ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Настка Вільшинська (1988) / Вірші

 Війна без переможців
Розкраяв місяць небеса на шмаття.
Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття,
Гаптує сріблом на людській долоні,
Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори
І лінія життя згасає в слові
«війна», що підкоряє навіть гори.
Що розбиває вщерть усі надії
І людським страхом тхне, і пустотою,
А перемога, що вкінці жевріє
Здається недосяжною метою.
Чиїсь батьки і діти з двох боків
І два мечі із однієї криці
Впиваються з жагою двох вовків
В тіла невинні й мармурові лиця.
Лиш книги мертвими крихкими пелюстками
Лоскочуть сонячне сплетіння днів.
Атланти йдуть уквітчані вінками,
Що їх сплітали руки юних дів.
У душах і руках вуздечки волі,
В очах замість блакиті мертва сталь.
І ренуарівські полотна стали голі,
Бо сльози змили фарб’яну емаль.
Реве юрба, вино тече рікою
Й затопить сльози бідних матерів,
Що в Вічності прохатимуть спокою
Та помсти за життя своїх синів.
І діти-сироти, застигши на порозі,
В чеканні слухають передзвін голосів.
І їх сліди вкарбуються в дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків.
А ти, натхненнице, що звала їх до бою
Конаєш від смертельних жовчних ран.
Припалиш серце свіччю восковою,
Аби сховати в муках свій обман.
За кладовищним муром ти зітхаєш,
Брехливих молитов не чує Бог.
Тепер лиш ти, безкрила Ніко, знаєш
Ціну усіх великих перемог.




Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-20 19:49:52
Переглядів сторінки твору 2443
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.25  (4.397 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 4.199 / 5  (4.355 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.03.09 21:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 20:59:49 ]
Давайте,Настко, учитаємось в текст.
***
"Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття" - підіймемо словник:
"ЛІЛІЯ, -ї, ж. Цибулинна рослина родини лілійних
із прямим стеблом і великими, форми дзвона,
білими або яскраво забарвленими квітками;
вирощується як декоративна. // перен.
Про кого- чи що-небудь,
кольором або ніжністю схоже на квітку
цієї рослини. ** Водяна лілія – те саме, що латаття."
- отже латаття і лілія це те саме, тоді увесь образ - це "масло масляне".
***
"Гаптує сріблом на людській долоні," - "гаптує сріблом" - що воно "гаптує" тим сріблом" - взір якийсь, сяйво чи ще щось????
***
"Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори" - Ви коли-небудь бачили
натруджені руки? Там немає ніякої плавності - одне
шереховиння.
***
"І людськиМ СТРахоМ ТХНе, і пустотою," - дещо зауважлива кучність приголосних.
***
"Чиїсь батьки і діти з двох боків" - "з двох боків" тут не підкреслює того,
що було задумано - а саме, що із одного і другого боку є батьки і діти.
***
"В очах замість блакиті мертва сталь." - ритм збитий "зАмість", а не "замІсть";
"мертва сталь" ???,гмм - а що ще є "жива сталь"???
***
"Бо сльози змили фарб’яну емаль." - "фарб’янаь чи "фарбова"???
***
"В чеканні слухають передзвін голосів." - "передзвІн" - ритм порушений.
***
"І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків." - "сліди вкарбують" що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 21:30:18 ]
Перш за все, Юрію, дякую за детальне вчитування, але в певних моментах мушу з Вами не погодитись.
1). Зі словником, звісно, сперечатись не буду, але всім відомо, що водяна лілея складається з квітки безпосередньо та зеленого латаття-ряски. Побачивши лише зелені кружалця на воді ви ніколи не скажете, що то лілія і навпаки, саме латаття без квітки лілією теж не назвете. Як на мене, цілком логічно.
2). "Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори"
Я ж не кажу про плавні лінії рук. Вчитайтесь уважніше: піт, бруд та кров, утворюючи рідку субстанцію розтікаються по долоні. Як на мене, плавно :) Суха ж долоня справді шершава.
3). "мертва сталь"... поетичний образ. Як на мене, сталь теж може бути різною. Коли вона блищить і виграє у сонячних променях - вона жива. Коли ж блякне і тускніє - помирає. Але це моє бачення поетичного образу. Можливо, воно неправильне.
4). фарб'яна такий самий діючий прикметник, як і фарбовий.
5). "І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків."
Якщо вже звертатись до словника: карбувати - в переносному значенні залишати слід. Тож цілком логічно - сліди залишать на дорозі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:29:27 ]
"І їх сліди вкарбують на дорозі," - дуже важко зрозуміти - чи то "сліди" "їх"(дітей) "вкарбують", чи то "їхні" "сліди" хтось "вкарбує",
скоріше (я так здогадуюсь) що "І їхні сліди вкарбуються у дорогу (або викарбуються на дорозі)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:30:14 ]
Твір читається досить важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-21 12:10:21 ]
Дякую, Юрію. Обов'язково дослухаюсь до Ваших порад. Сподіваюсь, наступний буде легшим...