ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Поділення
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
* 52 *
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
* * *
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Якби красі ще й довголіття
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Не мовчи
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
Про незмінне і незамінне
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
Поплач, гітаро, собі (The Beatles)
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
* * *
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Порох жалів
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Ольга Сімонова
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
* * *
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
* 50 *
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Продовження Історії Банґало Білла (The Beatles)
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
За фіранками
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
* * *
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Вагання
Вечір розтрушує паприку в небі,
перебирає думки-квасолини,
цокає маятником швидкоплинним,
шибою стишує ластівки щебет.
Кидає вудочку в озеро смути.
З кого кров пити, а з ким в горі бути?

На веретені днів чорне, зелене,
сутінки - підсумки, гирі - вагання
і богомола жертовне кохання,
сонця затемнення, небо смиренне.
Ляже під потяг Кареніна Анна
без вороття, тільки я - невблаганна.

Місто бігборди зриває завчасно,
біль крадькома підступає до горла -
душить минуле. За касою - Воланд,
черга безкрайня за маревом щастя.
Доле моя, безпритульна дворняжко -
бачити болісно, вигнати тяжко!
2019р




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-05-01 15:05:42
Переглядів сторінки твору 2234
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.591 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.672 / 6.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.23 11:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-01 16:27:06 ]
Гарний, хвилюючий вірш. Але в одрі не можна бути,
тільки на одрі. До того ж він смертельний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 16:46:38 ]
Одр - поспіль, ліжко, коли смертний одр тоді вказують. В словнику є в одрі, на одрі. Можливо, Ви маєте рацію, але я не впевнена. Дякую, Ігорю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-05-01 21:26:36 ]
ЦІкаво. Примушує замислитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:15:18 ]
Дякую, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 21:51:50 ]
Вагання...
Якщо тобі не плачеться, дивись
Як дикі гуси тягнуться у вирій...
У світі хмар рядочками сплелись...
І ми так само нині будем щирі...

Сльоза-- листок пожовклий на вербі.
Його у невідоме манять хвилі...
Ми згодні опиратися журбі.
А гуси вже від пострілу за милю...

І вечір заповзає в очерет.
Зірчасте плесо. Неба тінь на ньому.
Сипнула Осінь пригорщу монет,
Щоб гуси поверталися додому...
2005.
Пані Тетяно, у мене вже і друкований цикл під такою назвою... чомусь мене аж смикнуло... 14 літ тому. Правда без патенту. Тільки без образ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:36:34 ]
Дякую, пане Миколо за гарний вірш! Коли я пишу вірші, я не перевіряю в інтернеті, чи є така назва у когось, бо як правило є у всіх.
І нічого дивного, бо ми всі інколи вагаємся, зустрічаємся, прощаємось і слухаємо осінь. Весняне, Сон, Осіннє, Безсоння, Смуток є в багатьох, тому Ваші претензії безпідставні. Ваш вірш ніколи не читала. Нещодавно один поет Мені написав, що у нього теж є вірш з назвою "Випадкова зустріч" І навіть перша строфа починалася зі слів Випадкова зустріч, випадкова" А після вияснилося, що мій вірш був опублікованим на три роки раніше ніж його. Я претензії не пред'являла , бо розумію, що інколи поетами приходять навіть одні й ті самі образи та фрази, ге те, що одне слово. Особливо ті, які вживаються в обіході. Наприклад фраза, Я за собою спалюю мости є дуже в багатьох.
Тож даруйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:58:00 ]
Серго Сокольник сьогодні виклав вірш -"Побачення" у мене на сторінці теж є вірш під такою назвою, подивіться. У мене і в думках не було, щось йому писати з цього приводу, бо побачення буває у всіх. І поет пише про своє побачення. Не розумію, чому Вас так схвилювала, що вірш під такою назвою в когось є. Є у Вас у мене і у багатьох ще є і буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій П'ятаченко (М.К./М.К.) [ 2019-05-01 22:44:34 ]
гарний вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-01 22:46:29 ]
Дякую, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-05-02 04:51:10 ]
Дуже глибока поезія. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-03 08:55:00 ]
Дуже дякую, Світлано!