ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Тарасюк (1983) / Вірші

 * * *
Зелений місяць десь в дощі застряг.
Терпким бузком захмарилось, дрімало…
Уп’яло сонце в небо білий стяг,
То й висне сіро-сиве покривало.
…До Ваших слів мій подумок простяг
Чи руки, чи пережитки змарнілі…
Зелений місяць: лист зітхає в шлях,
Бо плачуть верби чи дощі здрібніло.
Бузок п’янкий від галасу затих,
Лиш вітер де-не-де шепорта з ночі.
…До Ваших мрій стежа із тих – простих,
А я простому – речник неохочий.

2019

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-15 15:02:38
Переглядів сторінки твору 2768
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.674 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.660
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.24 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-05-15 16:24:17 ]
Зелений дощ

Це диво – дощ зелений, як завжди, – зненацька.
Немов зелений пес, побіг, упав безсилий.
Але забув, що я – такий же само – хвацький,
Як тільки-тільки після власного весілля.

І я зелений. Не на вибір, а на колір.
Мій дощовик зелений висихає важко.
Думки у мене хилиткі, відверто голі
І кожна притихає, ніби мокра пташка.


2.

Знаку життя – пресвятої зеленості
Хочу як Божої сили і ласки.
Хай і відгілиться трошечки ревнощів –
Титло зелене у давньописемності
І філіровка зелена любаски.

Листя зелениться, схоже на пір’ячко,
Звірі зелені в зеленій осаді.
Зелен-травиця, дощу крапотіннячко.
Прямо із неба спадає насіннячко.
Раді старенькі, як дітоньки. Раді!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-15 16:26:51 ]
Здорово!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-05-15 16:27:21 ]
Зелен-травиця = Зелен засмуток --


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-16 07:44:34 ]
Чудово! Скільки вже написано про бузок, а Ви знайшли свою стежину до серця читача!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-16 14:51:16 ]
Щиро дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-16 18:38:45 ]
Тут би якось уникнути зайвого уточнення "весь".
Можна було би "Зелений місяць в сирості застряв".
Яка різниця - вона дощова чи якась інша.
Можна було би "у дощі", але наголос...
Друге речення (другий рядок) настільки безособове, що важко зрозуміти, за кого в ньому йдеться.
Метафори поетично доречні та цікаві.
Збіг "вій-мій" самі, певно, відчуваєте, який клінічний.
Але треба щось робити.
"Лист братає" - теж зі збігом, але приголосних.
І теж є шанси на поліпшення.
В цілому вірш мені до вподоби. Відчувається авторська сила ліричного потягу.
Немає мазанини і псевдозагадковості.
Загадковість відчувається - і така поезія притягує читача.

Читач
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-16 18:43:02 ]
За бузок зрозуміло, що він своїм запахом запустив певний процес, але далі, далі...
Тут, нмд, деяка незрозумілість.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-16 19:47:51 ]
З усім погоджуюся, крім безособового рядка і бузку. Рядок настільки безособовий, аби відтворити безособовий стан навколишнього середовища))) А бузок... Він просто був. І навіть затих... Процес запустив уже "набридливий" дощ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-16 19:43:26 ]
Щиро дякую за читача!))