ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2019.11.13 22:01
Прости мені, Боже, дитячу провину.
Було по війні це, в голодну годину.
Крім Отченашу, не знав я тоді,
Що птахи, як люди, теж у біді.
У пошуках марних що-небудь поїсти
Я ліз на дерева, шукаючи гнізда.
Я брав лише яйця і їх випивав,
Пташенят голопузи

Юлія Радченко
2019.11.13 20:49
Та перша зустріч із ним, як і остання, здається була спонтанна.
Твій божевільний янгол із крові й плоті, його подоба в мені двоїться.
Весною пахло в ту ніч у ліжку й на простирадлах цвіли каштани.
Я відчувала його вогонь на твоїх плечах. Ти казав «Ду

Олександр Сушко
2019.11.13 19:34
Я таки, панянки, пришелепа,
Розуму нема, хоч вік прожив.
У жінок усе таке як треба,
Не таке як треба у мужів.

Точені у мавки ноженята,
Гордовито вип'ячена грудь.
А у мене вухо волохате,

Сонячна Принцеса
2019.11.13 17:04
На твоєму березі вже осінь...
Надзвичайна -
ніжно-золота.
Іі сонце у моім волоссі -
як цілунок перший на устах.

На моєму березі -
тумани,

Сергій Губерначук
2019.11.13 15:48
На слові "ніколи" замкнулося коло.
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.

Чому я не вірю у смерть ніколи?

Тетяна Левицька
2019.11.13 14:39
Вибирай із ким дружити -
вірність, чи ножа у спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.

Змовчувати май терпіння -
не суди, чого не знаєш.
Кинь у грішника камінням,

Микола Дудар
2019.11.13 12:25
Ти вибираєш "не плакати"
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…

Петро Скоропис
2019.11.13 11:06
О,мій кільчастий і рахманний дим!
Ні клопотів, ані керунку.
Які запросини до смутку.
Я полюбив свій дерев'яний дім.

Західне сонце пестить піч, ослін,
недопалок, затерплі пальці.
У синій дим обмотуються п'яльці

Тамара Шкіндер
2019.11.13 10:44
Скільки незгод - розбігаються очі.
Тільки чомусь я відчайно не хочу
Правду і кривду зливати в одне.
Не продихне

Світ цей лукавий, тривожно-сумнівний,
Де у "цукерки" закладено міни
Та підміняється всує святе.

Олександр Сушко
2019.11.13 09:54
Я воюю за Неньку, черпаючи ложкою борщ,
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Перемога вже близько! І ти так воюєш? Отож.
НавзаЄм рукопашної - з тещею точаться ляси.

Ох війна і тяжка! Набираю потроху ваги,
Обирати між салом і шинкою

Віктор Кучерук
2019.11.13 08:38
Уже б давно забув про самоту

І жур на муку крадькома не множив,

Якби не був закоханим в оту,

Котра на мрію нездійсненну схожа.

Микола Соболь
2019.11.13 05:32
Мо, написати оду про любов?
Бо про єврейців божевільне діло.
Останнім часом наламали дров,
А, дехто, навіть цапа подоїли.

Тому: лямур, коханнячко, жага…
Усупереч подумувати всує!
Як сепар свої ноги протяга,

Ярослав Чорногуз
2019.11.13 02:33
До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…
Бо напала й «витворя»
Слова швидка Настя.

Із породи він ослів,
Хлопець не ледачий.
І летять кавалки слів

Сонце Місяць
2019.11.13 00:36
ось & танці що яничари
їхні чари ~ твої божі квіти
незвичайне & надзвичайне
доломіти початку літ

& огнів попелиста приязнь
прояв здогадів & відтінку
клеопатро моя провинносте

Наталя Мазур
2019.11.12 23:40
В кав'ярні людно. Вийду в листопад,
У сутінки вечірніх меланхолій.
Невипитий гарячий шоколад
Залишу десь біля трамвайних колій.

І хай трамвай позаду дзеленчить,
Мені із ним тепер не по дорозі.
Побачити б ту елегійну мить,

Микола Дудар
2019.11.12 22:41
Били байдики… Груші цупили
День на виворіт - в самий раз
Серед зелені - ми як руккало
Поміж кольору - бурий наш…

Поцілунками зав’язь вечора
Забинтовані... сонним рай
Із кастрюлі щось… щось із глечика
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27

Ірина Стасюк
2019.09.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Додому
Образ твору Охоплює темрява захід,
А хащі небесні - пітьма.
До розсипів зоряних ягід
Вляглася стежина пряма.

Інакші ведуть викрутасом,
Крізь пасма дірок чорноти,
Де вічність полює за часом.
Їх можна так само знайти.

