ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Рідна земле
Сивина, сивина
Димом стелиться. Скроні твої,
Рідна земле сумна,
Вкрило... Луки і доли... Ти їм
Помолись. Уклонись
Рідній вірі. За око, за зуб -
Заповіт... Не хились -
Вітер хилить стебло у грозу.
Де покошені тра-
ви, босоніж іди по стерні,
Здобуваючи пра-
во тут жити тобі і мені,
У відважні роки
Набираючи сили від них.
Не зневаж. Не покинь.
Що здобуто - тепер борони.


© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119051308779

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-14 00:23:54
Переглядів сторінки твору 1959
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-14 12:55:46 ]
І патріотичне вийшло! І розкрилилось до сили
і краси гімну. Захотілося співати і боронити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-05-14 13:50:14 ]
Дякую, Ігорю. Розумієш, я трохи тобі своє кредо в коменті написав у Таї, не повторюватимусь. Цей вірш більше традишн, хоча так, рими-переноси і т. ін. Я пишу різне, при тому, що поезія, як розумієш, вона від душі. А що Боги бажають вкласти в душу на сей раз- нам невідомо, ми бачимо, як то кажуть, лише продукт на виході... І- моя формула- НАВЧИТИ ПОЕЗІЇ НЕМОЖЛИВО. Відносно співіснування новоутворених чи технічних рим (все ж відповім, хоч з деяким запізненням, пардону прошу)))- вони присутні у кожного поета, у межах балансу новаторського, традиційного і сенсозмістовного. І баланс цей саме і є гармонією будь якого твору (чи її відсутністю) А відносно. пісенності. Скажу наступне... От я, не приведи господи, не хотів би мати "літпогоняло" ПОЕТ- ПІСНЯР. Скажу чому. Коли я бачу якісь гурти, розсовуючі одне одного боками, підстрибуючі перед композиторами різного абсолютно рівня, і вигукуючі одне перед одним "у мене 100 пісень!!!", "а в мене 200!!!", "а в мене триста!!!" якось мені воно... Не кліматить...) Як хочеш, набери в ЮТУБІ пісно- ЛАКРІМОЗА ВІЙНИ. Виконує СВІТЛАНА МИРВОДА, зрозумієш без подальших пояснень) Гарного дня. Ще раз вибачам-с за оту мою помилкову різкізть. Характер нікуди не подінеш... Я творча людина і охороняю, як можу свій духовний світ. А мені його чимало намагались зруйнувати... Можливо більш, ніж будь кому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 13:11:00 ]
Звитяжно, Серго! З любов'ю до Батьківщини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-05-14 13:52:13 ]
Спасибі, Таню) Тепла Ви душа. От люблю просто) Цьом (дружньо, бо приревнують ще..))))) ШУТЮ)