ]
Дуже глибока поезія. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-03 08:55:00 ]
Дуже дякую, Світлано!