ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Надія Тарасюк
2020.01.23 18:36
* * *
Дозбирую роси
то стрази
чи сльози?..
Дочитую погляд
то солод
чи сміх?
Зриваються півні з дерев, наче просять:
Цілунків намисто нестримний потік!..

Ігор Шоха
2020.01.23 18:31
Відкрите звернення до Редакції Майстерень
Прошу пояснити, чому всупереч задекларованим правилам публікації на сторінках ПМ без будь-яких пояснень, але очевидно з «благородною» метою причесати всіх під один гребінець в угоду відомо кому, мені за окремі твори майже одночасно виставляються оцінки з

Ніна Виноградська
2020.01.23 15:48
Сумна згадка під Новий рік
Не відпускає час, моє минуле
Із кожної щілини вигляда.
Виходить, що нічого не заснуло,
Хоча стекло, неначе та вода.

Моє кохання, чим тоді жила я,
Злітала в небо, плакала не раз
Від щастя, що живу неначе в раї,

Ігор Шоха
2020.01.23 14:53
Дотики поезії
Засинаю нічною порою
під акорди поезій згори.
І ясні, і прозорі собою,
не линяють мої кольори.

Є й ніякі, узяті зі стелі,
заяложені хною іржі,
що сіяє у гамі пастелі,

Сергій Губерначук
2020.01.23 14:01
У духовному спостереженні
Усе почалося зі слова – і скінчиться в слові.
Безмовна душа відійде у німі небеса.
Нечутно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!

~ 2005 р.

Козак Дума
2020.01.23 13:30
Згусток сонця
Яким він буде твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про нашу Неньку, Київськую Русь.

Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,

Ігор Деркач
2020.01.23 13:24
Активізація активів
Вован і Вова почекали,
потисли руки й почали
ділити українське сало.
Було одного вовка мало,
то ще одного додали.

***
Кому земля дає свої плоди?

Микола Дудар
2020.01.23 13:23
Із серії "Афориз-лик"
Засыпав нас у жернова -
Помола чистого не ждите!
Ведь там и Тело и Слова
И разный каждого Родитель…
23.01.2020.

Галина Сливка
2020.01.23 07:42
***
У чорному сімені літер,
В міжряддях ще білого поля,
Чекаю обіймів од вітру,
Шукаю для радості волі.
Мороз творить з інею айстри,
А парость вже світлом весніє.
Блукаю, шукаючи Майстра,
Що зламані крила замрії

Оксана Логоша
2020.01.22 21:52
Новорічний післясмак
Які веселі очі у вікОн,
Які на них святкові візерунки.
Хтось фраки одягнув,хтось обладунки.
Ніч новорічна розливає трунки,
П*янкий парфюм,терпкий одеколон,
Грайливі вина і грайливий спіч
За всіх! і всім здоров*я,щастя й миру!
Дитя Святому витирає м

Олексій Кацай
2020.01.22 21:04
Колообіг
Блукаючи у нутрощах планет,
поєднаних із другим боком неба,
вигадую нових зірок сюжет,
в якому все навколишнє потребу
вчуває несвідомо, і ланцюг
моїх слідів, наївний мов графіті,
торкається площин, драбин, яруг,
які ланцюг видовжують у ниті.

Володимир Бойко
2020.01.22 19:25
Паралелі
Поети чубляться до скону,
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.

Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине

Олександр Сушко
2020.01.22 18:26
Сучасність
З жиру казяться буржуї,
Люд аж вивалив баньки:
Ікебани по фень-шую
Із...засохлих кізяків!

Діви мацнути боюся
(може це мужик в літах?) -
Із трусів звисають вуса,

Олександр Сушко
2020.01.22 18:16
Диво
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Марія Дем'янюк
2020.01.22 16:36
Люлі
В обіймах ночі сяю зіронькою:
ніяк не спиться...
А вона мене до себе притуляє,
колисає й муркоче, мов киця...

Ого, скільки рук має ніченька,
коли люляє усіх, у кого
місяць блищить у віченьках...

