ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.06.16
13:38
Чудна весна-любов: мана маною.
Співали горобці над бузиною.
Прожекти - пароплавами гучними...
Крилом сяйним черкало нездійсниме...
2
Імлисте молоко. Рожеві хмари.
Співали горобці над бузиною.
Прожекти - пароплавами гучними...
Крилом сяйним черкало нездійсниме...
2
Імлисте молоко. Рожеві хмари.
2019.06.16
13:27
Зайнялася пожежна блакить,
З рідним краєм забулось прощання.
Перший раз в моїй пісні дзвенить
Не скандалу надрив, а кохання.
Був я ніби занедбаний сад,
Ласий був до жінок і пиятик.
Та гульба мені більше не в смак,
З рідним краєм забулось прощання.
Перший раз в моїй пісні дзвенить
Не скандалу надрив, а кохання.
Був я ніби занедбаний сад,
Ласий був до жінок і пиятик.
Та гульба мені більше не в смак,
2019.06.16
12:32
На лікарняне йде мій сум
Сльоза зібралась теж на виїзд
Вже від ума у горі ум
І самота ось-ось і виїсть…
Куди - куди?… подамся в ліс
За відстань зла і златаславих
Щоб навіть очі, навіть ніс
Сльоза зібралась теж на виїзд
Вже від ума у горі ум
І самота ось-ось і виїсть…
Куди - куди?… подамся в ліс
За відстань зла і златаславих
Щоб навіть очі, навіть ніс
2019.06.16
09:13
Кує зозуля і віщує літо
гарячі ночі, а не самоту,
якою не умію обігріти
не іншу, не чужу, а саме ту.
Кінчаються сонети і привіти,
осипалися липи у саду.
І думаю, що у юдолі світу
гарячі ночі, а не самоту,
якою не умію обігріти
не іншу, не чужу, а саме ту.
Кінчаються сонети і привіти,
осипалися липи у саду.
І думаю, що у юдолі світу
2019.06.16
07:48
Журавель і птиця, і не птиця.
Стареньке цебро скреготить.
І пахне дитинством водиця.
І серце бентежить ця мить
Коли набираю джерельну,
Найкращу на цілій землі
У стужу, чи спеку пекельну –
Росу, що смакує мені.
Стареньке цебро скреготить.
І пахне дитинством водиця.
І серце бентежить ця мить
Коли набираю джерельну,
Найкращу на цілій землі
У стужу, чи спеку пекельну –
Росу, що смакує мені.
2019.06.15
23:43
Яка різниця – Медведчук, Мураєв,
Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
Я в них потворність путінську вбачаю,
Мені огидно, це мене пече.
Їм край наш – територія обману,
Імперської політики Кремля,
Та певен я – пощезнуть геть погані,
Чи Рабінович, Вілкул, хтось іще?
Я в них потворність путінську вбачаю,
Мені огидно, це мене пече.
Їм край наш – територія обману,
Імперської політики Кремля,
Та певен я – пощезнуть геть погані,
2019.06.15
22:08
Перешкоди гудуть в мікрофонах, як бджоли на пасіці…
Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
подолавши палюче тяжіння важкої Землі.
Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
й ледь потріс
Куриться Шлях Чумацький – по ньому біжать позивні…
Ми з тобою зустрілися на попелястому Місяці,
подолавши палюче тяжіння важкої Землі.
Хай ця зустріч вагою і жаром на гуки порепана
й ледь потріс
2019.06.15
20:45
По той бік ріки-розлуки
ти, шовковий, чий?
Б'ється чайкою розпука
в берег кам'яний.
Об кайдани тоскні душі
точать ланцюги,
вітер небу сльози сушить,
ти, шовковий, чий?
Б'ється чайкою розпука
в берег кам'яний.
Об кайдани тоскні душі
точать ланцюги,
вітер небу сльози сушить,
2019.06.15
18:17
Діва
Житіє мудрочолих дів та задумливих парубків, які носяться зі своїми творіннями як з писаною торбою, тяжке. Коли в голову на тотеж стрибає дума, що ти - людина не звичайна, а відмічена Божим перстом як ангельське створіння - характер митця починає мі
2019.06.15
10:18
Не хлібом єдиним і птахи живуть.
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
розпростерши крила і
Нектар, насіння,плоди, комахи
та ще те, що люди вряди-годи підкинуть –
річ, звісно, першорядна.
І все ж, коли не розкриває дзьобики малеча,
так хочеться позмагатися поміж собою чи й з вітром:
розпростерши крила і
2019.06.15
07:57
Усі ідуть уже у старші класи,
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?
***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...
а я – у перший. Знаю два по два,
читаю поетичні вихиляси
і думаю, – поезія! Нова?
***
На мені помічають корону!
Я! Найліпша! Читайте, – свята...
2019.06.15
06:21
Ти, така маленька.
Дай зігрію тебе у долонях.
Перша зірка на небі
ще далеко до поцілунку.
Хочеш вітру свіжого?
Хочеш долю бери – чаклунку.
А потім буде – життя,
наша доня і сніг на скронях
Дай зігрію тебе у долонях.
Перша зірка на небі
ще далеко до поцілунку.
Хочеш вітру свіжого?
Хочеш долю бери – чаклунку.
