ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ніна Виноградська
2019.09.20 18:41
Поглянь, уже ранкові роси,
Сльозою впали на лице.
Стерня колюча, де покоси
Колись були хлібами. Це

Не повернути. Спілий вітер
Поніс твій голос вдалину,
Де яблуня вагітні віти

Іван Потьомкін
2019.09.20 18:02
Свята Земля...
Свята для тих, кому вона -
Ісус, Єрусалим,Віфлеєм,
Назарет, Йордан, Гінасерет...
Та тричі святіша вона тим,
Кому заповідав її Всевишній.
Просто земля, охоча до робочих рук,
Щоб зводить житло, сіяти, садить...

Любов Бенедишин
2019.09.20 17:13
«Вікно» мерехтливе…
І вогник зелений…
Ти, мабуть, щасливий.
І сниш – не про мене.

Чи, може, похмурий?
Та… знатиму звідки?
На клавіатурі –

Микола Соболь
2019.09.20 06:42
Із підвалу не вийти на волю
І не знаєш, чи день там, чи ніч.
Ниє тіло від втоми та болю,
Світить лампа у сорок свіч…

Ти підпишеш, усе, що захочуть,
Кров ніколи не спинить катів.
І ледь жевріють стомлені очі,

Віктор Кучерук
2019.09.20 06:40
Смолоскипами жовтими кленів,
Освітляючи зміряний шлях, –
Наближається осінь до мене,
Як нещастя незборного жах.
Наближається осінь до краю
Отієї сумної межі
За якою зими не буває
Й будуть квітнути весни чужі.

Сергій Губерначук
2019.09.19 18:38
Рожевий капюшон насунула на сум,
гадаючи, що відвернула зливу.
Пішла, помірно стримуючи струм,
ще не закохана, вже не щаслива.

Не райський плід належав цим вустам.
Вони грішили віршами три роки.
А я позаду відбувався сам,

Ігор Деркач
2019.09.19 17:39
Я пам’ятаю юного хлопчину,
душа якого рвалась у політ.
Спіткала доля у лиху годину
і рано полетів у інший світ.

Малі герої гартували тіло.
Хотіли жити подихом одним.
А от ризикувати не уміли,

Олена Багрянцева
2019.09.19 16:30
У тебе достатньо сили. Ти тільки вір.
Зійдуться усі дороги, затихне вітер.
І стрічкою будуть бігти фінальні титри.
Розтане зима, що нагадує вічний тир.

Останні акорди заграє чужа війна.
Не будуть влучати кулі. Заляже тиша.
І вранці у школі на дошц

Тетяна Левицька
2019.09.19 14:16
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
в трепетних руках і я озвусь
чарівною скрипкою Вівальді.
Щоб єлейний почуття мотив -
поліфоній пристрасної румби,
душу вивертав і золотив
оксамитовим цілунком  губи.

Серго Сокольник
2019.09.19 13:02
маленька поема***

Здригнувся? Я не ворона.
Я Янгол твій охоронець.
Послухай, лінивий сплюхо,
Я дещо скажу на вухо...
.......................................................
Цей день у твоїх руках...

Олександр Сушко
2019.09.19 11:43
Шеляга не вартий опус цей,
Про кохання в ньому ні словечка.
Бгає в руки сатиричний цеп
Муза. І памфлет на вухо шепче.

В зомбоящик вирячивсь дурко,
Ловить кожне слово владоможця.
Вілла в пана в стилі рококо,

Іван Потьомкін
2019.09.19 09:00
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Микола Соболь
2019.09.19 05:55
Думки юначі сповнені надій.
В очах максималізм непереможний
І це не дивно. Певно знає кожний,
Яке життя у підлітка без мрій?

В шістнадцять світ пізнав од «А» до «Я».
І на душі то сонячно, то хмарно
І навіть сперечатись якось марно,

Віктор Кучерук
2019.09.19 00:55
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Дощ вирує галасливо
Й заспокійливо притьмом.
То прискориться привабно,
То утомлено зітхне, –
Та потому знов не слабне,
Присипляючи мене…

Олександр Сушко
2019.09.18 21:17
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Отже, знову дощить, я для мрій прочиняю вікно -
Хай сідають на плечі та зоряну пісню співають.

Ні, не марно тебе цілий рік, наче дива жадав,
Бо тебе лиш люб

Ігор Деркач
2019.09.18 20:56
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Полтавський геній

М.К./М.К.) [ 2019-09-08 10:51:44 ]

"Та зрідка на поетичносу ресурсі - серед школярства, графоманії, яка видається за поезію, кон'юнктурщини, альковних слизьких віршат, солодкавого нецікавого старечого римування - потрібно показувати неординарне."
Дякую.

