ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 трохи вальс
Образ твору  
акордеонна музичка під магазом у панельнім районі
пенсіонери запасають харч молодість обира енержайзери
музичка на прискіпливий погляд таки віртуозна
але ніхто не квапиться ~ щось кидати
 
& тут неможлива мораль нереальні обов’язки
надто ненав’язливо все це беруть та грають
захаращені кухні шкарпетки недопалки сміттєві зносини
песики & дітиська примовкли що надзвичайно
 
мабуть я такий не один ~ звісно ніхто не вибіжить
вкинути до кашкета фамільного якісь несуттєві гроші
променадні моменти немов у парижах тих
театри аншлаги моменти схиблення опереткові зморшки
 
заграй музиканте як ти дожив із чим вижив ти
хай іще пошкодує хто ~ бо саме так от не зможе
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © Frank Pellot
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-29 00:24:24
Переглядів сторінки твору 7844
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.13 14:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-10-29 01:18:48 ]
Такий мистецький урбаністично- соціальний колаж із філософською глибинкою, захованій у музикантові....такі колоритні пазли цілісноі картини - від зносин сміття..і песики і....бачу знайоме - по- новому - через твій погляд і згадливо мені - давно вже ув інших атмосферах перебуваю...дякс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:00:57 ]
дякую сердечно, Роксолано

це ще із минулого року завелася звичка якась, відмічати
*музикальні моменти~*
тобто, це якась суб’єктивна річ
музика може лунати, але не для тебе, чи пак
хтось чує, хтось ні
тому щоразу якась така дивна певність
начебто, це все саме для тебе, тому що ти вдячний
а чи подячний ~ як тут взагалі можна говорити про якісь еквіваленти
це безцінні, метафізичні інціденти, якось ось


*щиро вклінний супроти уміння прислухáтися....*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-29 07:07:32 ]
Пам’ятлива картина…
Влучний зріз тої епохи.
Є рядки, які усміхнули,
а оцей – «театри аншлаги …»
чомусь нагадав фільм Фелліні «А корабель пливе».
Отой «схиблений» носорог, що у трюмі і моє (глядача)
очікування – коли ж нарешті з’явиться у кадрі прекрасне жіноче обличчя…
А не оці дуже літні жінки з «оперетковими зморшками». Так і не дочекався…
Вітаю, Сонце Місяцю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:10:36 ]
епоха мабуть вертається о Василю

звісно, мистецтво вічне, і прадавнє, водночас
& непройдешнє
при дуалізмові своєрідному, як ось прикладом, той самий Фелліні
з одного боку ~ загально чинний, з іншого боку ~
в кожного свій власний...

’зморшки’ були суттєві якби демаркатор, мислю
щодо ’оперетки’, то це знову-таки, мабуть наша безпосередня реальність тут
ну і тема театру, лицедійства, сміху крізь блюз, звісно

... а щодо дочікувань, ну, є музика, хай би музичка
вона ніби відчиняє щось, веде кудись, а що & куди ~

питання лишається відкритим
не мені його закривати
та й не думаю, що під силу таке комусь узагалі





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 13:18:16 ]
Нещодавно на майдані грали музиканти на бандурах. Так гарно співали пісні, що і я охоче кидала, та інші. Рука дающего не оскудіє. Вірш Ваш, Сонце Місяцю, якийсь незвичний, явний, вертає у спогади і життя. Навіює думки печальні і зворушливі. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:16:10 ]
щиро навзаєм усяко, Тетяно

звісно, якщо говорити про мистецтво, особливо романтичне (музика),
яке непросто оцінювати калькуляцією чого би там не було ~
або візьміть наприклад яку критику, чи критицизм
що саме можна критикувати, окрім невправності
фальшиві ноти, вибиття з ритму тощо
але якщо, вже як оце зауважено, все віртуозно?

байдужість це не критика, насправді



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-30 16:37:04 ]
І справді ніхто.
Саме сьогодні їхав електричкою від Київ-Волинського. Гітарист був ходив вагонами. Хоч би хто озвавсь якоюсь гривнею на його виступ. Співав про осінь шевчуковську. І не своїм голосом. "Фанера" така саморобна собі з циганськими завиваннями.
І гендлярі ходили. Теж не дуже успішно.
Бува так, що написане виходе красивішим, цікавішим за побачене. Як оце на прикладі Вашого вірша, оздобленого літ-худ інкрустаціями :)

Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:24:55 ]
дякую, Семене, безперечно

дуже хотілося щоби Ви саме завітали, бо
Вам дано бачити й чути, а це нмсд, неоціненно
& саме для цього мабуть і є ще якась снага щось
пропонувати до уваги, хай практично без інтерпретації

інтерпретація метафор у кожного має бути своя власна
навіть, часом, інтимна

з іншого боку, оскільки ми вже так собі диспутуємо трохи
без якихсь бар’єрів, чи то лімітів
можна принагідно згадати про алегорію, а будь-яка
алегорія нічого такого не транслює, окрім алегорії

із метафорами теж так буває