ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 трохи вальс
Образ твору  
акордеонна музичка під магазом у панельнім районі
пенсіонери запасають харч молодість обира енержайзери
музичка на прискіпливий погляд таки віртуозна
але ніхто не квапиться ~ щось кидати
 
& тут неможлива мораль нереальні обов’язки
надто ненав’язливо все це беруть та грають
захаращені кухні шкарпетки недопалки сміттєві зносини
песики & дітиська примовкли що надзвичайно
 
мабуть я такий не один ~ звісно ніхто не вибіжить
вкинути до кашкета фамільного якісь несуттєві гроші
променадні моменти немов у парижах тих
театри аншлаги моменти схиблення опереткові зморшки
 
заграй музиканте як ти дожив із чим вижив ти
хай іще пошкодує хто ~ бо саме так от не зможе
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © Frank Pellot
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-29 00:24:24
Переглядів сторінки твору 8734
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-10-29 01:18:48 ]
Такий мистецький урбаністично- соціальний колаж із філософською глибинкою, захованій у музикантові....такі колоритні пазли цілісноі картини - від зносин сміття..і песики і....бачу знайоме - по- новому - через твій погляд і згадливо мені - давно вже ув інших атмосферах перебуваю...дякс :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:00:57 ]
дякую сердечно, Роксолано

це ще із минулого року завелася звичка якась, відмічати
*музикальні моменти~*
тобто, це якась суб’єктивна річ
музика може лунати, але не для тебе, чи пак
хтось чує, хтось ні
тому щоразу якась така дивна певність
начебто, це все саме для тебе, тому що ти вдячний
а чи подячний ~ як тут взагалі можна говорити про якісь еквіваленти
це безцінні, метафізичні інціденти, якось ось


*щиро вклінний супроти уміння прислухáтися....*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-29 07:07:32 ]
Пам’ятлива картина…
Влучний зріз тої епохи.
Є рядки, які усміхнули,
а оцей – «театри аншлаги …»
чомусь нагадав фільм Фелліні «А корабель пливе».
Отой «схиблений» носорог, що у трюмі і моє (глядача)
очікування – коли ж нарешті з’явиться у кадрі прекрасне жіноче обличчя…
А не оці дуже літні жінки з «оперетковими зморшками». Так і не дочекався…
Вітаю, Сонце Місяцю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:10:36 ]
епоха мабуть вертається о Василю

звісно, мистецтво вічне, і прадавнє, водночас
& непройдешнє
при дуалізмові своєрідному, як ось прикладом, той самий Фелліні
з одного боку ~ загально чинний, з іншого боку ~
в кожного свій власний...

’зморшки’ були суттєві якби демаркатор, мислю
щодо ’оперетки’, то це знову-таки, мабуть наша безпосередня реальність тут
ну і тема театру, лицедійства, сміху крізь блюз, звісно

... а щодо дочікувань, ну, є музика, хай би музичка
вона ніби відчиняє щось, веде кудись, а що & куди ~

питання лишається відкритим
не мені його закривати
та й не думаю, що під силу таке комусь узагалі





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 13:18:16 ]
Нещодавно на майдані грали музиканти на бандурах. Так гарно співали пісні, що і я охоче кидала, та інші. Рука дающего не оскудіє. Вірш Ваш, Сонце Місяцю, якийсь незвичний, явний, вертає у спогади і життя. Навіює думки печальні і зворушливі. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:16:10 ]
щиро навзаєм усяко, Тетяно

звісно, якщо говорити про мистецтво, особливо романтичне (музика),
яке непросто оцінювати калькуляцією чого би там не було ~
або візьміть наприклад яку критику, чи критицизм
що саме можна критикувати, окрім невправності
фальшиві ноти, вибиття з ритму тощо
але якщо, вже як оце зауважено, все віртуозно?

байдужість це не критика, насправді



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-30 16:37:04 ]
І справді ніхто.
Саме сьогодні їхав електричкою від Київ-Волинського. Гітарист був ходив вагонами. Хоч би хто озвавсь якоюсь гривнею на його виступ. Співав про осінь шевчуковську. І не своїм голосом. "Фанера" така саморобна собі з циганськими завиваннями.
І гендлярі ходили. Теж не дуже успішно.
Бува так, що написане виходе красивішим, цікавішим за побачене. Як оце на прикладі Вашого вірша, оздобленого літ-худ інкрустаціями :)

Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:24:55 ]
дякую, Семене, безперечно

дуже хотілося щоби Ви саме завітали, бо
Вам дано бачити й чути, а це нмсд, неоціненно
& саме для цього мабуть і є ще якась снага щось
пропонувати до уваги, хай практично без інтерпретації

інтерпретація метафор у кожного має бути своя власна
навіть, часом, інтимна

з іншого боку, оскільки ми вже так собі диспутуємо трохи
без якихсь бар’єрів, чи то лімітів
можна принагідно згадати про алегорію, а будь-яка
алегорія нічого такого не транслює, окрім алегорії

із метафорами теж так буває