Світлана Майя Залізняк

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-09-09 06:56:58
Переглядів сторінки твору 541
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.09.10 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 08:33:34 ]
Колись ти казав, що деякі люди бачать прірву між моїм інтелектом і своїм, різницю між написаним ними і моєю поезією... а тому мене бояться. Ти лестив, ти цілував у щоку, букетика підносив...ти хотів, щоб я була ліфтом на гору...
А я не забажала, бо ти не є поетом серйозним, звичайний плодовитий автор, що хапає слова і пише про все.
Треба написати - казав...
І пишеш, і писатимеш до скону...
Про таких є вірш Л. Костенко. Графоман вирішив написати - і написав...
Такі про все пишуть на ходу, Юрій неохайну поетику зауважує, я - те саме, а ще лісоповал тем, образів, складування продукту. Читати написане тобою нецікаво. не очікуєш свіжості. З десяток віршів і втома, оскома. Уявив себе скатириком, як навіжений смієшся з усіх. а найбільше з талановитих.
Абсурд.
Смійся із себе, з функціонерів, політиків. Але небезпечно, тому штрикаєш друзів чи конкурентів. Видав книгу, шліфувала редактор. а нині яке публікуєш? сирісіньке.
Ми з тобою не однієї поетичної ваги.

Я пишу сама, самоповторів немає. Звісно, зі мною спілкуватися графоманам не варто.
Обходьте десятими стежками і бійтеся. Полтавський геній - ця земля дає наснагу, та я є українською поеткою. Про мене нкаписано професіоналами.
А тому займи свій закапелок і не лізь межи очі.
якщо не виховали в дитинстві, то нам на сайті з тебе робити і поштивного. і чемного важко.
Та разом зможемо.
А ні, то гнати з ПМ. Я гаяти часу на тебе не хочу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 07:54:08 ]
А було ж ось таке звернення пана Чорногуза...........
Просив зарадити. Красномовне. Читайте. Замислюйтеся.


Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

Ложка меду в бочці дьогтю або скільки ще можна терпіти упиричне шельмування?
Звертаюся вкотре до адміністрації сайту «Поетичні майстерні», літературної громади сайту.
Скільки ще часу ми будемо терпіти антихудожні, антилітературні випади у бік високих майстрів графоманських стріл Олександра Сушка, людини, позбавленої не лише літературного поетичного хисту, а й естетичного смаку? Людини, яка не прислухається, практично, до висловлених в її бік критичних зауваг, не працює над своїми текстами, натомість уражена графоманською хворобою словоблуддя, пише по кілька в день горе-опусів, не редагує їх, в яких, замість творити літературу, займається зведенням порахунків зі своїми більш талановитими колегами? Ним, уже цілком очевидно і зрозуміло, рухає чорна заздрість і прагнення будь-що, будь-якими методами вивищитися над своїми колегами. Пише горе-коментарі, до яких майже ніхто не прислухається, натомість його називають «шмаркачем» та іншими всілякими такими назвиськами.
Чого вартий той факт, що на сайті є два Олександри Сушки? Питається, для чого? Відповідь проста – один Сушко ставить іншому Сушкові, які насправді в одній особі, позитивні оцінки 5,5, бо крім самого себе йому таких оцінок ніхто не ставить, таким чином штучно підвищуючи собі рейтинг. Гидко за цим спостерігати, але чомусь редакція «Майстерень» закриває на це очі, не видаляє другого клона.
Певно, вже тонни словесного бруду Сушко вилив на Світлану-Майю Залізняк, яка стільки конструктивних вагомих зауваг йому зробила. Нуль уваги, натомість помста словесна майстрові розлилася сайтом, як нафта океаном.
Я вже не кажу про себе, тут – десятки тонн бруду – Сушко вшанував «дорогого» друга, який привів його сюди, на «Майстерні» на свою, як виявилось, голову. Ось деякі «перли»:

Кожному своє
Поет із дуба у дитинстві впав,
Відтоді пише тільки про природу.
Мені ж Венера водить по губах
Соском рожевим зі смаком ренклоду.

Пишу канцони для пухких наяд,
А баркароли вирлоокій мавці.
Застрягнула фантазія моя
Кілочком у розчахнутій голляці.

Я знаюся, братове, у дівках,
Вони - огонь! Очиці, наче вугіль!
Без Яня Інь - собака без цепка
Чи кухоль без пахкої бормотухи.

До відьми піп підсів на помело,
Оливки віть звисає з аналоя.
Пейзажі для моїх поезій - тло,
Перина - поле бою літгероя.

Описувати лози - не моє,
А як візьмусь, то спучує животик.
Тому, панове,- кожному своє,
Служу Ерато. Музонька не проти.

