ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
***
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Поїзд
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій поете...?
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,

В Горова Леся
2025.12.28 12:13
Риби
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.

Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий

Артур Сіренко
2025.12.28 11:06
Наче світанок
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 трохи вальс
Образ твору  
акордеонна музичка під магазом у панельнім районі
пенсіонери запасають харч молодість обира енержайзери
музичка на прискіпливий погляд таки віртуозна
але ніхто не квапиться ~ щось кидати
 
& тут неможлива мораль нереальні обов’язки
надто ненав’язливо все це беруть та грають
захаращені кухні шкарпетки недопалки сміттєві зносини
песики & дітиська примовкли що надзвичайно
 
мабуть я такий не один ~ звісно ніхто не вибіжить
вкинути до кашкета фамільного якісь несуттєві гроші
променадні моменти немов у парижах тих
театри аншлаги моменти схиблення опереткові зморшки
 
заграй музиканте як ти дожив із чим вижив ти
хай іще пошкодує хто ~ бо саме так от не зможе
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © Frank Pellot
 
 
 


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-10-29 00:24:24
Переглядів сторінки твору 8442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.29 09:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2019-10-29 01:18:48 ]
Такий мистецький урбаністично- соціальний колаж із філософською глибинкою, захованій у музикантові....такі колоритні пазли цілісноі картини - від зносин сміття..і песики і....бачу знайоме - по- новому - через твій погляд і згадливо мені - давно вже ув інших атмосферах перебуваю...дякс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:00:57 ]
дякую сердечно, Роксолано

це ще із минулого року завелася звичка якась, відмічати
*музикальні моменти~*
тобто, це якась суб’єктивна річ
музика може лунати, але не для тебе, чи пак
хтось чує, хтось ні
тому щоразу якась така дивна певність
начебто, це все саме для тебе, тому що ти вдячний
а чи подячний ~ як тут взагалі можна говорити про якісь еквіваленти
це безцінні, метафізичні інціденти, якось ось


*щиро вклінний супроти уміння прислухáтися....*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-29 07:07:32 ]
Пам’ятлива картина…
Влучний зріз тої епохи.
Є рядки, які усміхнули,
а оцей – «театри аншлаги …»
чомусь нагадав фільм Фелліні «А корабель пливе».
Отой «схиблений» носорог, що у трюмі і моє (глядача)
очікування – коли ж нарешті з’явиться у кадрі прекрасне жіноче обличчя…
А не оці дуже літні жінки з «оперетковими зморшками». Так і не дочекався…
Вітаю, Сонце Місяцю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:10:36 ]
епоха мабуть вертається о Василю

звісно, мистецтво вічне, і прадавнє, водночас
& непройдешнє
при дуалізмові своєрідному, як ось прикладом, той самий Фелліні
з одного боку ~ загально чинний, з іншого боку ~
в кожного свій власний...

’зморшки’ були суттєві якби демаркатор, мислю
щодо ’оперетки’, то це знову-таки, мабуть наша безпосередня реальність тут
ну і тема театру, лицедійства, сміху крізь блюз, звісно

... а щодо дочікувань, ну, є музика, хай би музичка
вона ніби відчиняє щось, веде кудись, а що & куди ~

питання лишається відкритим
не мені його закривати
та й не думаю, що під силу таке комусь узагалі





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 13:18:16 ]
Нещодавно на майдані грали музиканти на бандурах. Так гарно співали пісні, що і я охоче кидала, та інші. Рука дающего не оскудіє. Вірш Ваш, Сонце Місяцю, якийсь незвичний, явний, вертає у спогади і життя. Навіює думки печальні і зворушливі. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:16:10 ]
щиро навзаєм усяко, Тетяно

звісно, якщо говорити про мистецтво, особливо романтичне (музика),
яке непросто оцінювати калькуляцією чого би там не було ~
або візьміть наприклад яку критику, чи критицизм
що саме можна критикувати, окрім невправності
фальшиві ноти, вибиття з ритму тощо
але якщо, вже як оце зауважено, все віртуозно?

байдужість це не критика, насправді



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-30 16:37:04 ]
І справді ніхто.
Саме сьогодні їхав електричкою від Київ-Волинського. Гітарист був ходив вагонами. Хоч би хто озвавсь якоюсь гривнею на його виступ. Співав про осінь шевчуковську. І не своїм голосом. "Фанера" така саморобна собі з циганськими завиваннями.
І гендлярі ходили. Теж не дуже успішно.
Бува так, що написане виходе красивішим, цікавішим за побачене. Як оце на прикладі Вашого вірша, оздобленого літ-худ інкрустаціями :)

Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:24:55 ]
дякую, Семене, безперечно

дуже хотілося щоби Ви саме завітали, бо
Вам дано бачити й чути, а це нмсд, неоціненно
& саме для цього мабуть і є ще якась снага щось
пропонувати до уваги, хай практично без інтерпретації

інтерпретація метафор у кожного має бути своя власна
навіть, часом, інтимна

з іншого боку, оскільки ми вже так собі диспутуємо трохи
без якихсь бар’єрів, чи то лімітів
можна принагідно згадати про алегорію, а будь-яка
алегорія нічого такого не транслює, окрім алегорії

із метафорами теж так буває