ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ніна Виноградська
2019.05.21 08:09
Бузковий час, травнева заметіль,
Серед смарагду – золоті кульбаби.
Гуде святково від нектару джміль,
А від весни повсюди зваби, зваби.

Уже не спить пухнаста сон-трава,
Конвалія видзвонює в дзвіночки.
Під сонценебом отакі дива,

Ігор Деркач
2019.05.21 07:24
Уперте серце не зворушу,
а доля милує мене...
У неї небо ще ясне,
а я уже чекаю стужу.

Якщо недоля омине,
то завоюю юну душу,
зігрію кам'яне.

Серго Сокольник
2019.05.21 01:10
Як у серце вповзає печаль,
І сльоза застигає в очах-
Повернутися хоч би на час
У реальність минулого чар!..
Переглянеш ти фотоальбом,
Від якого так віє теплом,
Ніби мама цілує чоло,
І повернеться, що відійшло...

Віктор Кучерук
2019.05.21 00:02
Може щастя побачу,
Може стріну біду,
Як не буду ледачим
І до тебе піду.
Ти така балакуча
Й так співаєш увись,
Що і я неминуче
Заспіваю колись

Олексій Кацай
2019.05.20 18:24
зіграємо у зоряний бейсбол?
хай я сьогодні буду на подачі
на орбітальній base тримаю ball
для беттера який у цьому матчі
стискає замість битки зореліт
і гатить так по цій малій планеті
що та черкається в мільярди біт
всіма комп’ютерами а поети

Любов Бенедишин
2019.05.20 16:36
Є, здоровий. Не мрієш про іншу.
От і добре. Все решта стерплю…
Не сумуєш? І я серце втішу.
Розлюбив? Так і я не люблю.

Просто, щоб не боятися злету
В цьому світі безодень і меж,
Маю вірити – дихаєш десь ти.

Іван Потьомкін
2019.05.20 16:32
Літа не перефарбуєш, як волосся.
Мов шило у мішку, то тут, то там
Защемить серце, перехопить подих,
Дедалі важче перейти на біг,
Раз по раз спиняєшся,
Як підіймаєшся на поверх...
То що ж? Лиш нарікати на літа,
Що не підвладні жодній фарбі?

Олександр Сушко
2019.05.20 14:48
Перший крок у вічність, зиму, тишу...
Перший видих в сум і самоту.
Я сьогодні трішечки вже інший,
Менше світла, більше сірих дум.

З юності ступив у сиву старість,
Коси, наче біле молоко...
Над минулим пройденим печалюсь,

Володимир Бойко
2019.05.19 18:07
Молоти язиком отак не кожен втрапить,
Оскаженіло, аж до хрипоти.
«Безбашенний» совок, ядрьоний «русскій лапоть»,
Лише в Донбасі міг таким зрости.

В паРаші б виступав – в сортірі б замочили,
Якби патякав що наперекір.
А тут – гуляй, Васьок, валуй,

Адель Станіславська
2019.05.19 17:03
Вечір до ночі хилиться.
Дощ... Опівнічний час...
З ним опадають китиці
Цвіту, що тихо згас...

Ніч майова... Відквітнули
Буйні дзвінкі сади
Полудень ось залітує,

Ігор Деркач
2019.05.19 08:52
             І
Уже й не знаю, із якого краю
дарується оказія така –
явитися на Банковій гультяю
на інаугурацію Сушка.

Даруйте, але я не уявляю
подію дня без мого п’ятака,

Віктор Кучерук
2019.05.19 08:34
Вчепився дощ у сіру хмару
І поночіло на землі,
І грім протяжливо ударив,
Вслід сяйву блискавки в імлі.
Води нестримної краплини,
В одне єднаючи тіла, -
Мутили бачену картину
За тьмяним світлом шпарки скла...

Ванда Савранська
2019.05.19 08:21
Бузок, ви скажете, не диво,
Та поєднання – дивина:
Гранітні скелі,
Рось грайлива,
Бузок,
кохання
і весна…

Тетяна Левицька
2019.05.19 07:57
Життя складається з осколків вітражів.
Іду по них на пальцях обережно.
Якби ж то я змогла, і ти також зумів
перевернути світ мого безмежжя.

Іти вперед, не озираючись назад,
де залишилися румовищ вежі,
і дикий виноград, і безпритульний сад,

Микола Дудар
2019.05.18 19:56
Пекельний дощ вже кілька діб...
Хмаринний гнів - буденна святість
А на печі сторічний дід
Щасливий що у своїй хаті…
І не біда, на самоті
Плететься краще павутиння
Ще невідомо хто спотів
Чи він, чи сховане у скрині…

Надія Тарасюк
2019.05.18 19:51
Химерний автобус на віддалі зонтика.
Автобус…
Химерний…
У сонця на тлі.
Де тихим таким, ледь схвильованим дотиком
Сміялась тут я, і цілунок твій тлів…
Химерний автобус без кінця
І без простору,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Світлана Пасенюк
2019.04.24

Ірина Залюбовська
2019.04.22

Ростислав Стадницький
2019.04.22

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2019) / Вірші

 Додому
Образ твору Охоплює темрява захід,
А хащі небесні - пітьма.
До розсипів зоряних ягід
Вляглася стежина пряма.