Або найновіший опус:

Баланс

Гриміло над Парнасом: "Я тут Бог!"-
Аж читачів наляканих трусило.
Від криків світ прекрасного оглох,
Потрібен піп з молитвами й кадилом.

Хтось бринька на бандурі замашній,
А я творю на бубні й козобасі.
У лірики зачовганій лижні
Танцюємо із гумором у вальсі.

Не можу більш дивитися на мед,
Липуче все - солодкі вірші, лахи.
Для мене це занадто, бо естет,
Прихильник сатиричної віагри.

Не пропадуть важкі мої труди,
І думи не проваляться у Лету.
Пегас не товстопуз, і не худий,
Бо має збалансовану дієту.

Є хрін і перець, сіль і часничок,
Смакують страви, бо непісно в роті.
Закінчую хлебтати суп-харчо,
А віршик цей на позитивній ноті.

(бандуру, після мого коментаря виправив «хутенько» на гітару – єзуїтський боягуз! Сушко»)

Пробачте, люди, що завдав вам такого горя, бо мало хто є на сайті, кому б не дісталось від Сушка.
Та багато хто не хоче конфліктів, воліє мовчати. Та, повірте гіркому досвіду – будете мовчати – заклюють вас дурними заувагами і псевдо критикою і підете ви із сайту, як талановита поетеса із Полтави Юлія Стиркіна, яка ні за які гроші не хоче сюди вертатися, поки тут є Олександр Сушко – люте заздрісне, чорнороте пугало, яким скоро почнуть матері поетеси своїх пишучих малят лякати: не будеш слухати мене, то віддам тебе упирю Сушку на розтерзання! І дитина з жахом прокидається в холодному поту!
Скільки вже його критикували інші автори – Лариса Прокопенко, Тетяна Левицька, Серго Сокольник (нещодавно навіть прозу Сушка розгромив, хоч у прозі, як на мене, Сушко вправніший), СонцеМісяць та багато інших.
З нього, як з гусака вода. Обтрусився, і пішов далі своє чорне діло робити.
Ось його повчально-гнидявий коментар:
Та яка різниця - бандура чи гітара, чи інший інструмент? Дивися ширше: тут ідеться про загальну проблему, яка уособлює українську лірику. Сусальне золото у кілька шарів для справді гарного непотрібне. Ця зайвина ріже око естета. І додає мені наснаги писати іронічну сатиру. І нічого поганого в тому не бачу. А ти злишся. Нащо? Та посміхнися урешті. І повір: я тобі не ворог, а найщиріший друг. А те, що люблю перець - не страшно. Всі ми різні, і смаки у нас різні.
Пиши на мене сатиру, гумор, іронію, що завгодно. Я не ображаюся.
Та послухати – Боже, святий янгол із небес!
Справді – мед справжньої української лірики – не для Сушка. Він народився, вимащений у дьоготь, як не у щось значно гірше, то й прагне у кожну бочку меду додати свою гидку ложку дьогтю. Та вже того дьогтю стільки, що вже все помінялося місцями на сайті - гнидявої псевдолітератури вже бочка дьогтю, яку вже не може врятувати ложка меду гарної традиційної української лірики, яка в ній зосталась!
А ми сидимо, опустили вуха, а нам ллють помиї на голову. А ми кажемо: не лийте в одну точку, дорогий пане Сушко, розбризкуйте, розбризкуйте!
От він і радий старатися, розбризкує. А ми мовчимо і ходимо в оцьому, з дозволу сказати – забризканні!
Не гидко вам, люди? Не набридло ще?!!!

Щиро Ваш
Ярослав Чорногуз

http://maysterni.com/publication.php?id=137039




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 08:09:57 ]

А ось коментарі авторів під зверненням Чорногуза. Згодом дехто почав танцювати під його дудку - щоб не чіпав. Щоб не скуб, щоб розкошував на сайті писун. Бридко, всі принишкли.
І дишилася сміливою лише я - Залізняк. То воюємо з Росією, а на сайті лише я тримаю оборону? Справжня українка, позбавлена мімікрії. Не для Сушка зубів мої тиглі, тому гнидливий казиться.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-16 20:40:24 ] - відповісти

Шановна редакціє, дозвольте Вам зацитувати Ваші ж слова:

адміністрація розуміє під "творчістю" спроби доброчинства, в нашому випадку виражені поетично.

