ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Не озирайся
Образ твору Все – мана чи омана. Усе – манівці.
Бродиш ними без ради і толку.
Літо миє останні черешні в ріці,
Стелить сіно – духмяно, та колько.

Приколисує літо: утишся, засни,
Ніч надходить – купальська, предивна;
Сіє зваби і чари… Не бійся – вони
Все загублене вкутають димом.

Не біжи за вінком, що в лататті застряг
Та вже так і проріс там вербою;
Бачиш: квітка вогненна ряхтить в чагарях,
Обворожує, зве за собою.

І у тих хащаках, що лукавим плющем
Одиноких оплутують-ловлять,
Ти обернешся тихо (ще тихше… іще…)
На чіпкий насторожений погляд.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-06 00:49:20
Переглядів сторінки твору 3693
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 06:59:33 ]
Штрихами, штрихами, тонами та пів тонами - і вимальовується цілісна картина не стільки щорічної явності, а іншого - значно вищого за значенням та глибшого. І кожна деталь (не наважуся назвати дрібницею) живе або навіть дихає (це наважився озвучити) живим авторським словом.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-07-09 20:04:32 ]
Дякую.
Вам ніколи не спадало на думку стати літературним критиком? Думаю, у вас це виходило б просто шикарно. Похвалили - і вже автор думає, що його писанина й справді чогось варта. Розмазали по стіночці - ну от чує автор нутром, що не позитивний відгук, а якраз навіть навпаки, а причепитися нема до чого... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-09 20:32:56 ]
Ваша варта.
Самі дивіться:
Слова-символи - черешні. Якщо херсонські, то початок літа, наші з Вашими (київські та вінницькі) - ось і середина літа.
Такий коротенький образний ряд: черешні, уявна ріка...
Можна було би написати "черешні в липневій ріці". Виник би ще один образ. Вода ж тече. Незабаром вона буде серпневою, і в ній митимемо щось інше. Буряки або якусь іншу городину...

І ось так у кожній строфі я бачу якщо не родзинку, то макове зернятко, або навпаки - щось більше...
Воно створене авторським генієм.
В ньому суцільний позитив - дарма, що сумний...

Щоб не писати більшого (довшого) коментаря, поки що зупинюся.

Ще раз дякую.
Чудовий вірш.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-07-09 21:08:00 ]
Дякую ще раз ))
Вірші для мене - аутотерапія, колись більш вдала, колись - менш, часом і зовсім тойво...
Ну а коли хтось добре слово скаже - це взагалі щастя ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-06 09:59:26 ]
Чарівно... аж містично

І у тих чагарях - можливо було б краще, уникаємо небажаного збігу хг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-07-09 20:15:38 ]
Дякую. Містика чогось рідко навідується - чи, може, просто я розучилась її помічати.
"Чагарі" вже є у тексті (трошки вище), а "гущаки" мені сподобалися саме новизною - раніше такого слова не чула. Ну, помилувалася та й годі, бо ж справді язика зламати можна )) Втім, слова підходящого поки що знайти все одно не можу, тому замінила на наші рідні "хащаки" (у словнику їх немає, а в побуті - є). Виходить подвоєна приголосна - все краще, ніж було ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 17:24:35 ]
Є манівці, як-от у Вас, шановна пані Гренуіль, як виводять на чарівну стежину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2019-07-09 20:16:50 ]
Дякую.
Шкода, що виводять тільки у віршах - в реалі чогось заводять все глибше в хащі ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-08 20:43:51 ]
сінема, та що тут вже рекламувати

всією своєю емпатією.~*