ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що: мій падишах - чи вбив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кока Черкаський (1964) / Вірші

 Ногами з себе стягую штани...
Ногами з себе стягую штани.
Надворі ніч і місяць у тумані.
Хоч неохоче злазять з ніг вони, -
Та зайняті тобою мої длані.

Тебе тримаю я за гарбузи,
Щоб не втекла ти , поки буду їх знімати,
Зніму штани – почну знімать труси,
Зніму труси – то можна й приступати.

А ти чомусь холодна , як гантель,
На мої любощі мовчиш неадекватно,
Я розумію, що стодола – не бордель,
І пахне тут не зовсім ароматно.....

Та що робить, коли таке воно, буття,
Така, признаємось відверто , селявуха,
Що змушений я посеред сміття
Тобі нашіптувати серенади в ліве вухо,

Коли навколо , де не ступиш, кізяки,
Коли смердить вареним картоплинням,
На стінах повзають рогаті слимаки,
Звисає скрізь торішнє павутиння....

Та це дрібниці все, моя любув,
Моє ти сонечко, моя рожева свинко !
Ногами з себе я уже штани стягнув-
На щастя в них не затуга була резинка !




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-29 21:37:22
Переглядів сторінки твору 3773
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.095 / 5.5  (4.778 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 5.070 / 5.5  (4.697 / 5.18)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.07.20 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 00:14:20 ]
пані Оксано, та ж кізяки - на підлозі, а слимаки - на стінах ; це ж треба було собі уявити таку ситуацію, такий могутній виплеск енергії, щоб кізяки аж до стін поприлипали !!!! :) Ну ви, Оксано, і шутніца !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-30 12:03:48 ]
Коко, Оксана дещо має рацію. Слимакам щоби забратися на стіна треба якось подолати Ваші кізяки ;-))) А вони таки чистюлі ті слимаки, пані Оксана знає що каже. Все таки у Золотої все було значно краще, а Ви, Коко, поперлися у хлів, нема щоб десь там на баштані, чи в гречці, чи в коноплях як той Пилип, вчна йому пам'ять!!!

$-(Q)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 13:42:04 ]
Можливо тоді, "нехай при вході" :) (нехай смердить), але тоді й "Усе дрібниці"?
Олег Король повинен трохи завидувати, ви, Коко, "переформатували" його "Сільське кохання" повністю, і в правдивому натуралізмі зайшли значно дальше, можна сказати, що до самого кінця :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 23:19:49 ]
До пана Святослава :
1) Слимакам не треба залазити на стіну, бо вони з неї і не злазили ; народилися вони там :)
2) про гречку - то зовсім інша історія ; до речі в, вона вже описана і опублікована - можете ознайомитися :)
3) у Золотої - сперечатися не буду - побутові умови дійсно кращі були, але ж не усім так фартить ; коли ми прибігли захекані на баштан, то тамтешній курінь, як виявилося , був уже зайнятий кимось іншим ( а виявляється - це була Золота , ну подумати лишень, яке співпадіння !!! і не вір після того, що Земля кругла !) ; то ж нам довелося вертатися до стодоли ; перебирати варіантами не було коли, бо вранці ще треба було з гармана солому повивозити;
До Редакції Майстерень :
дякую за увагу, але Олег Король заздрити не буде - він вполнє ( цілком) самодостатня і гармонійна лічность ( особистість) ;


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 17:40:53 ]
Вітаю, пане Коко, ви чудово вийшли із ситуації.
Тепер, на тверезу, від шалу ваших віршів, голову маю ще одну пораду.
У строфі:
"Тебе тримаю я за гарбузи,
Щоб не втекла ти , поки буду їх знімати,"
раджу написати (чи змінити на ваш смак)
"Тебе тримаю я за гарбузи,
Щоб не втекла ти, поки буду я знімати ..."
Чому я так уточнюю?
Бо за змістом цієї строфи виходить, що знімати із своєї любої ви збираєтеся гарбузи ;)