...День ніч породив, відколи
Росою омиті, кволі,
До виснаження і болю
Кохаємося з тобою...
...тихенько, неначе котик,
До милої незворотньо
Підкралася хтива втома...
...і після цього Содому,
Що ми учинили нині,
На мари нічній перині,
Що скроєна зі тканини,
Де зорі, немов перлини,
Оголенобілотіла
Пташиною сну злетіла
Над полем розцвітотліну...
...і я за тобою лину
В таємне, мов лоно, небо,
У сні двоєднання, себе
З тобою не роз"єднавши...
...і вирію двері навстіж
Розчинені, і дорога
Зірковослизька й волога
(бо зорі також самі ми
Небесної пантоміми)
Веде нас у вилив щастя...
...дрімота збіга у час цей
На сонні поля конвалій,
Які ми тілами м"яли,
Допоки поснули й голі,
Роз"єднані із вагою,
Та з"єднані з тілом тіло,
У небо нічне злетіли...
...як місяць шатро розкине
У вічності часоплину,
З небес зорепадом ночі
Злітаю у сни дівочі...
...в обійми мої прийшла ти,
Розпуслива і крилата,
У сон, що зоветься раєм...
...і дОсвіта ми літаєм...

© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Св. №119100600377