А потім буде – життя,
наша доня і сніг на скронях
2019.06.15
00:30
Аж на очі набігла сльоза –
Не уникнути твого полону.
Заховалась очей бірюза
Під повіками ніжними сонно.
Літній ранок уже зазорів.
Ллє проміння небесне горнило.
О чарівній ранковій порі
Не уникнути твого полону.
Заховалась очей бірюза
Під повіками ніжними сонно.
Літній ранок уже зазорів.
Ллє проміння небесне горнило.
О чарівній ранковій порі
2019.06.14
23:51
Похилились горіха гілки
Під вагою врожаю... І сонце,
Мов сусідка стара, залюбки
Загляда у домашнє віконце...
Та сусіди, що в хаті жили,
Мов горіхи осипані, впали
Згідно Притчі... Часи надійшли-
РозкидАли каміння... Збирали...
Під вагою врожаю... І сонце,
Мов сусідка стара, залюбки
Загляда у домашнє віконце...
Та сусіди, що в хаті жили,
Мов горіхи осипані, впали
Згідно Притчі... Часи надійшли-
РозкидАли каміння... Збирали...
2019.06.14
17:51
Твій білий дім і тихий сад залишу.
Життя пустельне хай стане миле.
Тебе, тебе в моїх прославлю віршах,
Як жінка славити не зуміла.
Ти подругу згадаєш гордовиту
В твоїм для неї створенім раю,
А я торгую цінностями світу –
Твоє кохання й ніжність п
Життя пустельне хай стане миле.
Тебе, тебе в моїх прославлю віршах,
Як жінка славити не зуміла.
Ти подругу згадаєш гордовиту
В твоїм для неї створенім раю,
А я торгую цінностями світу –
Твоє кохання й ніжність п
2019.06.14
17:27
Гадав, що це суто українське прислів’я, хоч досі не вдавалося знайти його походження.
І ось у підручнику «Английский язык для детей» Валентини Скульте натрапив на ціле оповідання з малюнками про пригоди бабусі з поросям.
Оскільки автори й читачі «Поети
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2019.06.11
2019.06.08
2019.06.02
2019.05.27
2019.05.27
2019.05.22
2019.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Матвій Смірнов (1974) /
Вірші
***
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Англія, західний Лондон. З аеродрому
Щопівхвилини здіймаються аероплани
Останні п’ятнадцять років хочу додому
Останні п’ятнадцять років лаштую плани
Повернення - але не вірю в казки
Сиджу на кухні. Дивлюся на літаки.
****
Думаю, спостерігаючи хмари над містом,
Що в мого кота англійська краща за мою
Він народився у місті-герої Кінгстон
Нявкає вільно на рідній державній мові
Краще ніж я - але йому через це
Теж передався мій дикуватий акцент.
****
Був би художником, мав би я фарби і пензля
Чи хоч який-небудь напівзасохлий фломастер
Намалював би як сонце падає в Темзу
І майже п‘ятнадцять років не може впасти
Що не кажіть, а красиво. Скаржитись гріх
Гляньте - і сонце, і ниви. (Відповідь - сміх :-)).
****
Щоранку - як в анекдоті - вівсяна каша.
Каштан під балконом, грозою зламана гілка
Звідки акцент? Не вгадали, I’m not from Russia
Прізвище? Так, Smirnoff. No, it’s not like горілка
Отже, їмо вівсянку, минають літа
Битий грозою каштан щовесни розквіта.
****
Тільки щоночі - впадаєш у лагідну кому,
А прокидаєшся, бачиш - година п‘ята
В паніці, в пастці, у місті не знати якому
Навіть каштан не підкаже координати
Вулиця перед очима, вхід у метро.
Станція Арсенальна, наступна - Дніпро.
Щопівхвилини здіймаються аероплани
Останні п’ятнадцять років хочу додому
Останні п’ятнадцять років лаштую плани
Повернення - але не вірю в казки
Сиджу на кухні. Дивлюся на літаки.
****
Думаю, спостерігаючи хмари над містом,
Що в мого кота англійська краща за мою
Він народився у місті-герої Кінгстон
Нявкає вільно на рідній державній мові
Краще ніж я - але йому через це
Теж передався мій дикуватий акцент.
****
Був би художником, мав би я фарби і пензля
Чи хоч який-небудь напівзасохлий фломастер
Намалював би як сонце падає в Темзу
І майже п‘ятнадцять років не може впасти
Що не кажіть, а красиво. Скаржитись гріх
Гляньте - і сонце, і ниви. (Відповідь - сміх :-)).
****
Щоранку - як в анекдоті - вівсяна каша.
Каштан під балконом, грозою зламана гілка
Звідки акцент? Не вгадали, I’m not from Russia
Прізвище? Так, Smirnoff. No, it’s not like горілка
Отже, їмо вівсянку, минають літа
Битий грозою каштан щовесни розквіта.
****
Тільки щоночі - впадаєш у лагідну кому,
А прокидаєшся, бачиш - година п‘ята
В паніці, в пастці, у місті не знати якому
Навіть каштан не підкаже координати
Вулиця перед очима, вхід у метро.
Станція Арсенальна, наступна - Дніпро.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0851 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0851 seconds