ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Чорний (1984) / Вірші

 Гой ти, Луже, світло-друже!
ілюстрація з Гой ти, Луже! Славний Муже!
Мій веселий давній друже!
Ще як хвилі тут гуляли –
Ми з тобою розмовляли…
Коли хвилі тут гойдались –
Вже тоді ми сповідались..
Коли буйний вітер вився –
Ти за мене заступився…

Гой ти, Луже! Диво Луже!
Мій зелений, милий друже!
Серед трав, мов у чуприні,
Ти ховав мене в цвітінні…
Там у пахощах купався,
Коли з світом ще кохався…

Гой ти, Луже! Милий друже!
Мій зелений давній Луже!
Скільки раз в твої простори
Я навідувався згОри!
Скільки раз ці буйні трави
Лікували мої рани?..

Світло-друже! Любий Луже!
Ти про що зі мною тужиш?
Чим ми долі завинились,
Що оце навкіл вчинилось?
Добрі люде? Люде – добрі…
Зазіхають вже й на обрій!

Чи даремно були рвані,
Що не гоїлись й в нірвані?
Чи - коли ми славно бились -
Десь з тобою помилились?!
Де взялася ця зла года,
Із якої вийшла згоди?
Як воно пролізло в пори,
Захопило всі простори?

Гой ти, Луже! Світло-луже!
Мій зелений буйний друже!
Як оце тебе побачу –
Наче кінь те серце скаче…
Як почую пісню твОю –
Сам співаю її Воям!

січень 2009

***
Варiант пiснi, який можна прослухати:

Луже-друже (Demo)
- https://soundcloud.com/pashablack/luzhe-druzhe-demo

або:
- https://www.ar25.org/article/goy-ty-luzhe-svitlo-druzhe-audio.html

Гой ти, Луже! Славний Муже!
Мій веселий давній друже!
Ще як хвилі тут гуляли –
Ми з тобою розмовляли… 2 р.

Коли хвилі тут гойдались –
Вже тоді ми сповідались..
Коли буйний вітер вився –
Ти за мене заступився… 2 р.

Гой ти, Луже! Диво Луже!
Мій зелений, милий друже!
Серед трав, мов у чуприні,
Ти ховав мене в цвітінні… 2 р.

Там у пахощах купався,
Коли з світом ще кохався…
Скільки раз в твої простори
Я навідувався згОри! 2 р.

Скільки раз ці буйні трави
Лікували мої рани?..
Чи даремно вони рвані,
Що не гоїлись й в нірвані? 2 р.

Світло - друже! Любий Луже!
Ти про що зі мною тужиш?
Чим ми долі завинились,
Що оце навкіл вчинилось? 2 р.

Добрі люде? Люди – добрі…
Зазіхають вже й на обрій!
Чи, - коли ми славно бились -
Десь з тобою помилились?! 2 р.

Де взялася ця зла года,
Із якої вийшла згоди?
Як воно пролізло в пори,
Захопило всі простори? 2 р.

Ой ти, Луже! Світло-луже!
Мій зелений буйний друже!
Як оце тебе побачу –
Наче кінь те серце скаче… 2 р.

Як почую пісню твою –
Сам співаю її Воям!
Світлий Луже, славний Луже
Знаю, ти зі мною дружиш 2 р

2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-09-01 13:38:22
Переглядів сторінки твору 752
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Метафізична поезія
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2022.03.14 08:51
Автор у цю хвилину відсутній