Де Ви бачили творчу доброчинність у творах О.Сушка? Навпаки, завдяки його псевдодоброчинності із сайту пішла Ю.Стиркіна, ось не видно вже Світлани-Майї Залізняк, яка вичерпала усі аргументи, певно, у щоденних битвах за справедливість. До процесу цькуання кращих поетів долучився Ю.Ереміт, в результаті його "доброчинності" творчої із сайту пішла одна з його кращих авторок Любов Бенедишин.
І все чому? Шановний Серго пропонує встановити правила поведінки на сайті. Певні правила уже існують і ми усі їх дотримуємось! Але правила цькувати кращих немає. А тут це правило застосовується на 200 відсотків.
Точніше - бої без правил. Сам Сушко признався, що нещодавно простудіював Нікколо Макіавеллі. Для невтаємничених поясню - усі засоби добрі для досягнення мети, що він і застосовує, нерідко з успіхом. Ось уже скількох авторитетних авторів нема на сайті. Рівеь майстерності загальний знижується, а тут ще й допомагають його знижувати.
То які правила годяться для Сушка, для вбивці талантів? Санкції тут потрібні, для нього годиться тільки одна - позбавити його можливості тут публікуватися і розливати бруд навколо, я так вважаю, а Ви?
Скажіть в чому причина Вашого, такого поблажливого ставлення до цього автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-16 20:56:05 ] - відповісти

Ларисо, Ви правильно говорите, що є люди, яких Важко навчити бути вічливими. Моя бабуся говорила, що світ людини у людині в його поведінці і відношені до інших, його бачення світу. Ми ж тут не намагаємось когось примусити себе любити, хоча б поважати. Ви знаєте, мені зараз поезія Мироховича здається не такою брудною, як та, що чіпляє своєю творчістю і вбиває особистість. Ми на спільній тириторії і хотіли б того, чи ні повинні виконувати правила ПМ у відношені толерантності і поваги. Тільки час може сказати хто чого вартий. А висміювати це найпростіше. Чому б не шукати інші теми, розширювати свій потенціал у нових жанрах поезії. Ми із-за чвар втрачаємо найкращих поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-01-16 21:30:47 ] - відповісти

Таню, саме Мирохович навчив мене справжній чистоті і відповідальності за своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-16 21:14:15 ] - відповісти

Таню, щиро дякую Вам за небайдужість. Я гадаю, ми всі цього прагнемо: займатися творчістю і сіяти розумне, добре і вічне... Але якщо людина уражена хворобою усіх критикувати і висміювати, де треба і не треба, займається цькуванням кращих авторів і контрпродуктивною діяльністю,то тут уже потрібне хірургічне втручання чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-16 21:45:28 ] - відповісти

Поживемо побачимо, Ярославе, мені здається, що зараз саме є можливість домовитись про мирні відносини, бо прощення людині властиво. Друзі повинні порозумітися, я на це сподіваюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-16 22:04:42 ] - відповісти

Ні, Таню, на жаль, миру тут не може бути, як не прикро про це говорити. Адже ми вже, завдяки Вам, пробували миритися із Сушком. Як тільки він відчув послаблення, все почалося спочатку, знову полетіли словесні камінці у інший город, і Ви це знаєте! Людина визнає тільки силу, на жаль...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 11:29:45 ]
Перш за все не хотілося би вимащуватися фактом контактів з таким автором, який дозволяє собі такі от публікації:
http://maysterni.com/publication.php?id=140938

Слідом можуть йти більш ліричні, але все одно спробуй відмити руки від доторку. Контакт відбувся.
То краще останнього уникати.

Що і робить
Ю. С.
після того як порадив герою та автору публікації дещо симетричне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 13:24:55 ]
Покажемо того вірша тут, хай насолодяться.
Хто кому присвятив, не секрет.
Дивує, що дуетом заспівали, виживаючи мене з сайту.


Доля «великого» гуру
Сам писать не вмію, але інших вчую я,
На яку тематику тра писати щоб.
Хтось під носа суне огірка, мов уя,
Вже мене назвали гуру-довбооб.

Висохли вже мізки, їх сушу щоденно,
Бо мені здається – світові кінець!
Й про любов писати ні, не злободенно.
На майдани треба кликать люд на герць.

Умокнув сміливо у лайно перо я,
І давай страхіття новії творить.
Мо` дадуть Шевченка прем`ю чи Героя,
Всім піїтам треба теж вступити в гидь.

Бо напала знову клятая писунка,
Принциповий, хлопці, я поет-лайнюк.
На красу начхать і дружнії стосунки,
Інших я навчаю, як писать дурню.

Хай мої писання на ригаччя схожі,
Але тим печалюсь ні, не дуже я.
Вірю я у пекло – чорт мені поможе.
Кількістю беру я, пишу до х.я.

Знов присів на дошки у гальюні-буді
І творю з розгону вірші про війну.
Раптом затріщало… Ой, рятуйте люди,
Те, про що писав я, в тому і тону!

