ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.12.09 02:12
Пори року
Що ж, сідай, побалакаймо. Пляшка
Хай сьогодні розв'яже язик.
Пити крівцю навчитись не важко -
Складно жити людиною вік.

Тяжко ворога й тещу любити,
Зріти правду без лірики шат.
Я свою заганяю у сіті

Олена Побийголод
2019.12.08 22:53
20. Колискова Герцогині
Володимир Висоцький. «Аліса»

- Люлі-люлі-люлечки, бай-бай...
Що за вередливе маленятко!
Будеш видирати рученятка -
начувайся, підсвинку, стривай!..

- Ну і гучність вереску в нащадка...

Оксана Логоша
2019.12.08 21:01
Настроєве
Серед зими яскравий маляр
Малює світ,який ніхто не бачить.
А я вдягнула чорні окуляри
на удачу.

Сумні вітрини гойдають перами,
Мов голуби.Злітають в далечінь.
А я іду і сиплю перлами

Ігор Деркач
2019.12.08 17:18
Парадигми слова
ІЯ б сіяв та орав, якби
не жав навіяні сюжети
і на овації юрби
не купувалися поети.
Чи спокушає сатана,
чи інші генії рогаті –
усім однакова ціна,
хто сіє суржики у хаті.

Іван Потьомкін
2019.12.08 17:00
З голосу Езопа
Ячмінь знайшов на стежці вовк.
«Ну, що за глум?»-
Знахідку він топче з горя.
І раптом бачить –
Кінь назустріч скаче.
«Спинися, друже, на хвилину!
Не здогадаєшся, яка в мене новина.
Для тебе я зібрав і приберіг ячмінь.

Ярослав Чорногуз
2019.12.08 16:27
Чудасія
Принишклий сад. Іще не вкритий снігом.
Провіяний вітрами зусібіч.
Вляглася на калюжі сиза крига,
На віти легко звісилася ніч.

Химерний дим. За ним – зоря вечірня
Тихенько відпливає в далечінь.
Неоновими сніжками враз вирне

Сергій Губерначук
2019.12.08 13:25
Українська молитва
Ми зберемося всі до купи
й підемо
за кинутим уперед яблучком
з Едему.
На кожній зупинці нашій
збудуємо пам’ятник,
в останнім гріховнім кутку
зупинимо маятник,

Олександр Сушко
2019.12.08 12:01
Рапсодія кохання
Весна в моїм сердечному саду!
Медами - солов'їне щебетання!
Вплітає світ в життєву суєту
Осонцену рапсодію кохання.

Я жив одинаком. Тепер воскрес!
Душа моя убралась у клечання!
Нарешті доторкнувся до небес,-

Козак Дума
2019.12.08 07:44
Про підкову на щастя
На щастя вішати підкову,
скажу відверто – марний труд.
Відчуєш вільно себе знову,
із з шиї скинувши хомут!

Микола Соболь
2019.12.08 05:48
Свіча пам’яті
Переродися! Духу не убити,
а наше тіло належить землі.
Прокинься, люде, страхом оповитий –
свіча волає у моїм вікні
та плаче. То материнські сльози,
які ж вони у розпачі гіркі.
Лежать малі роздягнуті на возі,
А небо сипле сотнями зірки…

Володимир Бойко
2019.12.08 01:46
* * *
По свежевыпавшему снегу
Меня лыжня ведет, скользя,
И как мне хочется, с разбегу,
Достичь всего, чего нельзя.

Но цепко белая пустыня
Места заветные таит.
Где, в околдованной твердыне,

Тетяна Левицька
2019.12.07 14:09
Презентація книги
Дорогі друзі, всіх запрошую на презентацію моєї нової книги, "Долю пишуть небеса", яка відбудеться 14 грудня о 15,00 у Національній Спілці письменників, вул. Банкова 2.
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років пер

Ярослав Чорногуз
2019.12.07 14:07
Тетяна Левицька Рапсодія любові*
Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.
Весні назустріч нареченим йду,
тебе обожнюю, її - люблю я!

Рапсодія любові нам звучить,
і водограєм розливає звуки.
Яка зворушлива, жадана мить

Сергій Губерначук
2019.12.07 11:00
Оце моє таке життя…
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.

Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий народ,

Іван Потьомкін
2019.12.07 10:21
Геракл, которого я знал
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Ольга Паучек
2019.12.07 10:01
Незгоди подолаєм
Тривожиться душа моя
за долю України...
Невже святий наш Боженько
дозволить у руїни
перетворити рай земний,
святі поля, прадавні,
загине рід козацький весь
і справи його славні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Якубенко
2019.11.28

Н Кап
2019.11.26

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 трохи вальс
 
акордеонна музичка під магазом у панельнім районі
пенсіонери запасають харч молодість обира енержайзери
музичка на прискіпливий погляд таки віртуозна
але ніхто не квапиться ~ щось кидати

& тут неможлива мораль нереальні обов’язки
надто ненав’язливо все це беруть та грають
захаращені кухні шкарпетки недопалки сміттєві зносини
песики & дітиська примовкли що надзвичайно

мабуть я такий не один ~ звісно ніхто не вибіжить
вкинути до кашкета фамільного якісь несуттєві гроші
променадні моменти немов у парижах тих
театри аншлаги інтриги схиблення опереткові зморшки

заграй музиканте як ти дожив & чим вижив ти
хай іще пошкодує хто ~ бо саме так от не зможе




 



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-10-29 00:24:24
Переглядів сторінки твору 812
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.12.07 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2019-10-29 01:18:48 ]
Такий мистецький урбаністично- соціальний колаж із філософською глибинкою, захованій у музикантові....такі колоритні пазли цілісноі картини - від зносин сміття..і песики і....бачу знайоме - по- новому - через твій погляд і згадливо мені - давно вже ув інших атмосферах перебуваю...дякс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:00:57 ]
дякую сердечно, Роксолано

це ще із минулого року завелася звичка якась, відмічати
*музикальні моменти~*
тобто, це якась суб’єктивна річ
музика може лунати, але не для тебе, чи пак
хтось чує, хтось ні
тому щоразу якась така дивна певність
начебто, це все саме для тебе, тому що ти вдячний
а чи подячний ~ як тут взагалі можна говорити про якісь еквіваленти
це безцінні, метафізичні інціденти, якось ось


*щиро вклінний супроти уміння прислухáтися....*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-29 07:07:32 ]
Пам’ятлива картина…
Влучний зріз тої епохи.
Є рядки, які усміхнули,
а оцей – «театри аншлаги …»
чомусь нагадав фільм Фелліні «А корабель пливе».
Отой «схиблений» носорог, що у трюмі і моє (глядача)
очікування – коли ж нарешті з’явиться у кадрі прекрасне жіноче обличчя…
А не оці дуже літні жінки з «оперетковими зморшками». Так і не дочекався…
Вітаю, Сонце Місяцю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:10:36 ]
епоха мабуть вертається о Василю

звісно, мистецтво вічне, і прадавнє, водночас
& непройдешнє
при дуалізмові своєрідному, як ось прикладом, той самий Фелліні
з одного боку ~ загально чинний, з іншого боку ~
в кожного свій власний...

’зморшки’ були суттєві якби демаркатор, мислю
щодо ’оперетки’, то це знову-таки, мабуть наша безпосередня реальність тут
ну і тема театру, лицедійства, сміху крізь блюз, звісно

... а щодо дочікувань, ну, є музика, хай би музичка
вона ніби відчиняє щось, веде кудись, а що & куди ~

питання лишається відкритим
не мені його закривати
та й не думаю, що під силу таке комусь узагалі





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 13:18:16 ]
Нещодавно на майдані грали музиканти на бандурах. Так гарно співали пісні, що і я охоче кидала, та інші. Рука дающего не оскудіє. Вірш Ваш, Сонце Місяцю, якийсь незвичний, явний, вертає у спогади і життя. Навіює думки печальні і зворушливі. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:16:10 ]
щиро навзаєм усяко, Тетяно

звісно, якщо говорити про мистецтво, особливо романтичне (музика),
яке непросто оцінювати калькуляцією чого би там не було ~
або візьміть наприклад яку критику, чи критицизм
що саме можна критикувати, окрім невправності
фальшиві ноти, вибиття з ритму тощо
але якщо, вже як оце зауважено, все віртуозно?

байдужість це не критика, насправді



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-30 16:37:04 ]
І справді ніхто.
Саме сьогодні їхав електричкою від Київ-Волинського. Гітарист був ходив вагонами. Хоч би хто озвавсь якоюсь гривнею на його виступ. Співав про осінь шевчуковську. І не своїм голосом. "Фанера" така саморобна собі з циганськими завиваннями.
І гендлярі ходили. Теж не дуже успішно.
Бува так, що написане виходе красивішим, цікавішим за побачене. Як оце на прикладі Вашого вірша, оздобленого літ-худ інкрустаціями :)

Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:24:55 ]
дякую, Семене, безперечно

дуже хотілося щоби Ви саме завітали, бо
Вам дано бачити й чути, а це нмсд, неоціненно
& саме для цього мабуть і є ще якась снага щось
пропонувати до уваги, хай практично без інтерпретації

інтерпретація метафор у кожного має бути своя власна
навіть, часом, інтимна

з іншого боку, оскільки ми вже так собі диспутуємо трохи
без якихсь бар’єрів, чи то лімітів
можна принагідно згадати про алегорію, а будь-яка
алегорія нічого такого не транслює, окрім алегорії

із метафорами теж так буває