ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Це була тема новин. Висновки за результатами за

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Приголомшує гул
Приголомшує гул -
горобці розгулялись галявою.
Горобинові грона
горять на горгошах левад,
тут горгонії цвіт
ще горенить, гойдає загравою.
Глянь, горище небес -
розгафровані гребні невлад.

В горлі гріється гам -
у душі відгуніє сторицею.
Гравілатова сухість
горопахове листя краде.
Чи вдихати "курли",
чи в долонях томитись синицею,
чи у гуглі чекати,
коли горицвіт розцвіте.

20 Листопада 2007

*"горéнити" -нить, недок., рідко. Віддавати гірким,
бути гірким.
*"гравілáт" -у, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини
розових із багатоголовим кореневищем червонуватого
кольору.
*"горопáха" - -и, ч. і ж., розм. Людина, яка постійно живе
в горі, біді; бідолаха.
"гýгля" -і, ж., зах. Біла свита.




Найвища оцінка Ганна Осадко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-20 22:31:06
Переглядів сторінки твору 4179
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.977 / 5.38  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.853 / 5.25  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.13 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-20 23:13:09 ]
Цікавий вірш... глибокий...А ви щось давно до мене мна сторінолчку не проиходили..Я стараюсь...а Ви не оцінюєте...прикро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-20 23:21:57 ]
Дякую Вікторіє,
Не сумуйте - я перейдусь оком по Вашим здобуткам soon. Коли не оцінюю - то це не значить, що не читаю :)
Старайтесь неодмінно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-20 23:29:50 ]
Ги-ги-ги, ги-ги-ги...
А сміятись не хочеться. Не все вдалося витримати.
Наприклад, горобинові грона, горгоші левад, гребні, дреться, відгуніє, томитись...
От, не знаю, як з горгонією бути? У нас її називають гордінією. Як на мене дуже гарна українська назва для жоржини.
Цвітуть гордінії у вересні в Понорі,
Буяють айстри й хризантеми запашні,
Над осокорами такі високі зорі
І кожна з них підморгує мені.
Щось п.Юрію, все більше бачу роблених віршів. Що сталося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-20 23:52:19 ]
А от мені сподобалося:) Прецікавий експеримент!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 00:14:29 ]
Дякую п.Валентине, Ганусе :)
Це дійсно експеримент - озвучення
"гулу"...
Воно гуде - і аура навколо вірша
"гудюча" :)))
А "ГОРГОНІЯ, -ї, ж., діал. Жоржина."
це ви вірно зауважили.
Очевидно, що у різних реґіонах ця квітка
звучить по-різному.
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 06:17:01 ]
Дякую, тепер знаю про горгонію і гордінію, бо слово жоржина мені не подобалася. А деякі інші слова ( див. зауваження Валентина), напевно, теж діалектні? Аура дійсно гуде. Але не помітила, як і чому від горобців все перейшло до журавлів і синиць. Зате в кінці крізь "експеримент" щемно загуділа ваша душа, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 10:29:42 ]
Юрцю, а от гугл Ви точно втулили, як шурупа у мармеляду :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 12:45:51 ]
Попри всі плюси таких інтелектуальних дискурсів, важко здобути красу рядка. Але необхідно, Юр. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-21 14:11:38 ]
А мені - в кайф!
Мені у цеї "загази чогтової" (я маю наувазі все що пише Лазірко і ...) в кайф!
Тільки одне "смущає". Таке враження що кожну нову річ він у мене "стирив". Все наче я так хотів, пробував, міг... Але не сказав. Може тому і подобається...
Тай не сказав би я що він сильно роблений...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 14:54:20 ]
Привіт усім :)
Юрчику Лазірко (уточнюю), у тебе ще немає рубрики "Абетка" ? Цей віршик якраз би туди вписався на букву "Г" чи "Ґ" (котру?) - і унизу віршика подати розшифрування невідомих для усіх слів ))))
Я, звісно, здогадуюся, але ж можу і помилятися, що воно таке? Оте "горенить" ? )))
"тут горгонії цвіт
горенить та гойдає загравою."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 16:05:53 ]
Югку гагкавий, ат треба не лінуватися і писати, поки ніхто з глибин колективного несвідомого твої рядки не стирив :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 16:30:22 ]
Гггггггггм,
Цікавий резонанс.
Усім ВАМ - велике спасибі!
Звичайно є важко віднайти красу рядка, коли все "гуде" :(
У цім творі я поставив собі за мету саме приобразити "г".
Звичайно - я не майстер... Пошук продовжується.
Зараз додам до вірша пояснення деяких слів.
Юльцьо - то не та "гУгля", що Ти думаєш ;)
З темплом,
ггггггггЛЛЛЛЛЛЛЮЮЮк :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 16:31:47 ]
Цікавезна штука, Юрцю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 16:45:57 ]
Дякую Варцю,
Додав більше "гулу":
"В горлі гріється гам" :))