12 серпня 7527 р.( Від Трипілля) (2019)

http://maysterni.com/publication.php?id=140938

дякую, Юрію, що нагадали про такий вірш пана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 13:31:29 ]
Як же правдиво, натуралістично Чорногуз прописав друзяку у тому вірші... Саме так, з розгону пише про війну та утіхи в алькові.
А я вже була не на ПМ...
І без мене вони чубарилися, мирилися, а згодом шукали винних у своїх драчках.
І обрали громовідводом Майю.
Ганьба.
Отже, відчепіться від мене обоє: Сушко і Чорногуз. Я вас не помічаю, ви мене. Ніхто не сумнівається, що почнете шукати нову жертву, гризтиметеся далі - підкилимно чи прилюдно.
Та мене не беріть у рефері.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 14:09:18 ]
Я не цікавився деталями цієї події - про кого і про що. Потрапити під такий обстріл може хто завгодно - все залежить від ситуації, настрою "артилериста" тощо.

Мене інше дивує. Як можна виставлятися чуйним ліриком, а потім - або і до цього раніше, опускатися до рівня сантехніка бозна-якого домогосподарства.
Хотілося би, якщо вже так сталося, бачити у такому випадку актора-майстра сценічних перевтілень.
Але ж ні.
Все значно серйозніше.
Інакше гадати складно.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 17:45:45 ]
Ага! Пристрибала коза до воза! Бачу, науку погано засвоїла, що в чужій капусті лазити ніззя.
Мене попереджали, що ви - любитель зводити лобами людей. Потім відходите в сторону з невинним вигуком "Я тут ні до чого! Бачте - вони самі чубляться!"
Свиняча натура. Підла. І цього разу не втрималися - понатикували цитат з коментарів колег, навіть цілі вірші понавикопували. Колосальна робота, скажу вам. Скільки гімна накопати! І не зі свого "добра". Любите бабратися в чужому. Для вас воно соковитіше.
З Ярославом нас поєднує стільки усілякого, що Вам і не снилося. Ви в наших стосунках непришийкобиліхвіст. І кожен ваш коментар з цього приводу викликає і в нього, і в мене дикий регіт.
Ви втратили усіх друзів з якими дружили. Не з їхньої вини. А завдяки власній пихатості та довгому язицюрі. Колись це усвідомить і дядя Юра. Раджу йому не розкриватися цій особі, не вивалювати власні таємниці у приват, не ділитися думками з приводу того чи іншоговіршувальника. Бо завтра ця особа, - якщо він попаде їй під гарячу руку - все вивалить в інтернет. І рознесе як сорока по всіх сайтах.
А з приводу віршування пані Майї є і діаметрально проотилежні думки знаних майстрів. Але всі сходяться на одній спільній рисі її творчості - хворобливому себелюбстві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-09-10 19:53:08 ]
"Дядя Юра" ніде ні в яких "приватах" ні з ким не спілкується. Він полюбляє, так би мовити, "чисту гру".
І він не дивується таким от закидам і порадам, які бачить.

Це ж скільки часу треба мати, щоб набалакатися десь, скажімо, на ФБ, а потім ще йти сюди - добалакувати :)

Це не його манія.

Якщо набрати будь-який з рядків Вашого поетичного доробку свіжого чи давнього поповнення, то можна потрапити на ФБ (чи фейсобук або як ви його там шанобливо іменуєте). І там побачити те саме ж віршоване що і тут - хіба що з іншими компліментами.
Тут - або тиша, або щось інше.
Ця практика, як Ви бачите, Ваша.

Щодо думок знаних або таємних майстрів.
І про ставлення авторів до своїх творів.
Так от. Я Вам колись писав про процедуру зважування файтерів і про їхні інтерв'ю.
Це нормально.
Хваліть свої твори. Давайте результат, збирайте стадіони :) фанатів.
Особисто я не проти.
Але Ви чомусь є прибічником іншої тактики. Тактики базарної баби протилежної статі :)

