ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:29
я приїду у Львів,
ти зустрінеш мене,
поговорим про все
неземне і земне

оминаючи тему
про найголовніше
ми захочем всамітнитись

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Океан душі
Не відпливай до іншої води!
Маяк хоч вказує шляхи додому,
та повертає нас вряди-годи
до жадібних джерел болючий спомин.

Я океан, а не ставок жалів,
що зором осягнути птаха в змозі.
Топила паперові кораблі
не я - розбурханих цунамі сльози.

То вітер хвилі гнав на береги,
аби каміння штормом шліфувала,
і якорів залізні ланцюги
зривала із фарватеру. Бувало,

тонуло сонце у безодні-мжі,
зірниці палахтіли наді мною.
Ти спрагло пив оман, а міражі -
не вгамувать солоною водою.

01.12.2020р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-12-05 08:26:28
Переглядів сторінки твору 1833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.743 / 6  (5.621 / 6.25)
* Рейтинг "Майстерень" 5.742 / 6  (5.703 / 6.34)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.08 03:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-12-05 23:55:17 ]
Образно, неповторно, глибоко, настроєво, Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-12-06 08:21:22 ]
Дуже дякую, дорогий друже Ярославе, за високу оцінку і похвалу!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-12-06 14:43:00 ]
Таню! Неправильно! Повертає до чого? До болючого спомину. Окрім того - жадібних джерел у множині, а болючий спомин - в однині. Треба - "споминів". Але тоді розсипається римування. Раджу уважно вчитатися та попрацювати над деталями. Це важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-12-07 09:33:39 ]
Сашо, Ярослав все тобі пояснив, саме те я написала, що не маяк ,а спомин повертає нас додому, бо спочатку приходить до людини думка і бажання повернутися додому, а після людина по маяку шукає дім і ті джерела до яких повертається! Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-12-06 14:46:14 ]
"Що осягнути й цілий світ не в змозі", "Що осягнути навіть ти не змозі". І не що, а який. Подумай. Я не бурчу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-12-07 09:35:58 ]
Ставок птаха зором осягнути в змозі, а океан ні! Тут теж все вірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-12-07 09:03:38 ]
Сашко, там усе вірно. Інакше б я шісток не поставив. У першому випадку ти не правильно ставиш запитання: повертає нас хто? Болючий спомин. До чого повертає, до жадібних джерел. Не маяк, а спомин.

Далі. Чому ти автору нав'язуєш, що його лірична героїня має осягнути? Океан і шлях птаха - масштаби адекватні на відміну від птаха й озера. Чому який, а не що? Що за формалізм? Нема до чошо придертися? Я той, що греблі рве у Франка є, а не який греблі рве. Мій поклик щастя, боротьба, свобода.
Вдумайся, у вірші сказано - океан, що може шлях птаха осягнути зором. Це - незвично, оригінально сказано. А те, що пропонуєш ти - весь світ осягнути - про це вже інші сотні разів писали. Що осягнути навіть ти не взмозі - тут невірно трактовано, бо осягання стосується океану, а не того, до кого авторка звертається. Подумай сто разів, перш ніж робити зауваги, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-12-07 09:39:43 ]
Дякую, дорогий наставнику, за підтримку та вірне тлумачення мого вірша! Я дуже зворушена Ярославе, що розумієш те, що я пишу! Буду й надалі старатися!