ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Чорний (1984) / Вірші

 Гой ти, Луже, світло-друже!
ілюстрація з Гой ти, Луже! Славний Муже!
Мій веселий давній друже!
Ще як хвилі тут гуляли –
Ми з тобою розмовляли…
Коли хвилі тут гойдались –
Вже тоді ми сповідались..
Коли буйний вітер вився –
Ти за мене заступився…

Гой ти, Луже! Диво Луже!
Мій зелений, милий друже!
Серед трав, мов у чуприні,
Ти ховав мене в цвітінні…
Там у пахощах купався,
Коли з світом ще кохався…

Гой ти, Луже! Милий друже!
Мій зелений давній Луже!
Скільки раз в твої простори
Я навідувався згОри!
Скільки раз ці буйні трави
Лікували мої рани?..

Світло-друже! Любий Луже!
Ти про що зі мною тужиш?
Чим ми долі завинились,
Що оце навкіл вчинилось?
Добрі люде? Люде – добрі…
Зазіхають вже й на обрій!

Чи даремно були рвані,
Що не гоїлись й в нірвані?
Чи - коли ми славно бились -
Десь з тобою помилились?!
Де взялася ця зла года,
Із якої вийшла згоди?
Як воно пролізло в пори,
Захопило всі простори?

Гой ти, Луже! Світло-луже!
Мій зелений буйний друже!
Як оце тебе побачу –
Наче кінь те серце скаче…
Як почую пісню твОю –
Сам співаю її Воям!

січень 2009

***
Варiант пiснi, який можна прослухати:

Луже-друже (Demo)
- https://soundcloud.com/pashablack/luzhe-druzhe-demo

або:
- https://www.ar25.org/article/goy-ty-luzhe-svitlo-druzhe-audio.html

Гой ти, Луже! Славний Муже!
Мій веселий давній друже!
Ще як хвилі тут гуляли –
Ми з тобою розмовляли… 2 р.

Коли хвилі тут гойдались –
Вже тоді ми сповідались..
Коли буйний вітер вився –
Ти за мене заступився… 2 р.

Гой ти, Луже! Диво Луже!
Мій зелений, милий друже!
Серед трав, мов у чуприні,
Ти ховав мене в цвітінні… 2 р.

Там у пахощах купався,
Коли з світом ще кохався…
Скільки раз в твої простори
Я навідувався згОри! 2 р.

Скільки раз ці буйні трави
Лікували мої рани?..
Чи даремно вони рвані,
Що не гоїлись й в нірвані? 2 р.

Світло - друже! Любий Луже!
Ти про що зі мною тужиш?
Чим ми долі завинились,
Що оце навкіл вчинилось? 2 р.

Добрі люде? Люди – добрі…
Зазіхають вже й на обрій!
Чи, - коли ми славно бились -
Десь з тобою помилились?! 2 р.

Де взялася ця зла года,
Із якої вийшла згоди?
Як воно пролізло в пори,
Захопило всі простори? 2 р.

Ой ти, Луже! Світло-луже!
Мій зелений буйний друже!
Як оце тебе побачу –
Наче кінь те серце скаче… 2 р.

Як почую пісню твою –
Сам співаю її Воям!
Світлий Луже, славний Луже
Знаю, ти зі мною дружиш 2 р

2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-09-01 13:38:22
Переглядів сторінки твору 673
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Метафізична поезія
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2022.03.14 08:51
Автор у цю хвилину відсутній