ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Передсвітанкова прогулянка
вулицями, де колись точилися вуличні бої.

Повітря дзвенить.
В порожнечі недоспаних вулиць
Вчувається стишений шал навісної юрби.
Немовби за мить
Задзижчать рикошетами кулі
Й почне косовицю стара в простирадлі журби.

Я бачу німого,
В очах його небо-хоругва
Тріпоче надією: «Все ще минеться і знов
Не стане нікого,
Хто словом своїм недолугим
Хитне терези і проллється розпечена кров.»

Сьогодні зима почуттів
І ніхто вже не хоче
Сокири до рук та ходити поснулих будить.
Скривавлений прапор зотлів
«Пре» плебеїв від збочень.
А вулиця тиха ще й досі побоїщем снить.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-03 17:41:08
Переглядів сторінки твору 5218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.885 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.831 / 5.5  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 14:20:56 ]
У мене тут контраверсії між "це повня %%%ня, треба вбити його" і "шось в тому є, нехай ще повисить".
Мо" хто шось скаже хорошого чи поганого про той текст?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-27 14:31:18 ]
Ромчику, вірш суперовий! Одна лише ритміка чого варта! Доюбре переданий сам настрій після вуличних боїв! Після терезів здалося б тире поставити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 14:41:51 ]
Ага, ну поки не вбиватиму, знацця. Хай живе.
Воно там не завадило б те тире. Але воно дає паузу,яка боюсь щоб не зруйнувала ритм, над яким я тут таки попрацював добряче (що саме по собі рідкість, щоб я щось спецально робив).

Якщо чесно, то цей текст не народився миттєво, з імпульсу, а писався як спроба "ану як це його поети спецально вірші пишуть, сідають, придумують тему і пишуть". Сів, придумав, написав. Тому й не відчуваю справжньої вартості, на відміну від тих випадків, коли вірш бризкає кров"ю з серця і цінуєш його як ту саму кров.
Хоча, попри те що він придуманий, тут немає жодного нещирого слова, може це його й рятує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-27 14:46:21 ]
Його рятує праця твоя! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-27 14:47:46 ]
Фотки вислав, лови!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 14:59:10 ]
Дякую, впіймав, таки тра було фотоапаратом. Зерно таке, що дихать не дає) вседно дякую, хоч збоку то побачив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 15:09:29 ]
Романе, здається таки я заніс цей вірш до рубрики, як щось, що на межі між неокласицизмом і неореалізмом - з боку мистецтва. Формально, напевно таки, зачіпки для претензій існують. Хороший літредактор став би виміряти енергетику композиції і формальну вірність подання тих чи інших означень, якими ця відчута статика динамічно реалізовується. Тобто вірш - як таке собі динамічне розряджання певного віртуального заряду. Розряджання, що в кінці мало би створювати в читачеві заряд максимально аналогічний авторському баченню, а ще краще Божественному баченню. Точність характерного поетичного ефіру довкола кожного слова, взаємопідтримка тих чи інших голосних і приголосних у кожному рядку. Ви це робите підсвідомо, і досить непогано.
Модерністичних заперечень не видно, і формально і по суті ви індивідуально продовжуєте базові традиції і віри, і певного реалістичного досвіду людського розуму. Якийсь титан поезії, більше б зіграв на диханні подробиць, але то був би вже інший вірш, не ваш. А так маємо Вас і дуже добре. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 15:30:10 ]
Гм, створити в читачі через текст заряд аналогічний своєму, це як на мене щось на кшталт забивання квадкритних цвяхів у круглі отвори. Хоча геній може, згоден.

З Вашого дозволу буду використовувати це визначення вірша "... вірш - як таке собі динамічне розряджання певного віртуального заряду. Розряджання, що в кінці мало би створювати в читачеві заряд максимально аналогічний авторському баченню, а ще краще Божественному баченню." з посиланням на автора.

ЗІКолись читав чиюсь думку про те, що і хороший і поганий вірш посилають читача водне й те ж саме місце, але у різний спосіб.


ЗЗІ
-хорошо-то как, Машенька!
-я не Машенька
-а, все равно хорошо!

Це у відповідь на "маємо Вас і дуже добре":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-27 16:00:34 ]
:)