ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Ворожба
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Не сховаєш Землю в бункер
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Крихти
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
* * *
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Сонет 93
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Прохання до грудня
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Сержант Пепер і його Оркестр (The Beatles)
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
На плечІ
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Заблукала
Ніч сузір'ям неоновим Кассіопеї,
заблукала мольфаркою з кошиком снів.
Не шукала тебе, ні любові твоєї
у пустім задзеркалі  кривих вітражів.

Серед неба і поміж людей синьооких,
у тунелі кохання, на рейках надій.
На плечах сивиною розсипались роки,
недолугі тривоги на кінчиках вій.

Говорила зі стінами, з вітром у полі,
зі Всевишнім навколішках до мозолів.
У самотній душі, ані хліба, ні солі -
лиш розорене болем гніздо журавлів.

Розлилася рікою по луках безмежних.
Пропливають човни берегами відрад.
А мені, і тобі доля квітку мережить -
в позолоті кораловій яблучний сад.
2019р

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-09-03 12:58:08
Переглядів сторінки твору 2254
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.540 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.620 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.03 16:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-03 14:01:32 ]
Думки правильні, але завуальовані метафорами не з Вашого репертуару. Напевне, з ким поведешся... хоч смаки не критикують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-03 14:52:54 ]
Ігорю, дорогенький, мені самій цікаво, кого Ви маєте на увазі? Сказали А, то скажіть і Б, бо я ума не прикладу, хто на мене має такий сильний вплив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-09-03 22:15:59 ]
:) Точно, що не Ю. С.
А мені і в голову ніколи не приходило світити неоном з небес на лоно природи. Отже, все в порядку, думки прилітають, буває, випадково і так само відлітають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-03 14:56:16 ]
Дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-04 08:01:32 ]
Дякую, Ігорю, в все ж таки Ви не відповіли на моє запитання і діло, мабуть, не в неоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-03 20:50:00 ]
Неон...

Це гарний образ. Нехай навіть штучної електричної, фізичної або хімічної властивості.

І в цілому вірш не без знахідок.
"Роки" мають два наголоси.
Це коли лічені та абстрактні.

В цілому гарний вірш.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-09-03 21:00:31 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=137773

Колись цей неон і мені припав до вподоби.
Півтора року - як один день.

Це гарний образ.
Як небо - одне на всіх.

Не жалкую, що і я до нього звертався.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-04 08:12:13 ]
Дуже дякую, Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-04 08:00:08 ]
Дякую, дорогий Юрію, за розлогий коментар!)))
Ніщо крім неону по ритму мені не підійшло, тому використала це слово, зорі дійсно схожі на неонові лампочки. Ще в моєму вірші, який давно написала про море є неонові рибки. Я вважаю, що колеса і велосипед уже придумали, сідай і їдь, що ми всі і робимо, але дехто здатен робити піруети на ньому. Так і у поезії. Образи приходять і слова всі зі словників, а пазли різні. Від них залежить, яким бути віршу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-09-04 04:02:51 ]
Низка неонових образів була у мене. Так що думаю, мають на увазі мене, Таню. Але в тебе є головне -- своє неповторне трактування цього образу. А використовувати неон чи інше явище, може кожен. Питання в тому, як це зроблено, як це подано. Натхнення тобі і творчих успіхів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-04 08:11:00 ]
Дякую, дорогий Ярославе, за підтримку! Коли використав хтось образ зливи, чи дощу, то що інший вже немає право доторкнутися? Людям інколи приходять в голову одні й тіж самі фрази, особливо, коли вони звучать в обізоді. Майже у всіх є, я спалюю за собою мости. Я намагаюся цього завжди уникати. Створювати свої образи, але все на світі прочитати не можливо і може десь ще до нас були неонові ріки і риби, хто зна. Але я ще раз повторюю, що можна використовувати сході образи і навіть фрази, але якби все так було просто, то ми всі б уже були геніальними поетами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-09-04 08:13:58 ]
Обіході