Дякую за увагу і прошу про всяк випадок вибачення за деякі категорично сміливі дефініції.
Вони можуть дисонувати з тими, які Ви бачите на фейсобуках або десь там ще, де я не буваю і де мені нецікаво :)
Ю. С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 22:52:27 ]
Цікавість узагалі штука химерна: декому цікаво заглядувати у шпарини, або тихцем крутити дулі. Хіба мене повинно печалити чи Вам щось цікаво чи ні? Це не мій головний біль.
Для мене важливо - чи цікаво мені!
Дуже тішать поради - і Ваші, і Майї - від "Геть від мене!" до "Збирайте стадіони, хваліть себе, пишіть те і се". Ну все таке інше.
І коло порадників шириться щодня: як тримати ручку, яку тему взяти за роги, де поставити дефіс або кому.
І такою непідробною щирістю та співпереживанням віє від таких порад, аж ніс чухається від захвату.
Вам ніколи не доводилося ножем порізати пальця? Доводилося. Знаєте, що потрібно робити аби такого не сталося знову? Знаєте. Отже, в моїх дефініціях Ви не маєте потреби. А от Аглая Саловсмак - навпаки. Її потрібно лікувати.
Свого часу довелося цупко тримати хворого за горлянку аби не сіпався, коли хірург пиляв уражену гангреною ногу. Людина кричала, потім затихла утративши свідомоість, потім знову кричала. А я тримав. А хірург пиляв. Не тому, що ми отримували від цього задоволення. А тому що так було треба. Пропоную і Вам потримати вищезазначену особу за горлянку доки я ампутуватиму їй уражене себелюбство. То що - домовилися? Чи слабо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 19:39:28 ]
Я - старша, досвідчена жінка, знаю все, що потрібно знати поетці. Мені достатнь того, що писали і казали про мою поезію професіонали. Не твоїми ранжирами міряти значущість мою. якщо я не хвалила всього написаного тобою, то мене обрати мішенню? Пан Юрій пише про неохайне письмо. Ти придивлявся, як віршують віртуози?
Йди до своїх "знаних майстрів" танцювати з ними гопака...у червоних штанях чи фокстрот. Пийте пиво, коньяк...на рибалку ходіть, по гриби. Може, ти з ними умієш бути щирим.
Чи лицеміриш, як з нами...
Ти гордишся: Залізняк з тобою дискутує.
Підвищуєш значимість.
А волання цьогорічні пана Чорногуза знайти не важко, під ним коментарі.
Там видно, як тебе шанують. Ти допікав, дружив...висміював за пихатість... наче є пихатомірило. Тепер удвох напали на мене. Та глянь на це зі сторони. Як я могла звести вас лобами? дєтскій лєпєт на лужайкє.
Що з ким ти їв, де пив... мене не цікавить. Дружба не буває на місяць, рік, з другом пуд солі треба з'їсти... чули таке всі.
А ти мені майже відразу гірку сіль приносив. Я не стверджую, що свята. Але не підла, а щира і добра, а воювати змушуєте. Бо на сайт прийду, ти кидаєшся із пасквілями.
То ти гризешся з другом, то миришся..... оці солодкаві "друже"...наче насмішка після гарикання. Сайт заливають медвяні коментарі, нещирі, лицемірні.
Я таких моделей дружби не розумію.
І не нав'язуюся вам ні у друзі, ні у вороги.
Моє себелюбство природне. Я знаю, хто я у поезії. Що я можу. Це дратує - мій талант. Ви пишете, як умієте. Я - інша.
Не може не впевнена у собі жінка писати креативно і майстерно.
Кисільною субстанціює я не буду.
Залізняк. Такою і лишуся.
А любиш ти себе, можливо, більше, ти пишаєшся усіма хибами своїми, здатен усіх висміювати за талант, за все......а хто ти? Дядечко з комплексами божка, сатира, що трохи співає...і написав тьму-тьменну віршів. А чи варто...чи цікаво те нам читати...
А я поетка.
А це різне: вірші і поезія. Сміховиння не усім цікаве, не всіх воно підживлює, упирем назвав тебе Чорногуз.

От смійся з себе, із рідних, із сусідів. Радій, що стрів нас, майстрів, не плач, що розсварився. Будь, як я - самодостатнім і не гризи людей.
Бо Чорногуз проклинав тебе, а я відвойовую територію для не стріч з тобою. Може, ми хороші з іншими, та миритися не змогли. Це потрібно прийняти.
Витрачати хвилини життя на оці бесіди...така марнота...
Просто відчепися.
Щодо привату: будь гранично щирим і не бійся казати в очі, що думаєш - і відомим, і звичайним.
Це незручно...... та звикнеш.
і тоді не боятимешся. Та й ніхто нічого у приваті не писав крамольного.

Пані Майя пішла. Шануй мене!


(У пана Ю.Сидоріва є власна мудрезна голова, і ніхто не слухав би мене, якби ти писав охайно, майстерно і цікаво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 19:41:25 ]
Застерігаю: вийшла з бесіди, не писати мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 22:30:48 ]
Знову на ти? Хоч Ви і старша особа, але ні такту, ні поваги до сторонніх людей як не було, так і немає. Свинство в чистому вигляді. Як Ви могли подумати, що Вам хтось заздрить? Це хто міг таку хворобливу думку підсадити у Вашу свідомість? Не можна заздрити хворим на себелюбство. Більш того - Ви й самі знаєте, що така риса характеру мені не притаманна. Вчіться не тільки писати вірші. але й чемно поводитися з людьми. І тоді все у Вашому житті розпогодиться. А так доживете віку у сірій мряці злостивої знервованості. жаль мені Вас. Чисто по-людськи жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 20:28:08 ]
Редакціє майстерень, шановний модераторе, видаліть вірш образливого змісту Сушка.
У правилах перебування написано, що не підтримується така творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 22:54:09 ]
І де тут образа? Ні прізвища, ні ім'я, ні посади не вказано. Чистий вимисел. То чого сіпатися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 23:23:31 ]
Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

