Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
2026.04.26
23:37
На свято життя абонемент не купиш.
Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.
Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.
Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.
Хто панічно боїться ни
2026.04.26
20:41
І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
2026.04.26
17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
2026.04.26
17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
2026.04.26
17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
2026.04.26
13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
2026.04.26
11:19
Ще тримається
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
2026.04.26
10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.
На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.
На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
2026.04.26
09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.
Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.
Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,
2026.04.26
09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.
Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.
Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
2026.04.26
08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.
А в місті дитинства усміхнена мама н
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.
А в місті дитинства усміхнена мама н
2026.04.26
07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Вірші
Червоний Капелюшок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Червоний Капелюшок
Маленький драматичний етюд
Дівчинка
Продирається крізь густі хащі, бадьоро співає:
«Капелюшок я Червоний,
Капелюх – немов корона,
Я – матусина дочка,
Я бабусі – онучкА
(звісно, правильно – онУчка,
Все одно, я – хвацька штучка!)
Я – для хижаків приманка,
Я – маленька партизанка!
Починається хард рок*
Гей но, Сірий, де ти – Вовк?
Вовк
З’явився не забарився
«Добрий день, дівчинко,
Як тебе звуть?» --
«Я – Червоний Капелюшок
Від маківки і до вушок!
Ти – Сіренький Вовк, мабуть?
Ну, колись**, тупим не будь!» --
«Нехай тупий, аби не злий» --
«А ти не злий?» --
«Я – добрий і ласкавий,
Але за мною ходить
Недобра слава!» --
«А ти не брешеш?
Мо, ти - штукар?» --
«Мене ганьбить
Чорний Піар!
Я добрий, добрий, дуже добрий,
М’який, солодкий і хоробрий,
Я – Сірий Вовк, я – рятувальник
Усіх дівчаток ненормальних…
Чого у кошику несеш,
Червоний Капелюш…» --
«Гоп стоп», чудовисько, не руш!
Попався, лузер!
З кошика дивиться тобі у пузо
Пан Добродій –
Кольт,
44 калібр!
Лапи вгору,
Не чухай репу*** » --
Вовк:
«Більше не читаю репу,
Під три чорти верлібр!
Співає:
Я не крісло, не шезлонг,
Зовсім я не сірий вовк!
Ні корито, ні дуршлаг,
Я лише – маленький шланг!
Прикидається шлангом, повисає на гілці…
Голос нізвідки:
«Ну як він: хоробрий,
чи боягуз?»
Червоний Капелюшок:
«Трохи згодом розберусь,
Але – винахідливий і спритний,
Варить у нього макітра!
За виховання сама візьмуся,
Будь спокійна, бабуся».
Шланг обертається на Вовка
Вовк:
«Бабуся тут? Мене пасуть?
Вона на дереві, мабуть?
Червоний Капелюшок:
«Вона очолює нашу команду,
Зараховуємо
Тебе у банду!»
Голос диктора:
Так було створено ОЗУ:
Бабця – Чорний Берет,
Онучка – Червоний Капелюшок,
Вовк – Сіра Панамка (новобранець).
ЗАВІСА.
………………..
*Hard Rock
**Зізнавайся
***Голову
Дівчинка
Продирається крізь густі хащі, бадьоро співає:
«Капелюшок я Червоний,
Капелюх – немов корона,
Я – матусина дочка,
Я бабусі – онучкА
(звісно, правильно – онУчка,
Все одно, я – хвацька штучка!)
Я – для хижаків приманка,
Я – маленька партизанка!
Починається хард рок*
Гей но, Сірий, де ти – Вовк?
Вовк
З’явився не забарився
«Добрий день, дівчинко,
Як тебе звуть?» --
«Я – Червоний Капелюшок
Від маківки і до вушок!
Ти – Сіренький Вовк, мабуть?
Ну, колись**, тупим не будь!» --
«Нехай тупий, аби не злий» --
«А ти не злий?» --
«Я – добрий і ласкавий,
Але за мною ходить
Недобра слава!» --
«А ти не брешеш?
Мо, ти - штукар?» --
«Мене ганьбить
Чорний Піар!
Я добрий, добрий, дуже добрий,
М’який, солодкий і хоробрий,
Я – Сірий Вовк, я – рятувальник
Усіх дівчаток ненормальних…
Чого у кошику несеш,
Червоний Капелюш…» --
«Гоп стоп», чудовисько, не руш!
Попався, лузер!
З кошика дивиться тобі у пузо
Пан Добродій –
Кольт,
44 калібр!
Лапи вгору,
Не чухай репу*** » --
Вовк:
«Більше не читаю репу,
Під три чорти верлібр!
Співає:
Я не крісло, не шезлонг,
Зовсім я не сірий вовк!
Ні корито, ні дуршлаг,
Я лише – маленький шланг!
Прикидається шлангом, повисає на гілці…
Голос нізвідки:
«Ну як він: хоробрий,
чи боягуз?»
Червоний Капелюшок:
«Трохи згодом розберусь,
Але – винахідливий і спритний,
Варить у нього макітра!
За виховання сама візьмуся,
Будь спокійна, бабуся».
Шланг обертається на Вовка
Вовк:
«Бабуся тут? Мене пасуть?
Вона на дереві, мабуть?
Червоний Капелюшок:
«Вона очолює нашу команду,
Зараховуємо
Тебе у банду!»
Голос диктора:
Так було створено ОЗУ:
Бабця – Чорний Берет,
Онучка – Червоний Капелюшок,
Вовк – Сіра Панамка (новобранець).
ЗАВІСА.
………………..
*Hard Rock
**Зізнавайся
***Голову
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
