Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.24
23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті
2026.09.24
22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.
Каштанів їжачки вп'ялися в землю,
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.
Каштанів їжачки вп'ялися в землю,
2026.09.24
20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.
Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.
Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.
2026.09.24
18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.
Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.
Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя
2026.09.24
17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
2026.09.24
16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
2026.09.24
14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
2026.09.24
06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
2026.09.24
05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ
У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле
2026.09.24
00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
2026.09.23
20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
2026.09.23
19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:
– Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме
2026.09.23
15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
2026.09.23
15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
2026.09.23
14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
2026.09.23
11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Мовчання - золото!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мовчання - золото!
Мовчати б варто. Щезнути. Прецінь
Ще маю честь - громадянин, не ватник.
Тому горю на злому язиці,
А влада обіцяє закопати.
Готується писати некролог
За те, що змив пилюку із "іконки".
Пригадую - таке уже було,
А спасся тим, що був не одинокий.
Собратчики стояли, мов стіна,
Зняли цупкий аркан з моєї шиї.
Тепер усіх забрала їх війна,
Зоставсь один сьогодні на межі я.
Почула миша в мишоловці сир,
Пружина "Бац!" - до раю твар готова.
...Портрет паяца тішитиме зір,
Російська мова, зірка Давидова...
P.S.:
У бюлетені бевзь поставив +,
Розумний біля скроні пальцем крутить
А ти мовчи. Лягай і не хвилюйсь,
Прокинешся - держави вже не буде.
07.05.2019 р.
Ух!
Гикне хай в гробу маркіз де Сад
І повчиться збочень у поета:
Буду цілувати владу в зад,
Розпочну (по чину!) з Президента.
В нас новий очільник, не крадун,
Мільйонер-субсидіант, біднятко.
На весіллі був за тамаду,
За труди отримав свиноматку.
А тепер командує АТО,
Щигликами пестить генералів...
Всьо, мовчу, ховаюсь у куток,
Утікаю від гріха подалі.
Бо команда в нього - хай Бог ми! -
Цеглу із фундамента зубами
Видере і в батька, і в куми,
Цупитиме і могильний камінь.
Ну, а може, я не так живу?
Наче ні - корова є і паця...
Поборюсь і я за булаву,
Бо сатирик - рідний брат паяца.
07.05.2019 р.
Сон або голий король
Я на "плюсах" рисачив у трусах,
Гигикала утомлена країна.
І гумором усіх у зад кусав,
Коли бійців безжально рвали міни.
Тепер я перець, аж пришвидшивсь пульс,
На років п'ять візирем став для люду.
Для фронту і окопів не годжусь
Та армією керувати буду.
Із москалем закінчиться вйна,
Донбас і Крим повернуться до неньки.
Рожевого малюю вам слона:
Не віриш в казку? Отже, недалекий.
А я не вірю. Чую тру-ля-ля,
Бо в свиті не державці - мУтні шкети.
У голого немає короля
Ні досвіду, ні грошей, ні кебети.
P.S.:
Наснився лютий бунт, переворот,
Розбіглась по кущах почесна варта.
Паяца люд виштовхує на фронт
Не генералом, а простим солдатом...
07.05.2019 р.
Ще маю честь - громадянин, не ватник.
Тому горю на злому язиці,
А влада обіцяє закопати.
Готується писати некролог
За те, що змив пилюку із "іконки".
Пригадую - таке уже було,
А спасся тим, що був не одинокий.
Собратчики стояли, мов стіна,
Зняли цупкий аркан з моєї шиї.
Тепер усіх забрала їх війна,
Зоставсь один сьогодні на межі я.
Почула миша в мишоловці сир,
Пружина "Бац!" - до раю твар готова.
...Портрет паяца тішитиме зір,
Російська мова, зірка Давидова...
P.S.:
У бюлетені бевзь поставив +,
Розумний біля скроні пальцем крутить
А ти мовчи. Лягай і не хвилюйсь,
Прокинешся - держави вже не буде.
07.05.2019 р.
Ух!
Гикне хай в гробу маркіз де Сад
І повчиться збочень у поета:
Буду цілувати владу в зад,
Розпочну (по чину!) з Президента.
В нас новий очільник, не крадун,
Мільйонер-субсидіант, біднятко.
На весіллі був за тамаду,
За труди отримав свиноматку.
А тепер командує АТО,
Щигликами пестить генералів...
Всьо, мовчу, ховаюсь у куток,
Утікаю від гріха подалі.
Бо команда в нього - хай Бог ми! -
Цеглу із фундамента зубами
Видере і в батька, і в куми,
Цупитиме і могильний камінь.
Ну, а може, я не так живу?
Наче ні - корова є і паця...
Поборюсь і я за булаву,
Бо сатирик - рідний брат паяца.
07.05.2019 р.
Сон або голий король
Я на "плюсах" рисачив у трусах,
Гигикала утомлена країна.
І гумором усіх у зад кусав,
Коли бійців безжально рвали міни.
Тепер я перець, аж пришвидшивсь пульс,
На років п'ять візирем став для люду.
Для фронту і окопів не годжусь
Та армією керувати буду.
Із москалем закінчиться вйна,
Донбас і Крим повернуться до неньки.
Рожевого малюю вам слона:
Не віриш в казку? Отже, недалекий.
А я не вірю. Чую тру-ля-ля,
Бо в свиті не державці - мУтні шкети.
У голого немає короля
Ні досвіду, ні грошей, ні кебети.
P.S.:
Наснився лютий бунт, переворот,
Розбіглась по кущах почесна варта.
Паяца люд виштовхує на фронт
Не генералом, а простим солдатом...
07.05.2019 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