Ложка меду в бочці дьогтю або скільки ще можна терпіти упиричне шельмування?
Звертаюся вкотре до адміністрації сайту «Поетичні майстерні», літературної громади сайту.
Скільки ще часу ми будемо терпіти антихудожні, антилітературні випади у бік високих майстрів графоманських стріл Олександра Сушка, людини, позбавленої не лише літературного поетичного хисту, а й естетичного смаку? Людини, яка не прислухається, практично, до висловлених в її бік критичних зауваг, не працює над своїми текстами, натомість уражена графоманською хворобою словоблуддя, пише по кілька в день горе-опусів, не редагує їх, в яких, замість творити літературу, займається зведенням порахунків зі своїми більш талановитими колегами? Ним, уже цілком очевидно і зрозуміло, рухає чорна заздрість і прагнення будь-що, будь-якими методами вивищитися над своїми колегами. Пише горе-коментарі, до яких майже ніхто не прислухається, натомість його називають «шмаркачем» та іншими всілякими такими назвиськами.
Чого вартий той факт, що на сайті є два Олександри Сушки? Питається, для чого? Відповідь проста – один Сушко ставить іншому Сушкові, які насправді в одній особі, позитивні оцінки 5,5, бо крім самого себе йому таких оцінок ніхто не ставить, таким чином штучно підвищуючи собі рейтинг. Гидко за цим спостерігати, але чомусь редакція «Майстерень» закриває на це очі, не видаляє другого клона.
Певно, вже тонни словесного бруду Сушко вилив на Світлану-Майю Залізняк, яка стільки конструктивних вагомих зауваг йому зробила. Нуль уваги, натомість помста словесна майстрові розлилася сайтом, як нафта океаном.
Я вже не кажу про себе, тут – десятки тонн бруду – Сушко вшанував «дорогого» друга, який привів його сюди, на «Майстерні» на свою, як виявилось, голову. Ось деякі «перли»:

Кожному своє
Поет із дуба у дитинстві впав,
Відтоді пише тільки про природу.
Мені ж Венера водить по губах
Соском рожевим зі смаком ренклоду.

Пишу канцони для пухких наяд,
А баркароли вирлоокій мавці.
Застрягнула фантазія моя
Кілочком у розчахнутій голляці.

Я знаюся, братове, у дівках,
Вони - огонь! Очиці, наче вугіль!
Без Яня Інь - собака без цепка
Чи кухоль без пахкої бормотухи.

До відьми піп підсів на помело,
Оливки віть звисає з аналоя.
Пейзажі для моїх поезій - тло,
Перина - поле бою літгероя.

Описувати лози - не моє,
А як візьмусь, то спучує животик.
Тому, панове,- кожному своє,
Служу Ерато. Музонька не проти.

Або найновіший опус:

Баланс

Гриміло над Парнасом: "Я тут Бог!"-
Аж читачів наляканих трусило.
Від криків світ прекрасного оглох,
Потрібен піп з молитвами й кадилом.

Хтось бринька на бандурі замашній,
А я творю на бубні й козобасі.
У лірики зачовганій лижні
Танцюємо із гумором у вальсі.

Не можу більш дивитися на мед,
Липуче все - солодкі вірші, лахи.
Для мене це занадто, бо естет,
Прихильник сатиричної віагри.

Не пропадуть важкі мої труди,
І думи не проваляться у Лету.
Пегас не товстопуз, і не худий,
Бо має збалансовану дієту.

Є хрін і перець, сіль і часничок,
Смакують страви, бо непісно в роті.
Закінчую хлебтати суп-харчо,
А віршик цей на позитивній ноті.

