ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2019.05.19 08:52
             І
Уже й не знаю, із якого краю
дарується оказія така –
явитися на Банковій гультяю
на інаугурацію Сушка.

Даруйте, але я не уявляю
подію дня без мого п’ятака,

Віктор Кучерук
2019.05.19 08:34
Вчепився дощ у сіру хмару
І поночіло на землі,
І грім протяжливо ударив,
Вслід сяйву блискавки в імлі.
Води нестримної краплини,
В одне єднаючи тіла, -
Мутили бачену картину
За тьмяним світлом шпарки скла...

Ванда Савранська
2019.05.19 08:21
Бузок, ви скажете, не диво,
Та поєднання – дивина:
Гранітні скелі,
Рось грайлива,
Бузок,
кохання
і весна…

Ванда Савранська
2019.05.19 08:14
В запашну весну занурююсь
поволі я,
В аромати трав, нарцисів
і бузку.
Ось і сакури розквітли,
і магнолія –
І містечко прийняло
красу таку!

Тетяна Левицька
2019.05.19 07:57
Життя складається з осколків вітражів.
Іду по них на пальцях обережно.
Якби ж то я змогла, і ти також зумів
перевернути світ мого безмежжя.

Іти вперед, не озираючись назад,
де залишилися румовищ вежі,
і дикий виноград, і безпритульний сад,

Микола Дудар
2019.05.18 19:56
Пекельний дощ вже кілька діб...
Хмаринний гнів - буденна святість
А на печі сторічний дід
Щасливий що у своїй хаті…
І не біда, на самоті
Плететься краще павутиння
Ще невідомо хто спотів
Чи він, чи сховане у скрині…

Надія Тарасюк
2019.05.18 19:51
Химерний автобус на віддалі зонтика.
Автобус…
Химерний…
У сонця на тлі.
Де тихим таким, ледь схвильованим дотиком
Сміялась тут я, і цілунок твій тлів…
Химерний автобус без кінця
І без простору,

Ярослав Чорногуз
2019.05.18 15:33
А небо знов таке сумне,
Укрите сірою габою.
І огортає враз мене
Вселенська туга – за тобою.

Вистрілює Амура лук,
Стріла у серці, у моєму.
Кривавлять рану сто розлук

Світлана Майя Залізняк
2019.05.18 14:43
Трохи правди в оман заміс
не завадить,
але ж не хоче...
Друг чи недруг мені приніс
опаперене проти ночі.

...вихваляли...
казали: ню...

Вероніка Новікова
2019.05.18 11:31
І хотіла би все сказати, але мовчу.
Ця весна, ти зважай, не кожному по плечу.
Де спадає з очей не морок, але ріка,
Там моя у твою впадає, як рід, рука.

Я сказала би: будь до мене, опісля теж.
Всі, хто мають піти — підуть. Але ти поклич.
Десь у мар

Олександр Сушко
2019.05.18 11:13
В душі любові сяє чистий промінь
Веселкою в квітучому саду.
Гармонія та лад живуть у домі,
Хоча писалось інше на роду.

Лихої долі вилито причастя,
За спиною ніхто вже не кляне.
Вгніздилася у серці пташка щастя

Любов Бенедишин
2019.05.18 09:28
Усміхаюсь, а серце плаче,
вечори – в самоті й журбі.
Я кохаю тебе.
Це значить –
я бажаю добра тобі.
Тож, відрадо моя травнева,
слів не треба і стріч не треба.
І даремні мої печалі,

Тетяна Левицька
2019.05.18 06:59
Будь зі мною, коханий,
Зачаровуй мене,
Хай блаженство відрадне
Щастя не омине!

Затріпоче метелик
У душі золотій,
Теплі ковдри постелить

Віктор Кучерук
2019.05.18 05:05
Коли пощерблена лопата
В куток тікає від руки, -
Ловлю очима пелехаті,
Понад городами, хмарки.
Мандрую подумки за ними,
До мрій причетними, туди,
Де з давніх пір рояться рими
І втоми губляться сліди.

Вячеслав Семенко
2019.05.17 23:36
Вечір, перегнавши час,
увірвався набуянив,
з диким воєм перебіг
поміж стін.
І завчасну чорну тінь
гонить низько над полями...
Передмістя вже стріча
громобій.

Іван Потьомкін
2019.05.17 22:28
Не нарікаю на свій народ український. Знаю, як Господь Бог покарав Мойсея, коли той наваживсь сказати про братів по крові, немовби нінащо вони не годні. Як серафим підлетів до Ісаї з палаючим смолоскипом, коли пророк у розпачі насміливсь: «Нечистий я і с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Світлана Пасенюк
2019.04.24

Ірина Залюбовська
2019.04.22

Ростислав Стадницький
2019.04.22

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Рідна земле
Сивина, сивина
Димом стелиться. Скроні твої,
Рідна земле сумна,
Вкрило... Луки і доли... Ти їм
Помолись. Уклонись
Рідній вірі. За око, за зуб-
Заповіт... Не хились-
Вітер хилить стебло у грозу.
Де покошені тра-
ви, босоніж іди по стерні,
Здобуваючи пра-
во тут жити тобі і мені,
У відважні роки
Набираючи сили від них.
Не зневаж. Не покинь.
Що здобуто- тепер борони.


© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119051308779



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-14 00:23:54
Переглядів сторінки твору 120
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.05.14 14:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-14 12:55:46 ]
І патріотичне вийшло! І розкрилилось до сили
і краси гімну. Захотілося співати і боронити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-05-14 13:50:14 ]
Дякую, Ігорю. Розумієш, я трохи тобі своє кредо в коменті написав у Таї, не повторюватимусь. Цей вірш більше традишн, хоча так, рими-переноси і т. ін. Я пишу різне, при тому, що поезія, як розумієш, вона від душі. А що Боги бажають вкласти в душу на сей раз- нам невідомо, ми бачимо, як то кажуть, лише продукт на виході... І- моя формула- НАВЧИТИ ПОЕЗІЇ НЕМОЖЛИВО. Відносно співіснування новоутворених чи технічних рим (все ж відповім, хоч з деяким запізненням, пардону прошу)))- вони присутні у кожного поета, у межах балансу новаторського, традиційного і сенсозмістовного. І баланс цей саме і є гармонією будь якого твору (чи її відсутністю) А відносно. пісенності. Скажу наступне... От я, не приведи господи, не хотів би мати "літпогоняло" ПОЕТ- ПІСНЯР. Скажу чому. Коли я бачу якісь гурти, розсовуючі одне одного боками, підстрибуючі перед композиторами різного абсолютно рівня, і вигукуючі одне перед одним "у мене 100 пісень!!!", "а в мене 200!!!", "а в мене триста!!!" якось мені воно... Не кліматить...) Як хочеш, набери в ЮТУБІ пісно- ЛАКРІМОЗА ВІЙНИ. Виконує СВІТЛАНА МИРВОДА, зрозумієш без подальших пояснень) Гарного дня. Ще раз вибачам-с за оту мою помилкову різкізть. Характер нікуди не подінеш... Я творча людина і охороняю, як можу свій духовний світ. А мені його чимало намагались зруйнувати... Можливо більш, ніж будь кому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 13:11:00 ]
Звитяжно, Серго! З любов'ю до Батьківщини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-05-14 13:52:13 ]
Спасибі, Таню) Тепла Ви душа. От люблю просто) Цьом (дружньо, бо приревнують ще..))))) ШУТЮ)