На захід тікало світило,
Зі сходу вертало до нас.
І як би воно не крутило,
Його виглядав повсякчас.

На схід відбував і на захід,
Радів і південним світам.
Стежину до зоряних ягід
Гадаю, надибав би й там.

Укотре додому вертаю -
Не сонцем і не шукачем.
А тягнуть до рідного краю
Натура душевна та щем.

Не з вами я, космополіти,
Не став емігрантом також.
Бо серцю властиво боліти
Чи навіть впадати у дрож.

І це не ознака хвороби.
Є скріпи, що не розігну.
Були намагання та спроби,
Стояло й життя на кону...

З Жулян повертаюся вранці -
І падаю в ліжко, як сніп.
Донині воно в "комуналці",
Тримаються й декілька скріп.

Дізнавшись, чим дихає Захід,
Чому я для нього не свій,
Не хочу ні зоряних ягід,
Ні псевдоліричних завій.

Спочину, а потім помрію
Про кращі майбутні часи.
На них я ще маю надію.
Поточні зіходять на пси.

Повернення радісні миті,
Лукавих таксистів юрма,
Травневі свята сумовиті...
Була перемога - й нема.

2019.05.08





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-08 09:35:21
Переглядів сторінки твору 370
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.139 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.036 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2019.11.13 07:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 10:35:21 ]
Маєте рацію, шановний пане Юрію: двояке ставлення до Перемоги. З одного боку, радість, що не скорилися варварським намірам фашизму. З другого, мільйони життів, відданих за це, їхні мрії про краще життя...І дійсність з її безладом, з бідністю одних і неймовірним глитайством інших. Словом, як Ви кажете: "Була перемога й нема".
Дрібна заувага: "не смутило" здається русизмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 10:49:24 ]
Їхнє супутникове телебачення, напевно, знайшло би мене і на Місяці.

Дієслово таке існує, але багато чого залежить від редакторських колективів укладачів словників. Звідки вони, якою була мета на той період часу etc.
Тому цього рядка вже немає, тим більше, що я і радію - і ні. Бо ще один день мені дарує життя.
Але їх більшає та більшає.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-08 11:57:01 ]
...у нас є Перемога. Горить Вічний вогонь, люди святкували і святкуватимуть... варять солдатську кашу... Мер приїздить...
Авіамістечко, тут народ береже пам'ять.
На сайті "Меморіал" знайшла у списку "пропал безвести" дідів - чоловікового і свого - Івана Залізняка... Надійшло усне повідомлення рідні, що Филипп Щегарцов загинув у Прибалтиці. Для мене 9 травня - таки свято.
Вірш з тих, які я шаную. Майстерно, панорамно, по-своєму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 21:40:10 ]
А що казати, якщо троє дідів - і жодної звістки крім як про безвість.
Вам пощастило, що така от інформативність.
А моїм дідам на той час було від дев'ятнадцяти до до двадцяти трьох чи двох років.
Лишилися тільки фотознімки. Перші. І останні, бо інших немає.
Їх світлинами важко назвати.
Зі світлого залишилося лише трішки пам'яті - і то вже не моєї, а майже нічиєї. Вже і сестри їхньої немає, моєї бабці.

Дякую за відгук.
І певною мірою заздрю.
Хоч якась правда.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 12:30:08 ]
Бездоганним, сильний вірш, Юрію! У мого батька 9 травня День народження, тому для мене це було завжди подвійне свято і таким залишається. Батька давно нема тому зі сльозами на очах, як у пісні - День перемоги.
На жаль, ми зараз втрачаємо те трепетне ставлення до цього свята.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 21:49:57 ]
Дякую.
Не восьме березня, щоб видавати на-гора формальні вітання з черговими радощами.
Таке от і пишеться.

Дякую,
Ю. С.
P.S.
Мав раніше кого вітати - і теж цього дня.
Та вже лише згадую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Залюбовська (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-08 21:05:17 ]
Гарний, сильний вірш, пронизаний щирим болем.
Невеличке корегування: правильне закінчення у місцевому відмінку множини " по південних світах"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 21:13:37 ]
На всі 100% Ваше зауваження доречне, а суто технічна помилка - моя.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-09 10:06:23 ]
Нема ніякої перемоги. Це ісе фікція. Лишаються одні могили. А пам'ять поволі гасне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-09 11:00:00 ]
Важко, щоб так одним помахом відділити одне від другого, якщо з дитинства знав, що це була Перемога. Прозріння прийшло пізніше (соромно, але вже як є). Коли на Львівщині вперше побачив пам'ятний знак з датою "1939".
Існують такі пам'ятні знаки та пам'ятники, яким можна вірити.
І плюс історія. І багато чого ще.
Дякую,
Ю. С.