(бандуру, після мого коментаря виправив «хутенько» на гітару – єзуїтський боягуз! Сушко»)

Пробачте, люди, що завдав вам такого горя, бо мало хто є на сайті, кому б не дісталось від Сушка.
Та багато хто не хоче конфліктів, воліє мовчати. Та, повірте гіркому досвіду – будете мовчати – заклюють вас дурними заувагами і псевдо критикою і підете ви із сайту, як талановита поетеса із Полтави Юлія Стиркіна, яка ні за які гроші не хоче сюди вертатися, поки тут є Олександр Сушко – люте заздрісне, чорнороте пугало, яким скоро почнуть матері поетеси своїх пишучих малят лякати: не будеш слухати мене, то віддам тебе упирю Сушку на розтерзання! І дитина з жахом прокидається в холодному поту!
Скільки вже його критикували інші автори – Лариса Прокопенко, Тетяна Левицька, Серго Сокольник (нещодавно навіть прозу Сушка розгромив, хоч у прозі, як на мене, Сушко вправніший), СонцеМісяць та багато інших.
З нього, як з гусака вода. Обтрусився, і пішов далі своє чорне діло робити.
Ось його повчально-гнидявий коментар:
Та яка різниця - бандура чи гітара, чи інший інструмент? Дивися ширше: тут ідеться про загальну проблему, яка уособлює українську лірику. Сусальне золото у кілька шарів для справді гарного непотрібне. Ця зайвина ріже око естета. І додає мені наснаги писати іронічну сатиру. І нічого поганого в тому не бачу. А ти злишся. Нащо? Та посміхнися урешті. І повір: я тобі не ворог, а найщиріший друг. А те, що люблю перець - не страшно. Всі ми різні, і смаки у нас різні.
Пиши на мене сатиру, гумор, іронію, що завгодно. Я не ображаюся.
Та послухати – Боже, святий янгол із небес!
Справді – мед справжньої української лірики – не для Сушка. Він народився, вимащений у дьоготь, як не у щось значно гірше, то й прагне у кожну бочку меду додати свою гидку ложку дьогтю. Та вже того дьогтю стільки, що вже все помінялося місцями на сайті - гнидявої псевдолітератури вже бочка дьогтю, яку вже не може врятувати ложка меду гарної традиційної української лірики, яка в ній зосталась!
А ми сидимо, опустили вуха, а нам ллють помиї на голову. А ми кажемо: не лийте в одну точку, дорогий пане Сушко, розбризкуйте, розбризкуйте!
От він і радий старатися, розбризкує. А ми мовчимо і ходимо в оцьому, з дозволу сказати – забризканні!
Не гидко вам, люди? Не набридло ще?!!!

Щиро Ваш
Ярослав Чорногуз

http://maysterni.com/publication.php?id=137039


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-10 23:39:10 ]
"Горлянка...гангрена... себелюбство".
а слабо пиляти ноги та горлянки ворогів України? в зоні війни.
Диванний патріот.


Ти ненавидиш талановитіших, а сам не ростеш ні на йоту. Бо писунець. Нема нерва у вірші, нема експресії, є лише "захотів і написав"... про що завгодно і як завгодно.
Тобі безкоштовно давали конструктивні зауваження.
Не знаю, що відповідатиме Юрій на твою пропозицію, та ти ще страшніша гнида, ніж я думала. Гангрена в тебе, графоманисько паскудний. Базікало у брилі. Як з тобою можна дружити... ручкатися...
І автори заціпилися і читають, що ти мені пишеш.
Та йти і не озиратися з такого сайту, де розкошує Сушко з пером.
Тхне від твоїх слів. На що зійшов поетичний ресурс...
Жахіття. Не варто мені боротися тут за місце.
Це нижче гідності бути на одному ресурсі з таким типажем.
Пожиттєва тобі ганьба. Ти навіть не уявляєш, як я тебе зневажаю відсьогодні.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-11 07:36:02 ]
Прекрасні слова! Чиста поезія! Одразу видно руку майстра! А можна на біс?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-09-11 11:29:55 ]
...........та я можу - впівоберта.
Мої прекрасні слова - та тобі у нечищені мідасові вуха.
Хай і Пан послухає...котрий роздає місця..за голоси.
Замість нахваляння ампутувати моє самолюбство (а любити себе ми повинні, смакувати найліпше, а не поетичні тельбухи, які ти несеш на іржівій таці), відчикриж свій віршоробний прутень, яким насилуєш сухоребру музу. Вона вже стогне у алькові серед свинячих хвостів та нагайок. І повісь дзеркало, дивися на фейс, що старіє , і нічого гарного на ньому не проступає: ні мудрощів, ні приязні, лише сива щетина свинтуса. Який ганявся за талантами, щоб лишитися одному серед бутафорії буття.
Моя натура лев'яча. Гарикнула, та й пішла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-11 16:28:45 ]
Адміністрація ПМ не підтримує на своїх шпальтах таких образливих рядків, як щодо конкретних осіб, так і щодо, опосередковано, поезії в цілому.
І так , як проблема досить важка, то на місяць відносимо її автора в карантин.
Тут не повинно бути жодних взаємних образ, просто реакція на ту чи ту дію.

Так, без сумніву, потрібно робити в кожному разі, при появі схожих публікацій, бо це не діло...


1   2   3   Переглянути все