Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.18
10:38
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату
2026.10.18
10:33
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.
2026.10.18
06:08
Печальна ніжність днів осінніх,
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.
2026.10.18
01:30
Ті, що бралися збагатити людство, найперше збагачувалися самі.
Термін «братство» дискредитував каїн, термін «братскій народ» - путін.
Брехнею світ пройдеш... І хочеться повторити.
Дебіл не розрізняє, де біле, де чорне.
Державні службовці мают
2026.10.17
23:41
осінь що у неквапному свому процесі
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном
2026.10.17
17:31
Це повітря на диво крихке, місяць посмішку шкірить.
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.
Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.
Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан
2026.10.17
13:54
Спокійне кохання у зрілому віці
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.
Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.
Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години
2026.10.17
06:43
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
2026.10.16
23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
2026.10.16
23:06
чи ти прокидався із чуттями
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
2026.10.16
22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
2026.10.16
20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
2026.10.16
19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
2026.10.16
15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
2026.10.16
13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
2026.10.16
11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Мовчання - золото!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мовчання - золото!
Мовчати б варто. Щезнути. Прецінь
Ще маю честь - громадянин, не ватник.
Тому горю на злому язиці,
А влада обіцяє закопати.
Готується писати некролог
За те, що змив пилюку із "іконки".
Пригадую - таке уже було,
А спасся тим, що був не одинокий.
Собратчики стояли, мов стіна,
Зняли цупкий аркан з моєї шиї.
Тепер усіх забрала їх війна,
Зоставсь один сьогодні на межі я.
Почула миша в мишоловці сир,
Пружина "Бац!" - до раю твар готова.
...Портрет паяца тішитиме зір,
Російська мова, зірка Давидова...
P.S.:
У бюлетені бевзь поставив +,
Розумний біля скроні пальцем крутить
А ти мовчи. Лягай і не хвилюйсь,
Прокинешся - держави вже не буде.
07.05.2019 р.
Ух!
Гикне хай в гробу маркіз де Сад
І повчиться збочень у поета:
Буду цілувати владу в зад,
Розпочну (по чину!) з Президента.
В нас новий очільник, не крадун,
Мільйонер-субсидіант, біднятко.
На весіллі був за тамаду,
За труди отримав свиноматку.
А тепер командує АТО,
Щигликами пестить генералів...
Всьо, мовчу, ховаюсь у куток,
Утікаю від гріха подалі.
Бо команда в нього - хай Бог ми! -
Цеглу із фундамента зубами
Видере і в батька, і в куми,
Цупитиме і могильний камінь.
Ну, а може, я не так живу?
Наче ні - корова є і паця...
Поборюсь і я за булаву,
Бо сатирик - рідний брат паяца.
07.05.2019 р.
Сон або голий король
Я на "плюсах" рисачив у трусах,
Гигикала утомлена країна.
І гумором усіх у зад кусав,
Коли бійців безжально рвали міни.
Тепер я перець, аж пришвидшивсь пульс,
На років п'ять візирем став для люду.
Для фронту і окопів не годжусь
Та армією керувати буду.
Із москалем закінчиться вйна,
Донбас і Крим повернуться до неньки.
Рожевого малюю вам слона:
Не віриш в казку? Отже, недалекий.
А я не вірю. Чую тру-ля-ля,
Бо в свиті не державці - мУтні шкети.
У голого немає короля
Ні досвіду, ні грошей, ні кебети.
P.S.:
Наснився лютий бунт, переворот,
Розбіглась по кущах почесна варта.
Паяца люд виштовхує на фронт
Не генералом, а простим солдатом...
07.05.2019 р.
Ще маю честь - громадянин, не ватник.
Тому горю на злому язиці,
А влада обіцяє закопати.
Готується писати некролог
За те, що змив пилюку із "іконки".
Пригадую - таке уже було,
А спасся тим, що був не одинокий.
Собратчики стояли, мов стіна,
Зняли цупкий аркан з моєї шиї.
Тепер усіх забрала їх війна,
Зоставсь один сьогодні на межі я.
Почула миша в мишоловці сир,
Пружина "Бац!" - до раю твар готова.
...Портрет паяца тішитиме зір,
Російська мова, зірка Давидова...
P.S.:
У бюлетені бевзь поставив +,
Розумний біля скроні пальцем крутить
А ти мовчи. Лягай і не хвилюйсь,
Прокинешся - держави вже не буде.
07.05.2019 р.
Ух!
Гикне хай в гробу маркіз де Сад
І повчиться збочень у поета:
Буду цілувати владу в зад,
Розпочну (по чину!) з Президента.
В нас новий очільник, не крадун,
Мільйонер-субсидіант, біднятко.
На весіллі був за тамаду,
За труди отримав свиноматку.
А тепер командує АТО,
Щигликами пестить генералів...
Всьо, мовчу, ховаюсь у куток,
Утікаю від гріха подалі.
Бо команда в нього - хай Бог ми! -
Цеглу із фундамента зубами
Видере і в батька, і в куми,
Цупитиме і могильний камінь.
Ну, а може, я не так живу?
Наче ні - корова є і паця...
Поборюсь і я за булаву,
Бо сатирик - рідний брат паяца.
07.05.2019 р.
Сон або голий король
Я на "плюсах" рисачив у трусах,
Гигикала утомлена країна.
І гумором усіх у зад кусав,
Коли бійців безжально рвали міни.
Тепер я перець, аж пришвидшивсь пульс,
На років п'ять візирем став для люду.
Для фронту і окопів не годжусь
Та армією керувати буду.
Із москалем закінчиться вйна,
Донбас і Крим повернуться до неньки.
Рожевого малюю вам слона:
Не віриш в казку? Отже, недалекий.
А я не вірю. Чую тру-ля-ля,
Бо в свиті не державці - мУтні шкети.
У голого немає короля
Ні досвіду, ні грошей, ні кебети.
P.S.:
Наснився лютий бунт, переворот,
Розбіглась по кущах почесна варта.
Паяца люд виштовхує на фронт
Не генералом, а простим солдатом...
07.05.2019 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
