ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 трохи вальс
Образ твору  
акордеонна музичка під магазом у панельнім районі
пенсіонери запасають харч молодість обира енержайзери
музичка на прискіпливий погляд таки віртуозна
але ніхто не квапиться ~ щось кидати
 
& тут неможлива мораль нереальні обов’язки
надто ненав’язливо все це беруть та грають
захаращені кухні шкарпетки недопалки сміттєві зносини
песики & дітиська примовкли що надзвичайно
 
мабуть я такий не один ~ звісно ніхто не вибіжить
вкинути до кашкета фамільного якісь несуттєві гроші
променадні моменти немов у парижах тих
театри аншлаги моменти схиблення опереткові зморшки
 
заграй музиканте як ти дожив із чим вижив ти
хай іще пошкодує хто ~ бо саме так от не зможе
 
 
 
 
 
 
 
 

 
_______________________________
Art © Frank Pellot
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-10-29 00:24:24
Переглядів сторінки твору 8255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.23 12:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2019-10-29 01:18:48 ]
Такий мистецький урбаністично- соціальний колаж із філософською глибинкою, захованій у музикантові....такі колоритні пазли цілісноі картини - від зносин сміття..і песики і....бачу знайоме - по- новому - через твій погляд і згадливо мені - давно вже ув інших атмосферах перебуваю...дякс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:00:57 ]
дякую сердечно, Роксолано

це ще із минулого року завелася звичка якась, відмічати
*музикальні моменти~*
тобто, це якась суб’єктивна річ
музика може лунати, але не для тебе, чи пак
хтось чує, хтось ні
тому щоразу якась така дивна певність
начебто, це все саме для тебе, тому що ти вдячний
а чи подячний ~ як тут взагалі можна говорити про якісь еквіваленти
це безцінні, метафізичні інціденти, якось ось


*щиро вклінний супроти уміння прислухáтися....*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-29 07:07:32 ]
Пам’ятлива картина…
Влучний зріз тої епохи.
Є рядки, які усміхнули,
а оцей – «театри аншлаги …»
чомусь нагадав фільм Фелліні «А корабель пливе».
Отой «схиблений» носорог, що у трюмі і моє (глядача)
очікування – коли ж нарешті з’явиться у кадрі прекрасне жіноче обличчя…
А не оці дуже літні жінки з «оперетковими зморшками». Так і не дочекався…
Вітаю, Сонце Місяцю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:10:36 ]
епоха мабуть вертається о Василю

звісно, мистецтво вічне, і прадавнє, водночас
& непройдешнє
при дуалізмові своєрідному, як ось прикладом, той самий Фелліні
з одного боку ~ загально чинний, з іншого боку ~
в кожного свій власний...

’зморшки’ були суттєві якби демаркатор, мислю
щодо ’оперетки’, то це знову-таки, мабуть наша безпосередня реальність тут
ну і тема театру, лицедійства, сміху крізь блюз, звісно

... а щодо дочікувань, ну, є музика, хай би музичка
вона ніби відчиняє щось, веде кудись, а що & куди ~

питання лишається відкритим
не мені його закривати
та й не думаю, що під силу таке комусь узагалі





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 13:18:16 ]
Нещодавно на майдані грали музиканти на бандурах. Так гарно співали пісні, що і я охоче кидала, та інші. Рука дающего не оскудіє. Вірш Ваш, Сонце Місяцю, якийсь незвичний, явний, вертає у спогади і життя. Навіює думки печальні і зворушливі. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:16:10 ]
щиро навзаєм усяко, Тетяно

звісно, якщо говорити про мистецтво, особливо романтичне (музика),
яке непросто оцінювати калькуляцією чого би там не було ~
або візьміть наприклад яку критику, чи критицизм
що саме можна критикувати, окрім невправності
фальшиві ноти, вибиття з ритму тощо
але якщо, вже як оце зауважено, все віртуозно?

байдужість це не критика, насправді



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-30 16:37:04 ]
І справді ніхто.
Саме сьогодні їхав електричкою від Київ-Волинського. Гітарист був ходив вагонами. Хоч би хто озвавсь якоюсь гривнею на його виступ. Співав про осінь шевчуковську. І не своїм голосом. "Фанера" така саморобна собі з циганськими завиваннями.
І гендлярі ходили. Теж не дуже успішно.
Бува так, що написане виходе красивішим, цікавішим за побачене. Як оце на прикладі Вашого вірша, оздобленого літ-худ інкрустаціями :)

Семен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-10-30 17:24:55 ]
дякую, Семене, безперечно

дуже хотілося щоби Ви саме завітали, бо
Вам дано бачити й чути, а це нмсд, неоціненно
& саме для цього мабуть і є ще якась снага щось
пропонувати до уваги, хай практично без інтерпретації

інтерпретація метафор у кожного має бути своя власна
навіть, часом, інтимна

з іншого боку, оскільки ми вже так собі диспутуємо трохи
без якихсь бар’єрів, чи то лімітів
можна принагідно згадати про алегорію, а будь-яка
алегорія нічого такого не транслює, окрім алегорії

із метафорами теж так буває