Тетяна Роса
2020.01.22 14:52
Ти...
Калатала у пролісків дзвоники,
цокотіла звабливо підборами,
запрягала оливкових коників –
мандрувати казковими долами…
Ти була сміхотливою тишею,
Від ялиці хвоїнкою гострою,
твої зорі були найвищими…
То було все… до першого пострілу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Зачекай * Жди меня * Wait for me
I
Зачекай, де листком
тлін-опалим гортається плинність.
Замість бруду, злих снів
душу ранить все глибше любов.
Де вже випиті мрії,
розгризує сумнів невпинність.
Часу рів по чолі,
Наче плуг через поле пройшов.

Не безслідно піду -
незважаючи... Стрінемось скоро.
Не тулись до дверей
свіче-сплинно не тань в супокій.
Скільки голосу в нас,
скільки зла, бичування, покори
в серці щастя на мить
потрапляє... і чується бій.

Я залишу тобі
чим жили і про що мрії мали.
Хай зігріють слова -
грає полум`я щирих рядків.
І ти радість ковтнеш,
як прощаючись сумом вдихала.
Зараз є - так як є -
на відхід термін ще не дозрів.

Наладнаю струну -
хай звучить, прорізається віра,
окрім Бога не дам
я нікому життя рвати нить,
Страх погубить себе,
в снах втрачаючи тінь бузувіра.
Ми для того, щоб жити -
пробачити, знову любить.

II
Жди меня, где листом
облетевшим вращается вечность.
Вместо грязи, злых снов
душу ранит все глубже любовь.
Где испиты мечты,
кость сомнений грызет бесконечность.
Время метит чело,
не попав - и ни вглаз, и ни в бровь.

Не бесследно уйду -
невзирая... Мы встретимся скоро.
Ты не стой у двери,
истекая свечой в упокой.
Сколько голоса в нас,
сколько зла, бичеваний и вздора -
сердце счастье на миг
заполняет... - и слышится бой.

Я оставлю тебе
всё, чем жили, о чем лишь мечтали.
Пусть согреют слова -
это пламя от искренних строк.
И ты радость глотнёшь,
как, прощаясь, вдыхала печали.
Но пока всё, как есть -
уходить не настал ещё срок.

Вновь настрою струну -
пусть звучит, прорезается вера,
кроме Бога, не дам
никому оборвать жизни нить,
Страх погубит себя,
в снах теряя свой облик химеры.
Для того, чтобы жить,
нужно просто прощая - любить.

III
Wait for me, where leaves
kiss the ground,
the page of eternities opens,
where no place for grimes,
and the soul is wounded
deeper and deeper by love.
Where dreams are left drained,
bones of doubt's looking gnawed
by an infinite hoping.
Time is marking foreheads,
but can hit neither sensors of eyes
nor eyebrows.

Not without single trace
I will leave – doesn’t matter...
We'll meet later facing...
Please don’t stand next to door
still outflowing as candles
that burning in calm.
How much volume of voice
is really in us,
evil, nonsense and lacing? -
Bliss strikes hearts... just a flick...
and a pound is heard, echoed...
chilling... profound....

I will leave you all this
what we lived for,
what always keep trying and dreaming,
Let the words keep us warm
as if flames of these heartfelt
and genuine lines.
You’ll be taking a sip of the joy,
as the one
who's inhaling the screaming.
But for now everything
is untouched - till
the time draws its final defines.

Once again I’ll tune strings,
let my faith -
break the silence and cut through the air…
No one - only my Lord
is permitted to tear
off transcendence’s thread,
All the Fears will ruin themselves,
in sleeps losing looks of chimeras.
Just in order to live -
you need love... while forgiving,
descending regrets.

23 Жовтня * Октября * October 2007





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-24 00:23:00
Переглядів сторінки твору 2283
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.395 / 5.5  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 10:28:11 ]
класно.
Там здається у другому рядку "с" зникло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 10:41:52 ]
:_(

Я зупиняюсь тут – завмерла у чеканні,
На відстані думок, у колі протиріч,
Застигла у тобі, мов у янтарнім камені.
...Лиш очі підійми і поглядом поклич.

Юрко Кондратюк натякав, що питанням на питання не відповідають. А віршем на вірш? :)
Лазірко! Люблю... Вашу традиційну поезію!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 11:05:06 ]
Маю деякі поправки до російськомовного варіанту:

Жди меня, где листом
облетевшим листается (тавтология) вечность.
Вместо грязи и грез
душу ранит (ранить – процесс одномоментный, не повторяющийся) все глубже любовь.
Где испиты мечты,
кость сомнений грызет бесконечность.
Время метит чело,
но ни в глаз попадает, ни в бровь.

