ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Вячеслав Руденко
2026.10.03 19:56
Тягніться, очі, за Ель Греко,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.

Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Передсвітанкова прогулянка
вулицями, де колись точилися вуличні бої.

Повітря дзвенить.
В порожнечі недоспаних вулиць
Вчувається стишений шал навісної юрби.
Немовби за мить
Задзижчать рикошетами кулі
Й почне косовицю стара в простирадлі журби.

Я бачу німого,
В очах його небо-хоругва
Тріпоче надією: «Все ще минеться і знов
Не стане нікого,
Хто словом своїм недолугим
Хитне терези і проллється розпечена кров.»

Сьогодні зима почуттів
І ніхто вже не хоче
Сокири до рук та ходити поснулих будить.
Скривавлений прапор зотлів
«Пре» плебеїв від збочень.
А вулиця тиха ще й досі побоїщем снить.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-03 17:41:08
Переглядів сторінки твору 5891
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.885 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.831 / 5.5  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 14:20:56 ]
У мене тут контраверсії між "це повня %%%ня, треба вбити його" і "шось в тому є, нехай ще повисить".
Мо" хто шось скаже хорошого чи поганого про той текст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-27 14:31:18 ]
Ромчику, вірш суперовий! Одна лише ритміка чого варта! Доюбре переданий сам настрій після вуличних боїв! Після терезів здалося б тире поставити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 14:41:51 ]
Ага, ну поки не вбиватиму, знацця. Хай живе.
Воно там не завадило б те тире. Але воно дає паузу,яка боюсь щоб не зруйнувала ритм, над яким я тут таки попрацював добряче (що саме по собі рідкість, щоб я щось спецально робив).

Якщо чесно, то цей текст не народився миттєво, з імпульсу, а писався як спроба "ану як це його поети спецально вірші пишуть, сідають, придумують тему і пишуть". Сів, придумав, написав. Тому й не відчуваю справжньої вартості, на відміну від тих випадків, коли вірш бризкає кров"ю з серця і цінуєш його як ту саму кров.
Хоча, попри те що він придуманий, тут немає жодного нещирого слова, може це його й рятує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-27 14:46:21 ]
Його рятує праця твоя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-27 14:47:46 ]
Фотки вислав, лови!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 14:59:10 ]
Дякую, впіймав, таки тра було фотоапаратом. Зерно таке, що дихать не дає) вседно дякую, хоч збоку то побачив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 15:09:29 ]
Романе, здається таки я заніс цей вірш до рубрики, як щось, що на межі між неокласицизмом і неореалізмом - з боку мистецтва. Формально, напевно таки, зачіпки для претензій існують. Хороший літредактор став би виміряти енергетику композиції і формальну вірність подання тих чи інших означень, якими ця відчута статика динамічно реалізовується. Тобто вірш - як таке собі динамічне розряджання певного віртуального заряду. Розряджання, що в кінці мало би створювати в читачеві заряд максимально аналогічний авторському баченню, а ще краще Божественному баченню. Точність характерного поетичного ефіру довкола кожного слова, взаємопідтримка тих чи інших голосних і приголосних у кожному рядку. Ви це робите підсвідомо, і досить непогано.
Модерністичних заперечень не видно, і формально і по суті ви індивідуально продовжуєте базові традиції і віри, і певного реалістичного досвіду людського розуму. Якийсь титан поезії, більше б зіграв на диханні подробиць, але то був би вже інший вірш, не ваш. А так маємо Вас і дуже добре. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 15:30:10 ]
Гм, створити в читачі через текст заряд аналогічний своєму, це як на мене щось на кшталт забивання квадкритних цвяхів у круглі отвори. Хоча геній може, згоден.

З Вашого дозволу буду використовувати це визначення вірша "... вірш - як таке собі динамічне розряджання певного віртуального заряду. Розряджання, що в кінці мало би створювати в читачеві заряд максимально аналогічний авторському баченню, а ще краще Божественному баченню." з посиланням на автора.

ЗІКолись читав чиюсь думку про те, що і хороший і поганий вірш посилають читача водне й те ж саме місце, але у різний спосіб.


ЗЗІ
-хорошо-то как, Машенька!
-я не Машенька
-а, все равно хорошо!

Це у відповідь на "маємо Вас і дуже добре":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 16:00:34 ]
:)