ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Чорний (1984) / Вірші

 Гой ти, Луже, світло-друже!
ілюстрація з Гой ти, Луже! Славний Муже!
Мій веселий давній друже!
Ще як хвилі тут гуляли –
Ми з тобою розмовляли…
Коли хвилі тут гойдались –
Вже тоді ми сповідались..
Коли буйний вітер вився –
Ти за мене заступився…

Гой ти, Луже! Диво Луже!
Мій зелений, милий друже!
Серед трав, мов у чуприні,
Ти ховав мене в цвітінні…
Там у пахощах купався,
Коли з світом ще кохався…

Гой ти, Луже! Милий друже!
Мій зелений давній Луже!
Скільки раз в твої простори
Я навідувався згОри!
Скільки раз ці буйні трави
Лікували мої рани?..

Світло-друже! Любий Луже!
Ти про що зі мною тужиш?
Чим ми долі завинились,
Що оце навкіл вчинилось?
Добрі люде? Люде – добрі…
Зазіхають вже й на обрій!

Чи даремно були рвані,
Що не гоїлись й в нірвані?
Чи - коли ми славно бились -
Десь з тобою помилились?!
Де взялася ця зла года,
Із якої вийшла згоди?
Як воно пролізло в пори,
Захопило всі простори?

Гой ти, Луже! Світло-луже!
Мій зелений буйний друже!
Як оце тебе побачу –
Наче кінь те серце скаче…
Як почую пісню твОю –
Сам співаю її Воям!

січень 2009

***
Варiант пiснi, який можна прослухати:

Луже-друже (Demo)
- https://soundcloud.com/pashablack/luzhe-druzhe-demo

або:
- https://www.ar25.org/article/goy-ty-luzhe-svitlo-druzhe-audio.html

Гой ти, Луже! Славний Муже!
Мій веселий давній друже!
Ще як хвилі тут гуляли –
Ми з тобою розмовляли… 2 р.

Коли хвилі тут гойдались –
Вже тоді ми сповідались..
Коли буйний вітер вився –
Ти за мене заступився… 2 р.

Гой ти, Луже! Диво Луже!
Мій зелений, милий друже!
Серед трав, мов у чуприні,
Ти ховав мене в цвітінні… 2 р.

Там у пахощах купався,
Коли з світом ще кохався…
Скільки раз в твої простори
Я навідувався згОри! 2 р.

Скільки раз ці буйні трави
Лікували мої рани?..
Чи даремно вони рвані,
Що не гоїлись й в нірвані? 2 р.

Світло - друже! Любий Луже!
Ти про що зі мною тужиш?
Чим ми долі завинились,
Що оце навкіл вчинилось? 2 р.

Добрі люде? Люди – добрі…
Зазіхають вже й на обрій!
Чи, - коли ми славно бились -
Десь з тобою помилились?! 2 р.

Де взялася ця зла года,
Із якої вийшла згоди?
Як воно пролізло в пори,
Захопило всі простори? 2 р.

Ой ти, Луже! Світло-луже!
Мій зелений буйний друже!
Як оце тебе побачу –
Наче кінь те серце скаче… 2 р.

Як почую пісню твою –
Сам співаю її Воям!
Світлий Луже, славний Луже
Знаю, ти зі мною дружиш 2 р

2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-09-01 13:38:22
Переглядів сторінки твору 887
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Метафізична поезія
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2022.03.14 08:51
Автор у цю хвилину відсутній