Не бесследно уйду -
невзирая... Мы встретимся скоро. (так встретимся или уйдешь?)
Ты не стой у двери
истекая свечёй в упокой (узкий термин, церковной тематики, мрачно).
Сколько голоса в нас,
сколько зла, бичеваний и вздора -
в сердце счастье на миг
попадает...( - ) и слышится бой.

Я оставлю тебе
Всё(,) чем жили, о чем лишь мечтали,
Пусть согреют слова -
это пламя от искренних строк.
И ты радость глотнёш(ь),
как прощаясь вдыхала (испила?) печали.
Но пока всё, как есть -
уходить не слетел (пришел) ещё срок.
(Многовато все в предыдущих строках уходят-разбегаются, но в итоге – все на месте)

Вновь настрою (налажу) струну -
пусть звучит, прорезается вера,
кроме Бога не дам
никому оборвать жизни нить,
Страх погубит себя,
в снах теряя свой облик химеры.
Для того, чтобы жить – (,)
нужно просто(,) прощая ( - )любить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 11:30:35 ]
"знов-опалим" - "пожовтілим"? опадає листок лиш раз.

"скільки зла, бичування, опору" - за ритмом наголос "опОру", але значення тоді інше, "опОра", а не "Опір".

"пробачати, знову любить" - у "пробачати" зайвий склад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 16:10:40 ]
Юрчик, "но ни в глаз попадает, ни в бровь" - не по-русски. Там дожна быть форма отрицания "ни в глаз, ни в бровь НЕ попадает"

"истекая свеч(о)й"
"как, прощаясь,"
"не слетел" - "не настал"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 17:01:01 ]
Дякую Друзі,
Юріє, Юлінько, Чорнявко,
Прислухався то більшості з порад...
Дякую Юлінько,
За вірш-відповідь - люблю... Вашу традиційну поезію теж. :)
Залишив без змін пару речей:
***
"душу ранит (ранить – процесс одномоментный, не повторяющийся) все глубже любовь." - чому Ви вирішили, що душу лише раз можна поранити - вона ж як "Прометей"???
***
невзирая... Мы встретимся скоро. (так встретимся или уйдешь?) - всі ми колись "встретимся" :)
***
истекая свечёй в упокой (узкий термин, церковной тематики, мрачно). - а хай буде "мрачнувато" :)
***
"пробачати, знову любить" - у "пробачати" зайвий склад. - ніби немає зайвого:
ок-рім-Бо-га-не -дам-я -ні -ко-му-жит-тя -рва-ти-нить,
Ми-для-то-го-щоб-жи -ти-про-ба-ча-ти -зно-ву -лю-бить.

Д-Я-К-У-Ю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 17:52:37 ]
"Не бесследно уйду" - "Но уйду не бесследно" (?)
"Вновь налажу (настрою) струну";
"кроме Бога(,)";
"облетевшим ворочится вечность" (есть слово "ворочается");
"и ни вглаз(,) и ни в бровь";
"Ты не стой у двери(,)";
"Для того, чтобы жить,
нужно просто прощая - любить".

В укр. варіанті "зліх снів" і в рос. "грез" - це зовсім різні речі, майже протилежні, бо "грезы" не бувають злими :))

Вибач за прискипливість :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 18:23:58 ]
Дякую Сонце,
***
"Не бесследно уйду" - "Но уйду не бесследно" (?)
мушу подумати...
***
"Вновь налажу (настрою) струну";
так було напочатку, але Юля порадила змінити -
замінив, як було.
***
Решту - замінив!
П.С.
Ех - Люблю прискіпливих - а особливо дівчат :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 18:38:03 ]
"душу ранит" - до душі претензій ніяких, лише до традиції вживання слова :)
всі ми колись "встретимся" :) - бе! ну нашо ж так?! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 19:39:03 ]
Юрасику, це знову я :))

В укр.варіанті: Ми для того, щоб жити -
пробачати, знову любить - ламається ритм через наголос в "пробачати". Може, ліпше "пробАчити"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 19:41:09 ]
"кость сомнений грызет бесконечность" - прям не бесконечность, а Сирко :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 19:59:14 ]
Ага - той Сірко - то такий кадр - від нього тіко лаю наберешсі... :)))
Дякую - виправив! :)