Інакші ведуть викрутасом,
Крізь пасма дірок чорноти,
Де вічність полює за часом.
Їх можна так само знайти.

На захід тікало світило,
Зі сходу вертало до нас.
І як би воно не крутило,
Його виглядав повсякчас.

На схід відбував і на захід,
Радів і південним світам.
Стежину до зоряних ягід
Гадаю, надибав би й там.

Укотре додому вертаю -
Не сонцем і не шукачем.
А тягнуть до рідного краю
Натура душевна та щем.

Не з вами я, космополіти,
Не став емігрантом також.
Бо серцю властиво боліти
Чи навіть впадати у дрож.

І це не ознака хвороби.
Є скріпи, що не розігну.
Були намагання та спроби,
Стояло й життя на кону...

З Жулян повертаюся вранці -
І падаю в ліжко, як сніп.
Донині воно в "комуналці",
Тримаються й декілька скріп.

Дізнавшись, чим дихає Захід,
Чому я для нього не свій,
Не хочу ні зоряних ягід,
Ні псевдоліричних завій.

Спочину, а потім помрію
Про кращі майбутні часи.
На них я ще маю надію.
Поточні зіходять на пси.

Повернення радісні миті,
Лукавих таксистів юрма,
Травневі свята сумовиті...
Була перемога - й нема.

2019.05.08





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-08 09:35:21
Переглядів сторінки твору 172
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.150 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.046 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2019.05.16 18:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 10:35:21 ]
Маєте рацію, шановний пане Юрію: двояке ставлення до Перемоги. З одного боку, радість, що не скорилися варварським намірам фашизму. З другого, мільйони життів, відданих за це, їхні мрії про краще життя...І дійсність з її безладом, з бідністю одних і неймовірним глитайством інших. Словом, як Ви кажете: "Була перемога й нема".
Дрібна заувага: "не смутило" здається русизмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 10:49:24 ]
Їхнє супутникове телебачення, напевно, знайшло би мене і на Місяці.

Дієслово таке існує, але багато чого залежить від редакторських колективів укладачів словників. Звідки вони, якою була мета на той період часу etc.
Тому цього рядка вже немає, тим більше, що я і радію - і ні. Бо ще один день мені дарує життя.
Але їх більшає та більшає.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-08 11:57:01 ]
...у нас є Перемога. Горить Вічний вогонь, люди святкували і святкуватимуть... варять солдатську кашу... Мер приїздить...
Авіамістечко, тут народ береже пам'ять.
На сайті "Меморіал" знайшла у списку "пропал безвести" дідів - чоловікового і свого - Івана Залізняка... Надійшло усне повідомлення рідні, що Филипп Щегарцов загинув у Прибалтиці. Для мене 9 травня - таки свято.
Вірш з тих, які я шаную. Майстерно, панорамно, по-своєму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 21:40:10 ]
А що казати, якщо троє дідів - і жодної звістки крім як про безвість.
Вам пощастило, що така от інформативність.
А моїм дідам на той час було від дев'ятнадцяти до до двадцяти трьох чи двох років.
Лишилися тільки фотознімки. Перші. І останні, бо інших немає.
Їх світлинами важко назвати.
Зі світлого залишилося лише трішки пам'яті - і то вже не моєї, а майже нічиєї. Вже і сестри їхньої немає, моєї бабці.

Дякую за відгук.
І певною мірою заздрю.
Хоч якась правда.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 12:30:08 ]
Бездоганним, сильний вірш, Юрію! У мого батька 9 травня День народження, тому для мене це було завжди подвійне свято і таким залишається. Батька давно нема тому зі сльозами на очах, як у пісні - День перемоги.
На жаль, ми зараз втрачаємо те трепетне ставлення до цього свята.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 21:49:57 ]
Дякую.
Не восьме березня, щоб видавати на-гора формальні вітання з черговими радощами.
Таке от і пишеться.

Дякую,
Ю. С.
P.S.
Мав раніше кого вітати - і теж цього дня.
Та вже лише згадую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Залюбовська (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-08 21:05:17 ]
Гарний, сильний вірш, пронизаний щирим болем.
Невеличке корегування: правильне закінчення у місцевому відмінку множини " по південних світах"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-08 21:13:37 ]
На всі 100% Ваше зауваження доречне, а суто технічна помилка - моя.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-09 10:06:23 ]
Нема ніякої перемоги. Це ісе фікція. Лишаються одні могили. А пам'ять поволі гасне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-05-09 11:00:00 ]
Важко, щоб так одним помахом відділити одне від другого, якщо з дитинства знав, що це була Перемога. Прозріння прийшло пізніше (соромно, але вже як є). Коли на Львівщині вперше побачив пам'ятний знак з датою "1939".
Існують такі пам'ятні знаки та пам'ятники, яким можна вірити.
І плюс історія. І багато чого ще.
Дякую,
Ю. С.